Оптимізація грошових потоків вугільних шахт на основі моделі максимізації чистого грошового пото (стр. 2 из 3)

НА_п, ФІ_п – розмір придбаних відповідно необоротних активів і фінансових інвестицій, тис. грн.;

НА_р, ФІ_р ‑ розмір реалізованих відповідно необоротних активів і фінансових інвестицій, тис. грн.;

П_о – розмір отриманих позик за звітний період, тис. грн.;

П_в – розмір виплаченої заборгованості за позиками, тис. грн.;

І_надх, І_пл – відповідно інші надходження та інші платежі від інвестиційної і фінансової діяльності, тис. грн;

‑ розмір залишку коштів на кінець періоду, тис. грн.

, ОА_і.п.п., , , , , ‑ відповідно сума дебіторської заборгованості, інших оборотних активів, запасів, витрат майбутніх періодів, поточних зобов'язань, доходів майбутніх періодів, забезпечень на початок періоду, тис. грн.;

, – відповідно максимальне і мінімальне значення загального коефіцієнта покриття;

, – відповідно максимальне і мінімальне значення коефіцієнта співвідношення кредиторської і дебіторської заборгованості;

, – відповідно максимальне і мінімальне значення оборотності активів;

, – відповідно максимальне і мінімальне значення оборотності дебіторської заборгованості;

, – відповідно максимальне і мінімальне значення оборотності кредиторської заборгованості;

, – відповідно максимальне і мінімальне значення рентабельності продаж;

, – відповідно максимальне і мінімальне значення рентабельності операційних витрат;

, – відповідно максимальне і мінімальне значення рівня якості чистого грошового потоку від операційної діяльності.

У цільовій функції наведеної економіко-математичної моделі (1) ряд елементів представлено не в абсолютному значенні, а як зміна показників на кінець звітного періоду в порівнянні з початком. Вплив зміни цих елементів на величину чистого грошового потоку показано у таблиці 1.

Таблиця 1

Закономірності обліку впливу окремих елементів на величину чистого грошового потоку

Найменування елементів	Умовні позначення	Зміна показника	Вплив на величину ЧГП	Основні причини збільшення (зменшення) величини ЧГП
Зміна дебіторської заборгованості		>0	зменшує	ріст неплатежів за реалізовану вугільну продукцію
		<0	збільшує	надходження коштів за вугільну продукцію, що реалізована в попередні періоди
Зміна інших оборотних активів	ОАі	>0	зменшує	ріст заборгованості держави за податковими розрахунками
		<0	збільшує	зниження заборгованості держави за податковими розрахунками
Зміна витрат майбутніх періодів		>0	зменшує	здійснення витрат майбутніх періодів, тобто оплата в грошовій формі
		<0	збільшує	списання витрат майбутніх періодів на витрати звітного періоду, що не пов'язане з витрачанням коштів
Зміна запасів		>0	зменшує	витрачання коштів на придбання запасів
		<0	збільшує	використання запасів (наприклад, продаж готової продукції), при цьому рух грошових коштів не відбувається
Зміна поточних зобов'язань		>0	збільшує	ріст неплатежів за придбані матеріали; послуги, які було зроблено сторонніми організаціями
		<0	зменшує	погашення заборгованості перед сторонніми організаціями
Зміна доходів майбутніх періодів		>0	збільшує	надходження коштів за цільовим фінансуванням на придбання устаткування для оснащення нових лав
		<0	зменшує	використання коштів цільового фінансування: нарахування амортизаційних відрахувань по устаткуванню, що придбане за бюджетні кошти
Зміна забезпечень		>0	збільшує	надходження коштів у вигляді державної підтримки на капітальне будівництво, відшкодування регресних позовів
		<0	зменшує	використання коштів на капітальне будівництво, відшкодування регресних позовів

Зміна всіх елементів ЧГП визначається на основі балансу підприємства. Як видно з таблиці 1, елементи, що належать до активу балансу, збільшують величину ЧГП, якщо їхнє значення на кінець періоду менше, ніж на початок, і, відповідно, зменшуються при збільшенні значення на кінець періоду. Водночас залежність між величиною ЧГП і значеннями елементів – складових пасиву балансу, прямо пропорційна: при збільшенні значення елементів на кінець періоду в порівнянні з початком величина ЧГП збільшується і, навпаки, при зниженні – зменшується.

У систему обмежень (2 - 9) було включено найбільш впливові показники оцінки фінансового стану підприємства, що безпосередньо впливають на обсяг і структуру грошових потоків. Межі зміни показників у системі обмежень (2 - 22) визначалися на основі економіко-статистичних і факторно-аналітичних методів.

У складі елементів чистого грошового потоку крім керованих елементів (10-22) було визначено низку некерованих. Серед них: інші доходи (витрати) від операційної діяльності; зміна на кінець періоду в порівнянні з початком відповідно інших оборотних активів, витрат майбутніх періодів, доходів майбутніх періодів, розміру забезпечень; величина реалізованих необоротних активів; отримані і реалізовані фінансові інвестиції; інші надходження та інші платежі від інвестиційної і фінансової діяльності.

Оптимізація елементів грошових потоків повинна здійснюватися з урахуванням технічного, технологічного, економічного і фінансового стану вугільних шахт у рамках прийнятої стратегії управління грошовими потоками.

Розроблена економіко-математична модель оптимізації обсягу і структури грошових потоків була реалізована в умовах шахти «Краснолиманська». Вихідні дані для реалізації моделі було взято з основних форм звітності, а також матеріалів аналітичного обліку.

При оптимізації обсягу і структури грошових потоків була поставлена мета підвищити фінансову стійкість шахти «Краснолиманська», скоротивши розмір дебіторської і кредиторської заборгованості. Досягнення цієї мети здійснювалося шляхом вирішення ряду задач. Перелік основних задач та критерії їх оцінки представлено нижче:

- збільшення обсягів видобутку згідно з планом розвитку виробництва. Критерій оцінки: ріст показників рентабельності та прискорення оборотності обігових коштів;

- зниження виробничих витрат згідно з планом собівартості. Критерій оцінки: поліпшення рівня якості та ліквідності чистого грошового потоку

- скорочення обсягів виробничих запасів. Критерій оцінки: прискорення оборотності обігових коштів.

Отже, підвищення фінансової стійкості повинне відбуватися одночасно з поліпшенням інших показників фінансово-господарської діяльності шахти.

Також для досягнення поставленої мети була проведена оцінка складу заборгованості за термінами її погашення в розрізі конкретних постачальників виробничих запасів і покупців вугільної продукції; окремо проаналізована заборгованість за товари, роботи, послуги.