Подальший аналіз проводився за групами товарів, для яких було отримано дані про найбільші експортні поставки. Для визначення достовірності отриманих даних було проведено порівняння середніх експортних цін окремих груп товарів з даними зазначеного вище бюлетеня «Огляд цін українського та світового товарних ринків» Державного інформаційно-аналітичного центру моніторингу зовнішніх товарних ринків.
Середні оптові ціни виробника окремих товарів, отримані в результаті вибіркового обстеження, були досить близькими до середніх оптових цін виробника, розрахованих відповідними управліннями Держкомстату України. Таким чином, дані, отримані в результаті вибіркового обстеження, в основному підтверджувалися даними Держкомстату України та даними ДЗІ.
Проведене дослідження показало, що підготовлене програмне забезпечення та анкета вибіркового обстеження можуть бути використані для проведення поглибленого аналізу експортної діяльності підприємств окремої області України. При цьому можливо проводити аналіз за окремими угодами (наприклад, бартерні поставки, поставки товарів, виготовлених з іноземної давальницької сировини, тощо), що зробить можливим визначення ефективності здійснення таких операцій.
З огляду на накопичений методичний і організаційний досвіду цій сфері на початку 1999 року планувалося провести вибіркове обстеження експортних цін на окремі види продукції агропромислового комплексу України та в подальшому розвивати аналогічні роботи. Однак ці роботи тимчасово були припинені за браком відповідного фінансування.
Слід зупинитися ще на одному аспекті щодо оцінки, аналізу і інтерпретації зовнішньоторговельних цін. Мова йде про розробку методичних підходів щодо побудови і розрахунків відповідних економічних індексів. За допомогою таких індексів (цін, фізичного обсягу та умов торгівлі) можливо робити різноплановий аналіз зовнішньоторговельної діяльності країни структурно і в динаміці, в рамках всієї країни, основних товарів зовнішньої торгівлі, окремих, регіонів, видів економічної діяльності, форм власності, найбільш крупних експортерів і імпортерів тощо, що базуються на митній статистиці, яка обліковує контрактні ціни за умовами поставки СІF та FОВ. Відповідний методичний підхід вже розроблено в Держкомстаті України фахівцями НДІ статистики. В даний час ця методика знаходиться у стадії практичної реалізації на ПЕОМ.
Таким чином, для ефективного аналізу рівня зовнішньоторговельних цін, дослідження ціноутворюючих факторів, прогнозування динаміки зміни цих цін на перспективу необхідно залучати інформацію різних джерел, зокрема поточну інформацію щодо ринкової кон'юнктури, дані торгів та аукціонів, біржові котировки, інформацію про ф'ючерсні контракти, прайс-листи на окремі товари (послуги), дані державної митної статистики, результати статистичних обстежень підприємств та організацій тощо. При цьому ці інформаційно-статистичні джерела слід використовувати комплексно, на засадах системного аналізу, із використанням сучасних інформаційних технологій.
ВИСНОВОК
На основі викладеного матеріалу можна виокремити наступні висновки:
— зовнішньоекономічна діяльність є суттєвим чинником додаткового стимулювання стабілізаційних процесів у національній економіці, кризові явища у ній значною мірою можуть бути подолані завдяки використанню ефективних зовнішньоекономічних зв'язків;
— підприємства можуть гучно реагувати на зміни зовнішньоекономічних чинників, оптимально мобілізувати певні виробничі ресурси з метою раціонального використання переваг зовнішньоекономічних зв'язків;
— в рамках міжнародного економічного співробітництва партнери з інших держав суттєво впливають на розвиток вітчизняного підприємства, підвищення його технічного і технологічного рівнів;
— підприємство, замкнуте лише на внутрішньому господарському комплексі, позбавлене здорової зовнішньої конкуренції, розвивається не надто ефективно;
— ЗЕД підприємства має настільки важливе значення в національній економіці, що вона є предметом пильної уваги з боку держави та елементом формування її економічної політики.
Послідовне вирішення окремих проблем розвитку ЗЕД, безумовно, буде сприяти розширенню міжнародного бізнесу, як на національному, так і на інтернаціональному рівнях. Саме в даному напряму зараз має активно розвиватись вітчизняне підприємництво. До цього нашу країну спонукає можливість використання переваг міжнародного поділу праці, інвестиційного потенціалу країн, світової спільноти, запозичення досвіду ринкових перетворень та господарської діяльності економічно розвинутих держав, співпраці з міжнародними економічними та валютними фінансовими організаціями. Проте реалізація перспективних напрямів розвитку ЗЕД в кінцевому підсумку залежить від конкретних учасників зовнішньоекономічних операцій. Від того, наскільки вони оволодіють професійними знаннями в цій сфері господарської діяльності, і буде залежати їх успіх у міжнародному бізнесі та в цілому вплив ЗЕД на економічне зростання національної економіки і задоволення всебічних потреб населення нашої країни на рівні світових стандартів.
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА
1. А.П.Рум'янцев, Н.С.Рум’янцева, Зовнішньоекономічна діяльність: Підручник/18 – Київ: Центр навчальної літератури, 2004. – 4-6,208-212,218 с.
2. В.С.Михайлов, Методичні аспекти розрахунків експортних цін суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності України/Формування ринкових відносин в Україні: - №5(36)/2004. – 68-72 с.
3. Закони України "Про зовнішньоекономічну діяльність", "Про єдиний митний тариф", "Про режим іноземного інвестування", Декрет Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19.02.1993 р./ www.rada.ua
4. І.М.Бойчик, Економіка підприємства: Навчальний посібник. – Видавництво 2-ге, доповнене і перероблене. – Київ: Атака, 2006. - 414 с.
5. М.І.Дідківський, Зовнішньоекономічна діяльність підприємства: Навчальний посібник – Київ: Знання, 2006. – 12,17,19-22,36,39-43,52-56,221,229-230,247-249 с.