Економічний аналіз (стр. 7 из 8)

i = 1

Як приклад можна привести модель виробничої собівартості продукції:

С = ПМЗ + ПВОП + ПВ + ЗВВ,

Де: С – виробнича собівартість продукції,

ПМЗ – прямі матеріальні витрати,

ПВОП – прямі витрати на оплату праці,

ПВ – інші прямі витрати,

ЗВВ – загальновиробничі витрати.

Мультиплікативна – залежність між результативним показником та факторами можна представити як добуток:

n

A = xi = x1 * x2 * … * xn

i = 1

Як приклад можна привести двухфакторну модель:

ВП = ЧР * ПП,

Де: ВП - випуск продукції,

ЧР – чисельність робітників,

ПП - продуктивність праці одного робітника.

Кратна – залежність, що представляє собою співвідношення факторів:

A = a / b

Як приклад можна привести показник фондоозброєності:

Фо = ОЗ / Ч,

Де: Фо – фондоозброєність,

ОЗ – вартість основних засобів,

Ч – чисельність працюючих.

Змішана (комбінована) – залежність між факторами, яку можна представити у вигляді різних комбінацій:

A = ( a +b ) / c ; A = ( a + b ) * c ; A = a / ( b + c )

Одним із прикладів змішаної залежності може бути показник рентабельності виробництва:

Р = П / ( ОЗ + ОбК )

Де: Р – рентабельність виробництва,

П – прибуток,

ОС – вартість основних засобів,

ОбК – вартість оборотних коштів.

Існує інший вид залежності між факторами, коли зміна факторної ознаки дає кілька значень функції. Такий вид залежності між результативним показником та факторами називають стохастичною. Для аналізу стохастичних залежностей використовують економіко-математичні методи аналізу.

Для аналізу впливу факторів на зміну результативного показника при детермінованій залежності між ними використовують методи елімінування.

Під елімінуванням розуміють абстрактне вивчення впливу відокремленого фактора на зміну результативного показника. Цей технічний прийом аналізу засновано на допущенні, що всі фактори змінюються незалежно один від одного: спочатку змінюється один, а всі інші залишаються без зміни: потім змінюються два, потім три і т.д. за незмінних інших факторах. Такий абстрактний підхід дозволяє визначити вплив кожного фактора на величину досліджуваного показника окремо.

До методів елімінування відносять наступні технічні прийоми:

• спосіб ланцюгових підстановок;

• спосіб абсолютних різниць;

• спосіб відносних різниць;

• інтегральний спосіб;

• індексний.

2. Метод ланцюгових підстановок

Спосіб ланцюгових підстановок є найуніверсальнішим, він використовується для розрахунку впливу факторів для усіх типів детермінованої залежності факторів. цей спосіб полягає у визначенні впливу окремих факторів на зміну величини результативного показника з допомогою поступової заміни базисної величини кожного фактора на фактичну величину у звітному періоді. Для цього розраховується низка умовних величин результативного показника. Порівняння величини результативного показника до та після заміни рівня того чи іншого показника нейтралізує вплив усіх інших факторів, крім одного, що уможливлює визначення впливу останнього на приріст результативного показника.

Технологія розрахунків за способом ланцюгових підстановок може бути представлена як послідовність наступних аналітичних операцій:

• розрахунок планового значення результативного показника;

• заміна планового значення першого фактора на фактичний (підстановка);

• розрахунок умовного значення результативного показника;

•визначення впливу першого фактора шляхом віднімання від умовного планового значення результативного показника.

Таблиця 4.10

Схема розрахунків при способі ланцюгових підстановок

Фактори Підстановка	1	2	3	4	Умовні позначення	Методика розрахунку	Результат впливу
Планові значення	П	П	П	П	Rп	-	-
1 підстановка	Ф	П	П	П	R1	R1-Rп	+R1
2 підстановка	Ф	Ф	П	П	R2	R2-R1	±R2
3 підстановка	Ф	Ф	Ф	П	R3	R3-R2	± R3
4 підстановка	Ф	Ф	Ф	Ф	Rф	Rф-R3	± R4

Правильність розрахунків за способом ланцюгових підстановок залежить від прийнятої послідовності факторів у факторній моделі. Для того, щоб уникнути зазначеного недоліку в теорії економічного аналізу прийняте правило:

підрозділяти усі фактори на кількісні і якісні і записувати у факторні моделі спочатку кількісні, а потім якісні фактори;

якщо у формулі міститься багато кількісних, структурних або якісних показників, послідовність заміни залежить від оцінки того, які з них є основними, які похідними, які первинні, а які – вторинні.

Наприклад, факторна модель випуску продукції під впливом трудових факторів має вид:

В = ЧР*Д* t *W

де: В – випуск продукції;

Д – кількість відпрацьованих днів 1 робітником;

ЧР – чисельність робітників;

t – тривалість робочої зміни;

W – середнегодинний виробіток.

Розрахуємо вплив трудових факторів на обсяг продукції, що випускається, і визначимо резерв його збільшення.

Таблиця 4.11

Вихідні дані для розрахунку впливу факторів на зміну обсягу виробництва

Показники	За планом	Фактично	+/- Відхилення
1. Обсяг випущеної продукції, т. грн.	13736	14389	+ 653
2.Середньоспискова чисельність робітників, чол	775	782	+ 7
3.Відпрацьовано днів 1 робітником за рік, дн.	280	275	- 5
4. Середня тривалість робочого дня, год	7.8	7.7	- 0.1
5.Середнєгодинний виробіток 1 робітника, грн.	8.115	8.69	+ 0.575

У = ЧР*Д*Т*W

Виконаємо ряд підстановок:

У1 = ЧРф*Дп*Тп*Wn = 782 * 280 * 7.8 * 8.115 = 13859.5 тис.грн;

У2 = ЧРф*Дф*Тп*Wn = 782 * 275 * 7.8 * 8.115 = 13612 тис.грн;

У3 = ЧРф*Дф*Тп*Wn = 782 * 275 * 7.7 * 8.115 = 13437.5 тис.грн.

Розрахуємо величину впливу трудових факторів на обсяг випуску продукції:

+ Вчр = У1 – Вп = 13859.5 – 13736 = 123.5 тис.грн;

+ Вд = У2 – У1 = 13612 – 13859.5 = - 247.5 тис. грн;

+ Вt = У3 – У2 = 13437.5 – 13612 = - 174.5 тис.грн;

+ Вw = Вф – У3 = 14389 – 13437.5 = 951.5 тис.грн.

Алгебраічна сума впливу факторів обов язково має дорівнювати загальному приросту результативного показника: 14389 – 13736 = +653 тис. грн.

Брак такої рівності свідчить про допущені в розрахунках помилки.

Підрахуємо резерв підвищення обсягу випуску продукції за рахунок трудових факторів:

Р = ∑( - Вi )

H = 247.5 + 174.5 = 422 тис.грн.

За результатами проведеного аналізу можна зробити висновок про те, що фактичний обсяг випуску продукції в порівнянні з планом збільшився на 653 тис.грн. Причому, збільшення чисельності робітників на 7 чоловік і їх средньогодиного виробітку на 0.575 гр. викликало збільшення обсягу випуску відповідно на 123.5 і 951.5 тис.грн. Однак, зниження кількості відпрацьованих днів на 5 дн і середньої тривалості зміни на 0.1 г/дн спричинило за собою зниження виробництва продукції відповідно на 247.5 і 174.5 тис.грн. У результаті цього утворився резерв підвищення обсягу продукції у сумі 422 тис.грн.

3. Спосіб абсолютних різниць та його застосування в економічному аналізі

Цей технічний прийом є спрощеним різновидом способу ланцюгових підстановок. Цей технічний прийом використовується для розрахунку впливу факторів у моделях мультиплікативного та кратного типу. Послідовність розрахунків при цьому способі така:

Розраховується абсолютне відхилення кожного фактора і результативного показника;

Вплив кожного фактора розраховується множенням абсолютного відхилення фактора на незмінне значення інших факторів з факторної моделі;

Так, для розрахунку зміни випуску продукції під впливом чисельності робітників використовуються формули:

+ Вчр = + ЧР*Дп* tn * Wn

+ Вд = ЧРф * ( Дф – Дп ) * tn * Wn

+ Bt = ЧРф * Дф * (tф – tn ) * Wn

+ Bw = ЧРф * Дф * tф *( Wф – Wn )

Перевірка правильності розрахунків впливу факторів на зміну результативного показника здійснюється по формулі:

+ В = + Вч +Вд + Bt + Bw

+ Вчр = 7 * 280 * 7.8 * 8.115 = 123.5 тгр

+ Вд = 782 * ( - 5 ) * 7.8 * 8.115 = - 247.5 тгр

+ Bt = 782 * 275 * (- 0.1 ) * 8.115 = - 174.5 тгр

+ Bw = 782 * 275 * 7.7 * 0.575 = 951.5 тгр

Лекція 5. Методи детермінованого факторного аналізу

1. Спосіб відносних різниць.

2. Індексний спосіб та його застосування в економічному аналізі.

3. Інтегральний метод факторного аналізу.

1. Спосіб відносних різниць

Спосіб відносних різниць застосовується в тому випадку, коли відомі відносні зміни кожного фактора (% виконання плану по кожному фактору). В економічній літературі рекомендують два варіанти розрахунків впливу факторів: Перший підхід передбачає наступну послідовність розрахунку впливу факторів:

На 1–му етапі визначається різниця % виконання плану по кожному фактору (% ВП – 100 %);

На 2-му етапі визначається вплив кожного з факторів шляхом множення різниці в % на планове значення результативного показника.

На прикладі трьохфакторної мультиплікативної моделі ці розрахунки провадяться за наступними формулами:

R = A * B * Д

Розрахунок відносних різниць:

+ А = ( Аф – Аn )*100%/An-100%

+ B = ( Bф – Bn )*100%/Bn-100%