Податкова система України має бути на рівні міжнародних стандартів, має стати “максимально прозорою і зрозумілою”. Світовий досвід переконує, що тільки та держава може називатись соціальною, яка постійно вдосконалює систему оподаткування доходів громадян у напрямі найбільш повної узгодженості інтересів усіх суспільних верств населення; саме та держава є економічно сильною і стабільною, законодавча база якої, щодо функціонування системи оподаткування доходів населення, відповідає інтересам переважної більшості громадян.
Сьогодні вітчизняній податковій системі властива значна кількість економічних аномалій та соціальних суперечностей, що потребують негайного розв’язання. Це стосується насамперед функціонування механізмів оподаткування, справляння прямих і непрямих податків із доходів громадян, визначення і законодавче обґрунтування системи пільг та привілеїв у сфері податкової системи та ін.
Особливу актуальність набувають питання порушення податкового законодавства, феномен пільг у системі оподаткування та проблема порушень чинного законодавства в податковій сфері, крім того, діяльність податкової міліції з питань охорони законодавства в податковій сфері.
Немає необхідності доводити, що за своєю економічною суттю непрямі податки (ПДВ) відрізняються від прямих податків більшою прихованістю їх частки у сукупних грошових доходах громадян, їх існування значною мірою є соціально несправедливим явищем, оскільки непрямі податки стягуються з покупців у роздрібній торгівлі в однаковій пропорції, без диференціації їх особистих доходів.
Податки, безпосередньо включені до ціни товарів і послуг першої життєвої необхідності, приховують посилення фіскального тиску саме на бідні верстви населення, на працюючих громадян, які на ринку споживчих товарів створюють найбільш масовий попит. Саме тому можна стверджувати, що непрямі податки спрямовано переважно проти бідних: чим біднішою є людина, тим порівняно більшу частку особистого доходу вона змушена віддавати державі у вигляді непрямих стягнень, які усім своїм тягарем лягають саме на ці верстви населення, створюючи своєрідні приховані привілеї для багатих. Наслідком прямого і непрямого оподаткування є постійне зниження життєвого рівня трудового населення. Саме тому податкова система потребує: законодавчого забезпечення, формування на справедливих принципах, систематизації податкового законодавства, анулюванні застарілого законодавства.
Таким чином, соціальна спрямованість діяльності демократичної соціальної, правової держави із соціально орієнтованою ринковою економікою проявляється у захисті економічних прав людини, політиці держави спрямованій на перерозподіл доходів між різними регіонами, відомствами, верствами населення на основі принципів соціальної справедливості, через установлення зваженого соціально спрямованого державного бюджету, створення справедливої системи податків, фінансування соціальних програм, законодавчого впорядкування системи пільг та привілеїв. Це може бути можливим тільки за ефективно функціонуючої економічної та соціальної системи, цивілізованого виконання державою економічної функції, проведення ринкової та державно-правової реформи, що становлять сутність держави із соціально зорієнтованою ринковою економікою.
держава економічний бюджет податок
Література
1. Будкова М.О., Кобзева С.И., Кондратьева З.А. Право социального обеспечения. – М.: Юрист, 2001. – 816 с.
2. Бюджетний кодекс України. – К., 2003. – 24 с.
3. Варфоломеєва Т.В., Гончаренко С.В. Науково-практичний коментар до Закону України “Про адвокатуру” // Законодавство про адвокатуру та адвокатську діяльність: 36 норм. актів; Коментар. Академія адвокатури України. – К.: Юрінком Інтер, 2003.
4. Варыгин А.Н. Преступность сотрудников органов внутренних дел и воздействие на нее / Под ред. Б.Т. Разгильдиева. – Саратов, 2003. – 384 с.
5. Венгерок А.Б. Теория государства и права: Учебник для юрид. вузов. – М.: Новый юристъ, 1998.
6. Венгеров А.Б. Теория государства и права: Учебник для юрид. вузов. – 3-е. изд. – М., 2000. – 372 с.
7. Венедиктов В С., Зозуля І.В. Методичні рекомендації щодо механізму виявлення, узагальнення та впровадження позитивного досвіду роботи в ОВС України: Проект редакції // Матеріали Нац. ун-ту внутр. справ від 9 грудня 2003 р., № 260 за оперативним завданням МВС України від 17 жовтня 2003 р. № 1/4-6343. – X.: Нац. ун-т внутр. справ, 2003. – 10 с.
8. Венедиктов В.С., Зозуля І.В. Нотатки на шляху до реформування системи Міністерства внутрішніх справ України: нові технологи і нові пріоритети // Право і безпека. – 2003. – Т. 2. – № 3. – С. 8-18.
9. Венедиктов В.С., Зозуля І.В. Реформування системи МВС України: час реформ другого покоління // Право і безпека. – 2004. – Т. 3. – № 1. – С. 63-69.
10. Венедиктов В.С, Зозуля І.В. Професіоналізм працівника на терезах реформування системи МВС України // Право і безпека. – 2003. – Т. 2. – № 4. – С. 8-17.
11. Виконавча влада і адміністративне право / За заг. ред. В.Б. Авер’янова. – К.: Вид. Дім “ІнЮре”, 2002. – 143 с.
12. Вітер В., Шаповал М, Кір’ян Т. Світовий досвід застосування соціальних стандартів // Право України. – 1999. – № 9. – С. 66-73.