Смекни!
smekni.com

Попит та пропозиція (стр. 1 из 3)

Поведінка споживача

Задача 1.1

В таблиці наведені дані відносної корисності трьох благ.

Кількість товару, од. Гранична корисність, ют.
А Б В
1 20 15 18
2 18 14 14
3 16 13 10
4 14 12 6

Скільки одиниць кожного товару буде спожито, якщо ціна товару А – 5 грн. за одиницю, товару Б – 3 грн. за одиницю, товару В – 2,5 грн. за одиницю, а бюджет споживача – 24.5 грн.

Розв’язок:

Знаходимо граничну корисність кожного товару на одну грошову одиницю:

Кількість товару, од. Гранична корисність
А MUA/на 1 грн Б MUБ/на 1 грн В MUB/на 1 грн.
1 20 4 15 5 18 7,2
2 18 3,6 14 4,7 14 5,6
3 16 3,2 13 4,3 10 4
4 14 2,8 12 4 6 2,4

Як показують дані таблиці, найбільшу граничну корисність на 1 грн. приносить 2 одиниці товару В – 7,2 і 5,6. Далі споживач обирає 3 одиниці товару Б – 5; 4,7; 4,3 ют./грн. Потім споживач обирає по 1 одиниці кожного з товарів (4 ют/грн.). Всього в кошику маємо набір: 1А*5+4Б*3+3В*2,5=5+12+7,5=24,5 грн. – споживач витратив весь свій дохід.

Підрахуємо величину сукупної корисності кошика :

TU=(20)А+(15+14+13+12)Б+(18+14+10)В=116 ют.

Останні грошові одиниці, витрачені споживачем, додали до кошика однакову граничну корисність з розрахунку на 1 грн., тобто:

20/5=12/3=10/2,5=4.

Задача 2.1

Гранична корисність товару А для споживача залежить від його кількості: ГКА=40-5КА.

Гранична кількість товару Б представлена формулою ГКБ=20-3КБ.

Ціна одиниці товару А складає 5 грн., ціна одиниці товару Б – 1 грн. Загальний доход споживача становить 20 грн. Дайте графічне і аналітичне рішення рівноваги споживача.

Розв’язок

Аналітичне рішення:

Складаємо систему рівнянь, одне з яких є правилом максимізації корисності – КААББ, а інше є бюджетним обмеженням – ЦААББ=Д. Візьмемо товар А за х, товар Б – за у. Тоді система рівнянь буде наступною:

(40-5х)/8=(20-3у)/1

5х+у=20

8-х=20-3у

5х+у=20

3у-х=12

5х+у=20

х=3у-12

5(3у-12)+у=20

15у-60+у=20

16у=80

У=5

5х+5=20

5х=15

Х=15/5=3

Перевірка: 5*3+5*1=20 грн.

Отже, рівновага споживача (максимізація корисності за даного бюджетного обмеження) при купівлі 3 одиниць товару А, та 5 одиниць товару Б.

Графічна інтерпретація:

Будуємо лінію бюджетних обмежень: через точки - х (мах) 20/5=4 та у(мах)=20/1=20

Також будуємо лінію КААББ

Точки для цієї лінії пролягатимуть: 8+х=20+3у звідси у=(12+х)/3

Х 3 6 9 12 15 18
у 5 6 7 8 9 10

Прямі перетнуться в точці (3;5), що є розв’язком даної системи рівнянь.

Задача 3.1

У таблиці подано корисність, яку отримує індивід від споживання товарів А і Б:

Кількість товарів А і Б, од. Загальна корисність від споживання товару, ют.
А Б
0 0 0
1 0,35 5
2 14 24
3 31,5 57
4 56 104
5 87,5 165
6 136 240
7 172,5 329
8 224 432
9 283,5 549
10 350 680

Ціна одиниці товару А становить 5 грн., товару Б - 4 грн. У розпорядженні споживача є 350 грн.

Знайдіть функції, якими можуть бути виражені граничні корисності від споживання вказаних товарів. Дійте аналітичне рішення рівноваги споживача.

Розв’язок

Кількість товарів, А і Б, од. Загальна та гранична корисності товарів
TUA MUA TUБ MUБ
0 0 0 0 0
1 0,35 0,35 5 5
2 14 13,65 24 19
3 31,5 17,5 57 33
4 56 24,5 104 47
5 87,5 31,5 165 61
6 126 38,5 240 75
7 172,5 46,5 329 89
8 224 51,5 432 103
9 283,5 59,5 549 126
10 350 66,5 680 131

Визначаємо функції методом найменших квадратів:

Функція граничної корисності товару А:

х у х2 х*у
1 1 035 1 0,35
2 2 13,65 4 27,3
3 3 17,5 9 52,5
4 4 24,5 16 98
5 5 31,5 25 157,5
6 6 38,5 36 231
7 7 46,5 49 325,5
8 8 51,5 64 412
9 9 59,5 81 535,5
10 10 66,5 100 665
всього 55 350 385 2504,65
В середньому 5,5 35,00 38,50 250,465

Звідси а1=(250,465-5,5*35)/(38,5-5,52)=58/8,25=7

Звідси а0=35-7*5,5=-3,5

ГКА=7х-3,5

Визначаємо функцію для товару Б:

х у х2 х*у
1 1 5 1 5
2 2 19 4 38
3 3 33 9 99
4 4 47 16 188
5 5 61 25 305
6 6 75 36 450
7 7 89 49 623
8 8 103 64 824
9 9 126 81 1134
10 10 131 100 1310
всього 55 689 385 4976
В середньому 5,5 68,9 38,50 497,6

Звідси а1=(497,6-5,5*68,9)/(38,5-5,52)=118,65/8,25=14

Звідси а0=68,9-14*5,5= -9

ГКБ= -9+14у

Аналітичне рішення рівноваги споживача:

Складаємо систему рівнянь, одне з яких – правило максимізації корисності, інше – бюджетне обмеження:

(7х-3,5)/5=(14у-9)

5х+4х=350

1,4х-0,7=3,5у-2,25

5х+4у=350

1,4х-3,5у=-1,55

5х+4у=350

3,5у-1,4х=1,55

5х+4у=350

5х=350-4у

Х=70-0,8у

3,5у-1,4(70-0,8у)=1,55

4,6у=99,55

У=21,6=22

5х+4*22=350

5х+88=350

5х=350-88=262

Х=262/5=52

Перевірка: А – 52*5=260

Б – 44*4=88

88+350=348

Отже, споживач витратить практично весь свій дохід за даних наборів товарів, та отримає максимальну корисність.


Попит, пропозиція та ринкова рівновага

Задача 1.2

Наведено таблицю пропозиції товару.

Ціна за од., грн 15 18 21 24 27 30
Обсяг пропозиції, шт. 400 600 800 1000 1200 1400

Запишіть функцію пропозиції, накресліть її графік. Який нахил має ця крива і з чим це пов’язано? Що відбудеться, якщо обсяг пропозиції продукту скоротиться з 1000 до 800 шт.?

Припускається, що владними органами введено податок у розмірі 1 грн. за од., що сплачується продавцями. Як це відобразиться на графіку пропозиції товару? Які фактори могли б вплинути на таку зміну?

Розв’язок:

Визначаємо функцію методом найменших квадратів:

Х (ціна) у х2 х*у
1 15 400 225 6000
2 18 600 324 10800
3 21 800 441 16800
4 24 1000 576 24000
5 27 1200 729 32400
6 30 1400 900 42000
Всього 135 5400 3195 132000
В середньому 22,5 900 532,5 22000

Звідси а1=(22000-22,5*900)/(532,5-(22,52))=66,7

Звідси а0=900-66,7*22,5= -600

Функція матиме вигляд: Кпр=-600+66,7Ц

Крива пропозиції показує обсяг виробництва фірми за кожного можливого рівня цін. Крива пропозиції демонструє дію закону пропозиції на основі прямої залежності ціни товару від величини його пропозиції і має позитивний нахил. Залежність пропозиції від ціни є прямою.

Кількість і обсяг товарів змінюються відповідно до зміни їхньої ціни, не зміщуючи криву пропозиції товарів. За зниження обсягу пропозиції з 1000 одиниць до 800, виробник буде готовий продавати товар за ціною 21 грн.

Податок, як неціновий фактор впливу на пропозицію фірми, буде збільшувати її витрати та зміщувати графік кривої пропозиції вліво вгору. До такого ж ефекту призведуть інші нецінові фактори пропозиції – збільшення цін на ресурси, зміна цін на інші товари, тобто зміна цін на взаємозамінні або взаємодоповнювальні товари (зниження цін на взаємозамінні ресурси призведе до зсуву кривої вліво вгору) тощо.

При введенні податку в розмірі 1 грн. на одиницю продукції функція пропозиції прийме вигляд: Кпр=-600+66,7(Ц-1). Функція зміститься вгору на величину розміру податку (1 грн.)