Смекни!
smekni.com

Економічний аналіз (стр. 6 из 8)

В аналітичних дослідженнях використовуються абсолютні і відносні показники діяльності підприємства. Абсолютні величини характеризують кількісну сторону досліджуваного явища чи процесу.

Відносні показники відображають співвідношення величини досліджуваного явища з величиною інших явищ чи процесів, а також показують співвідношення того самого показника за різні проміжки часу. Відносні величини використовують для оцінки виконання плану, для оцінки динаміки досліджуваного процесу чи явища, а також для характеристики внутрішньої структури досліджуваного явища. У залежності від обраної бази виділяють наступні відносні величини: коефіцієнти, відсотки і проміле. Розглянемо приклад розрахунку відносних величин.

Для отримання узагальнюючих характеристик економічних явищ і процесів, а також визначення результатів господарської діяльності в часі і просторі застосовують середні величини. Найчастіше в процесі аналітичних досліджень застосовують наступні види середніх величин:

середня арифметична проста X = ∑ Xn / n

середня арифметична зважена X = ∑Xnfn / ∑f n

середня хронологічна – використовується в аналізі для обчислення середньої величини показників у часі X = (1/2X1 + X2 + … + Xn-1 + 1/2Xn) / (n-1)

середнє квадратичне відхилення σ =

середня геометрична величина – використовується для розрахунку середніх темпів росту і приросту X =

.

За допомогою середніх величин, обрахованих на основі масових даних про якісно однорідні явища, можна виявити загальні тенденції та закономірності розвитку економічних процесів.

4. Ряди динаміки

Рядом динаміки називають часову послідовність значень економічних показників. В економічному аналізі динамічні ряди використовуються при попередній оцінці економічного явища чи процесу.

Ряди динаміки можуть бути побудовані за абсолютними, відносними або середніми значеннями. Ряд динаміки складається з двох елементів: моментів часу (або дат) та самих даних, що називаються рівнями ряду.

За допомогою ряді динаміки можна отримати наступні дані:

- інтенсивність зміни досліджуваних показників (зростання, зменшення, стабільності);

- середній рівень показника і середню інтенсивність зміни;

- тенденції щодо зміни показників.

Застосування динамічних рядів дозволяє виявити основні тенденції розвитку економічного явища і скласти прогноз його розвитку на доступну для огляду перспективу. Але використання цього технічного прийому можливе лише тоді, коли забезпечена зіставність усіх величин, що входять в ряди динаміки. Навіть простий розгляд рядів динаміки дозволяє зробити певні аналітичні висновки про тенденції зміни економічних явищ та процесів. Застосування математико-статистичних методів обробки рядів динаміки дозволяє значно повніше характеризувати тенденції розвитку досліджуваних явищ та прогнозувати їх зміну. З цією ціллю в процесі обробки динамічних рядів розраховуються додаткові показники: абсолютний приріст, середньорічний абсолютний приріст, середньорічне значення показника, темпи росту і приросту, середньорічний темп росту, абсолютне значення одного відсотка приросту.

Графічний метод. Графіки являють собою масштабне зображення показників чисел за допомогою геометричних знаків чи умовно-художніх фігур. Вони мають ілюстративне й аналітичне значення. На відміну від табличного матеріалу, графік дає узагальнюючий малюнок положення чи розвитку досліджуваного явища, дозволяє наявно помітити ті закономірності, що містить числова інформація. Основні форми графіків, що використовуються в аналізі - це діаграми. Вони за своєю формою підрозділяються на смугові, кругові, квадратні, лінійні, фігурні і стовпчикові. По змісту діаграми розрізняють:

Діаграми порівняння;

Структурні діаграми;

Графіки динаміки;

Графіки зв'язку;

Графіки контролю;

Діаграми порівняння показують співвідношення різних об'єктів по будь-якому показнику. Найбільш простими є стовпчикові і смугові діаграми. Для їхнього складання використовують прямокутну систему координат. На осі Х розміщують основу стовпців однакового розміру для всіх об'єктів. Висота кожного стовпця повинна бути розмірна величині показника, що нанесений у відповідному масштабі на вісь Y.

Смугова діаграма розмішається по горизонталі. Основу смуг розміщують на осі ординат (Y), а масштаб – на осі (X).

Фігурні діаграми - у них співвідношення об'єктів показується у вигляді умовно-художніх фігур.

Структурні діаграми дозволяють виразити склад досліджуваних показників або питому вагу окремих частин у загальній величині показника. У даних діаграмах зображення показника дається у виді розбитих на сектори геометричних фігур (коло, квадрат), площа яких береться за сотню чи за одиницю.

Діаграми динаміки використовуються для зображення зміни явищ за відповідні проміжки часу. Частіше використовуються лінійні графіки. У даному виді динаміки подається у виді лінії, що характеризують безперервність процесу. Використовується прямокутна система координат. На осі Х відкладаються періоди, на осі ординат - рівень показників за відповідні відрізки часу.

Лінійні графіки використовуються при вивченні зв'язку між показниками. На осі Х відкладаються значення факторного показника, на осі ординат – значення результативного показника у відповідному масштабі. Графік контролю застосовується в аналізі при вивченні даних про хід виконання бізнес-плану чи виробничої програми. У даному випадку на графіку зображують 2 лінії: планова і фактична по кожному рівні показників за кожний день чи інший проміжок часу. Основні вимоги, що повинні виконуватися при побудові графіків:

• виразність і контрастність;

• масштаб, який би забезпечував наочність і не ускладнював його читання;

• графік повинний бути простим для сприйняття.

5. Сутність та використання в аналізі балансового методу

Балансовий метод широко використовується в практиці планування, обліку й аналізу. У практиці економічного аналізу балансовий метод використовується в різноманітних цілях:

як допоміжний засіб для перевірки вихідних даних, на основі яких проводиться аналіз;

для оцінки впливу факторів на результативний показник;

для розрахунку резервів покращення аналізуємого показника;

для перевірки правильності аналітичних розрахунків.

Розглянемо особливості балансового методу на прикладі оцінки балансу товарної продукції.

Таблиця 4.9

Баланс товарної продукції підприємства за рік

Показники За планом Фактично +/- Відхилення
1.Готова продукція на початок періоду 1200 1330 + 130
2. Випуск товарної продукції 14000 14090 + 90
3. Разом 15200 15420 + 220
4. Готова продукція на кінець періоду 1150 1120 - 30
5. Реалізація продукції 14050 14300 + 250
6. Разом 15200 15420 +220

Із наведеного балансу очевидно, що балансують між собою ресурси підприємства та їх використання. Причому балансова тотожність зберігається для показників плану , фактичних показників і їх відхилень. На основі балансового методу розрахуємо вплив факторів на зміну обсягу реалізації продукції за звітний період.

В результаті зростання залишків готової продукції на початок року на 130 тис.грн. збільшився обсяг реалізації продукції. Ріст випуску продукції за рік обумовив зростання обсягу реалізації на 90 тис.грн. Скорочення залишків готової продукції на кінець року на 30 тис.грн. обумовило адекватне збільшення обсягу реалізації за звітний період. Таким чином, загальний вплив факторів на обсяг реалізації звітного року склав 250 тис.грн.

Крім розглянутого балансу товарної продукції в практиці аналітичної роботи використовують баланс трудових ресурсів. Даний вид балансу складається для оцінки використання робочої сили на підприємстві за категоріями працівників, джерелам надходження, а також причинам вибуття персоналу. Аналіз балансу робочої сили проводиться методом порівняння, для чого визначаються відносне й абсолютне відхилення чисельності персоналу підприємства.

Одним з видів балансу є платіжний баланс, який характеризує стан грошових доходів і витрат підприємства, а також фінансові взаємовідносини з постачальниками, підрядчиками і фізичними особами. В цьому балансі співвідносяться платіжні засоби та платіжні зобов¢ язання підприємства.

Лекція 4. Сутність та галузь застосування прийомів елімінування

1. Види детермінованих факторних залежностей.

2. Метод ланцюгових підстановок.

3. Спосіб абсолютних різниць та його застосування в економічному аналізі.

1. Види детермінованих факторних залежностей

В економічному аналізі однією з важливих задач є вимір впливу факторів на результативний показник. Для оцінки цього впливу розроблені спеціальні методи факторного аналізу. При виборі методу факторного аналізу необхідно враховувати залежність між результативним показником та факторами, що його визначають. Якщо взаємозв’язок між результативним показником та факторами має функціональний характер, коли відповідному значенню фактора відповідає строго визначене значення результативного показника, то такий тип зв’язку називають детермінованим.

Існують наступні типи детермінованої залежності:

Адитивна – залежність між факторами представлена у виді алгебраїчної суми:

n

А = xi = x1 + x2 + … + xn