Смекни!
smekni.com

Шляхи удосконалення фінансового стану підприємства друкарної галузі (стр. 10 из 13)

Для стабілізації фінансового стану підприємства необхідно підвищити якість управління. Ефективне управління передбачає дві складові – точну оцінку ситуації та вибір найбільш ефективних комбінацій з усіх можливих.

Як видно з аналізу фінансового стану ВАТ «Видавництво «Харків» на підприємстві є певні проблеми які необхідно вирішувати (рис. 2.1.)



Рис. 2.1. Проблеми та причини виникнення незадовільного фінансового стану на підприємстві

Враховуючи нестабільний фінансовий стан підприємства проведемо діагностику банкрутства підприємства за допомогою моделі Альтмана, яка вже була розглянута в першому розділі у формулі 1.27.

(2.1)

Для ВАТ «Видавництво «Харків» цей показник дорівнює 2,57. Таке значення свідчить про високий ступіть вірогідності банкрутства.


РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ВАТ «ВИДАВНИЦТВО ХАРКІВ»

3.1 Інформаційне та організаційне забезпечення процесу проведення аналізу та оцінки фінансового стану підприємства

На сучасному етапі в економіці України до систем управління мікроекономічними процесами висуваються нові вимоги. Важливим є створення систем управління підприємством, що будуть відповідати цим вимогам і максимально пристосованими до них. Системі можна дати таке визначення, це сукупність цілей, критеріїв, методів, функцій, спроектованих відповідно до економічних законів як інструменти, що необхідні для досягнення мети. Сьогодні суспільству не повинно бути байдуже з використанням яких ресурсів та з якими витратами отримується прибуток. В наших умовах зростання прибутку повинно забезпечуватися лише шляхом максимізації виручки від реалізації продукції. здачі робіт, надання послуг і мінімізації всіх без винятку виробничих витрат в кожній одиниці кінцевих результатів діяльності підприємства. Це має стати метою функціонування систем управління на мікрорівні. А головним елементом цих систем має стати аналітичне забезпечення, побудоване на основі аналізу та оцінки фінансового стану підприємства, що спирається на бездоганне інформаційне та організаційне забезпечення. Розвиток цього виду забезпечення сьогодні є важливою задачею. Ця задача пов’язана значною мірою з необхідністю розробки на практиці та в теорії положень організації діяльності підприємств, які б спиралися на закон зростання ефективності виробництва [7, 30].

Інформаційне забезпечення аналізу та оцінки фінансового стану підприємства представляє собою процес безперервного цілеспрямованого надання відповідних інформативних показників, необхідних для здійснення діагностики фінансового стану і підготовки прийняття ефективних оперативних управлінських рішень стосовно виробничо-комерційної діяльності підприємства. Перевагою цих показників інформаційного забезпечення є уніфікованість, тому що вони базуються на загальноприйнятих стандартизованих принципах обліку, що в певній мірі дозволяє використовувати типові технології і алгоритми фінансових розрахунків за окремими аспектами формування і розподілу фінансових ресурсів, а також порівнювати ці показники з іншими аналогічними підприємствами. Крім того, слід відмітити чітку регулярність формування показників інформаційного забезпечення (у встановлені нормативні строки) і високу ступінь надійності, тому що звітність, що формується на базі фінансового обліку, надається зовнішнім користувачам і підлягає зовнішньому аудиту.

Однак, в процесі дослідження встановили, що діюча система інформаційного забезпечення аналізу та оцінки фінансового стану підприємства має недоліки, які суттєво впливають на стан підприємств. До основних недоліків цілком справедливо можна віднести: відображання інформативних показників лише по підприємству в цілому, що не дозволяє використовувати їх при прийнятті управлінських рішень по окремих сферах діяльності, по центрах відповідальності, по окремих підрозділах підприємства; низька періодичність розробки інформаційної бази. Як правило, це один раз на квартал. а окремі форми звітності – тільки один раз на рік. Це не дозволяє оперативно реагувати на негативні відхилення фінансового стану підприємства від нормального значення, яке визначається в свою чергу рівнем економіко-фінансової безпеки функціонування підприємства; досить висока агрегованість показників. що не дозволяє проаналізувати всі види ресурсів підприємства (образно кажучи, до окремого цвяха, до окремої копійки) з метою визначення факторів, які викликали погіршення фінансового стану підприємства.

Тому в сучасних умовах переходу до ринкових відносин удосконалити інформаційне забезпечення проведення аналізу та оцінки фінансового стану підприємства пропонується таким чином[24]:

1) насамперед, система інформаційного забезпечення повинна бути в складі загальної системи управління ефективністю виробництва, бути її органічною складовою;

2) повинна бути змінена сама ідеологія формування показників інформаційної бази. Облік повинен здійснюватися не тільки для звіту вищестоящій організації, але насамперед для управління економікою підприємства;

3) облік повинен бути максимально децентралізований, тобто дані повинні формуватися не лише в цілому по підприємству, але й по окремим (основним, допоміжним, обслуговуючим) підрозділам підприємства, центрам відповідальності;

4) облік повинен стати основою для оперативного управлінського аналізу й оцінки фінансового стану ділянки, прольоту, підрозділу, цеху, підприємства в цілому;

5) облікові дані повинні поставлятися в управлінський орган максимально деталізовано і як найчастіше;

6) центральним моментом модернізації організації інформаційного забезпечення процесу проведення аналізу та оцінки фінансового стану підприємства повинно бути те, що за допомогою зазначеної роботи з’явиться можливість одержати відповіді на питання „коли”, „хто”, „що”, „як”, тобто, по-перше, коли і хто на початку й у перспективі буде поставляти в управлінський орган дані; по-друге, що, у якій номенклатурі (у якій формі) необхідно поставляти; і по-третє, як, за якою методикою буде проводитися збір первинної вихідної інформації, яка поставляється в управлінський орган.

В цілому, напрямки удосконалення системи інформаційного забезпечення процесу проведення аналізу та оцінки фінансового стану підприємства можна сформувати наступним чином: в часі, просторі, за глибиною номенклатури; за кадровим складом.

Розвиток системи інформаційного забезпечення в часі означає, що інформація для аналізу повинна подаватися в управлінський орган якомога частіше, не раз в квартал, а кожного місяця, в ідеалі – кожну добу. Тобто, життя підприємства у товарно-грошових, конкурсних, ринкових умовах складається таким чином, що баланс треба складати кожної доби. Це допоможе оперативно реагувати на відхилення в фінансово-господарській діяльності, які виявить оперативний управлінський аналіз.

Розвиток інформаційного забезпечення в просторі значить, що баланс необхідно складати не лише в цілому по підприємству, а по кожному структурному підрозділу (цеху, дільниці) по кожному центру відповідальності. Це дозволить точно знайти місце, де відбулося відхилення в процесі діяльності підприємства, які будуть виявлені в результаті проведення оперативного управлінського аналізу.

Розвиток інформаційного забезпечення по номенклатурі означає, що облік повинен вестися не лише за укрупненою номенклатурою ресурсів, а як можна детальніше, „глибше”.

Розвиток системи інформаційного забезпечення за кадровим складом означає, що врахувати ресурси і кінцеві результати діяльності повинні ті, хто безпосередньо випускає продукцію, хто при цьому експлуатує ресурси, тобто ті, хто ближче всього знаходяться до операційних процесів.

Прикладом розвитку інформаційного забезпечення процесу проведення аналізу та оцінки фінансового стану в просторі і за кадровим забезпеченням може бути утворення центрів відповідальності.

Всі підрозділи підприємства являються його структурними складовими. Кожен підрозділ очолює менеджер, який відповідає за його діяльність, тому кожен підрозділ підприємства можна назвати центром відповідальності. Центр відповідальності представляє собою структурний підрозділ підприємства, який повністю контролює ті чи інші аспекти діяльності, а його керівник (менеджер) самостійно приймає управлінські рішення в рамках цих аспектів і несе повну відповідальність (Додаток В).

В додатку В зображена інформація про ці входи, активи і виходи. Хоча ресурси, що використовуються для виробництва, мають натурально-речову форму, для цілей обліку та аналізу вони повинні бути представлені в грошовому вираженні для об’єднання фізично несхожих елементів ресурсів. Грошовий вимір ресурсів, що використовуються в центрах відповідальності, є їх вартістю. Якщо вихідна продукція центру відповідальності продається зовнішнім покупцям, облік вимірює її у вигляді доходу. Якщо ж товари чи послуги переводяться в інші центри відповідальності цього ж підприємства, то вимірюватись вони можуть в грошовій формі – вартість переведених товарів чи послуг.

Удосконалення організаційного забезпечення процесу проведення аналізу та оцінки фінансового стану підприємства повинно проводитися за тими ж напрямками, що й удосконалення системи інформаційного забезпечення.