Смекни!
smekni.com

Стан зайнятості соціально незахищених верств населення (стр. 4 из 7)

Таблиця 2.3.

Кількість зареєстрованих безробітних

Показник На 1.12.2009 р. тис. осіб У % до 1.12.2008 р.
Безробітні (всього) 512,2 80,0
з них:жінки 290,4 75,0
Молодь у віці до 35 років 203,3 84,2
особи, які потребують особливого соціального захисту 102,2 84,4
вивільнені з економічних причин 59,3 220,9
Особи, які проживають у сільській місцевості 187,5 58,8

Офіційного статусу безробітних на зазначену дату набули 95,4% незайнятих громадян, із них 78,2% отримували допомогу по безробіттю. Серед безробітних майже кожний другий раніше займав місце робітника, майже кожний третій – посаду службовця, а кожний шостий не мав професійної підготовки. За сприяння державної служби зайнятості у листопаді 2009р. було працевлаштовано 44,7 тис. осіб, що на 36,3% менше, ніж у жовтні п.р. Серед працевлаштованих незайнятих осіб жінки становили 47,4%, а молодь у віці до 35 років – 50,3% [23].Не дивлячись на негативні прогнози на 2009 рік, рівень безробіття в Україні виявився нижче, ніж у деяких країнах Європи. До того ж, згідно з даними офіційної статистики, кількість безробітних у державі продовжує зменшуватися.

На рис. 2.4. наведено дані про кількість безробітних за статтю за 2006-2010 роки, де показано, що кількість зареєстрованих безробітних жінок вище ніж чоловіків близько 8% осіб.

Рис. 2.4.Порівняння кількісті зареєстрованих безробітних за статтю за 2005 – 2010 роки на 31.01.

Таблиця 2.4. демонструє співвідношення резюме чоловіків і жінок в найбільш популярних професійних напрямах. Серед переважно «жіночих»

«Адміністративний персонал» (74%), «Управління персоналом/тренінги» (65%), Бухгалтерія/управліньськийоблік/фінанси підприємства» (58%).

Більшість найбільш масових і затребуваних професійних напрямів «захоплені» чоловіками - «ІТ/ІНТЕРНЕТ/ТЕЛЕКОМ» (86%), «Виробництво» (83%), «Продажі» (76%), «Будівництво/Нерухомість (76%)» і ін. Чоловіче переважання очевидне і в професійній області «Вищий менеджмент» (83%).

Таблиця 2.4.

.

Рис. 2.5. Вік жінок які прагнуть працювати

На рис. 2.5. можна побачити, що найактивніша частина дорослого населення - від 20 до 35 років -практично завжди готова розглядати нові пропозиції і міняти роботу. Тому не дивно, що кількість претендентів-жінок на працю в цьому віковому діапазоні превалює. 45% здобувачок - у віці від 20 до 30 років. Всього 3,5% жінок, відносяться до вікової групи 40-50 років і 3% - до групи до 20 років.

Україна підписала декілька міжнародних договорів, що забороняють дискримінацію жінок в області зайнятості, зокрема Конвенцію про ліквідацію всіх форм дискримінації відносно жінок і Антидискримінаційної конвенції Міжнародної організації праці. Національне законодавство також забороняє дискримінацію за гендерною властивістю при прийомі працівника на роботу.

Як одну із перспективних форм зайнятості можна розглядати зайнятість жінок у громадському секторі. На сьогоднішній день активність київських жінок у створенні і розвитку недержавних організацій найвища по Україні. Але більшість жіночих об’єднань обмежується суто жіночими проблемами, тому їх значного впливу на розвиток суспільства та громадську думку поки що не спостерігається. Свідченням цього є результати останніх виборів. Враховуючи той факт, що за статистикою більшість виборців складають саме жінки, окремого дослідження потребує проблема їх ставлення до реалії “жінка і влада”. На зростання авторитету жінки впливає також Гендерна нерівність на ринку праці, а також матеріальна залежність від осіб чоловічої статі.

Можна стверджувати, що сприяння зайнятості жінок повинно бути щоденною турботою державних органів влади усіх рівнів. Звичайно, ця проблема не може бути успішно вирішена, поки не виправиться загальна економічна ситуація. Але вже сьогодні необхідні дієві кроки в напрямку ефективного залучення жінок до суспільно-корисної праці та включення до економічного та соціального механізмів України [18].

2.3Аналіз стану зайнятості міського та сільського населення

В наш час посилюється диспропорційність структури сільського населення по відношенню до міського за статтю: в сільській місцевості чисельність жінок перевищує кількість чоловіків на 14,3 %, в міських поселеннях це співвідношення складає 17,8 %, що вказує на значний відплив жінок фертильного віку до міста навіть за даними офіційної статистики, яка не враховує значну частку міграційних потоків всередині країни (рис.2.5). Порушення статевого співвідношення загрожує погіршенням процесу відтворення сільської частини населення. Розмивається відтворювальний потенціал для заміщення поколінь батьків поколіннями дітей.

Рис. 2.5. Статева структура міського і сільського населення України у 2009 році, тис. осіб.

До процесу скорочення чисельності сільського населення додається також міграційний рух: внутрішньорегіональний, міжрегіональний та міждержавний, який є достатньо точним індикатором економічного і соціального становища. Внутрішньодержавна та міждержавна міграція сільського населення змінює кількісні та якісні його характеристики, посилює непривабливість проживання (особливо для молоді) на сільських територіях. Залишається гострою проблема безробіття у сільській місцевості. Головною причиною безробіття сільського населення слід, на нашу думку, вважати структурні чинники, пов’язані з різким падінням обсягів сільськогосподарського виробництва, про що свідчать різке зменшення посівних площ та поголів’я великої рогатої худоби як у період трансформаційної кризи, так і в останні роки, а також повільність впровадження ринкових перетворень у сільській місцевості та диверсифікації економіки села. За даними Держкомстату України, протягом 2007 - 2008 рр. рівень безробіття сільського населення працездатного віку за методологією МОП залишався без змін на рівні 6,6 %, в той час як рівень безробіття міського населення зменшився на 0,6 %. В першому півріччі 2009 р. тенденція збереглася: рівень безробіття сільського населення зменшився порівняно з аналогічним періодом попереднього року на 0,1%, міського – на 0,3%. Між тим, за оцінками експертів Національного аграрного університету, рівень безробіття в сільській місцевості може бути на порядок вищим від офіційно зареєстрованого Держкомстатом і сягати 2,3 млн. осіб працездатного віку.За 2008 рік в сільській місцевості було вивільнено на 13,7 % працівників більше, ніж у 2007 році. Аналіз структури безробітного населення в сільській місцевості за причинами незайнятості свідчить про те, що найбільша кількість безробітних реєструється через звільнення з економічних причин, тобто найбільша частка безробітних обумовлена складним фінансовим станом підприємств, що змушує керівників виробництва скорочувати робочі місця.


Рис. 2.6. Безробіття сільського населення за причинами незайнятості, %.

Не дивлячись на те, що кількість новостворених робочих місць зростає, проблему працевлаштування це не вирішує. Кількість звільнених працівників в сільському господарстві у півтора разу перевищує число прийнятих. Станом на 1 січня 2009 року навантаження на одне робоче місце в сільській місцевості становило 14 осіб проти 5 осіб в середньому по Україні, що призводить до перерозподілу робочої сили й форсованого відтоку її до інших сфер економіки.Вкрай низький сучасний рівень соціальної інфраструктури села створює реальні передумови для погіршення соціально-демографічної ситуації в сільській місцевості. Подолання проблем, що склалися в цій галузі вимагає безпосереднього втручання держави шляхом фінансування конкретних цільових програм соціального розвитку села [23].Поліпшення соціального та економічного становища на селі вимагає насамперед здійснення комплексних ринкових перетворень в агропромисловому комплексікраїни та заходів щодо підготовки сільгосппідприємств та індивідуальних господарств до діяльності в умовах повноцінного функціонування ринку землі, в тому числі: