подетальна (випуск деталей, вузлів, агрегатів для комплектування машин та устаткування).
Поглиблення спеціалізації дає змогу знизити собівартість продукції, що, в свою чергу, робить економічно вигідним нарощування масового й великосерійного виробництва. Собівартість виготовленої продукції на глибокоспеціалізованих підприємствах і радіус її перевезення до районів споживання перебувають в обернено пропорційній залежності. Тому заводи подетальної спеціалізації територіально значно віддалені від заводів з предметною спеціалізацією. Останні обслуговують потреби не одного, а здебільшого кількох економічних районів або всієї України [1, с.111].
Спеціалізація зумовлює розширення кооперації виробництва. Машинобудівні підприємства кооперуються з іншими галузями промисловості - хімічною, текстильною, лісовою, які постачають напівфабрикати й вироби, потрібні у виробництві машин та устаткування. Кооперація виробництва сприяє розширенню територіальної спеціалізації районів країни на випуску кінцевих видів продукції. При цьому райони спеціалізуються на виробництві не тільки масової, а й дрібносерійної, навіть індивідуальної продукції [2, с.241].
Характерною особливістю територіальної організації машинобудування є формування локальних машинобудівних комплексів на основі кооперування виробництва. На території України сформувалися машинобудівні вузли і райони. Серед найбільших вузлів виділяються такі: Харківський, Київський, Дніпропетровський, Запорізький, Одеський, Львівський, Луганський, Краматорський та ряд інших. Машинобудівні райони охоплюють значні за площею території. Їх виділяють в межах декількох адміністративних областей, що мають територіальну спільність і характеризуються комплексністю розвитку машинобудування. Виділяються такі машинобудівні райони: Північно-Східний (Харківський), до якого входять Харківська, Полтавська, Сумська області; Придніпровський (Дніпропетровська, Запорізька області); Центральний (Київська, Чернігівська, Житомирська, Черкаська області); Західний (Львівська, Івано-Франківська, Волинська, Рівненська, Закарпатська області), Подільський (Вінницька, Хмельницька, Тернопільська, Чернівецька області); Південний (Одеська. Миколаївська, Херсонська області та Автономна республіка Крим) [1, с.116].
Розглядаючи машинобудівний комплекс як складне міжгалузеве утворення, необхідно дотримуватися класифікації всіх галузей за особливостями їх розміщення і ступенем розчленування технологічного процесу. Виділяють такі групи об'єднаних галузей:
важке машинобудування;
загальне машинобудування;
середнє машинобудування;
виробництво точних машин, механізмів, приладів і інструментів;
виробництво металічних виробів і заготовок;
ремонт машин і устаткування.
Важке машинобудування розглядатиметься в наступному розділі.
Загальне машинобудування представлене підприємствами, що займаються складанням металевих конструкцій та виготовленням великих за розмірами заготовок. До нього відносяться такі важливі галузі: транспортне машинобудування (без автомобілебудування), виробництво технологічного устаткування для промисловості (крім легкої і харчової) і будівництва, сільськогосподарське машинобудування (без тракторобудування).
Одна з провідних галузей - локомотивобудування (Луганський тепловозобудівний завод, Харківський завод транспортного машинобудування). У тісному зв'язку з локомотивобудуванням розвивається вагонобудування Маріуполі (металеві вагони-цистерни), Кременчуці (Крюківський завод великовантажних піввагонів), Дніпродзержинську (вагони для перевезення руди і вугілля), Стаханові (промислові вагони). Найбільшими центрами морського суднобудування в Україні є Миколаїв, Херсон, Керч - важливі порти Причорноморського району. Центром річкового суднобудування є Київ. Судноремонтна промисловість розвинена в Одесі, Іллічівську, Севастополі, Маріуполі, а також в Ізмаїлі, Кілії, Вилковому (на Дунаї) [1, с.111].
Середнє машинобудування охоплює галузі з високим рівнем розвитку спеціалізації і кооперування виробництва. На розміщення підприємств цієї групи вирішальний вплив має фактор наявності кваліфікованих трудових ресурсів. До найважливіших галузей середнього машинобудування відносяться: автомобілебудування, тракторобудування, верстатобудування.
Автомобільна промисловість - автозаводи у м. Кременчуку (випуск великовантажних автомобілів), Запоріжжі (завод малолітражних легкових автомобілів), Львові (автобусний завод та "Автонавантажувач"), Луцьку (легкові автомобілі з підвищеною прохідністю), Луганську, Одесі, Сімферополі (автоскладання), Чернігові, Херсоні, Краснодоні (автозапчастини). У Києві зосереджено виробництво мотоциклів, у Львові - мопедів, Харкові - велосипедів. Тракторобудування (Харківський тракторний завод), крім Харкова, ряд великих підприємств по виробництву деталей і запасних частин для тракторів розміщено у Чугуєві, Кременчуці, Києві, Білій Церкві, Луганську, Вінниці, Одесі. Верстатобудування розміщується переважно в центрах розвиненого машинобудування з науково-дослідними і дослідно-конструкторськими центрами (Краматорський важкого машинобудування, Харківський агрегатних верстатів, Київський верстатів-автоматів, Львівський фрезерних верстатів, Одеський верстатобудівний) [1, с.113].
Виробництво точних машин, механізмів, приладів і інструментів зосереджене в районах високої технічної культури, кваліфікованої робочої сили і достатньої забезпеченості трудовими ресурсами. В цій групі машинобудування розвинене складальне виробництво на основі кооперування різних підприємств.
До найважливіших виробництв належать: випуск телевізорів (Львів, Київ, Харків, Сімферополь); приладів та інструментів (Київ, Харків, Дніпропетровськ, Запоріжжя, Одеса, Львів). Електротехнічна промисловість - найпотужніші підприємства зосереджені в Харкові (заводи "Електроважмаш", електротехнічний, "Електромашина"), Запоріжжі (трансформаторний завод), а також заводи у Києві, Полтаві, Львові [1, с.116].
Зараз детальніше розглянемо таку галузь машинобудівного комплексу як важке машинобудування. Важке машинобудування охоплює виробництво металургійного, гірничого і підйомно-транспортного устаткування, енергетичних блоків (парових котлів, атомних реакторів, турбін і генераторів), а також інших металомістких і великогабаритних виробів. Підприємства важкого машинобудування мають повний виробничий цикл, який охоплює заготовку, механічну обробку і складання готових виробів. Потреба великої кількості металу, складність транспортування готової продукції зумовлюють розміщення цих підприємств поруч з металургійними центрами, хоча інколи вони розташовуються і в регіонах споживання.
Більшість підгалузей важкого машинобудування розвинені в трьох економічних районах: Донецькому, Придніпровському та Північно-Східному. Необхідно відмітити, що 85% усієї продукції важкого машинобудування України випускається у Донецькому, Придніпровському та Північно-Східному регіонах. Причому понад 60% її виробництва припадає на Донбас.
Гірничо-шахтне машинобудування. На виробництві вугледобувної й гірничошахтної техніки спеціалізуються акціонерні такі товариства (АТ) Донецького економічного району: Дружківський, Горлівсь-кий, Ясинуватський машинобудівні заводи; "Донецькгірмаш" (м. Донецьк); завод гірничого машинобудування (м. Луганськ); завод гідрообладнання (м. Стаханов); підприємство "Вибухоза-хисні матеріали" (м. Докучаївськ); енергомеханічний завод (м. Харцизьк); Рутченківський завод "Гармаш" (м. Донецьк); Донецький завод гірничорятувальної апаратури; ВО "Луганськвуглеремонт" (м. Антрацит); машинобудівні заводи міст: Свердло-вська, Красного Луча й Артемівська. Машини для підземної виробки випускає ЗАТ "Машзавод ім. Пархоменка" (м. Луганськ), бурові машини - завод бурового обладнання (м. Брянка) [2, с.391].
Машинобудівний комплекс за вартістю валової продукції, за часткою промислово-виробничих фондів і за чисельністю робітників посідає важливе місце в структурі економіки Придніпровського району
Найголовніші підприємства гірничо-шахтного машинобудування у районі представлені Криворізьким і Дніпропетровським заводами гірничо-шахтного обладнання. За останні роки завод "КриворіжНДІрудмаш" впровадив у серійне виробництво 12 нових виробів. За оцінками спеціалістів, реалізація програми перебудови галузі дасть 81,2% виробництва потрібного обладнання. Частка імпортозамінної продукції у загальному обсязі виробництва становитиме 46%. Експортне значення галузі зменшується.
Найбільші підприємства підйомно-транспортного машинобудування розташовані в Одесі, Львові, Харкові (завод підйомно-транспортного машинобудування, що виробляє мостові електрокрани, будівельні баштові крани), Нікополі, Прилуках і Дніпропетровську, середні - в Словенську, Золотоноші Черкаської області та Ківерцях Волинської. Найбільш спеціалізованим підприємством підйомно-транспортного машинобудування України, яке випускає різні типи автонавантажувачів, є львівський завод "Автонавантажувач"
Серед підприємств важкого машинобудування найбільший в Україні ЗАТ "Новокраматорський машинобудівний завод", який випускає ковальсько-пресове, металургійне устаткування, слябінги, прокатні листові стани неперервної дії, спеціальні великі важкі металорізальні верстати для металургійної промисловості. Реконструйований Старо-Краматорський завод виробляє переважно устаткування для металургійної промисловості.
Великими виробниками металургійного устаткування є Дебальцевський машинобудівний завод, який виготовляє устаткування для доменних і сталеплавильних печей, запасні частини для коксохімічного устаткування, завод прокатних валків у м. Лутугіне Луганської області та Стахановський ливарно-механічний завод, що виробляє доменне й сталеплавильне устаткування, в тому числі для механізації й автоматизації металургійних цехів.