Смекни!
smekni.com

Національні економічні інтереси та загрози економічній безпеці України (стр. 4 из 5)

-розвитку фондового ринку;

-вивільнення коштів підприємств для інвестицій у результаті зниження податкового навантаження, прискореної амортизації фондів;

-залучення прямих іноземних інвестицій, у тому числі стратегічних інвесторів, коштів міжнародних фінансових організацій, іноземних кредитів на основі двосторонніх міжнародних та міждержавних угод;

-забезпечення ефективного управління державними корпоративними правами;

-сприяння розвитку малого підприємництва, збільшення втричі його частки у виробленому ВВП;

-реструктуризації фінансових боргів підприємств і забезпечення вже з 1999 року реального механізму банкрутства неконкурентоспроможних виробництв.

У прогнозі основних макропоказників економічного і соціального розвитку враховано нагальну потребу розвитку ринкового середовища, конкурентних засад для роботи підприємств, зокрема:

-забезпечення прозорості функціонування ринків товарів, капіталів, робочої сили;

-послідовна легалізація "тіньової" економіки, зменшення її обсягів щонайменше на 25 відсотків до 2005 року та на 70 – 80 відсотків до 2010 року;

-удосконалення та реалізація економічного механізму стимулювання енергозбереження, двократне зменшення до 2010 року енергоємності виробленої продукції;

-вжиття антимонопольних заходів, забезпечення організаційного оновлення, технологічного переоснащення базових галузей, у тому числі паливно-енергетичного комплексу в напрямі зменшення рівнів ресурсо- та енерговитрат, забезпечення достатньої прибутковості та самофінансування розвитку.

Найбільш виразними характеристиками у розвитку країни в період до 2010 року є перехід від зниження макроекономічних показників до їх сталого зростання. Передусім це стосується ВВП, приватного споживання домашніх господарств, валового нагромадження основного капіталу. На основі досить високих середньорічних темпів приросту виробництва товарів і послуг прогнозується сприятлива динаміка зовнішньої торгівлі з досягненням починаючи з 2007 року значного позитивного сальдо торгівельного балансу (в межах 2 - 3 відсотків зовнішньоторгівельного обороту). Це дасть змогу істотно збільшити валютні резерви держави, нагромаджувати інвестиційні та інноваційні ресурси.

Економічне зростання у свою чергу забезпечуватиме помітне зниження показника річної інфляції, а також відповідне зменшення облікової ставки Національного банку та ставок за кредитами комерційних банків, що сприятиме нормалізації кредитного обслуговування товаровиробників вже починаючи з 2000 року, розширенню грошової бази, підвищенню рівня монетизації економіки.

Досягненням прогнозованих параметрів українська економіка опанує ринковою моделлю розвитку, підпорядкованою інтересам людей.

3.3 Пріоритети у сфері зовнішньої політики

Зміцнення національної безпеки

Одним із головних завдань зовнішньої політики до 2010 року залишатиметься забезпечення міжнародних гарантій державного суверенітету, незалежності та територіальної цілісності, сприятливих зовнішніх умов для розвитку України. Це вимагатиме активізації її участі у формуванні нової моделі світу, покликаної знизити ймовірність виникнення глобальних та локальних військових конфліктів. Україна виступатиме за послідовне втілення принципу неподільності безпеки та принципу гарантування безпеки всіх через безпеку кожного, а також за право всіх держав обирати ті засоби безпеки, які вони вважають за доцільне.

В умовах глобалізації всіх сфер міжнародного життя посилення гарантій нашої національної безпеки можливе лише шляхом повномасштабної інтеграції України до європейських та євроатлантичних політичних і економічних організацій співробітництва та структур безпеки. З цією метою Україна поглиблюватиме співробітництво на всіх рівнях в рамках ОБСЄ як унікальної складової нової геополітичної моделі Європи, максимально використовуючи цю обставину для реалізації власних національних інтересів і стратегічних завдань. Україна всебічно сприятиме повній та ефективній реалізації особливої ролі цієї організації в забезпеченні стабільності і безпеки та створенні на європейському континенті єдиного простору співробітництва та безпеки без будь-яких розподільних ліній.

Дедалі важливішою складовою нової геополітичної моделі Європи ставатиме реформоване й розширене НАТО. Важливого значення для України набуватиме всебічне наповнення конкретним змістом відносин її особливого партнерства з НАТО. Розв'язання цього завдання залежатиме від ефективності участі України у Раді Євроатлантичного партнерства та у Програмі Партнерства заради миру (ПЗМ). Процес зближення України з НАТО відбуватиметься на тлі трансформації альянсу з військово-політичної на політично-військову організацію з посиленням ролі європейських держав у підтриманні безпеки в Європі.

Одним з найвідповідальніших завдань буде нейтралізація спроб протиставити відносини Україна-НАТО стратегічному партнерству України з Росією, від якого залежатиме стабільність усього пострадянського геополітичного та геоекономічного простору. Основними на цьому напрямі є реалізація положень Договору про економічне співробітництво на 1998 - 2007 роки, подальшевдосконалення договірно-правової бази на основі міжнародних стандартів, завершення делімітації та демаркації державного кордону, а також вирішення питань, пов'язаних з тимчасовим перебуванням Чорноморського Флоту Російської Федерації на території України.

У контексті забезпечення національної безпеки важливе значення матимуть відносини стратегічного партнерства з США, які на початку третього тисячоліття залишатимуться одним з визнаних світових лідерів та продовжуватимуть здійснювати реальний багатосторонній вплив на міжнародні відносини в глобальному вимірі. Всебічне поглиблення стосунків із США буде вагомимчинником у прискоренні інтеграції України до європейських та євроатлантичних структур.

Простір від Балтики до Чорного моря та Прикаспію зусиллями регіональних структур безпеки при вирішальній ролі України буде перетворено на "пояс стабільності і співробітництва". У цьому контексті особливе значення матимуть заходи зміцнення довіри та безпеки у військово-морській діяльності на Чорному морі, започатковані з ініціативи України.

Активна участь у створенні європейських та євразійських транспортних коридорів сприятиме диверсифікації джерел постачання енергії та стратегічної сировини і залишається для України життєво необхідною передумовою забезпечення національної безпеки. Це, зокрема, стосується участі у створенні нафтогазових транспортних коридорів Чорноморсько-Каспійського регіону якодного з пріоритетних завдань глобальної стратегії країни в наступному столітті.

Важливою складовою політичного іміджу України має стати проведення чітко виваженої політики залучення, використання та надання технічної і фінансової допомоги. Для цього впроваджуватиметься механізм участі українських фахівців у програмах технічного співробітництва, що здійснюватимуться в інших країнах світу, зокрема в Центральній та Східній Європі. Робота з донорськими організаціями та країнами буде здійснюватися з урахуванням національних інтересів держави і забезпечуватиме ефективну та незалежну реалізацію окремих проектів.

Важливим внеском України у регіональну безпеку буде активна участь її Збройних Сил у дво- та багатосторонніх військових формуваннях. Завдяки такій формі співпраці українські Збройні Сили наближатимуться до стандартів кращих європейських армій.

На початку ХХІ століття посилюватиметься увага до питань так званої м'якої безпеки та поглиблюватиметься участь України в міжнародних зусиллях у цій сфері (боротьба з транскордонною злочинністю, нелегальною міграцією, корупцією тощо).

Утвердження європейської ідентичності

Україна утвердилася як найбільша країна Центрально-Східної Європи. Історичний досвід засвідчив, що вона здатна повноцінно реалізувати свій людський, інтелектуальний, економічний, цивілізаційний та інший потенціал і можливості шляхом інтеграції до єдиного європейського простору. Європейський вибір ґрунтується на цивілізаційній єдності, взаємодоповнюваності, спільних історичних та політичних цінностях з державами, що інтегруються до Європейського Союзу.

З огляду на це зовнішня політика України здійснюватиметься за кількома напрямами.

1. Забезпечення інтеграції до європейських політичних і економічних структур, повноцінного взаємовикористання інвестиційних можливостей, сучасних технологій, досягнення якісно нового рівня інформаційного і культурного обмінів та взаємодії.

Досягнення цієї мети забезпечуватиметься виконанням Угоди про партнерство і співробітництво та поступальним впровадженням у життя положень Стратегії інтеграції України до Європейського Союзу. Національні інтереси України потребують утвердження її як впливової європейської держави, повноправного члена ЄС.

До 2007 року буде створено передумови, необхідні для набуття Україною повноправного членства в Європейському Союзі. До цього часу поглибиться співробітництво з ЄС у сфері спільної зовнішньої політики і політики безпеки, поступово усуватимуться перешкоди на шляху вільного переміщення людей, товарів, послуг і капіталів, впроваджуватимуться сучасні технології з метою структурного переоснащення промисловості.

2. Активізація взаємодії з Радою Європи з метою впровадження в Україні єдиних підходів і стандартів щодо верховенства права, у соціальній та гуманітарній сферах, зокрема в галузі забезпечення мовних, релігійних і культурних прав національних меншин.

3. Посилення співробітництва в рамках регіональних та субрегіональних структур - Центральноєвропейської ініціативи (ЦЄІ), Організації Чорноморського економічного співробітництва (ОЧЕС), Ради держав Балтійського моря (РДБМ), активна участь у діяльності єврорегіонів та нових форм багатостороннього транскордонного співробітництва - регіональних ініціативах,