Організація і фінансування інвестицій (стр. 2 из 8)
Вартість грошей у часі - концепція, в основі якої лежить твердження, що рівні суми грошей у різний час мають різну вартість.
Основні фактори, які впливають на зміну вартості грошей у часі:інфляція; ризик.
При укладанні фінансового чи кредитного договору сторони (кредитор і позичальник) домовляються про розмір процентної ставки - співвідношення суми процентних грошей, виплачуваних за фіксований проміжок часу, до величини позики. Інтервал, за який розраховується процентна ставка, називається період нарахування.
Відсотки виплачуються кредитору в міру їхнього нарахування чи додаються до суми боргу.
Процес збільшення грошової суми в зв'язку з додатком відсотків до суми боргу називають нарощуванням чи ростом початкової суми.
Процентні ставки можуть застосовуватися до початкової суми протягом усього терміну позики (прості процентні ставки) чи до суми з нарахованими в попередньому періоді відсотками (складні процентні ставки).
а) прості відсотки
FV = PV ( 1 + nR),
де
FV - сума, накопичена до кінця n-го періоду,
PV - початкова сума позики,
R - процентна ставка,
n - кількість періодів часу.
б) складні відсотки
У довгострокових фінансово-кредитних операціях, якщо відсотки не виплачуються відразу після їхнього нарахування, а додаються до суми боргу для нарощування суми позики, як правило, застосовують складні відсотки.
FV = PV (1+R)n,
Де FV - сума, накопичена до кінця n-го періоду;
PV - сума позики;
R- річна процентна ставка;
n - кількість періодів.
Дисконтування доходу застосовується для оцінки майбутніх грошових надходжень із позиції поточного моменту. Інвестор, зробивши вкладення капіталу, керується наступними положеннями:
а) відбувається постійне знецінювання грошей;
б) бажано періодично одержувати доход на капітал не нижче певного мінімуму.
Інвестор повинен оцінити, який доход він одержить у майбутньому і яку максимально можливу суму фінансових ресурсів потрібно вкласти в даний проект, виходячи з прогнозованого рівня прибутковості. Ця оцінка ведеться по формулі сьогоднішньої вартості грошей:
Приклад 1.
Скільки Ви повинні покласти в банк сьогодні, щоб одержати 20 000 грн. через 10 років при 10% річних?
PV = 20000 / (1+0,1)10 = 7720 грн.
в) техніка розрахунку вартості грошей у часі за допомогою таблиць
Для розрахунку процентних факторів сьогоднішньої й майбутньої вартості грошей (дисконтування і компаундінга) існують спеціальні фінансові таблиці, які можна знайти в спеціальній літературі по фінансовому менеджменту.
Процентний фактор сьогоднішньої вартості (дисконтування).
Кд = 1/(1+ r)n
Таблиця 1.
| Періоди/R | 1% | 3% | 5% | 10% | 20% |
| 1 | 0,099 | 0,971 | 0,952 | 0,909 | 0,883 |
| 10 | 0,905 | 0,744 | 0,614 | 0,386 | 0,162 |
| 50 | 0,608 | 0,228 | 0,087 | 0,009 | 0,0 |
Приклад 2.
Яку початкову суму Вам необхідно вкласти, щоб одержати через 10 років капітал у 500 000 грн., якщо застосовується складна ставка позикового відсотка 20% річних.
Для цього необхідно використовувати таблицю 1. На перетинанні ряду, що відповідає п = 10, і стовпчика R = 20% знаходимо значення коефіцієнта дисконтування Кд = 0,162.
PV = 500 000 х 0,162 = 81 000 грн.
Таблиця 2Процентний фактор майбутньої вартості грошей (компаундінга).
| Періоди/R | 1% | 3% | 5% | 10% | 20% |
| 1 | 1,01 | 1,03 | 1,05 | 1,1 | 1,2 |
| 10 | 1,1046 | 1,3439 | 1,6589 | 2,5937 | 6,1917 |
| 50 | 1,6446 | 4,3839 | 11,467 | 117,39 | 9100,4 |
Приклад 3.
Щоб визначити величину суми, яка наростає, якщо початковий капітал у 10 000 грн. вкладається на 10 років і нарахування відсотків здійснюється по складній процентній ставці 10% річних, потрібно використовувати табл. 2. На перетинанні ряду, що відповідає п = 10, і стовпчика R= 10% знаходимо значення коефіцієнта нарощування: 2,5937.
FV = 10 000 х 2,5937 = 25937 грн.
Чому фінансовим менеджерам так важливо знати нинішню вартість грошей? Справа в тому, що ця вартість служить для порівняння прибутковості різних проектів і інвестицій за певний період. Таким чином, нинішня вартість - це грошова вартість майбутніх надходжень чи доходів із поправкою на ставку дисконту (капіталізації). Дисконтна ставка - це процентна ставка, застосовувана для майбутніх платежів, щоб врахувати ризик і невизначеність, пов'язаних із фактором часу. Існує просте правило: високий ризик означає високу дисконтну ставку, маленький ризик - низьку. У цілому для оцінки дисконтних ставок застосовують такі принципи:
Із двох майбутніх надходжень більш високу ставку буде мати те, що надійшло пізніше.
Чим нижче ступінь ризику, тим нижче дисконтна ставка.
Якщо процентні ставки на фінансовому ринку ростуть, то ростуть і дисконтні ставки.
Основні фактори, які впливають на величину дисконтної ставки: величина реальної процентної ставки; інфляція; ризик.
Дисконтна ставка (R):
R = Реальна процентна ставка + Темп інфляції + Премія за ризик.
Процентна ставка = Відсоток - вартість капіталу для інвестора.
Реальна процентна ставка - процентна ставка, виражена в збільшенні вартості одиниці інвестицій (з огляду на інфляцію).
Номінальна процентна ставка - ставка доходу на капітал без урахування інфляції, що оцінює віддачу інвестицій як збільшення кількості товарів, які можна придбати.
Реальна процентна ставка = Номінальна процентна ставка - Темп інфляції.
Мал. 1. Схема розрахунку стандартних фінансових крітеріїв.
Якщо в розрахунку використовуються поточні ціни, як дисконтну ставку приймають номінальну процентну ставку.
Якщо в розрахунках використовуються стабільні (базисні) ціни, то як дисконтну ставку приймають реальну процентну ставку.
Удосконалення методів визначення економічної ефективності на сучасному етапі неможна уявити без застосування кількісних методів аналізу економічних процесів і використання відповідного математичного апарату. Кількісна оцінка економічної ефективності інвестицій показується співвідношенням прибутку і вкладеного в справу капіталу (рентабельність) чи капіталу і прибутку (термін приросту капіталу).
Якщо рентабельність інвестицій вища процентної ставки банку, то це свідчить про доцільність виконання інвестиційного проекту. Якщо рентабельність нижча, то краще покласти гроші в банк і очікувати на дивіденди.
Існує два підходи до розрахунку ефективності інвестицій: перший – метод розрахунку народногосподарської економічної ефективності, який застосовувався в плановій директивній економіці. Термін окупності розраховується шляхом поділу капіталовкладень на найбільший річний прибуток. Наприклад, вартість вкладу в активи підприємства 50 млн. грн., і річний прибуток також 50 млн. грн. Тоді термін окупності дорівнює одному року, а рентабельність – 100%. Періоди вкладень капіталу і отримання прибутку не приймались до уваги. Одначе 50 млн. грн. прибутку на третій рік не рівноцінні 50 млн. грн. інвестицій, затрачених в перший рік по причині інфляції та можливості збільшення прибутку при вкладах грошей в банк, а не в активи підприємства. Традиційний розрахунок показників абсолютної та відносної народногосподарської ефективності відбувається в статистиці, не враховується також динаміка припливу та відпливу готівки.
Методологія обгрунтування інвестиційних проектів, що застосовується в ринковій економіці, принципово відрізняється. Вона базується на дисконтуванню потоків грошової готівки. Дисконт – це коефіцієнт збільшення чи зменшення вартості, що залежить від процентної ставки по кредитам.
Економіко-математичне моделювання, яке є потужним засобом наукового пізнання, дозволяє вивчати різні аспекти економічних процесів. При складанні моделей вивчення економічної ефективності доцільним, на мій погляд, є підхід, згідно з яким цей процес інтерпретується як розробка і впровадження різноманітних заходів, програм і проектів, що підвищують ефективність інвестицій. Згідно з цим, удосконалення методів вивчення економічної ефективності інвестицій повинно розглядатися як процес розробки і впровадження програм заходів чи інвестиційних проектів на певному проміжку часу.
В основі складання цих моделей в умовах ринкової економіки лежать показники, що відображають співвідношення витрат і доходів за інтересами учасників.
До системи показників, що характеризують ефективність інвестиційного проекту, слід віднести насамперед такі:
показники комерційної (фінансової) ефективності, що враховують фінансові результати реалізації проекту його безпосередніми учасниками;
показники бюджетної ефективності, які відображають наслідки здійснення проекту для державного, обласного чи місцевого бюджетів;
показники економічної ефективності, що виходять за рамки прямих фінансових інтересів учасників інвестиційного проекту.
Оцінка витрат і доходів здійснюється в межах розрахункового періоду, тривалість якого визначається із врахуванням:
тривалості створення, експлуатації та ліквідації об`єкта;
середньонормативного терміну експлуатації основного технологічного обладнання;
досягнення бажаного прибутку;
вимог інвестора.
При оцінці витрат і доходів можуть використовуватись базисні, світові, прогнозні та розрахункові ціни.
Базисні ціни, як правило, застосовують на стадії досліджень інвестиційних можливостей, прогнозні і розрахункові – на стадії техніко-економічних обгрунтувань (ТЕО) інвестиційних проектів.