Смекни!
smekni.com

Проблеми та перспективи розвитку вільних економічних зон (стр. 3 из 3)

· забезпечити роботу 391,0 тис. чоловік;

· збільшити обсяг виробництва продукції на суму до 29 млрд. грн.;

· додатково інвестувати понад 17,1 млрд. дол. США. Передбачених результатів планується досягти за рахунок створення спеціальних заходів організаційного та економічного характеру, пов'язаних зі спеціальним митним режимом, режимом оподаткування суб'єктів вільних економічних зон, спеціальним режимом інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку, пільг щодо зборів у державні пільгові фонди.

Конкретний зміст кожного з цих заходів полягає в таких особ­ливостях:

> спеціальний митний режим у вільних економічних зонах «Азов», «Донецьк», «Закарпаття», «Інтерпорт Ковель», «Мико­лаїв», «Порт Крим», «Порто-франко», «Яворів», «Рені», сутність якого полягає в наступному:

• вивезення з території зони товарів та інших предметів, вико­ристання їх в межах зони не підлягає сплаченню податку на до­дану вартість;

• у разі вивезення товарів і інших предметів з митної території України на територію вільної економічної зони вивезене мито не стягується, а податок на додану вартість стягується за нульовою ставкою;

• для вільних економічних зон «Закарпаття», «Явір», «Інтер­порт Ковель», «Порт Крим», «Миколаїв», «Порто-франко», «Ре­ні» імпорт товарів для потреб власного виробництва, ввезених на територію зони суб'єктами підприємницької діяльності, та екс­порт товарів, повністю вироблених чи оброблених у цій зоні, як правило, не підлягає ліцензуванню і квотуванню, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України;

• у вільних економічних зонах «Яворів», «Славутич», «Курор-тополіс Трускавець», «Миколаїв», «Сиваш» строком на 5 років звільняється від сплати ввізного мита і оподаткування податком на додану вартість операції з ввезенням для потреб власного вироб­ництва сировини матеріалів, обладнання і комплектуючих до них;

> спеціальний режим оподаткування вільних економічних зон «Азов», «Донецьк», «Закарпаття», «Інтерпорт Ковель», «Рені» передбачає оподаткування прибутку за ставкою 20 відсотків до об'єкта оподаткування; при цьому вільні економічні зони «Сла­вутич», «Курортополіс Трускавець», «Порт Крим», «Миколаїв», «Порто-франко» на три роки звільняються від оподаткування прибутку суб'єктів господарювання, отриманого від реалізації інвестиційних проектів, а прибуток, отриманий з четвертого по шостий рік реалізації інвестиційних проектів, оподатковується за ставкою 50 відсотків від діючої ставки оподаткування;

> спеціальний режим інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку передбачає:

• звільнення від обкладання ввізним митом при ввезенні на митну територію України, але не більше ніж на 5 років, сирови­ни, матеріалів, перелік яких визначається Кабінетом міністрів України. Звільняються від оподаткування на додану вартість об­ладнання, комплектуючі до нього з метою їх використання для

реалізації інвестиційних проектів на період до введення об'єкта інвестування в експлуатацію;

• звільнення на 3 роки від оподаткування прибутку, отрима­ного новоствореними підприємствами від реалізації інвестицій­них проектів, а також діючими підприємствами, на яких прове­дено реконструкцію, реструктуризацію, перепрофілювання або модернізацію в частині, отриманій від освоєння інвестицій;

• пільги на сплату податку на прибуток не розповсюджуються на частину прибутку, яка отримана суб'єктом підприємницької дія­льності від освоєння інвестицій за рахунок бюджетних коштів всіх рівнів, у тому числі за рахунок Державного інноваційного фонду;

• у валовий прибуток підприємств з метою оподаткування, як правило, не включаються суми інвестицій, отримані від реалізації інвестиційного проекту у вигляді фінансових коштів, матеріаль­них цінностей, нематеріальних активів;

• у випадку, коли протягом певного періоду відбувається част­кове або повне відчуження зазначеної інвестиції, суб'єкт підпри­ємницької діяльності, який отримував інвестицію, в цьому випа­дку зобов'язаний сплатити податок на прибуток, отриманий в звітному періоді;

• особливості оподаткування технологічних парків розпо­всюджуються на 5 років з моменту реєстрації об'єкта. У період виконання кожного інвестиційного і інноваційного проекту вони полягають у наступному:

• суми податку на додану вартість в операціях з продажу товарів (робіт, надання послуг), пов'язаних з виконанням інвестиційних і інноваційних проектів за пріоритетними напрямками діяльності технологічних парків, і суми податку з прибутку, одержаного від виконання зазначених проектів, технологічні парки, їх учасники, дочірні та спільні підприємства не перераховують до бюджету, а за­раховують на спеціальні рахунки та використовують зазначені суми виключно на наукову і науково-технічну діяльність, розвиток влас­них науково-технологічних і дослідно-експериментальних баз. По­рядок зарахування сум податків на спеціальний рахунок та їх вико­ристання встановлюється Кабінетом міністрів України;

• технологічні парки, їх учасники і дочірні підприємства зві­льняються від сплати збору до Державного інноваційного фонду;

• технологічні парки, їх учасники забезпечують ведення окре­мого бухгалтерського обліку операцій, пов'язаних з виконанням інвестиційних і інноваційних проектів.

Перелік вільних економічних зон і пріоритетних видів еконо­мічної діяльності на територіях із спеціальним режимом інвести цінної діяльності охоплюють виробництво продукції практично всіх галузей економіки.

Серед підприємств, на яких почали реалізовувати інвестиційні проекти, у спеціальних економічних зонах, найбільші такі:

> ЗАТ «Красноперекопський содовий завод» (Автономна Ре­спубліка Крим) — реконструкція та стабілізація існуючого содо­вого виробництва (загальний обсяг інвестицій ЗО млн дол. США);

> ЗАТ «Концерн Стирол» (Донецька область) — 12 інвести­ційних проектів у хімічній промисловості (загальний обсяг інвес­тицій 127,2 млн дол. США);

> ЗАТ «ЛВГ-Пластикс» (Донецька область) — будівництво комплексу з випуску полімерних матеріалів (загальний обсяг ін­вестицій 39,8 млн дол. США);

> ТОВ «Телеком-Україна» (Донецька область) — будівницт­во нової телефонної мережі (загальний обсяг інвестицій 25,4 млн дол. США);

> ТОВ «Істіл — ДМЗ» (Донецька область) — будівництво металургійного комплексу (загальний обсяг інвестицій 35,8 млн дол. США);

> ТОВ «Комбінат Каргілл» (Донецька область) — будівницт­во заводу по виготовленню олії (загальний обсяг інвестицій 40 млн дол. США);

> «Компанія Лінь-Мінь» (Львівська область)- будівництво за­воду з виготовлення продуктів харчування (обсяг інвестицій 12,5 млн дол. США).

Основними напрямками спрямування інвестицій, передбаче­ними проектами, стали такі галузі промисловості, як хімічна — 17 %, харчова, транспорт і зв'язок —12 %, металургійна — 9 %. Галузеву структуру інвестицій наведено на рис. 11.2.

На сучасному етапі діяльності вільних економічних зон ви­словлюються різні думки відносно доцільності їх створення. Сві­товий досвід і недовга практика їх формування і роботи в Україні вказують на перспективність цієї форми інтеграційної діяльності. Однак безумовно і те, що ефективна реалізація цієї форми еконо­мічної взаємодії з іншими державами може здійснюватися при впровадженні певних обов'язкових умов. Слід зрозуміти, що реальний ефект може бути отриманий ли­ше в перспективі при можливості і готовності державних органів направити значні кошти для формування інфраструктури вільних економічних зон.

На сучасному етапі необхідними є розробка і прийняття відповід­ної законодавчо-нормативної бази, яка регулювала б процес створення і функціонування вільних економічних зон і не змінювалася через короткі періоди часу. Чинна нормативно-правова база щодо діяльності економічних зон і територій пріоритетного розвитку із спеціальним режимом інвестиційної діяльності є недосконалою і не забезпечує реального стимулювання іноземних інвесторів.


Список літератури:

1. Сіваченко І. Ю. Кухарська Н. О. Левицбеий М. А. «Вільні економічні зони» Київ «Декор Алерта» 2002

2. Макагон Ю. В. Рижиков В. С. Кас`янюк С. В. «Зовнішньоекономічна діяльність підприємства» Київ 2006

3. Горбач В. І. Плотніков О. В. «Міжнародні економічні відносини» Київ «Кондор» 2005

4. Троцький В. І. Лаврененко В. В. «організаційний розвиток підприємства» «КНЕУ» Київ 2005