Підприємство. Повна характеристика діяльності (стр. 6 из 11)

Моментні показники знаходяться в облікових регістрах підприємства і бухгалтерській звітності, а також у статистичній звітності.

Інтервальні показники наводяться в статистичній звітності підприємства, а також у пояснюючих записках до звітності підприємства. Інтервальні показники чи середні за період часу показники розраховуються різноманітними статистичними методами. Так середньорічна вартість основних фондів може бути розрахована декількома методами.

За балансовою формулою:

, де

Фпр - вартість ОВФ на початок року по первинній вартості;

Фпі - вартість ОВФ, що надійшли на протязі року,

Мпі - число місяців перебування нових фондів на балансі підприємства, в експлуатації, не рахуючи місяця надходження,

Фві - вартість ОВФ, що вибули на протязі року,

Мві - число місяців на протязі яких ОФ не знаходилися на балансі підприємства.

За формулою середньої хронологічної:

,де

Фнмі – вартість основніх фондів на початок кожного місяця, окрім першого.

Ця формула використовується, коли є дані про наявність основних засобів на початок кожного місяця.

Формула простої середньої арифметичної

, де

Фпр – вартість основніх фондів на початок звітного періода;

Фкр – вартість основніх фондів на кінець звітного періода.

Середня вартість розрахована по данній формулі дає наближене значення вартості основних фондів у середньому за період .

Формула середньої арифметичної зваженої:

, де

Фі - вартість основних фондів, які перебувають на балансі підприємства і є незмінними на протязі періоду часу

Мкі - час перебування ОФ в незмінній вартості.

Проведемо розрахунок середньорічної вартості основних засобів за допомогою балансової формули, використавши вихідні дані додатку 3:

Ефективність використання основних фондів характеризує система показників, яка включає в себе систему узагальнюючих і часткових показників. Узагальнюючі показники будуються на основі співставлення об'ємів виробленої продукції або прибутку і сукупності використовуваних основних фондів за визначений період часу.

1.Фондовіддача характеризує вартість виробленої продукції, що приходиться на 1 грн. основних фондів. Даний показник розраховується як відношення вартості продукції до середньорічної вартості фондів.

Збільшення показника фондовіддачі рівносильно розширенню виробництва без додаткових витрат на придбання основних фондів.

Фондоємкість є зворотним показнику фіндовіддачі:

Характеризує потребу в основних фондах підприємства на одиницю вартості виготовленої продукції.

3. Фондорентабельність:

Показує скільки прибутку отримано в середньому з кожної гривні основних фондів підприємства.

Часткові показники:

Коефіцієнт змінності - розраховується на підприємствах по групах однотипних станків, обладнання, машин. Коефіцієнт змінності визначається відношенням загальної кількості машиночасів чи машинозмін фактично відпрацьованих у всіх змінах машинами чи обладнанням даного типу до планового фонду робочого часу за аналізований період.

Фондоозброєність праці

Ф - середньорічна вартість основних фондів;

Ч - середньоспискова чисельність робочих

Відображає вартість основних виробничих фондів, які приходяться на одного робітника.

Результати розрахунків показників представлені у таблиці 2.

Таблиця 2

Показники ефективності використання основних виробничих фондів

№ п.п.	Найменування показника		Величина показника
			В базовому році	В звітному році
1	Фондовіддача, грн/грн.		2,46	2,61
2	Фондоємкість, грн/грн		0,41	0,38
3	Фондоозброєність, грн/чол		4464,5	4304,49
4		Фондорентабельність, грн/грн	16,99

Отримавши результати зробимо наступні висновки:

- порівнюючи показники використанн ОФ в базовому та звітному роках можна зробити висновок, що основні фонди в звітному році використовувалися краще, так, як показник фондовіддачі в звітному році вищий, ніж в базовому;

- відповідно показник фондоємкості в звітному році менший чим в базовому;

- зменшився показник фондоозброєності робочих в звітному році порівняно з базовим.

3.4 Визначення амортизаційних відрахувань, аналіз діючих методів нарахування амортизації

Засоби на просте відтворення основних фондів накопичуються за рахунок амортизаційних відрахувань.

Амортизація основних фондів - це поступове відшкодування витрат власників підприємства на придбання чи введення в експлуатацію основних фондів в межах норм амортизаційних відрахувань шляхом поступового віднесення амортизаційних відрахувань на витрати підприємства.

У відповідності з П(С)БУ 7 Амортизація - це систематичне розподілення амортизованої вартості на протязі корисного строку використання.

Об'єктом амортизації є основні засоби (крім землі). Нарахування амортизації здійснюється протягом корисного строку використання (експлуатації) об'єкта, який встановлюється підприємством при визнанні цього об'єкта активом (при зарахуванні на баланс), і призупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації.

При визначенні корисного строку використання враховують:

1. Очікуване використання об'єкта підприємством з урахуванням його потужності або продуктивності;

2. Фізичний та моральний знос, що передбачається;

3. Правові або подібні обмеження, щодо строків використання об'єкта та інші фактори.

Величина амортизаційних відрахувань визначається за допомогою норми амортизаційних відрахувань. На практиці бувають: річні, квартальні, місячні норми. Норма амортизаційних відрахувань може бути виражена у відсотках або долях одиниці.

В економічній практиці інших країн використовують чотири основних методи нарахування амортизації.

Застосуємо деякі з цих методів для розрахунку амортизаційних відрахувань на прикладі (згідно варіанту вихідних даних). Розглянемо ці методи.

1. Метод рівномірного прямолінійного нарахування амортизації - амортизація нараховується і списується рівними щорічними (щоквартальними, щомісячними) на протязі всього строку служби об'єкта.

, де

Са – амартизуєма вартість;

Сп – первісна віртість;

Сл – ліквідационна вартість.

При застосуванні даного методу припускається, що об'єкт зношується рівномірно на протязі всього строку служби. На практиці, як відомо, рівномірно зношуються лише будинки, споруди, передавальні пристрої.

Результати проведених розрахунків наведені у таблиці 3. Данні беремо з додатку 4.

Таблиця 3

Рівномірний метод нарахування амортизації

Дата	Первинна вар-гість, грн	Сума амортизаційних відрахувань, грн	Накопичена сума амортизації, грн	Залишкова вартість, грн
1 рік	15796	2076,046	2076,046	13719,95
2 рік	15796	2076,046	4152,092	11643,91
3 рік	15796	2076,048	6228,14	9567,86
4 рік	15796	2076,046	8304,186	7491,814
5 рік	15796	2076,046	10380,23	5415,768
6 рік	15796	2076,046	12456,28	3339,722
7 рік	15796	2076,046	14532,32	1263,676

На протязі всіх 7 років річна сума амортизаційних відрахувань однакова, накопичений знос збільшується рівномірно, залишкова вартість рівномірно зменшується, доки не досягне ліквідаційної вартості.

2. Метод прискореної амортизації - його ідея полягає в тому, що в перші роки експлуатації об'єкта основних засобів нараховується амортизація в підвищеному розмірі, а потім цей розмір зменшується по мірі збільшення строку використання об'єкта. Цей метод має багато різновидів. З 1.01.2000 року в економіці України для цілей бухгалтерського обліку дозволяється використовувати метод зменшення залишкової вартості, метод прискореного зменшення залишкової вартості, кумулятивний метод.

Для цілей податкового обліку на Україні з 1.07.97 по теперішній час використовується груповий метод нарахування амортизації (в % від балансової вартості) і цей метод також можна вважати різновидом методу прискореної амортизації.