Управління ефективністю підприємства в умовах фінансової кризи (стр. 6 из 24)
де Род — прибуток від операційної діяльності, тис. грн;
ОВ — операційні витрати, тис. грн.
Рентабельність звичайної діяльності:
 |
(1.30)
де ПЗД — прибуток від звичайної діяльності, тис. грн;
ОВ — операційні витрати, тис. грн.
Рентабельність господарської діяльності:
а) для загальної оцінки ефективності підприємницької діяльності:
 |
(1.31)
де ПГД — прибуток від господарської діяльності, тис. грн;
ОВ — операційні витрати, тис. грн.
б) щодо оцінки ефективності підприємницької діяльності для власника:
 |
(1.32)
де ЧП — чистий прибуток від господарської діяльності, тис. грн;
ОВ — операційні витрати тис. грн.
Зміна рівня того чи іншого показника рентабельності залежить від зміни економічних та організаційно-технічних факторів виробництва та реалізації продукції (робіт та послуг). Тому в процесі аналізу стану рентабельності підприємства необхідно визначити, які фактори більше впливали на підвищення чи зниження рівня рентабельності й розробити відповідні заходи підвищення ефективності діяльності підприємства.
При зниженні прибутковості підприємства зменшується ціна акцій, співвідношення прибутку на акцію та її ціни. Для інвесторів, акціонерів показники прибутковості (рентабельності) підприємства є дуже важливими.
Розглянемо ряд показників акціонерного капіталу.
Прибуток на звичайну акцію (ПЗА):
 |
(1.33)
де ПЗ — загальний прибуток підприємства, грн;
ПД — сума сплачених податків, грн;
ДПА — сума дивідендів на привілейовані акції, грн;
КЗА — кількість звичайних акцій.
Цінність акції (ЦА):
 |
(1.34)
де РЦА — ринкова ціна акції, грн.
Рентабельність акції (РАК):
 |
(1.35)
де ДОА — дивіденд на одну акцію, грн.
При формуванні системи показників ефективності виробництва, виробничо-господарської і комерційної діяльності підприємства бажано дотримуватися певних принципів. До них належать:
а) забезпечення взаємозв'язку критерію і системи конкретних показників ефективності виробництв;
б) відображення ефективності використання усіх видів застосовуваних у виробництві ресурсів;
в) важливість застосування показників ефективності в управлінні різними ланками виробництва на підприємстві;
г) виконання найбільш важливими показниками стимулюючої функції у процесі використання наявних резервів зростання ефективності виробництва, того чи іншого виду діяльності підприємств.
Неможливо не відмітити, що рівень економічної ефективності залежить від багатьох факторів. Для кожної галузі промисловості внаслідок її техніко-економічних особливостей характерні специфічні фактори ефективності.
На закінчення варто зазначити, що обов'язковість у використанні (урахуванні) зовнішніх чинників не є такою жорсткою, як по відношенню до внутрішніх чинників ефективності виробництва. Певне ігнорування підприємствами цієї вимоги може лише загальмувати темпи зростання ефективності.
Зараз ми розглянемо особливості оцінки ефективності інвестицій.
Певні особливості має визначення ефективності капітальних вкладень. Розрізняють абсолютну та порівняльну ефективність капітальних вкладень. Абсолютна ефективність капітальних вкладень показує загальну величину їх віддачі; порівняльна ефективність розраховується з метою визначення кращого з можливих варіантів (проектів) інвестування виробництва. Абсолютну ефективність визначають за допомогою двох взаємопов'язаних показників: коефіцієнта економічної ефективності капітальних витрат Ер та іншого (оберненого йому) — терміну окупності капітальних вкладень [1]:
(1.36)Коефіцієнт економічної ефективності розраховується за формулою:
або 
(1.37)де Ер — коефіцієнт ефективності для окремих проектів;
Ерн — коефіцієнт ефективності для нових підрприємств;
∆П — приріст прибутку (зниження собівартості);
П — прибуток;
КВ — капітальні витрати;
Розрахований коефіцієнт Ер порівнюють з нормативним коефіцієнтом Ен. Якщо Ербільше за ЕИ, то проект капітальних вкладень, що розглядається, ефективний (доцільний).
Визначення порівняльної ефективності реальних інвестицій здійснюється шляхом розрахунку зведених витрат Z за формулою:
(1.38)або, що те саме:
(1.39)де Сj — поточні витрати j-го варіанта (проекту) на одиницю продукції (за вирахуванням амортизації основних фондів, на створення яких спрямовуються капітальні вкладення, що оцінюються);
КВj — питомі (на одиницю продукції) капітальні вкладення j-го варіанта (проекту). Визначаються як відношення загальної величини капітальних вкладень до річного обсягу виробництва продукції (у натуральних показниках);
j — індекс варіанта проекту, j = 1,n;
n— кількість варіантів проекту, що порівнюються.
Проект з найменшим значенням Z вважається найкращим (більш доцільним).
Якщо проаналізувати формулу зведених витрат з погляду методології її виведення, то фактично вона утворюється як ліміт суми такої нескінченно спадної геометричної прогресії:
(1.40)При t→ ∞ отримуємо
Тобто формула виводиться з припущення, що об'єкт капітальних вкладень функціонуватиме нескінченний час з однаковими щорічними витратами. Приклад такого об'єкта серед основних фондів, а особливо серед їх активної частки, уявити важко. Це розуміли, звичайно, й автори цієї методики, проте необхідність забезпечити її простоту й зрозумілість змусила їх піти на компроміс. Але не всі погоджувались з таким компромісом і тому пропонували альтернативні варіанти. Так, наприклад, як показник порівняльної ефективності капітальних вкладень, зокрема нової техніки, можна використовувати коефіцієнт окупності додаткових капітальних вкладень, що розраховується у такий спосіб:
(1.41)де τ — термін служби нової техніки;
tc — найбільший для проектів, що порівнюються, період від початку будівництва до початку експлуатації;
К2i, К1і— капітальні вкладення за варіантами, що порівнюються;
С2i,С1і— поточні витрати виробництва за варіантами, що порівнюються, без урахування амортизаційних відрахувань.
Для того щоб визначити відносну ефективність варіантів капітальних вкладень, необхідно порівняти розрахункове значення критерію (F) з нормативним (Fн). Величину нормативного коефіцієнта окупності з урахуванням часу визначають так:
(1.42)У разі, якщо F > Fн, кращим є більш капіталомісткий варіант.
Оцінювання ефективності капітального ремонту. Формула коефіцієнта ефективності витрат на капітальний ремонт виводиться з умови доцільності цих витрат:
де Ri — витрати на здійснення капітального ремонту;
Се — величина перевищення витрат на експлуатацію відремонтованого устаткування порівняно з новим;
Рп— ціна одиниці нового устаткування;
L — коефіцієнт, що визначається діленням продуктивності капітально відремонтованої машини до продуктивності нової машини;
β — коефіцієнт, що показує співвідношення ремонтного циклу відремонтованої та нової машини;
Ca — збитки, що виникають внаслідок недоамортизації старої машини.
Розглядаючи підходи до визначення ефективності, слід звернути увагу на методику застосовування цього показника в інвестиційному проектуванні. її вивчення становить не лише теоретичний інтерес, а й має дедалі більше практичне значення.
Перш ніж розглянути конкретні показники ефективності, сформулюємо основні принципи й підходи, на яких ґрунтується оцінка ефективності інвестиційних проектів.
1. моделювання потоків продукції, ресурсів та грошових коштів;
2. визначення ефективності шляхом зіставлення майбутніх інтегральних результатів та витрат з урахуванням необхідності забезпечення визначеної норми доходу на капітал;
3. зведення майбутніх доходів та витрат, що здійснюються в різні періоди часу, до початкового періоду і, таким чином, забезпечення їх порівнянності;
4. урахування невизначеності та ризиків, які виникають у процесі реалізації проекту;
5. урахування впливу інфляції, затримок платежів та інших факторів, що впливають на цінність грошових коштів.