Смекни!
smekni.com

Національні економічні інтереси та загрози економічній безпеці України (стр. 5 из 5)

форумах та субрегіональних об'єднаннях і з цією метою зміцнення відносин з таким стратегічним партнером України, як Польща, іншими країнами регіону, де були здійснені значні реформи у суспільно-політичному житті та економіці.

Участь України в глобальних процесах світового розвитку

Участь у діяльності Організації Об'єднаних Націй, яка на початку наступного століття і далі залишатиметься єдиною універсальною організацією, Україна вважає одним із пріоритетів зовнішньої політики. Висуваючи завдання стати непостійним членом Ради Безпеки ООН (РБ) на період 2000 - 2001 років, Україна докладатиме зусилля, спрямовані на її зміцнення і реформування. Забезпечення справедливого представництва східноєвропейських країн у складі РБ дасть змогу Україні, разом з іншими державами регіону, зміцнити свої позиції в ООН та посилити вплив на розв'язання світових проблем.

Зважаючи на провідну роль ООН у підтриманні миру і безпеки у світі, Україна докладатиме зусиль для попередження та розв'язання можливих конфліктів в руслі "превентивної дипломатії", надалі братиме активну участь у миротворчій діяльності під егідою ООН, направлятиме свої військові підрозділи для участі в діях силшвидкого розгортання за системою резервних угод ООН.

Виходячи з необхідності посилення уваги до питань економічної безпеки, а також враховуючи згубні наслідки світової фінансової кризи, що загострилися наприкінці ХХ століття, Україна обстоюватиме розроблення в рамках ООН механізмів забезпечення глобальної економічної безпеки, зокрема шляхом створення Ради економічної безпеки ООН.

Важливим аспектом участі України в діяльності ООН залишатиметься залучення її матеріальних та фінансових ресурсів для розв'язання нагальних проблем економічного, соціального, гуманітарного, культурного розвитку країни, а також здійснення заходів з охорони навколишнього середовища та поліпшення екологічної ситуації.

Триватиме подальше утвердження України як глобального партнера через активний діалог з країнами "Великої сімки", насамперед у сфері економічного розвитку і валютно-фінансової стабілізації, розширення співробітництва з ОЧЕС, де Україна відіграє значну роль, та південноамериканським "спільним ринком" МЕРКОСУР, становлення Азіатсько-Європейського діалогу (АСЕМ) і активізація в ньому України як важливої держави-транзитора, створення у рамках СНД за ініціативою України раціонального механізму багатостороннього економічного співробітництва на базі зони вільної торгівлі з урахуванням принципів ГАТТ/СОТ без будь-яких обмежень.

Важливе місце відводитиметься боротьбі з новими викликами і загрозами, які наприкінці століття прийшли на зміну прямій військовій загрозі часів блокового протистояння та привертають дедалі більшу увагу світового співтовариства, потребують значних ресурсів та об'єднаних зусиль усіх країн.

Загроза глобального знищення змінилася локальними збройними конфліктами етнічного, конфесійного, територіального характеру. Україна, разом з іншими членами світового співтовариства, докладатиме зусиль для усунення причин таких конфліктів та швидшої реабілітації країн, що постраждали від них.

Україна як перша в історії людства держава, що добровільно відмовилася від ядерного потенціалу, активно виступатиме за зміцнення режиму нерозповсюдження ядерної зброї, повну заборону її випробувань на основі безумовного виконання та приєднання нових країн до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї та Договору про всеосяжну заборону ядерних випробувань, а також підтримуватиме кроки до поступового знищення ядерних арсеналів.

З розвитком технологій та полегшенням доступу до інформації дедалі зростатиме загроза розповсюдження зброї масового знищення. Не виключена можливість, що така зброя зможе опинитися в руках терористичних організацій. Найбільш ефективним засобом запобігання цьому залишатиметься зміцнення відповідних режимів контролю. Тому участь у Вассенаарських домовленостях, Режимі контролю за ракетними технологіями, Групі ядерних постачальників буде у числі пріоритетів України у глобальному вимірі.

На міжнародній арені Україна продовжить активне дво- і багатостороннє співробітництво у боротьбі з міжнародним тероризмом, організованою злочинністю, економічними злочинами, нелегальною торгівлею зброєю, наркотиками та наркотичними засобами, нелегальною міграцією, торгівлею жінками та дітьми.

Україна постраждала від найбільшої в історії людства техногенної катастрофи. З метою подолання наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також спільної боротьби з наслідками стихійних лих, катастроф та надзвичайних ситуацій зусилля спрямовуватимуться на якомога більше використання всіх наявних можливостей та ресурсів, що перебувають у розпорядженні міжнародних організацій та у рамках двостороннього співробітництва.

Наслідком виробничої діяльності людини, особливо аварій та катастроф, є погіршення екологічної ситуації, транскордонне забруднення навколишнього середовища, що викликає необхідність вжиття спільних з іншими країнами заходів підвищення екологічної безпеки та здійснення природоохоронних програм.

Особливої ваги ці проблеми набуватимуть у зв'язку із скороченням водних ресурсів, зростанням кількості населення Землі, нестачею продовольства та змінами клімату, що диктує необхідність вжиття спільних з іншими країнами дій. Їх розв'язання відбуватиметься за активної участі України.

3.4 Повноцінне входження України у світовий інформаційний простір

Необхідною передумовою реалізації національних інтересів України є повноцінне її входження у світовий інформаційний простір. Динамічне його формування, глобалізація та дедалі більша відкритість телекомунікаційних і комп'ютерних мереж, швидкий розвиток інформаційних технологій, продуктів та послуг створюють принципово нові можливості для економічної співпраці, обміну інформацією, духовними цінностями, взаємного культурного збагачення, прогресу науки і техніки.

Держава сприятиме доступу громадян та їх об'єднань, органів влади, навчальних закладів, науково-дослідних установ, підприємств і організацій до світових інформаційних ресурсів та глобальних інформаційних мереж.

Водночас інформаційні та телекомунікаційні технології посилюватимуть вплив електронних засобів масової інформації інших держав на політичну ситуацію і розвиток соціальних процесів в Україні, культурне життя країни, а також сприятимуть просуванню на український ринок зарубіжних товарів. Тому приділятиметься увага захисту власного інформаційного простору, підвищенню ролі вітчизняних засобів масової інформації у зміцненні суверенітету України та її національно-державної ідентичності.

Стратегічним завданням є активне утвердження позитивного іміджу України у світі, для чого:

-підвищуватиметься конкурентоспроможність вітчизняної інформаційної продукції та створюватимуться необхідні організаційні, технічні, правові і фінансово-економічні умови її просування на світовий інформаційний ринок;

-відкриватимуться представництва та кореспондентські пункти українських засобів масової інформації, мереж інформаційно-культурних центрів України в провідних країнах світу та відповідно іноземних - в Україні;

-вживатимуться заходи для завершення процесу приєднання України до міжнародних угод і договорів у галузі інформації, авторського та суміжних прав;

-визначатимуться пріоритети в розвитку двосторонніх міждержавних зв'язків у інформаційній сфері, забезпечуватиметься виконання підписаних договорів та укладатимуться угоди з провідними країнами світу.