Смекни!
smekni.com

Важке машинобудування в Україні (стр. 4 из 4)

інноваційна діяльність із запровадженням наукомістких технологій та науково-технічних розробок з високим експортним потенціалом [2, с 411].

Найважливішими екологічними проблемами регіону є: запиленість та загазованість гірничо-промислової зони, проблема відведення та нейтралізації бактеріально забруднених шахтних вод.

Для вирішення цих проблем у Донецькій області розроблено "Концепцію охорони навколишнього середовища і заходи для її виконання". Одним із основних шляхів вирішення екологічних проблем є структурна перебудова машинобудування із впровадженням екологічно безпечних ресурсозберігаючих технологій [6, с.102].

Відповідно до угоди між Україною, Всесвітнім банком і Агентством міжнародного розвитку США реалізуються програми здійснення екологічного моніторингу та управління промисловими відходами. Вже запроваджено нові технології, які дали змогу знизити забруднення стічних вод нафтопродуктами (ЗАТ "Новокраматорський машинобудівний завод") та важкими металами (Сніжнянський машинобудівний завод). Реалізовано розробки з утилізації промислових відходів у ВАТ "Єнакіївський металургійний завод". Запровадження цих технологічних процесів на Харцизькому трубному і Торезькому електротехнічному заводах дало змогу розширити використання відходів без їх складування. Створено Екологічний фонд, запроваджується екологічне страхування [2, с.413].

Основними напрямами подальшого розвитку економіки регіону загалом визначено:

спеціалізацію на видобутку вугілля, виплавлюванні металів, нафтопереробці, виробництві хімічної продукції та складної машинобудівної техніки як для внутрішнього споживання, так і на експорт;

використання найновіших технологій;

створення безпечного навколишнього середовища, вирішення комплексу екологічних проблем регіону [6, с.103].

Отже, основним напрямом діяльності обласних держадміністрацій Донбасу є створення регіональної економіки з високою ефективністю, конкурентоспроможністю продукції, високими доходами, низьким рівнем безробіття та високою якістю життя, характерною для країн з високорозвиненою ринковою економікою. Реалізація визначених завдань сприятиме становленню господарського механізму регіону.

Дальший розвиток продуктивних сил Придніпров'я значною мірою залежить від вирішення проблем великих промислових вузлів - Дніпропетровсько-Дніпродзержинського, Запорізького, Криворізького, тобто проблем, які визначають характер розміщення виробництва всього району. Ці промислові вузли потребують докорінної реконструкції, технічного переобладнання підприємств чорної металургії (видобуток залізної і марганцевої руд, виплавка металу на заводах з повним циклом) з метою підвищення ефективності виробництва та охорони навколишнього середовища. Щодо цього особливо значною стає проблема охорони водних ресурсів Дніпра від забруднення відходами промислових підприємств та комунального господарства. Розв'язання її можна досягти впровадженням безвідходних технологій у чорній металургії, хімічній та гірничо-добувній промисловості.

Найважливішою проблемою району є трансформація гірничо-металургійного комплексу з урахуванням світових тенденцій, кон'юнктури світового ринку та нарощування експортного потенціалу. Цей комплекс є одним з небагатьох у країні, що дає значну частку валютних надходжень до бюджету. Для його структурної перебудови потрібні: державна підтримка, докорінна модернізація, проведення робіт з маркетингу, розширення та збереження ринків збуту, здійснення скоординованої експортно-торгової політики та економічної оцінки цих ринків. Проблема розвитку гірничо-металургійного комплексу має кілька складових, яким властиві певні особливості.

У гірничо-рудній промисловості потрібно:

розконсервувати закриті гірничо-добувні підприємства;

реконструювати і технічно переоснастити діючі шахти і кар'єри; а розв'язати проблему шахтних вод (стосовно підтоплення шахт та очищення цих вод);

оптимізувати структуру добувних підприємств на основі комплексної розробки родовищ з поєднанням відкритих і підземних способів видобутку [6, с.104].

Електроенергетика району поступово розвивається навіть у кризових умовах. Але теплоенергетику треба перевести на безвідходні технології, використання низькоякісного палива, зменшення в паливному балансі електростанцій природного газу, забезпечення використання зворотних вод тощо.

Поглибиться спеціалізація району на виробництві експортно орієнтованої продукції комплексу металургії і обробки металів, машинобудування і обладнання.

Для Придніпров’я передбачено такі основні напрямки розвитку економіки:

формування нової інноваційної стратегії;

посилення державної політики ресурсозбереження, комплексне використання ресурсів;

використання найновіших технологій;

орієнтація на експортні галузі;

поліпшення екологічної ситуації.

Розвиток і розміщення продуктивних сил Північно-Східного району вимагає розв'язання таких проблем:

забезпечення комплексного і збалансованого соціально-економічного розвитку району через раціональне використання природних, географічних, демографічних особливостей областей, їх економічного та науково-технічного потенціалу;

структурна перебудова й перепрофілювання господарського комплексу економічного району як традиційно промислового, перенасиченого галузями важкої індустрії, підприємствами ВПК;

сприяння розвитку конкурентоспроможних галузей та виробництв, впровадження ефективних енерго - та ресурсозберігаючих технологій;

нормалізація процесу фондовідтворення, поновлення машинобудівного комплексу.

Для Північно-Східного регіону характерні такі напрямки розвитку економіки:

перебудова господарського комплексу економічного району;

підтримка розвитку експортних галузей;

технічне переоснащення, заміна застарілого обладнання;

комплексне використання ресурсів, екологізація виробництва [2, с.474].

Висновки

Машинобудівний комплекс України містить значний науково-виробничий потенціал, тут зосереджена третина промислово-виробничих фондів і майже половина промислово-виробничого потенціалу країни.

Існуюча структура машинобудування України характеризується переважанням, в основному, металоємних галузей та недостатнім розвитком наукоємних. Це негативно відбивається на розвитку машинобудівного комплексу, перш за все, на економічних показниках. Поступове підвищення ефективності і якості робота підприємств машинобудівного комплексу буде відбуватися шляхом структурної перебудови і вдосконалення територіальної організації, формування замкнених технологічних ланцюгів на території держави і економічних районів.

Важке машинобудування належить до машинобудівного комплексу. Воно розвинене в трьох економічних районах: Донецькому, Придніпровському та Північно-Східному. Важке машинобудування поділяється на кілька підгалузей: гірничо-шахтне машинобудування, підйомно-транспортне машинобудування, ковальсько-пресове, металургійне устаткування і енергетичне машинобудування.

Гармонійному еволюційному розвитку важкого машинобудування заважає ряд проблем основними з яких є проблема застарілості обладнання та екологічна проблема. Регіональна політика держави щодо важкого машинобудування спрямована на подолання цих проблем та вироблення стратегії подальшого розвитку галузі. Регіональна політика є комплексом заходів, що містить економічний, соціальний, демографічний, екологічний, поселенський і науково-технічний аспекти.

У машинобудівному комплексі, який визначає розвиток і технічний прогрес інших галузей економіки України, повинна бути здійснена структурна перебудова, в першу чергу, за рахунок пріоритетних напрямків промислової і науково-технічної політики в галузях, що характеризуються високим експортним потенціалом.

Література

1. Іщук С.І. Розміщення продуктивних сил (Теорія, методи, практика). видання 4-те, доп. - К.: Європ. ун-т. - 2002. - с.109-117.

2. Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка. Навч. посібник/ Є.П. Качан, Т. Є. Царик, Д.В. Ткач та ін.; За ред. Є.П. Качана. - К.: Вид. Дім “Юридична книга". - 2005. - 704 с.

3. Стеченко Д.М. Розміщення продуктивних сил і регіоналістика. Навч. посібник - К.: Вікар. - 2001. - 377с.

4. В.А. Козырев. Тяжелое машиностроение. Реалии и перспективы // Мир техники и технологий. - 2005. - №9. - с.9-11.

5. Валерий Третьяков. Машиностроение - стержень экономики // Інвестиції: практика та досвід. - 2005. - №16. - с.22-25.

6. О.М. Шкільнюк. Основні напрями та пріоритети інноваційної діяльності в машинобудуванні України // Формування ринкових відносин в Україні. - 2007. - №5. - с.100-105.

7. Державний комітет статистики України. Статистичний щорічник за 2005 рік. - 2005. - с.104-111, с.122-123.

Додатки

Додаток 1

Динаміка виробництва продукції машинобудування*

Найменування продукції 2003 2004 2005
Автобуси, шт. 2558 2598 4655
Автокрани, шт. 126 235 382
Автомобілі вантажні, тис. шт. 4,7 10,9 14,0
Автомобілі легкові, тис. шт. 98,3 174 192
Бетонозмішувачі чи розчинозмішувачі, шт. 1567 2530 2861
Борони дискові, шт. 2090 4101 4520
Борони зубові, тис. шт. 10,0 17,3 20,3
Велосипеди, тис. шт. 281 250 312
Вентилятори побутові, тис. шт. 666 952 1467
Верстати для оброблення дерева, шт. 3743 4165 3482
Верстати токарні, розточувальні, свердлувальні, фрезерувальні, шт. 378 496 409
Екскаватори, шт. 378 599 584
Електродвигуни та генератори змінного струму, електродвигуни універсальні, тис. шт. 873 1155 913
Електродвигуни та генератори постійного струму, тис. шт. 140 119 148
Електроплитки, котли варочні та полиці камінні для підігрівання їжі побутові, тис. шт. 299 404 493
Електропраски побутові, тис. шт. 138 95,1 49,8
Комбайни бурякозбиральні та машини для обрізання бурячиння, шт. 398 109 88
Комбайни зернозбиральні, шт. 101 305 308
Косарки, тис. шт. 1,5 3,1 3,8
Крани інші (козлові і мостові пересувні, портальні, дерик-крани суднові), шт. 285 272 319
Крани мостові на нерухомих опорах, шт. 95 141 102
Лампи електричні, млн. шт. 219 263 254
Локомотиви залізничні і тендери для локомотивів, шт. 61 124 107
Машини пральні, тис. шт. 251 345 322
Машини та механізми для приготування кормів, тис. шт. 47,2 66,3 107
Машини та устаткування для виготовлення кондитерських виробів, какао чи шоколаду, шт. 291 245 374
Машини та устаткування для виробництва хлібобулочних виробів, шт. 9302 7426 6689
Машини та устаткування для перероблення м'яса тварин чи свійської птиці, шт. ПОЗ 509 489
Машини та устаткування для цукрового виробництва, шт. 1447 1644 1863
Машинобудування
Навантажувачі одно ковшові фронтальні, самохідні спеціальні для підземних робіт, шт. 28 9 23
Печі хлібопекарські і кондитерські електричні, шт. 224 390 325
Пилососи побутові, тис. шт. 66,4 53,3 37,5
Плуги відвальні, шт. 4285 5192 3058
Преси та машини кувальні, шт. 298 165 99
Пристрої для подрібнення харчових продуктів, міксери та соковижималки, тис. шт. 67,6 78,3 90,6
Провід ізольований обмотувальний, тис. т 7,9 109
Проводи та кабелі електричні на напругу більше 1000 В, тис. км 12,7 21,2
Проводи та кабелі електричні низьковольтні на напругу до 1000 В, тис. км 382 421 473
Радіоприймачі переносні та стаціонарні, тис. шт. 20,6 106 17,6
Розпушувачі та культиватори, тис. шт. 7,7 8,9 7,9
Сівалки, тис. шт. 8,0 9,9 11,3
Телевізори, тис. шт. 415 443 651
Трактори для сільського та лісового господарства, шт. 4556 5806 5543
Тролейбуси, шт. 35 58
Устаткування холодильне і морозильне промислове та насоси теплові, тис. шт. 107 141 144
Холодильники побутові, тис. шт. 284 269 242
Холодильники-морозильники побутові комбіновані з окремими зовнішніми дверцями, тис. шт. 504 581 711

*Складено за інформацією [6, с.122-123].