КК встановлював кримінальну відповідальність при наявності вини особи. Причому вина визначалася кодексом у двох формах - умисел і необережність. КК встановлювався конкретний перелік видів покарання. Основними мірами покарання були розстріл (вища міра покарання), позбавлення волі, примусові роботи. Розстріл не застосовувався до осіб, що не досягли віку 18 років, до вагітних жінок, а також не міг бути призначений судом, якщо з часу вчинення злочину минуло 5 або більше років. Максимальний строк позбавлення волі був встановлений у 10 років, мінімальний - 6 місяців.
Особлива частина КК була присвячена визначенню складів різних злочинів, конкретним їх видам і санкціям. Були передбачені такі види злочинів: державні (контреволюційніі), проти порядку управління, посадові (службові), порушення правил про відокремлення церкви від держави, господарські, прпоти життя, здоров'я, свободи та гідності особи, майнові, військові, порушення правил, що стосуються охорони народного здоров'я, суспільної безпеки та громадського порядку.
8 червня 1927 р. був прийнятий новий кримінальний кодекс УСРР. Порівняно з КК УСРР 1922 р. він доповнювався статтями про злочини проти порядку управління, причому статті, які розглядали цей вид злочину, деталізувалися і уточнювалися. Велика увага приділялася уточненню понять службової особи і службового злочину.
КК 1927 р. збільшував санкції за крадіжку майна громадян, підвищував кримінальну відповідальність за злочини, скоєні групою осіб.
У КК 1927 р. знайшла відображення тенденція посилення відповідальності за кримінальним законодавством. Весь час розширювались визначення шпіонажу, економічної контреволюції, саботажу, небезпечний проти порядку правління дій, бандитизму, масових безпорядків, військових злочинів. КК 1927 р. включав вже 45 злочинів, за які передбачалася смертна кара. А ст. 54 КК 1927 р. передбачала визнання засудженого "ворогом трудящих". КК 1927 р. передбачав можливість кваліфікування діяння за аналогією. Було вперше встановлено відповідальність за недонесення про державні злочини.
ВИСНОВОК
Нова економічна політика і деяка демократизація державно-правового життя були обумовлені кризою, продиктованою "воєнним комунізмом". На жаль, ця нова політика тривала недовго. Запекла боротьба за владу, що точилася між вождями правлячої більшовицької партії та держави після смерті Леніна, закінчилася у 1927 р. перемогою Сталіна. Прихід до керівництва Сталіна та екстремистсько настроєної партійної верхівки привів до згортання непу та демократичних елементів у державно-правовому житті.
Натомість формувалась і міцніла командно-адміністративна система управління, яка створювала найсприятливіші умови для зростання бюрократизму і посилення позицій його носіїв - партійно-державної номенклатури, яка ставала своєрідним каркасом усього соціально-економічного і політичного ладу республіки. Її представники обіймали усі керівні посади в партійних, державних, господарських, профспілкових, кооперативних та інших ланках усіх рівнів.
Наслідком таких процесів був тоталітарізм, або просто сталінізм. Серйозні зміни у політичному розвитку України були викликані у цей період утворенням у 1922 р. СРСР, який дуже скоро, не змінюючи своєї форми союзу республік, став перетворюватися на централізовану державу. Вже з моменту підписання Союзного договору розпочався процес все більшого обмеження, а потім - і ліквідації державного суверенітету УСРР.
Суперечливий характер мав й розвиток українського права. На початку 20-х рр. було проведено кодифікацію права, покликану перш за все забезпечити ефективне здійснення непу. Проте у міру формування командно-адміністративної системи управління все більше і більше стала переважати тенденція посилення примушування як основного методу регулювання суспільних відносин, що найбільш чітко виявлялося у кримінальному праві. Законодавство України стримко інтегрувалось в загальносоюзне законодавство, для якого були характерними виключний централізм і відсутність гуманістичних начал.
ЛІТЕРАТУРА
1. Бенько О.П. Державно-правові аспекти політичного терору в Україні (1917-1953 рр.) - К., 1994
2. Білас І.Г. Репресивно-каральна система в Україні 1917-1953: Суспільно-політичний та історико-правовий аналіз. - К., 1994. - Кн.1
3. Вегеш М., Задорожний В. Велич і трагеді Карпатської України. - Ужгород., 1993
4. Голод 1932-1933 років на Україні: очима істориків, мовою документів. - К., 1990
5. Історія адвокатури України. - К., 1992
6. История государства и права Украинской ССР / Отв. ред. А.Й. Рогожина. - К., 1996. - Ч. 2
7. Історія держави і права України. Частина 2: Підруч. для юрид. вищих навч. закладів і фак./ А.Й. Рогожін, В.Д. Гончаренко, М.М. Страхов та ін.: За ред. акад. Академії правових наук України А.Й. Рогожіна. - Х.: Основа, 1996. - 480 с.
8. Історія України. Нове бачення / Під загал. ред. В.А. Смолія. - К., 1996.
9. Конквест Р. Жнива скорботи: Радянська колективізація і голодомор: Пер. з англ. - К., 1993
10. Кульчицький В.С., Настюк М.І., Тищик Б.Й. Історія держави і права України. - Львів, 1996
11. Музиченко П.П. Історія держави і права України: Навч. посібник. - К.: Товариство "Знання", КОО, 1999. - 662 с.
12. Хрестоматія з історії держави і права України: У 2 т. - К., 1996. - Т.2
В С Т У П
Дана курсова робота буде присвячена дослідженню економіко-правового становища на Україні у період так званою "нової економічної політики", проголошеної урядом СРСР внаслідок жорсткої економічної кризи, яка вразила всю територію країни в результаті проведення в економіці політики военного комунізму, коли селяни, позбавлені будь-якого стимулу до виробництва, або виробляли продукції лише стільки, скільки було потрібно для власного існування, або приховували надлишки, реалізуючи їх на так званих "чорних" ринках, що також не сприяло оздоровленню економіки та життя в країні. Але даний період цікавий не лише зрушеннями в економіці, нас він цікавить насамперед як час змін у правовій системі і фактичного формування нової правової системи, загального правового поля на всій величезній території СРСР, частиною якого була Україна.
Об'єктом дослідження курсової роботи є суспільні відносини з приводу реформування правової системи СРСР та України, входження України до загального правового поля нової держави.
Предметом дослідження є безпосередньо зміни у окремих галузях права України - цивільному, шлюбно-сімейному, кримінальному, конституційному та інших, а також відносини України як суб'єкта федерації з центром.
Завданням роботи є:
-- висвітлення економіко-правового становища на Україні напередодні запровадження нової економічної політики;
-- характеристика змін у конкретних галузях права України за період з 1925 до 1935 року;
-- опис відносин України як суб'єкта федерації з державним центром та зовнішньої політики України в даний період;
-- висвітлення зрушень в економіці України внаслідок проведення правових реформ.
В С Т У П
Розділ 1. Становище України на початку 20-х років. Нова
економічна політика та її законодавче оформлення.
Розділ ІІ. Державний лад України початку 20-х років.
Розділ ІІІ. Україна та утворення Союзу РСР.
3.1. Договірні відносини між УСРР та РСФРР у
1921- 1922 роках
3.2. Перебудова державного апарату УСРР у зв’язку
з утворенням СРСР
Розділ IV. Основні риси правової системи України.
В И С Н О В О К
С П И С О К Л І Т Е Р А Т У Р И