Смекни!
smekni.com

Екологічна програма міста (стр. 3 из 5)

Перелік виявлених екологічних проблем:

1. Атмосферні викиди промислових підприємств (оксиди сірки й азоту).

2. Викиди в атмосферу в результаті спалювання сміття в приватному секторі.

3. Викиди автотранспорту.

4. Високий рівень забруднення морської води (каналізаційні стоки, витоки з промислових відстійників, розташованих поблизу моря).

5. Високий рівень іонізуючої радіації на пляжі.

6. Нелегальні смітники побутових відходів.

7. Забруднення від смітників промислових відходів.

8. Забруднення піску на пляжі (пил, тверді частки, сміття).

9. Забруднення парків, дитячих площадок собаками.

10. Поховання померлим домашнім тварин, не відповідним санітарним нормам.

11. Забруднення ґрунту.

12. Неочищені побутові стічні води.

13. Неочищені промислові стічні води.

14. Скидання баластових вод.

15. Алергійні фактори рослинного походження (амброзія, тополиний пух).

16. Шум у житловій зоні.

17. Погана якість питної води (неочищена питна вода, наднормативна твердість).

18. Сірка і вугілля, що висипаються на залізничну полотнину.

19. Глобальне потеплення.

20. Відсутність зон відпочинку.

21. Екологічна безграмотність населення.

Маріуполь - найбільший індустріальний центр південно-сходу України. У межах міста проживає близько 500 тисяч чоловік. Природний приріст відсутній.

Основними забруднювачами є - промисловість і автотранспорт.

Найбільш гострою екологічною проблемою Маріуполя є високе забруднення атмосферного повітря викидами промислових підприємств. Від стану повітряного середовища прямо залежить здоров'я населення. Повітря, яким дихають жителі Маріуполя, містить:

· пил, до складу якої входять оксиди кремнію і заліза, сірка, вугілля, кокс, важкі метали;

· бензапирен;

· органічні речовини (фенол, толуол, формальдегід, ксилол);

· аміак;

· оксид вуглецю;

· оксиди азоту;

· диоксид сірки;

· фтористий водень;

· сірчистий ангідрид.

Таблиця 2.1

Динамікові зміни середніх по місту концентрацій забруднюючих засобів в одиницях ПДК

Інгредієнт Роки Загальна тенденція
1998 1999 2000 2001 2002
пил 1,33 1,33 0,67 1,33 2,0 + 0,02
Диоксид сірки 0,4 0,28 0,3 0,3 0,28 - 0,001
Оксид вуглецю 0,33 0,67 0,33 0,33 0,33 - 0,1
Диоксид азоту 1,0 1,0 1,0 0,75 1,25 +0,001
Фенол 1,33 1,33 1,67 1,0 1,33 -0,001
Аміак 1,75 1,5 2,0 1,25 2,25 +0,003
Формальдегід 2,0 3,33 2,33 4,0 3,33 +0,001
Сірководень мг/м3 0,004 0,003 0,004 0,004 0,003 -0,0001

За досліджуваний період спостерігається ріст концентрацій по пилу, диоксиду азоту, аміакові і формальдегідові. Особливо необхідно відзначити високі середні концентрації формальдегіду в 2001 році (4 ПДК). Хоча рівень забруднення в 2002 році знизився, але залишається високим і складає 3,3 ПДК.

Найбільш гострою проблемою, зв'язаної з забрудненням повітря, є підвищення захворюваності людей. Спостерігається зниження стійкості до повітряно-краплинних інфекцій, підвищення імовірності ракових захворювань і порушень спадкоємного апарата, що веде до підвищення частоти каліцтв і загальному погіршенню стану потомства. Економічний збиток складається з витрат на лікування хворих, утрат робочого часу і передчасної смертності.

Через місто Маріуполь проходить тридцять автомагістралей з інтенсивним рухом. Ділянки території уздовж цих автострад забруднені важкими металами, в основному свинцем і кадмієм. Ці речовини є канцерогенами, і, потрапляючи в організм людини, через продукцію рослинництва, впливають на синтез білка, енергобаланс клітки, генетичний апарат.

Щорічно комплексною лабораторією за спостереженням за забрудненням природного середовища Морської гідрометеостанції відбираються проби ґрунту на зміст важких металів і сірки в крапках, найбільш підданому забрудненню викидами промислових підприємств. Добір проб виробляється по програмі, розробленою Центральною геофізичною обсерваторією відповідно до затвердженої схеми. До 2002 року спостереження проводилися за 20 крапками, а з 2002 року зона спостережень розширена до 30 крапок.

Таблиця 2.2

Динамікові зміни концентрацій промислових токсикантів в одиницях ПДК

Концентрація Ед. ПДК Роки Інгредієнти -забруднювачі
Cd
(кадмій)
Mn
(марганець)
Cu
(мідь)
Ni
(нікель)
Pb
(свинець)
Zn
(цинк)
S
(сірка)
Середня/ максимальна 1998 0,2/0,5 1,7/4,0 1,1/2,9 0,6/1,0 2,4/8,7 0,9/1,3 0,1/0,8
1999 0,1/0,5 1,4/2,9 1,2/4,0 0,5/0,7 1,4/5,8 0,6/1,4 0,2/0,8
2000 0,6/3,5 0,8/2,2 1,0/3,9 0,5/0,8 6,7/25,0 1,0/3,8 0,04/0,2
2001 0,6/1,8 2,2/3,5 1,2/3,5 0,4/0,9 2,3/9,9 4,0/22,2 0,04/0,1
2002 0,4/1,3 1,6/5,1 1,5/20,3 0,4/0,8 2,4/8,0 2,2/7,1 0,1/0,3

По змісту розчиненого кисню спостерігається негативна тенденція, що свідчить про погіршення кисневого режиму в прибережному районі моря. Причиною можуть бути як погодні умови, так і вплив біологічних, біохімічних і хімічних факторів.

Цими речовинами буяють численні санкціоновані і несанкціоновані смітники. Дощова вода з цих смітників вільно дренує в поверхневі водойми і ґрунтові води, несучи із собою весь спектр хімічних елементів і збудників інфекційних захворювань. Тільки прибережна смуга Азовського моря містить понад тридцять хімічних елементів.

Ґрунту міста забруднені гельмінтами і збудниками інфекційних захворювань, що через рибу, м'ясо, молочні продукти і продукти рослинного походження попадають в організм людини. Основними забруднювачами ґрунту і ґрунтових вод є: смітника, промислові підприємства, транспорт, комунальні підприємства, тварини, жителі міста.

Басейн Азовського моря знаходиться в кризовому стані через незбалансованість господарської діяльності, відсутності погодженого керування на усьому водозборі, нераціональній експлуатації і виснаження природного ресурсного потенціалу.

Скидання величезної маси забруднюючих речовин ставить экосистему Азовського моря на грань повної деградації. Варто враховувати, що забруднення поверхневих вод у чорті Маріуполя проблема не тільки нашого міста. Свої промислові, зливові і стічні води в Азовське море, ріки Кальчик і Кальміус скидають також інші міста.

Вагомий внесок у забруднення Азовського моря вносять підземні (ґрунтові) води. Забруднюючі речовини попадають у ґрунтові води, а потім у водойму.

Дуже небезпечним є бактеріальне забруднення Азовського моря. Джерелом бактеріального забруднення є скидання каналізаційних стоків у водні об'єкти, а також наявність великої кількості несанкціонованих смітників. Дощова вода з цих смітників вільно дренує в поверхневі і ґрунтові води.

Перевищення гранично припустимих концентрацій (особливо важких металів) становить небезпеку для здоров'я жителів міста при вживанні в їжу риби. Надлишок цинку, кадмію і свинцю приводить до інсультів, підвищенню кров'яного тиску.

Якість питної води в Маріуполю залежить від якості поверхневих вод, тобто якості води в ріках і водоймищах, а також від якості роботи фільтрувальних станцій і стану водогінних мереж. Питна вода в Маріуполю характеризується високим ступенем мінералізації і підвищеною твердістю.

Маріуполь має розвиту систему магістралей. Автопарк, наявний у місті, нараховує більш ста тисяч вантажних і легкових автомобілів, автобусів і інших транспортних засобів.

У місті з'явилася могутня електроакустична апаратура.

Поширилося масове застосування піротехнічних засобів, особливо у святкові дні.

Медичні дослідження показують, що в гучних приміщеннях люди частіше втрачають працездатність. Знижується продуктивність праці. Голосні звуки і шуми збуджують людини, провокують виділення в кров великої кількості гормонів, що сприяють виникненню почуття страху і дискомфорту.

Основними джерелами шуму є: транспорт, промисловість, торговельні підприємства, сфера обслуговування, жителі міста.

Інтенсивний розвиток електроніки і радіотехніки викликало забруднення природного середовища електромагнітним випромінюванням (полями). Електромагнітне забруднення негативне позначається на здоров'я населення, що перебуває в оточенні могутніх потоків електромагнітних випромінювань усіх діапазонів.

Основними джерелами електромагнітних полів є: передавальні антени усіх видів, від мобільних телефонів до могутніх випромінюючих телевізійних антен і радіоантен, а також усі працюючі електроприлади.

Для покращення екологічної ситуації в місті існують екологічні програми розвитку міста Маріуполя, направленні на урегулювання екологічних проблем міста та покращення стану зовнішнього середовища.


Розділ 3. Шляхи вирішення екологічних проблем міста.

Сьогодні в Донецькій області працює комплекс програм, що у тій або іншій мері задаються метою звертання до екологічних проблем Донеччини - "Програма охорони навколишнього природного середовища і забезпечення екологічної безпеки на 2001-2005 р.", "Програма соціально-економічного розвитку Донецької області на 2002 рік". Велике значення надається "Програмі науково-технічного прогресу Донецької області до 2020 року".