Проголошення 21 дії в Екологічній Угоді Міст відповідає певним міським проблемам. Ці дії є першими відповідними кроками у напрямку до екологічної стабільності. Проте для досягнення тривалої стабільності містам доведеться постійно поліпшувати ефективність у всіх сферах діяльності.
Виконання Екологічної Угоди Міст вимагатиме відкритого, ясного і зацікавленого діалогу між урядом, суспільними групами, бізнес-структурами, науковими установами та іншими ключовими партнерами. Її виконання принесе користь там, де рішення ухвалені на підставі обережної оцінки доступних альтернатив з використанням найкращих досягнень науки.
Заклик до дій, означених в Угоді, найчастіше приводить до збереження коштів у результаті зменшеного споживання ресурсів і поліпшення здоров'я і загального благополуччя постійних жителів міст. Виконання цієї угоди може довести купівельну здатність кожного міста до такого рівня, щоб сприяти встановленню і навіть вимагати від продавців, відповідальної практики дотримання екологічних, трудових і гуманітарних прав.
У період від 2005 року і до Дня довкілля 2012 року міста повинні працювати, щоб виконати якомога більше із 21 дії. Здатність міст вводити місцеві екологічні закони і вести відповідну політику дуже різна. Проте успіх Угоди врешті-решт буде оцінений на підставі виконаних дій. Таким чином Угода може бути виконана за допомогою відповідних програм і заходів навіть там, де міста позбавлені необхідної законодавчої влади, щоб приймати закони.
Ось деякі з пунктів цієї угоди:
1. Прийняти план зниження рівня кількості парникового газу по всьому місту, що зменшить рівень законної емісії на двадцять п'ять відсотків до початку 2030 року, і який включатиме систему обліку і перевірки емісії парникового газу.
2. Прийняти і здійснювати політику по зменшенню максимуму міського електричного навантаження на десять відсотків за сім років завдяки ефективності використання енергії, зміщенню часового розкладу попиту на енергію і заходам по зберіганню енергії.
3. Прийняти і здійснювати політику по збільшенню використання відновлюваних видів енергії, щоб протягом семи років забезпечити досягнення рівня в десять відсотків від максимуму міського електричного завантаження.
4. Створити політику досягнення нульового рівня відходів, що потребують вивезення на сміттєзвалища і спалювання до початку 2040 року.
5. Впровадити програму "зручної для споживача" утилізації і компостування відходів з ціллю зменшення за сім років на двадцять відсотків на душу населення твердих відходів, які потребують вивезення на сміттєзвалища і спалювання.
6. Прийняти такі принципи і практику міського планування, які віддають перевагу вищій густоті (забудови), змішане використання, наявність поблизу пішохідних, велосипедних і доступних для інвалідів доріжок.
7. Розвивати і проводити політику, яка за десять років збільшить кількість громадського транспорту до рівня доступності його на відстані в пів кілометра для всіх постійних міських жителів.
8. Прийняти закон або виконати програму, яка виключає використання бензину з домішками свинцю (де. він ще використовується); знизити рівень сірки в дизельному пальному і в бензині одночасно з введенням в дію сучасних методів контролю емісії на всіх автобусах, таксі і в парку громадського транспорту, щоб за сім років зменшити на п'ятдесят відсотків концентрацію окремих речовин і емісії, що формують смог.
9. Покращити охорону здоров'я і збільшити екологічну користь від підтримки вирощування притаманної даній місцевості органічної їжі. Впродовж семи років забезпечити, щоб двадцять відсотків усіх міських точок продажу продуктів харчування (включаючи школи) мали в асортименті органічну їжу і продукти місцевого походження.
10. Розробити політику збільшення відповідного доступу до безпечної питної води, прагнучи забезпечити такий доступ для всіх до початку 2015 року. Для міст із споживанням питної води більшим ніж 100 літрів на душу населення за день, прийняти і проводити політику зменшення споживання на десять відсотків до початку 2015 року.
11. Прийняти муніципальну генеральну лінію управління відходами води і зменшити об'єм зливання необроблених водних відходів на десять відсотків за сім років шляхом розширення використання оборотної води і планування процесу усталеного міського вододілу, який включає учасників усіх зацікавлених общин і засновується на здорових економічних, суспільних і екологічних принципах.
Система фінансування природоохоронних заходів в умовах переходу до ринкової економіки формується на основі таких головних джерел:· Державного бюджету України та місцевих бюджетів;· фондів охорони навколишнього природного середовища всіх рівнів;· власних коштів підприємств;· іноземних надходжень та інвестицій;· інших позабюджетних коштів.Для забезпечення стабільного надходження коштів для здійснення природоохоронних заходів пріоритетне значення має надаватися розвиткові економічного механізму природокористування. Головними складовими елементами економічного механізму природокористування мають бути:· плата за спеціальне використання природних ресурсів;· плата за забруднення навколишнього природного середовища та інші види шкідливого впливу на довкілля;· система фінансування і кредитування природоохоронних заходів(державний і місцеві бюджети, природоохоронні фонди, банки, кошти підприємств, іноземні надходження та інвестиції тощо);· екологізація податкової і цінової систем;· підтримка становлення і розвитку екоіндустрії.· Залученню іноземних інвестицій для здійснення природоохоронних програм та проектів в Україні повинно сприяти:· природоохоронні процеси;· формування сприятливих умов та ефективної системи залучення іноземних інвестицій як в економіку України в цілому, так і в охорону довкілля та використання природних ресурсів.Важливе значення для здійснення механізму залучення іноземних інвестицій має щорічний збір Європейського банку реконструкції та розвитку на якому Україна має дійсну нагоду отримати статус повноцінного партнера, приймати участь у глобальних проектах, а також реалізувати свої можливості. На цьому зборі буде представлена велика кількість соціально-економічних проектів, значну частину яких складатимуть екологічні. Найважливішим та першочерговим серед них є проект фінансування ліквідації наслідків катастрофи на ЧАЕС та подальшого припинення її функціонування.Розділ 2. Екологічна ситуація в місті Маріуполі.
Відповідно до розробленого ВІЗ Європейській політиці по досягненню здоров'я для усіх на XXІ сторіччя, до 2015 року наслідку для здоров'я в результаті впливу навколишнього середовища повинні бути зменшені у всіх державах - членах.
Стан здоров'я населення України, як відомо, є одним з гірших у Європі. У визначеній мері це, очевидно, може бути пояснено забрудненням навколишнього середовища, особливо в містах Донецько-Приднепровського регіону. Експерти ВІЗ у численних документах, присвячених реалізації Європейської політики по досягненню здоров'я для усіх, рекомендують основні задачі цієї політики запроваджувати в життя послідовно: у першу чергу на рівні місцевих громад - родини, трудового колективу, населення міста. І тільки нагромадивши необхідний досвід рішення тієї або іншої задачі на комунальному рівні, поширювати його на інші міста, регіони і державу в цілому.
Одним із самих забруднених міст в Україні є Маріуполь. У 1970-х і 1980-х роках серед міст Донецько-Приднепровського регіону Маріуполь після Кривого Рогу займав перше місце по кількості забруднюючих речовин, що надходять в атмосферне повітря зі стаціонарних джерел і автотранспорту. Свої лідируючі позиції в цьому плані Маріуполь зберіг навіть у 1990р., коли ознаки економічного розвалу СРСР і спаду промислового виробництва стали вже очевидні. Так, по щільності викидів в атмосферу (тонни в розрахунку на гектар/рік і людина/рік) Маріуполь перевищувала Київ у 60 і 73 рази відповідно.
Відповідні дослідження проводилися в рамках Державної програми "Імунологія і медична генетика" і відносилися до розділу "Оцінити мутагенну небезпеку забруднення навколишнього середовища в містах". Результати генетичного моніторингу, проведеного в трьох містах України (Маріуполю, Запорожжі і Сімферополю), визнані науковою громадськістю. Вони неодноразово доповідалися на міжнародних форумах, опубліковані в авторитетних іноземних і вітчизняних журналах, відзначені присудженням міжнародних грантів.
Кількісна характеристика міри генетичної небезпеки хімічного забруднення, виявленої в Маріуполю і Запорожжі, у значній мірі спиралася на застосування концепції біологічного еквівалента рентгена.
Ця концепція була рекомендована ведучими радіологами США й Англії для зіставлення генетичних ефектів дії мутагенів різної природи: фізична і хімічної, одночасно була розрахована вартість збитку, що наноситься окремій людині (популяції) при опроміненні в дозі один БЕРІВ.
Виявилося, що збиток здоров'ю населення Маріуполя в доларах США істотно перевищує вартість усього металургійного комплексу разом з очисними спорудженнями.
Ідентифікація екологічних проблем - це консультативний процес із широкою участю представників різних секторів суспільства - влади, екологічних інспекцій, санстанцій, бізнесу, промисловості, громадськості. Цей консультативний процес дозволяє сформулювати перелік актуальних екологічних проблем і приймається всіма учасниками процесу за основу для подальшої діяльності.
У грудні 2000 року на загальноміській конференції учасники проекту "Маріупольська екологічна ініціатива" почали процес ідентифікації й оцінки екологічних проблем, що тривав до кінця квітня 2001 року.
Для того, щоб успішно вирішувати екологічні проблеми необхідно їх чітко сформулювати. Необхідно також визначити, які з проблем є найбільш важливими, які з погроз становлять найбільшу небезпеку і роблять найбільше сильний вплив на здоров'я жителів міста, навколишнє середовище і якість життя населення.