У нинішній редакції Закону №327 [5] присутнє обмеження розміру контрактної вартості готової продукції, яка підлягає ввезенню в Україну: вона повинна бути не менше митній вартості вивезеної давальницької сировини плюс вартість його переробки.
Вартість готової продукції, що увозиться, проведеної з давальницької сировини українського замовника, тепер обкладається ввізним митом, податками і зборами, які стягуються при імпорті товарів (до 01.01.2002 р. вартість готової продукції, що ввозиться в Україну, звільнялася від сплати “імпортних” платежів).
Якщо замовник розраховується за отримані послуги по переробці частиною давальницької сировини або готової продукції, то при митному оформленні сировини за цю частину замовник сплачує вивізне мито, податки і збори, які стягуються при експорті товарів.
б) Вивіз давальницької сировини з подальшою реалізацією готової продукції за межами України.
Готова продукція, проведена з давальницької сировини українського замовника, може бути реалізована в країні виконавця або в якій-небудь іншій країні за межами України. Така умова може бути передбачено зовнішньоекономічним контрактом. У цьому випадку український замовник сплачує вивізне мито, податки і збори під час митного оформлення давальницької сировини, що вивозиться. ПДВ на імпорт послуг не нараховується, оскільки результат отриманих послуг споживається за межами України.
Якщо контрактом було передбачене повернення в Україну готової продукції, а згодом така продукція була реалізована за межами України, виданий українським замовником вексель (або письмове зобов'язання) гаситься після пред'явлення довідки уповноваженого банку України про зарахування коштів. Зрозуміло, вексель повинен бути оплачений.
Кошти від реалізації готової продукції повинні поступити на банківський рахунок протягом 90 днів від дня оформлення ВМД на вивіз давальницької сировини. Раніше, до 01.01.2002 р., колишня редакція Закону містила вимогу про повернення в Україну саме валютної виручки. У новій редакції цієї вимоги немає. Якщо протягом 90 днів виручка не поступає, український замовник сплачує пеню в розмірі 0,3 % суми неотриманої виручки за кожний день прострочення, але не більше за суму заборгованості.
1.6 Особливості окремих видів зовнішньоекономічних договорів
1.6.1 Бартерний контракт
Товарообмінні (бартерні) операції в сфері зовнішньоекономічної діяльності регулюються Законом № 351 [4]. Згідно з статтею 1 цього Закону товарообмінна (бартерна) операція в сфері зовнішньоекономічної діяльності - це один з видів експортно-імпортних операцій між суб'єктами ЗЕД України і іноземними суб'єктами господарювання. Її проведення оформляється бартерним контрактом або контрактом зі змішаною формою оплати, по якому оплата експортного (імпортних) постачання передбачена частково в натуральній формі.
Бартерний контракт передбачає збалансований по вартості обмін товарами, роботою, послугами в будь-якому поєднанні, не опосередковані рухом грошових коштів в готівковій або безготівковій формі. Як бачимо, предметом бартерного контракту може бути не тільки майно, але і послуги, робота.
При складанні тексту товарообмінного контракту використовуються ті ж статті, що і в контракті купівлі-продажу (предмет контракту, ціна, терміни постачання, порядок прийому товару за якістю і кількістю, відповідальність сторін, арбітраж і т.і. Але оскільки бартерний контракт має свою специфіку, деякі його статті формулюються не так, як в контракті купівлі-продажу.
• Предмет контракту. У розділі “Предмет контракту” вказуються два списки найменування товарів однієї і іншої сторони, оскільки кожна з сторін виступає в ролі постачальника. Потрібно сказати про те, що Кабінетом Міністрів України затверджений перелік товарів, по яких забороняється здійснення товарообмінних (бартерних) операцій в сфері зовнішньоекономічної діяльності (Постанова № 756).
• Терміни постачання. При вказівці термінів постачання за бартерним контрактом потрібно враховувати спеціальні терміни, встановлені Законом № 351 для товарообмінних операцій.
Так, звичайні товари, що імпортуються за бартерним договором, підлягають ввезенню на митну територію України в терміни, визначені в такому договорі, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (дати оформлення вантажної митної декларації на експорт) товарів, фактично експортованих за бартерним договором. У разі експорту за бартерним договором робіт і послуг - з дати підписання акту або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг.
А ось у разі експорту за бартерним договором високоліквідних товарів терміни ввезення на митну територію України імпортних товарів не повинні перевищувати 60 календарних днів з дати оформлення вивізної вантажної митної декларації. Перелік високоліквідних товарів затверджений Постановою № 756.
Перевищення вказаних термінів дозволене Законом № 351 тільки для бартерних договорів, що передбачають виробничу кооперацію, консигнацію, комплексне будівництво, постачання складних технічних виробів, товарів спеціального призначення. При цьому суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності України повинен отримати на таке продовження разовий індивідуальний дозвіл, який видається Міністерством економіки України в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів.
• Ціна контракту. Як правило, ціни на товари, що обмінюються встановлюються суб'єктами ЗЕД України на договірних початках з урахуванням попиту і пропозиції. При визначенні ціни контракту сторонам також потрібно враховувати, що на деякі види продукції, що експортується встановлюються індикативні ціни.
Під індикативними розуміються ціни на товари, відповідні цінам, які склалися або складаються на ринку експорту або імпорту в момент здійснення експортної (імпортної) операції з урахуванням умов постачання і умов здійснення розрахунків, визначеного згідно із законодавством України.
Індикативні ціни разом з переліком товарів, на які вони встановлені, затверджується Мінекономіки України і відповідно до Положення № 124 є обов'язковими до використання суб'єктами ЗЕД всіх форм власності при висновку і виконанні всіх видів зовнішньоекономічних договорів, що передбачає ввезення або вивіз таких товарів.
Оскільки бартерний контракт передбачає збалансований по вартості обмін товарами, то у випадку коли загальна ціна експортної частини товару вказана в бартерному договорі нижче індикативних цін на такий товар (наприклад, індикативні ціни введені після висновку контракту), подальший експорт товарів повинен здійснюватися по затверджених індикативних цінах. При цьому український експортер зобов'язаний скласти додаткову угоду до бартерного договору про зміну умови визначення вартості товарів, що поставляються відповідно до індикативних цін. У іншому випадку на різницю між вартістю і товарів, що експортуються за бартерним договором, що імпортуються буде нарахована пеня.
У бартерному договорі (контракті) вказується загальна вартість товарів (робіт, послуг), що експортуються і загальна вартість товарів (робіт, послуг), що імпортуються за цим контрактом, з обов'язковим вираженням у іноземній валюті, віднесеній НБУ до першої групи Класифікатора іноземних валют.
1.6.2 Контракт комісії(консигнація)
Суб'єкт підприємницької діяльності в Україні, вирішивши продати або закупити товар за кордоном за договором комісії, може скористатися, послугами як комісіонера-резидента, так і комісіонера-нерезидента. У першому випадку укладається звичайний договір комісії, який проте має свої особливості, у другому випадку - зовнішньоекономічний договір (контракт) комісії.
При здійсненні експортно-імпортних операцій по закупівлі або продажу товару на посередницьких умовах, в яких комітентом і комісіонером виступають резиденти, статус зовнішньоекономічного має контракт купівлі-продажу (комісіонера з нерезидентом), а не договір комісії. Проте договір комісії, укладений між резидентами на здійснення зовнішньоекономічної угоди за кордоном, регулюється не тільки Цивільним кодексом України, але і нормативними актами в сфері зовнішньоекономічної діяльності.
• Особливості контракту комісії. Згідно з статтею 395 Цивільного кодексу комісіонер здійснює угоди від свого імені, за дорученням комітента і за його рахунок. Цим і зумовлені особливості договорів комісії - комісіонер придбаває права і обов'язки сторони договору, укладеного ним з третьою особою. Разом з тим право власності на майно, що поступило комісіонеру від комітента або придбане комісіонером за рахунок комітента, до комісіонера не переходить. Рівно як і грошові суми, отримані комісіонером за проданий товар або що поступили йому для покупки товару, не є його власністю (ст. 398 Цивільного кодексу).
Цей момент вельми важливий з точки зору валютного регулювання посередницьких операцій, зокрема при здійсненні розрахунків в інвалюті між комітентом і комісіонером - резидентами за договором комісії, укладеним в рамках зовнішньоекономічної операції по купівлі-продажу. Перерахування комісіонером іноземної валюти резиденту-комітенту не вимагає ліцензії НБУ. З цього приводу є роз'яснення НБУ в Листі № 3601 і ДПАУ в Листі № 16711.
• Митне оформлення. Як правило, в обов'язку комісіонера, який за дорученням комітента-резидента придбає або продає товар за кордоном, входить і митне оформлення товару. При наявності свідчення на право здійснення декларування комісіонер займається цим безпосередньо, при відсутності такого свідчення він за дорученням комітента укладає договір на проведення митного декларування з третьою особою - митним брокером. Все це повинне бути передбачене в контракті комісії.