Смекни!
smekni.com

Безробіття, його макроекономічний зміст та наслідки (стр. 2 из 3)

10.19.Державне регулювання ринку праці здійснюється за трьома принципами: працевлаштування незайнятого населення та надання допомоги щодо підготовки і поліпшення перепідготовки кадрів, стимулювання формування гнучкого ринку праці. Правове забезпечення трудових відносин. Соціальний захист потерпілих від безробіття людей.

10.20.Кейнсіанська модель інфляції та безробіття показує, що в економіці може виникнути або безробіття, або інфляція. Одночасно вони виникнуть не можуть. Однак в 1970-1980 роках існування безробіття та інфляції стали постійним явищем, тобто одночасно зростали безробіття та рівень цін. Таке явище перетворилось в основну макроекономічну проблему, тому що до цього часу вважалось, що між рівнем безробіття та інфляцією існує обернена залежність: високому рівню безробіття відповідає низький рівень інфляції, а високому рівню інфляції відповідає низький рівень безробіття. Крива в системі координат-темп зростання цін та рівень безробіття була названа по імені того вченого, хто займався цією проблемою, тобто кривою Філліпса. Вона якраз і відображає пряму залежність між інфляцією та безробіттям, тобто йде зверху вниз зліва направо. Вищому рівню інфляції відповідає вищий рівень безробіття, нижчому рівню інфляції відповідає нижчий рівень безробіття. Крива Філліпса має місце в короткостроковому періоді. Вона має бути врахована при прийнятті певних рішень в рамках економічної політики. Стимулюючи економічне зростання і підвищення зайнятості, уряд одночасно стимулює посилення інфляції в економіці. З іншої сторони, проведення антиінфляційної політики зможе привести до економічного падіння та зростання безробіття.

10.21.Згадуване вище одночасне зростання рівня інфляції та безробіття на рубежі 70-х- 80-х років вимагало нових підходів в поглядах на зв’язок безробіття та інфляції, тому що в цьому випадку крива Філліпса виявилась негідною. Явище стагфляції, тобто одночасне зростання безробіття та інфляції, пояснювалось концепцією природного рівня безробіття, яка представлена теоріями адаптивних очікувань та раціональних очікувань, про які буде йти мова при вивченні відповідної теми 14.


Рекомендована література до теми 10.

1.Макконнелл К.,Брю С. Экономикс, т.1. с.157-163, 338-345

2.Семюельсон Пол.А.,Нордхауз В.Д.Макроекономіка, с.363-377

3.Радіонова І.Макроекономіка та економічна політика,с.122-138

4.Соблев В.М.Макроэкономика, с.141-143, 147-153

5.Базилевич В.Д., Баластрик Л.О. Макроекономіка. Опорний конспект лекцій, с.169-187

6.Долан Э.Д., Линдсей Д.Е.Макроэкономика, с.6-13

7.Дзюбик С.,Ривак О. Основи економічної теорії, с.161-171

8.Микро-макроэкономика,Практикум, с.228-238


Тема 11.Гроші та банківська справа

Гроші це не пасивний елемент економічної системи, простий інструмент,який сприяє роботі економіки. Правильно створена грошова система вливає життєву силу в кругооборт доходів і витрат. Вона сприяє кращому використанню економічних ресурсів, повній зайнятості, високій ефективності економіки в цілому. Погано функціонуюча грошова система може стати головною причиною різких коливань рівня виробництва, зайнятості і цін в економіці, викривити розподіл ресурсів. Саме цим пояснюється макроекономічна природа грошей. При вивченні теми важливо мати на увазі:

11.1..Суть грошей в їх функціях - засобу обігу, міри вартості та засобу заощадження. Функція засобу обігу проявляється в обслуговуванні обміну товарами і послугами між виробниками і власниками останніх, в здатності за них придбати все, що продається та купується, користуватись благами, виробленими іншими виробниками внаслідок суспільного поділу праці. Функція міри вартості означає, що грошима можна виміряти вартість результатів господарської діяльності, ВНП, ЧНП. НД, інших благ та послуг, які мають ціну. Функція засобу заощадження означає, що гроші найбільш зручна форма і засіб збереження багатства.

11.2.Гроші не лише обслуговують ринок товарів та послуг, а й самі виступають об’єктом ринкових відносин, тобто на них є попит а також існує їх пропозиція. Пропозиція грошей виступає у вигляді маси грошей М 1 , М 2 та М 3. Маса М 1 складається з готівкових грошей, тобто паперових та металевих грошей, що знаходяться в обігу та чекових вкладів, тобто вкладів в комерційних банках та інших небанківських кредитних установах, на які можуть бути виписані чеки. Маса М 2 включає в себе масу М 1 та т. зв. майже гроші. тобто безчекові ощадні рахунки та дрібні строкові вклади,які швидко і без втрат для обігу можуть бути обернені в готівку та чекові вклади. Маса М 3 включає масу М 2 та крупні строкові вклади. Наприклад, в США в 1988 р. структура грошової маси М 3 мала такий вигляд: готівкові гроші- 5%, чекові вклади - 15%, вклади на безчекових ощадних рахунках - 11%, дрібні строкові вклади - 47%, крупні строкові вклади-22%.В Україні станом на 1.01.1993 р. маса М 1 становила 45575 млрд. укр. крб., маса М 2 - 55485 , маса М 3 - 66767 млрд. укр. крб. Таким чином, грошовий агрегат поглинав в Україні 66,2% всієї грошової маси, тоді як в США- лише 20%.Ці дані підтверджують, що в Україні на той час структура грошової маси не досягала розвинутих форм, тобто не відповідає вимогам ринкової економіки.

11.3. Паперові та металеві гроші, що знаходяться в обігу виступають як боргові зобов’язання Центральної резервної системи.(В Україні - Національного банку). Чекові вклади - це боргові зобов’язання комерційних банків або ощадних установ. Вартість грошей проявляється в їх максимальній ліквідності, тобто що на них можна обміняти решту товарів та послуг, тобто люди приймають їх як найбільш зручний засіб обігу; в тому, що вони виступають законними платіжними засобами, вони є декретними грошима, тобто їх грошима своїм декретом зробила держава; а також в тому, що вони мають обмежену кількість. Реальною вартістю грошей виступає кількість товарів і послуг, яку можна придбати за грошову одиницю. Реальна вартість грошей визначається, при рівних інших умовах , рівнем цін. Чим вище рівень цін, тим нижче вартість гривні,і навпаки, чим нижче рівень цін, тим вище вартість гривні. Непомірне зростання цін обезцінює гроші в прямій пропорції з темпом інфляції.

11.4. Попит на гроші визначається попитом на них для здійснення угод і попитом зі сторони активів, Як відмічалось в мікроекономіці (Тема Ринок капіталу) попит на гроші для угод визначається обсягом номінального ВНП та швидкістю обертання грошової одиниці, Якщо обсяг ВНП складає 550 млрд грн, а гривня робить 5 оборотів в рік, то для здійснення угод необхідно мати грошової маси на 110 млрд., тобто щоб викупити такий обсяг продукту, суспільство повинно тримати в обігу грошей на суму в 110 млрд. Попит на гроші зі сторони активів пред’являється тоді, коли виникає бажання придбати цінні папери (облігації, акції тощо),а також відкрити депозитний вклад в кредитній установі. Такий попит знаходиться в оберненій залежності від ставки процента, нижча ставка процента викликає зростання попиту на гроші, вища, навпаки,знижує попит. Тобто крива попиту на гроші зі сторони активів є спадною кривою, тобто має від’ємний нахил. Сукупний попит на гроші складається з попиту на гроші для угод і з попиту на гроші зі сторони активів.

11.5. Грошовий ринок представляється як перетин кривих пропозиції грошей (повністю еластичної пропозиції) і спадної кривої попиту. Рівновагова ставка процента визначається точкою перетину вказаних кривих, Якщо пропозиція грошей змінюється, то крива пропозиції зміщується вліво чи вправо, що .при незмінному попиті. веде до зміни ставки процента.,що в свою чергу, викликає зміни в інвестиціях та споживацьких видатках. Монетарна політика може змінювати і пропозицію грошей з допомогою політики щодо процентної ставки,

11.6. Гроші є категорією банківської системи. Остання має два рівні: Центральну резервну систему та комерційні банки. В Україні роль Центральної резервної системи відіграє Національний банк України. У США роль Центральної резервної системи відіграють 12 федеральних резервних банків, які управляються Радою керуючих Федеральної резервної системи.Комерційні банки виконують посередницькі функції при здійсненні платежів і кредитних операцій між суб’єктами економічної діяльності. Капітал банку складається з власного капіталу банкірів та залученого у формі вкладів. Діяльність банків здійснюється через банківські операції, які поділяються на два основні види- пасивні та активні,З допомогою пасивних банки залучають вільні кошти і створюють свої ресурси, активними звуть операції, через які банки розміщують сконцентрований грошовий капітал. За пасивними операціями формуються зобов’язання банків, за активними- їх доходи. Банківський прибуток утворюється переважно за рахунок різниці між сумою відсотків за надання кредитів і тих, які банки сплачують вкладникам.

11.7.Національний банк України є центральним банком держави, її емісійним центром, здійснює єдину державну політику в сфері грошового обігу. кредиту, зміцнення грошової одиниці, організує міжбанківські розрахунки, координує діяльність банківської системи в цілому, визначає курс грошової одиниці відносно валют інших країн. Він є банком кінцевої інстанціє, тобто може надавати кредити комерційним банкам. Йому належить монопольне право на випуск грошей у обіг, а також національних грошових знаків.

11.8.Для розуміння роботи комерційних банків та банківської системи в цілому доцільно розглянути зміни у балансовому звіті комерційного банку при виконанні ними тих чи інших операцій. Балансовий звіт банку має дві сторони - Актив та Зобов’язання і власний капітал .В активі звіту показують готівку, кошти, вкладені у власність банку, резерви, позички. В пасивній частині звіту - зобов’язання і власний капітал вписують акції, безстрокові вклади тощо. Головна умова балансу - права частина повинна дорівнювати лівій

а)При заснуванні комерційного банку як акціонерного товариства їх засовники випускають і розміщують акції на певну суму - наприклад, на 250 тис грн. Банк вважається стореним і його баланс виглядає після такої операції таким чином