Підсумовуючи вищевикладене, запропонований варіант шкали ставок оподаткування має такий вигляд:
| Розміри оподатковуваного доходу за рік (у податкових шкалах, виражених у гривнях) | Ставки та розміри податку (у гривнях і відсотках до бази оподаткування) |
| До 4248 грн. включно (до 36 мін. зарплат) | 10 відсотків з суми доходу |
| Від 4248 грн. до 7080 грн. (від 36 мін. зарплат до 60 мін. зарплат) | 424,8 грн. + 20 відсотків з суми перевищення над 4248 гривнями |
| Понад 7080 грн. (понад 60 мін. зарплат) | 991,2 грн. + 25 відсотків з суми перевищення над 7080 гривнями |
Зробимо застереження, що для визначення щомісячних податкових зобов’язань потрібно застосувати податкову шкалу, розраховану як 1/12 граничних значень кожної шкали оподатковуваного доходу та фіксованої частини суми податку. Для цілей сукупного оподаткування річних доходів ставки податку та податкова шкала не повинні змінюватися протягом бюджетного року.
Крім того, як зміни до Декрету запропоновано, щоб вартість додаткових благ, доходи, одержувані фізичними особами у натуральній формі не за місцем основної роботи, оподатковувалися за ставкою 20 відсотків за рахунок джерела виплати доходу з наступним включенням зазначених доходів до сукупного річного доходу, а доходи, що виплачуються фізичним особам як проценти на залучені від них кошти та роялті, оподатковувалися за ставкою 10 відсотків від нарахованої суми за рахунок таких виплат.
Чим же обгрунтовується необхідність обрання такої шкали ставок оподаткування? Звичайно, база для справляння прибуткового податку з громадян має враховувати існуючі реалії.
Так, відповідно до основних прогнозних макропоказників на 2001 р. передбачається, що фонд оплати праці робітників, службовців, військовослужбовців, працівників малих підприємств та у галузі сільського господарства становитиме близько 49,1 млрд. грн., при цьому середньомісячний рівень заробітної плати прогнозується на рівні 305 грн. У першому півріччі цього року найвищий рівень оплати праці був у газовій промисловості (668 грн.) та на атомних електростанціях (617 грн.), тоді як у сільському господарстві та окремих підгалузях легкої промисловості рівень оплати праці становив 100 — 120 грн. Більш як половині працівників у червні 2000 р. було нараховано заробітну плату, нижчу від прожиткового мінімуму (розрахунковий рівень прожиткового мінімуму — 270 грн.). Тенденція до поглиблення диференціації середньої заробітної плати за галузями економіки (міжгалузевої та міжпрофесійної) характеризується тим, що у 1990 р. рівень диференціації становив 1 : 3, а у 1999 р. — вже 1 : 6.
Відбулися зміни i в структурі заробітної плати. Так, частка основної заробітної плати (оплата за тарифними ставками, відрядними розцінками та посадовими окладами) зменшилась i в середньому за галузями становить від 25 до 90 відсотків, водночас значно збільшились розміри додаткової заробітної плати та інших заохочувальних i компенсаційних виплат. Подібні структурні зміни в оплаті праці є одним з чинників, що безпосередньо впливають на соціальний спокій у суспільстві, обсяги споживання на внутрішньому ринку та ємність цього ринку.
Тому, якщо вчасно не здійснити нейтралізацію відносин механізму справляння прибуткового податку до наявних структурних змін (у формах оплати праці чи у формах отримання доходу), то це призведе до послаблення як фіскальної, так i регулюючої функції цього податку.
З вищевикладеного випливає, що запропоновані зміни до Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» загалом та податкової шкали зокрема повинні виходити з необхідності врахування наявної структури доходів, тенденції як міжгалузевої, так i міжпрофесійної диференціації середніх розмірів заробітної плати, i не можуть принижувати стимулюючу роль основної заробітної плати. Навпаки, вони мають піднести її, а також цілеспрямовано посилити мотиви до своєчасної виплати роботодавцями заробітної плати працівникам у грошовій формі
Висновки
Економічні перетворення в сучасній Україні і реформування відносин власності суттєво вплинули на реалізацію державою своїх економічних функцій і закономірно обумовили реформування системи податків. На шляху до ринкової економіки податки стають найбільш дійовим інструментом регулювання нових економічних відносин. Так вони призвані обмежувати стихійність ринкових процесів, впливати на формування виробничої і соціальної інфраструктури, зменшувати інфляцію.
На мою думку, в теорію і практику індивідуального прибуткового оподаткування слід ввести поняття первинних і вторинних доходів. Оподаткуванню мають підлягати тільки первинні доходи — від роботи за наймом, від підприємницької діяльності, від капіталу. Вторинні доходи слід оподатковувати тільки як виняток. Наприклад, невиправданим є оподаткування доходів громадян від реалізації майна. Адже це всього лише повернення витрат, що раніше здійснювалися за рахунок первинних доходів, з яких уже стягнуто податок. При цьому оподаткуванню можуть підлягати тільки додаткові доходи —різниця між цінами купівлі та продажу. Такий порядок дозволить встановити принцип однократності стягнення податку на доходи фізичних осіб.[10]
Зростання ролі та місця індивідуального прибуткового оподаткування повинне відбуватися не за рахунок підвищення ставок податку та розширення об'єкта оподаткування. Необхідним є зростання податкової бази — доходів населення, а це процес досить тривалий і залежить, насамперед, від забезпечення зростання ВВП і підвищення питомої ваги в ньому оплати праці. З точки зору проблем бюджетного дефіциту, підвищення доходів населення має дуже важливе значення: прибутковий податок з громадян є одним з найстабільніших і найнадійніших видів бюджетних доходів, тому підвищення його питомої ваги стабілізуй доходну базу бюджету.
Однак, як показує досвід розвитку розвинених країн, успіх національної реформи насамперед залежить від недійсності державних гарантій незалежності, обгрунтованості і стабільності правовідносин. Відсутність або неефективність таких гарантій, як правило, створює загрозу економічній безпеці держави, про реальність якої в умовах української дійсності свідчить криза неплатежів, падіння об’ємів виробництва, інфляція тощо.
Особливість реформування економіки України така, що податки і податкова система не зможуть ефективно функціонувати без належного правового забезпечення.
При цьому мова йде не тільки про захист бюджетних інтересів, а і про забезпечення конституційних прав і законних інтересів кожного платника податків.
Використана література
1.С. Льовочкін "Податкова структура в Україні та шляхи її вдосконалення"// Журнал "Економіка України" №8, 1999р.
2.В.М.Федосов, В.Ш.Опарін, В.О. П’ятаченко та ін. “Податкова система України”. Підручник, К.-1994.
3.Збірник нормативних актів "Законодавство України про податки і збори з громадян", Юрінком Інтер, К.: 2000р.
4.Інструкція про прибутковий податок з громадян від 21 квітня 1993р. із змінами і доповненнями.
5."Про прибутковий податок з громадян" Декрет Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992р. №13-92.
6."Про збільшення неоподатковуваного мінімуму та ставки прогресивного оподаткування доходів громадян" Указ Президента України від 13 вересня 1994р. №519/94.
7.Г. ХМЕЛЬОВ "Зміни до Декрету «Про прибутковий податок з громадян»: відчуйте різницю" "Вісник Податкової служби України" 2000р.
8.Наказ ГДПІ України "Про затвердження інструкції "Про прибутковий податок з громадян" від 21.04.93р.
9. Н. П. Кучерявенко "Основи податкового права" Харків "Еспада", 1996р.
10. Відомості Верховної Ради 2000-2001р.
11. Н. П. Ткаченко "Бухгалтерський облік" Київ "Інтер" 2000р.
12. Журнал "Налоги та бухгалтерський облік" 2000р.
13. Журнал "Право України" 2000-2001р.
14. ЗУ "Про внесення змін в ЗУ "Про систему оподаткування" від 18.02.97р.
15. Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 р. 13-92 "Про прибутковий податок з громадян".
16. С. Б. Шалабанов "Інформаційний збірник по оподаткуванню і бухгалтерському обліку" Харків 2000р.
17. В.В.Буряковский, Б.Я.Кармазин, С.В.Каламбед “Налоги”, Пороги Днепропетровск-1999.
18.За ред. А.М.Поддєрьогіна “Фінанси підприємств”. Підручник. КНЕУ, Київ 1998р.
19. Закон України “Про Державний бюджет України” від 30.12.97 N796/97 ВР.
20. Український діловий тижневик “Бізнес” (документи, коментарі, додатки), окремі номери.
[1] Н. П. Кучерявенко "Основи податкового права"
[2] М. В. Федосов та інші "Податкова система України"
[3] Н. П. Кучерявенко "Основи податкового права"
[4]Закон “Про систему оподаткування” від 2 лютого 1994р.
[5]Декрет Кабінету міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" був прийнятий 26 грудня 1992 року № 13-92 із змінами i доповненнями
[6] Наказ ГДПІ України "Про затвердження інструкції "Про прибутковий податок з громадян" від 21.04.93р.
[7]Збірник нормативних актів "Законодавство України про податки і збори з громадян", Юрінком Інтер, К.: 2000р.
[8]Г. ХМЕЛЬОВ "Зміни до Декрету «Про прибутковий податок з громадян»: відчуйте різницю" "Вісник Податкової служби України" 2000р.
[9] Законопроєкт ДПА України
[10]С. Льовочкін "Податкова структура в Україні та шляхи її вдосконалення"// Журнал "Економіка України" №8, 1999р.