Смекни!
smekni.com

Розробка заходів з підвищення ефективності операційної діяльності ВАТ "Дніпропетровськгаз" (стр. 12 из 29)


2.2 Визначення очікуємих інвестиційних та поточних витрат, пов’язаних з проектним рішенням

Загальні інвестиційні витрати на проект - € 2,785 мільйонів евро.

Кошторисно-фінансові показники інвестиційних витрат проекту наведені в табл.2.2 , кошторисно-фінансові показники поточних витрат проекту наведені в табл.2.3.

Таблиця 2.2

Калькуляція інвестиційних витрат (основних платежів по здійсненню проекту) та поточних витрат (моніторинг) проекту

№п\п Призначення платежу Термін Cума (в тис. ЄВРО)
1 Збір та обробка необхідної для виконання проекту інформації по обласних газорозподільних підприємствах 05.03.2008 30,00
2 Закупівля вимірювальних приладів 25.03.2008 292,58
3 Закупівля ущільнювальних матеріалів 25.03.2008 618,00
4 Виконання пробних вимірювань для розробки проектно-технічної документації (PDD) 01.05.2008 39,48
5 Валідація проекту 15.05.2008 13,75
6 Оплата 25% вартості робіт по проекту 15.06.2008 511,39
7 Оплата 30% вартості робіт по проекту 15.09.2008 547,53
8 Оплата 40% вартості робіт по проекту 31.10.2008 732,27
Всього 2 785,00
Примітка: 5% вартості робіт по проекту включені в виконання пробних вимірювань і валідацію проекту
99 Щорічні витрати на моніторинг та ремонти (поточні витрати) Щорічно 2008 -2012 55,0

Структура проектного фінансування – іноземний інвестор, реалізація інвестування згідно Кіотському протоколу по фінансуванню проектів зниження шкідливих викидів агресивних газів в атмосферу.

Для реконструкції газорозподільної інфраструктури ВАТ «Дніпропетровсьгаз» необхідні інвестиції на суму близько 3 млн. євро. Фінансовий стан ВАТ не дозволяє виконати проект без залучення інвестицій. Проект спільного впровадження по Кіотському протоколу забезпечує механізми, що дозволяють залучити фінансові кошти для модернізації газорозподільних мереж. Інвестиції, необхідні для виконання проекту, повертаються інвестору за рахунок реалізації одиниць скорочення викидів (ОСВ), що генеруються даним проектом. Тобто виконання даного проекту скорочення викидів (СВ) дозволить генерувати зменшення викидів парникового газу, що дозволяє згідно Кіотському протоколу отримати інвестовані кошти з міжнародних фондів після проведення експертизи по розрахунку рівня реального скорочення викидів (СВ) після реалізації проекту (кредитні «карбон-бонуси»).

В таблиці 2.3 наведені розрахунки зниження обсягів викидів у ході реалізації проекту ВАТ «Дніпропетровськгаз» з існуючого рівня 2,8% до проектного 0,8%.

Таблиця 2.3

Кількість одиниць скорочення викидів (ОСВ) протягом періоду дії проекту (2008 - 2012)

Рік 2008 2009 2010 2011 2012
Зменшення викидів, млн.м3 60 62 65 68 70

Розмір необхідних інвестицій для реалізації проекту в грошовому еквіваленті «одиниць скорочення викидів» ( ОСВ) - € 3 млн. євро.

Прогнозована вартість одиниці скорочення викидів (ЄВРО) – 12,5 ЕВРО / 1000 м3.

Таким чином, при підтвердженому обсягу скорочення викиді 300 млн.м3, інвестор отримає кредитних «карбон-бонусів» на суму 3,75 млн. євро, тобто чистий дохід інвестора становитиме 0,75 млн. євро (рентабельність інвестування становитиме – 25%).

Моніторинг проекту та поточні витрати на стадії експлуатації.

Основні заходи для моніторингу зниження викидів парникових газів після впровадження проекту - як зазначено вище усі витоки будуть відремонтовані протягом першого року впровадження проекту (2008 р), після цього, з метою забезпечення щорічної перевірки ремонтування витоків, буде забезпечений відповідний моніторинг згідно визначеного плану.

Контроль повторних витоків:

1. Кожний елемент, відремонтований в процесі проведення робіт проекту СВ, отримає індивідуальний серійний номер, який буде позначено на елементі та зафіксовано за допомогою цифрового знімку даного елементу та його номеру.

2. Інформація відносно кожного відремонтованого елемента буде зберігатися у базі даних, в тому числі фотографії, що демонструють обсяги витоків та ін.

3. Кожний елемент, відремонтований в процесі проекту СВ, буде перевірятись групою моніторингу проекту СВ принаймні один раз на рік за допомогою термокондуктометричних детекторів та детекторів каталітичного окиснення. Ці перевірки будуть здійснюватись незалежно від регулярних перевірок устаткування, які проводяться Житомиргаз, Рівнегаз, Хмельницькийгаз, Дніп-ропетровськгаз, Миколаївгаз, Тисменицягаз та Запоріжжягаз.

4. Якщо повторних витоків не виявлено, група моніторингу проекту СВ робить цифровий знімок кожного компоненту, на якому присутні його серійний номер та показники детектора витоків, що вказують на відсутність витоку. Даний цифровий знімок з датою, часом, серійним номером компонента та деталями часу перевірки буде внесено в базу даних.

5. Якщо виявлено повторний витік, група моніторингу проекту СВ ро-бить цифровий знімок кожного компоненту, на якому присутні його серійний номер та показники детектора витоків, та починає виконувати процедури «Ремонтування повторних витоків».

Ремонт повторних витоків

6. У місці виявлення витоку група моніторингу проекту СВ застосовува-тиме пробовідбірник Hі-Flow Sampler для визначення обсягів витоку. Вияв-лення витоку та вимірювання не може проводитись у той же день, оскільки пробовідбірник Hі-Flow Sampler не виноситься на ділянки контролю під час обстеження на предмет наявності витоків.

7. Кожний витік вимірюється двічі за допомогою пробовідбірника Hі-Flow Sampler. Обидва значення обсягу витоків фіксуються. Якщо два результати вимірювання різняться більше, ніж на 10%, зазвичай це вказує на суб'єктивну похибку і вимір буде припинено. Група, що здійснює вимірювання, по-вина змінити положення та розпочати вимір спочатку. Якщо два результати вимірювання різняться менше, ніж на 10%, більше значення буде використовуватись для розрахунку обсягів витоків в результаті впровадження проекту.

8. Буде зроблено цифровий знімок компонента, його серійного номера та показників пробовідбірника Hіgh-Flow Sampler.

9. Потім витік буде усунено групою моніторингу проекту СВ.

10. Коли витік відремонтовано, компонент буде обстежено ще раз за допомогою термокондуктометричних детекторів або детекторів каталітичного окиснення, щоб переконатися в ефективності ремонту. Буде зроблено цифровий знімок (включаючи зазначення часу) компонента, його серійного номера та показників пробовідбірника.

11. Уся інформація відносно даних робіт буде зберігатися в базі даних.

2.3 Визначення комерційної ефективності запропонованих заходів із врахуванням можливих ризиків

Ефективне використання факторів виробництва визначається як відношення результату до затрат. Існує багато коефіцієнтів продуктивності, тому що є безліч методів виміру результатів і витрат.

Метод дисконтування грошових потоків або метод поточної вартості – найкраща існуюча основа для аналізу грошових потоків від інвестиції [113].

Часто інвестиції протягом того самого або декількох періодів часу характеризуються як доходами, так і витратами. У цьому випадку зручно використовувати наступну термінологію:

- якщо протягом деякого періоду доходи перевищують витрати, то говорять про чисті доходи (net benefіts) або про позитивні грошові потоки (posіtіve cash flows);

- якщо ж протягом деякого періоду часу витрати перевищують доходи, то говорять про чисті витрати (net expendіture) або про відтоки грошових коштів(cash outlay);

Уся серія грошових потоків за період експлуатації інвестиції називається потоком коштів (cash flow stream), що складаються з позитивних грошових потоків чистих доходів і негативних грошових потоків чистих витрат.

Одна з базових концепцій інвестиційної економіки комерційного підприємства і теорії прийняття інвестиційних управлінських рішень полягає в тому, що вартість визначеної суми коштів – це функція часу виникнення грошових доходів або витрат.

Оцінка дисконтованої економічної ефективності фінансових інвестицій основана на різноцінності грошових потоків коштів в часі, що пояснюється такими причинами [114]:

зниження купівельної спроможності й загальне підвищення цін;

отримання процентного прибутку (якщо гривню віднести в банк);

ризик (кредитор може не виконати свої боргові зобов’язання).

Так чи інакше відбувається зміна цінності національної валюти, тож у проектному аналізі це необхідно враховувати методом порівнювання різночасових грошей, так званим дисконтуванням [115].

Майбутня вартість (цінність) Бв сьогоднішніх грошей визначається за формулою (дисконтування постнумерандо – приведення поточної вартості до майбутньої вартості на дату кінця всіх періодів дисконтування):

(2.1)

де Св – сьогоднішня сума грошей, що інвестуються;

d – постійна норма дисконту, що дорівнює прийнятій для інвестора

нормі прибутку на капітал;

t – тривалість розрахункового періоду (в роках);

Сьогоднішня вартість (цінність) Св майбутніх грошей визначається таким чином (дисконтування пренумерандо – приведення всіх майбутніх вартостей до сьогоднішньої вартості на дату початку періоду дисконтування):

(2.2 )

Перерахунок поточних і майбутніх сум в еквівалентній вартості шляхом дисконтування дозволяє визначити цінність проектів на основі поточних і майбутніх витрат і результатів. Підраховані за кожний рік життя проекту, вони дисконтуються, а потім підсумовуються з метою одержання загального показника цінності проекту, на основі якого роблять висновок щодо прийнятності проекту.