2. З'ясовано основні особливості умов залягання шару, наявність площ інтенсивного розвитку дрібноамплітудних порушень; положення розривних порушень і їхньої амплітуди, гіпсометрія шару також вимагає уточнення;
3. Визначено природні різновиди вугілля, його марочний склад, установленні загальні закономірності просторової зміни якості вугілля, котре охарактеризовано за всіма показниками, передбаченим державними стандартами;
4. Технологічні властивості корисної копалини охарактеризовані в ступені достатньої для обґрунтування промислової цінності розвіданих запасів;
5. Гідрогеологічні, інженерно-геологічні, геокріологічні, гірничо-геологічні й інші природні умови вивчені з повнотою, що дозволяє попередньо охарактеризувати їх основні показники.
Запаси категорії С1 підраховуються в контурах, обмежених свердловинами, гірськими виробками, з обліком даних геофізичних і геохімічних досліджень і геологічно обґрунтованої екстраполяції.
Запаси категорії С2 повинні задовольняти наступним вимогам:
1. Наявність шару і його промислове значення на площі підрахунку запасів підтверджені розкриттям в одиничних перетинаннях; синоніміка шару, представлення про його витриманість, потужність, будова й умови залягання, контуру можливого поширення засновані на геологічних і геофізичних даних;
2. Марка, основні показники якості і технологічні властивості вугілля визначенні за результатами досліджень одиничних проб або оцінені за аналогією з більш вивченими ділянками того ж чи іншого подібного родовища;
3. Гідрогеологічні, інженерно-геологічні, геокріологічні, гірничо-геологічні й інші природні умови оцінені по наявним для інших ділянок родовища даним, спостереженням у розвідницьких виробках і за аналогією з відомими в районі родовищами.
Контур запасів визначений на основі одиничних шпар, гірських виробок, природних оголень чи по їхній сукупності з обліком даних геофізичних, геохімічних досліджень, за допомогою геологічних побудов і геологічно обґрунтованої екстраполяції параметрів, використаних при підрахунку запасів більш високих категорій.
На розроблювальних родовищах розкриті, підготовлені і готові до виїмці, а так само що знаходяться в охоронних ціликах гірничо-капітальних і гірничо-підготовчих виробках запаси вугілля підраховуються окремо з підрозділом по категоріях у відповідності зі ступенем їхньої вивченості.
3.5 Охорона надр та навколишнього середовища
Розвиток вугільної промисловості у Донбасі чинить істотний вплив на навколишнє середовище. Головними факторами, що впливають на навколишнє середовище Донбасу є:
· деформація земної поверхні, яка є наслідком проходження гірських виробок;
· скид сильно мінералізованих шахтних вод і господарсько-побутових відходів;
· викид у атмосферу шкідливих газів золи та пилу котельнями і сушильнями збагачувальних фабрик;
· надання сільськогосподарських земель для складування шахтних порід.
Найбільш радикальними заходами, які здатні зменшити деформацію поверхні під дією гірських робіт є:
· залишення усієї гірської породи у виробленому просторі;
· залишення ціликів вугілля.
Шахтні води частіше за все очищаються від механічних часток і бактеріологіч-
них забруднювачів. Очистка від розчинених солей не здійснюється.
Для усунення руйнування атмосфери на технологічних комплексах шахт повинні знаходитися:
– прилади алираційних установок;
– засоби для попередження займання породних відвалів.
Для зниження кількості пилу необхідно проводити заходи по озелененню навколишньої площі, а після закінчення на шахті гірничих робот – озеленення териконів.
Породні відвали шахт погіршують санітарно-гігієнічні умови міст та селищ, роблять шкоду сільськогосподарським угіддям, займаючи великі за розмірами площі. Зменшення площ порушеної земної поверхні може бути достигнути за рахунок зміни форми та розмірів відвалів, застосування в шахті дробильнозакладальних комплексів з транспортуванням породи у відробленні лави. Оптимальним, з урахуванням використовування земель у період після культивації, треба вважати плато образні відвали висотою 30 – 40 м.
ВИСНОВКИ
Виконуючи курсову роботу, що є завершальним етапом теоретичного та практичного вивчення геологічних дисциплін, я:
– закріпив знання та навики читання креслень (гірничих об’єктів, планів, розрізів, тощо);
– отримав навички оконтурювання на гіпсометричному плані запасів різних груп та категорій з ціллю підрахунку запасів корисних копалин.
– навчився самостійно аналізувати таблиці, текстовий матеріал, а також виконувати необхідні графічні документації;
– закріпив навички складання геологічної записки з виділенням та харак-теристикою важливих рис геологічної будови родовища, умов залягання вугільних пластів, що визначають вибір технології та найбільш раціональної системи розробки;
– навчився використовувати сучасні методи виконання креслень, застосувала ГОСТи, ЕСКД та інші правила та норми;
Список джерел літератури
1. Геология месторождений угля и горючих сланцев – СССР – М.: Госгеолтехиздат, 1963: - Т1, 120с.
2. Горное дело: Энциклопедия «справочник» - М.: Углетехиздат, 1957: - Т2, 646 с.
3. Миронов К.В.: Справочник геолога-угольщика – М.: Недра, 1982, 312 с.
4. Методические указания по характеристике угленосных районов Донбасса к курсовой работе по месторождениям полезных ископаемы – Дон НТУ, 2001, 41 с.end_of_the_document_label