Смекни!
smekni.com

Інвестиційна діяльність у вільних економічних та офшорних зонах (стр. 4 из 5)

Навіть критики СЕЗ та ТПР признають, що в окремих випадках пільги сприяли розвитку нетрадиційних для України галузей. Приклад – СЕЗ «Закарпат’є» та ТПР у Закарпатській області. Обласній адміністрації довелося зробити ставку на спеціальні режими інвестування, так як на кінець 90-х років у Закарпат’ї нічого не залишилося від радянської промисловості, а велика кількість корисних копалин та можливостей для сільського господарства в області не було ніколи (60% території – гори). Ставка виявилася вірною: у Закарпат’є прийшли компанії-світові лідери – «Ядзакі Україна» (виробництво автомобільних джгутів), «Джейбіл Серкіт Україна» та «Флекстронікс» (електронні компоненти до побутової техніки). Автозавод «Єврокар», який також деколи працював у СЕЗ «Закарпат’є», зараз формує п’яту частину бюджету області.

Відміну спеціального податкового режиму підприємства області пережили по-різному. Почавши платити податки одразу ж після публікації змін до бюджету-2005 у кінці березня, колишні пільговики зіштовхнулися з проблемою нехватки оборотних засобів. Крупні іноземні та національні інвестори продовжили роботу, однак не змогли розвивати свої проекти запланованими темпами. Наприклад, компанія «Ядзакі Україна» здала половину приміщення в оренду компанії «Джейбіл», але навіть площі, що залишилися, пустують. Це пояснюється тим, що виробництво скоротилося в два рази. Заводи «Джейбіла» та «Флекстронікса» зараз ще тільки будуються, якщо б пільги не відмінили, вони були б вже зведені.

У всіх вказаних вище випадках мова йде про транснаціональні корпорації, які здатні фінансувати український підрозділ за рахунок прибутку з інших країн. В гіршому стані проекти малого та середнього бізнесу. Ось один з прикладів. Взявши в борг 850 тис. гривень в українському банку, німецький інвестор вклав в будівництво інфраструктури для компанії ПБМ (торгово-виставочний центр, машино- та приладобудування) близько півтора мільйона гривень. До відміни пільг підприємство здійснювало всього одну операцію. Зараз проект заморожено.

Для того, щоб зменшити залежність української економіки від світових цін на сировинних ринках, експорт необхідно системно підтримувати та диверсифікувати, до того ж методами, які не суперечать міжнародному законодавству. Тим більш, що традиційні конкурентні переваги України поступово втрачають свою силу: вартість енергоресурсів росте, робоча сила дорожчає, а інфраструктура та діловий клімат не покращуються.

Якщо держава піде шляхом найменшого опору – поверне пільги та не змінить законодавство, - припливу інвестицій та прискорення економічного росту не буде.

На початок 2001 року на території України діяли такі спеціальні (вільні) економічні зони:

1. Північно кримська експериментальна економічна зона «Сиваш», яка охоплює м. Красноперекопськ, м. Армянськ, Красноперекопський район АР Крим. Характерною особливістю є наявність практично невичерпних запасів солі, натрію, брому, хлору. Основна мета створення зони – відродження виробничих підприємств на її території. У зоні працюють підприємці Великобританії, Німеччини, Туреччини, Швеції, США, Словаччини.

2. Спеціальна економічна зона «Славутич», створена у м. Славутич Київської області. У зв’язку з тривалим виведенням з експлуатації блоків Чорнобильської АЕС виникла проблема працевлаштування її персоналу. Створення зони зняло соціальну напруженість і збільшило зайнятість. Пріоритетними видами діяльності є впровадження нових технологій, ринкових методів господарювання та розвиток інфраструктури СЕЗ, поліпшення використання природних та трудових ресурсів тощо. Особливими умовами, за яких інвестори одержують пільги у зоні, є реалізація інвестиційних проектів кошторисною вартістю, еквівалентною не менше 200 тис. дол. США. Ці проекти мають бути затверджені виконавчим комітетом Славутської міської ради.

3. Спеціальна економічна зона «Донецьк» розташована на півдні міста Донецьк. Пріоритетними галузями та сферами економічної діяльності у СЕЗ є машинобудування, приладобудування, електротехнічна промисловість, інноваційні проекти щодо створення нових матеріалів та виробничих систем. Інвестор може одержати пільги у зоні, якщо він застосовує новітні технології з метою виробництва товарів для експорту.

4. Спеціальна економічна зона «Азов» розташована на півдні міста Маріуполь Донецької області. Пріоритетними галузями та сферами економічної діяльності є розвиток експедиційно-складської, транспортно-сервісної та виробничої сфер. Особливими умовами, за яких інвестори одержують пільги, є: здійснення операцій з обслуговування транзитних вантажів, їх зберігання, дороблення, сортування, пакування, надання транспортно-експедиторських, агентських послуг, а також застосування новітніх технологій з метою виробництва товарів для експорту та поставок їх на внутрішній ринок.

5. Спеціальна економічна зона «Закарпаття». Перші спроби створити цю зону робилися ще у 1992 році. Згідно з проектом зона повинна була розміститися на прикордонній території площею 200 га, де передбачалося збудувати готелі, ресторан, складські приміщення та інші інфраструктурні об’єкти. Сьогодні зона займає територію 737,9 га Ужгородського і Мукачівського районів Закарпатської області. Пріоритетними видами економічної діяльності у зоні є: транспортна, експедиторська діяльність, митні послуги, обслуговування і зберігання транзитних вантажів, пов’язані з ними фінансові функції.

6. Спеціальна економічна зона «Яворів», яка є прикладом прагнення держави відновити екологічну рівновагу, вирішити природоохоронні завдання та соціальні проблеми. Вона знаходиться на території Яворівського району Львівської області. Вона поєднує в собі комплексну виробничу, митну зони і технологічний парк. Зона має сприятливе транспортно-географічне розміщення і розвинену промислову інфраструктуру. Про це свідчить наявність у цьому регіоні залізничної та автомобільної магістралей, близькість до кордону з Польщею. Пріоритетними галузями є: виробництво вуглеводів, харчова, легка, деревообробна та паперова промисловість, виробництво машин та устаткування, будівництво, транспорт. Для одержання пільг інвестор повинен реалізувати на території зони інвестиційний проект, затверджений Яворівською районною державною адміністрацією у пріоритетних видах діяльності мінімальною вартістю не менше 500 тис. дол. США.

7. Спеціальна економічна зона «Курортополіс Трускавець», яка належить до зон туристсько-рекреаційного типу. Метою створення є стимулювання інвестиційної та інноваційної діяльності, спрямованої на збереження і ефективне використання природних лікувальних ресурсів курорту Трускавець, прискорення економічних реформ у лікувально-оздоровчій галузі та розвиток туризму. Звідси пріоритетними видами економічної діяльності є створення, розвиток і модернізація лікувально-оздоровчих комплексів, виробництво мінеральних вод, рекреаційний туризм, проведення наукових досліджень у галузі охорони здоров’я.

8. Спеціальна економічна зона «Інтерпорт Ковель», що розташована на території м. Ковеля Волинської області. Пріоритетними видами діяльності є транспортна, експедиторська діяльність, митні послуги, обслуговування і зберігання транзитних вантажів, пов’язані з ними фінансові функції. Інвестор одержує пільги у СЕЗ у разі здійснення діяльності відповідно до вимог.

9. Спеціальна економічна зона «Миколаїв», створена у м. Миколаєві Миколаївської області. Перевага надається таким галузям, як харчова промисловість, переробка сільськогосподарських продуктів, будівництво, енергетика, транспорт, машинобудування, суднобудування та приладобудування. Для того, щоб одержати пільги, підприємці повинні здійснювати на території зони інвестиційні проекти у пріоритетних видах економічної діяльності кошторисною вартістю не менше як: 500 тис. дол. США – у харчовій промисловості та переробці сільськогосподарських продуктів; 700 тис. дол. США – у будівництві, енергетиці, сфері транспорту; 1 млн. дол. США – у машинобудуванні та приладобудуванні; 3 млн. дол. США – на підприємствах суднобудівної промисловості.

10. Спеціальна економічна зона «Порт Крим», створена у місті Керч АР Крим. Пріоритетними видами діяльності є: обслуговування транзитних вантажів, їх зберігання, сортування, пакування, доробка, надання транспортно-експедиторських та агентських послуг. Інвестор користується пільгами, якщо його діяльність відповідає вимогам СЕЗ.

11. Спеціальна (вільна) економічна зона «Порто-франко», створена на території Одеського морського торгового порту. Пріоритетними видами діяльності є: обслуговування транзитних вантажів, їх зберігання, сортування, пакування, доробка, надання транспортно-експедиторських та агентських послуг. Інвестор одержує пільги у разі реалізації інвестиційного проекту кошторисною вартістю не менше як 1 млн. дол. США на підставі договору (контракту) з органом господарського розвитку зони.

12. Спеціальна економічна зона «Рені» створена на базі Ренійського морського торгового порту. Пріоритетними видами діяльності є обслуговування транзитних вантажів, їх зберігання, сортування, пакування, доробка, надання транспортно-експедиторських та агентських послуг. У разі реалізації інвестиційного проекту кошторисною вартістю не менше 200 тис. дол. США на підставі договору (контракту) з виконкомом Кенійського міської ради інвестор може одержати пільги.

Спільною рисою більшості українських СЕЗ (ТПР) є вимога великих за обсягом інвестицій і довгий перелік пріоритетних видів діяльності. До кожного СЕЗ (ТПР) входять кілька великих підприємств. Між суб’єктами СЕЗ майже відсутня конкуренція, тому вони не мають стимулів для вдосконалення своєї діяльності. Крім того, завдяки функціонуванню СЕЗ (ТПР) вдається домогтися тільки нетривалих за часом позитивних змін. Згодом ті суб’єкти, які не зможуть запропонувати нові ринкові товари або технології нові ринкові товари або технології, будуть змушені принципи діяльності.