Смекни!
smekni.com

Проблеми та перспективи розвитку вільних економічних зон (стр. 2 из 3)

У 1995 р. Указами Президента України "Про Північнокримську експериментальну економічну зону "Сиваш" (червень) і "Про заходи щодо проведення експерименту у Північнокримській експеримен­тальній економічній зоні "Сиваш" (листопад) було створено першу в

Україні спеціальну (вільну) економічну зону терміном на 5 років. Ці Укази в лютому 1996 р. були підтверджені відповідною постановою Верховної Ради України.

Основу механізму СЕЗ становить економічний режим діяльності її суб'єктів. За визначенням, він складається з пільгових митного, подат­кового, валютно-фінансового й організаційно-правового режимів. Їх норми визначено Законом України "Про деякі питання валютного регулювання та оподаткування суб'єктів експериментальної економі­чної зони Сиваш" (лютий 1996р.).

Указом Президента (червень 1998 р.) дозволено заснування спе­ціальних економічних зон і спеціального режиму інвестиційної діяль­ності в Донецькій області, з терміном функціонування 60 років.

У червні 1998 р. Указом Президента України створено спеціальну економічну зону "Славутич" терміном на 12 років, мета якої полягає у забезпеченні працевлаштування населення міста Славутич, яке вивіль­нюється з Чорнобильської АЕС, та активізації підприємницької діяль­ності в регіоні. При цьому організаційно-правову форму визначено як СЕЗ, але фактично йдеться про фіскальний експеримент, який має привести до локальної економічної стабілізації в масштабі економіки конкретного міста.

У січні 2001 р. Президент підписав низку законів щодо відкриття ВЕЗ "Порт Крим". До неї ввійшли території пріоритетного розвитку:

"Велика Ялта", "Алушта", "Судак", "Феодосія", "Сиваш", "Керч", "Східний Крим". Спецрежим інвестиційної діяльності запроваджуєть­ся строком на ЗО років.

Території, на яких створюються спеціальні (вільні) економічні зони, повинні відповідати таким вимогам:

- мати сприятливе транспортно-географічне розташування;

- розміщуватися поблизу або мати розвинуту мережу комунікацій

-великих транспортних вузлів, морських портів, автомобільних шляхів і залізниць міждержавного сполучення, міжнародних аеропортів, транспортних коридорів;

- бути наближеними до державного кордону України;

- мати достатній ресурсний потенціал (природно-кліматичні умо-би, корисні копалини, трудові ресурси, науково-виробничий потенці­ал і т.п.);

- бути із об'єктами, забезпеченими виробничою та соціальною інфраструктурами;

Зазначеним критеріям створення і розташування СЕЗ відповідають такі регіони України:

для зовнішньоторговельних— Закарпатська, Волинська, Львівська, Одеська, Миколаївська, Херсонська області та Автономна Республіка Крим;

для виробничих — майже всі промислові регіони України;

для науково-технічних - Київ, Харків, Одеса, Львів і прилеглі до них території;

для туристично-рекреаційних - Автономна Республіка Крим, За­карпатська, Львівська, Чернівецька та Івано-Франківська області.

Нині процес створення спеціальних економічних зон в Україні за­морожений. Це пов'язано з неоднозначним трактуванням переваг та недоліків таких зон органами влади та управління України, а також дуже специфічним ставленням до них з боку міжнародних фінансових організацій.

В Україні проблема створення і функціонування віль­них економічних зон набуває все більшої актуальності. В останні роки Уряд нашої країни приділяв велику увагу процесам форму­вання цих зон і, в першу чергу, розробці необхідної нормативної бази по сприянню їх функціонуванню. Необхідно розглянути іс­нуючу нормативну базу і досвід їх діяльності за останні роки, що дасть можливість зробити деякі висновки щодо удосконалення їх діяльності в майбутньому.

Згідно зі статтею 92 Конституції України, порядок утворення і функціонування вільних та Інших спеціальних зон, що мають економічний режим, відмінний від загального, встановлюється виключно законами України.

Законом України від 13.10.92 «Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон» визна­чено правові і економічні основи статусу вільних зон на території України, порядок створення, ліквідації та механізм їх функціону­вання. За правовою концепцією, утворення вільних економічних зон визначено одним із інструментів державної політики щодо досягнення відкритості економіки України зовнішньому світу, стимулювання міжнародного економічного співробітництва на базі залучення іноземних інвестицій.

Незважаючи на значні зрушення, які відбулися в економічно-правовому полі з моменту прийняття цього Закону, зміни або до­повнення до нього не вносилися. А базовий закон про створення та діяльність територій пріоритетного розвитку в чинному зако­нодавстві відсутній.

Нині питання функціонування спеціальних економічних зон та запровадження спеціального режиму інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку в Україні врегульовано бі­льше ніж стами різними законодавчими і нормативними актами.

Поряд з окремими регіональними законами про спеціальні економічні зони, починаючи з 1999 року в Україні приймаються законодавчі акти щодо запровадження спеціального режиму інвес­тиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку і спеці­альної інвестиційної та інноваційної діяльності технологічних парків. Територією пріоритетного розвитку вважається територія в межах міста, району, на якій склалися несприятливі соціально-економічні умови та з метою створення нових робочих місць запроваджується спеціальний інвестиційний режим у пріоритетних видах економічної діяльності.

Законодавством про спеціальний режим інвестиційної та інно­ваційної діяльності технологічних парків створено, наприклад, «Напівпровідникові технології і матеріали, оптоелектроніку та сенсорну техніку», «Київську політехніку»,

«Інститут електро­зварювання ім. Є.О. Патона» (м. Київ), «Інститут монокристалів» (м. Харків) та інші. В Україні технологічними парками є юриди­чні особи або об'єднання, що діють на підставі договору про спі­льну діяльність юридичних осіб, головною метою яких є зусилля щодо виконання інвестиційних і інноваційних проектів, вироб­ничого впровадження наукоємних розробок, високих технологій та продукції, конкурентоспроможної на світових ринках. Для суб'єктів технологічних парків пріоритетні напрями діяльності визначаються і затверджуються Президією Національної академії наук України разом з Міністерством освіти і науки.

Спеціальний режим інвестиційної діяльності передбачає на­дання податкових і митних пільг суб'єктам технологічних парків та суб'єктам підприємницької діяльності, зареєстрованим на те­риторії пріоритетного розвитку в межах їх господарювання, яке пов'язано з реалізацією інвестиційних проектів у пріоритетних видах економічної діяльності.

Указом Президента України в 1995 році першою в Україні бу­ло створено Північно-кримську експериментальну економічну зону «Сиваш» терміном на п'ять років у порядку проведення ло­кального економічного експерименту.

Протягом 1998—1999 років на території України створено п'ять вільних економічних зон: «Азов», «Донецьк», «Курортополіс Трускавець», «Славутич», «Яворів», у 2000 році створено ві­льні економічні зони «Рені», «Порто-франко», «Закарпаття», «Інтерпорт Ковель», «Порт Крим».

Створені вільні економічні зони мають переважно комплекс­но-виробничий характер (винятком є «Курортополіс Трускавець» як зона туристсько-рекреаційного спрямування). В окремих зонах визначено їх зовнішньоекономічну орієнтацію — «Азов», «Порт Крим», «Рені». За терміном дії спеціальні економічні зони ство­рено на 20-30 років, а зони «Донецьк» та «Азов» — на 60 років.

Території пріоритетного розвитку зі спеціальним режимом ін­вестиційної діяльності створено в Автономній республіці Крим, Волинській, Донецькій, Житомирській, Закарпатській, Сумській, Луганській, Харківській і Чернігівській областях. Спеціальний режим інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного роз­витку встановлено терміном на 30 років, крім Закарпатської об­ласті, де такий режим буде діяти 15 років. Таким чином, в Україні створено дванадцять вільних економіч­них зон, запроваджено спеціальний режим інвестиційної і інно­ваційної діяльності восьми технологічних парків, на територіях восьми областей і Автономної республіки Крим — спеціальний режим інвестиційної діяльності.


Таблиця 11.1

СПЕЦІАЛЬНІ (ВІЛЬНІ) ЕКОНОМІЧНІ ЗОНИ

Назва Тип Місцезнаходження Термін існування Правові підстави створення
Сиваш Комплексна виробнича Адміністративно-територіальні межі міст Красноперекопськ, Армянськ та Красноперекопського ра­йону Автономної рес­публіки Крим 5 років Укази Президен­ та України від 30.06.95 №497 та від 01.11.97 № 1228
Закарпаття Комплексна виробнича, транзитна Територія Закарпатської області пло­щею 737,9 га 30 років Указ Президента України від 09.12.98 №1339
Донецьк, Азов Комплексна виробнича «Донецьк» — пів­день м. Донецька площею 466 га, «Азов» — південь м. Маріуполя пло­щею 314,8 га 60 років Закон України від 24,12.98 №356
Яворів Комплексна виробнича, вільна мит­на зона, технопарк Адміністративно-територіальні межі Яворівського району Львівської області, за винятком території військового полігону та військових частин 20 років Закон України від 15.01.99 №402
Курорто­поліс Тру­скавець Туристсько- рекреаційна Адміністративно- територіальні межі міста Трускавець Львівської області 20 років Закон України від 18.03.99 №514
Інтерпорт Ковель Транзитна, вільна митна зона Територія Волин­ської області площею 56,77 га 20 років Указ Президента України від 22.06.99 № 702
Порт Крим Туристсько- рекреаційна, транзитна, вільна митна зона Територія міста Керчі площею 27 га 30 років Указ Президен­ та України від 27.06.99 № 740
Миколаїв Комплексна виробнича Територія судно­будівних підпри­ємств міста Мико­лаєва та прилеглі до них території 30 років Закон України від 13.07.2000 №1909
Порто-франко Вільна мит­на зона, порт, транзитна Територія Карантинного молу Одесь­кого морського торгівельного порту на площі 32,5 га 25 років Указ Президен­ та України від 28.06.99 № 760 Закон України від 23.03.2000 №1607
Рені Вільна мит­на зона, порт, транзитна Ренійський морсь­кий торгівельний порт на території міста Рені Одеської області загальною площею 94,36 га. 30 років Закон України від 23.03.2000 №1605

На період до 2010 року Кабінетом міністрів України прийнято спеціальну програму, де визначено заходи щодо створення та на­прямків функціонування спеціальних (вільних) зон. За прогнозом функціонування вільних економічних зон та територій зі спеціа­льним режимом інвестиційної діяльності дозволить до 2010 року: