Смекни!
smekni.com

Економіка галузі виробництва соків в Україні (стр. 3 из 10)

Смакові переваги українського споживача, що п'є сік дома, торік дослід-жувала маркетингова компанія Gf-USM, а результати вийшли такі. Лідирує сік апельсина, що п'ють 51,1% українських любителів соків. На другому місці - традиційний для України яблучний сік з показником (40,4%). Третє місце також за традиційним соком - томатним (31,1%). На четвертому місці персиковий (30,0%), а замикає п'ятірку лідерів - виноградний (26,2%). Далі в рейтингу смакових переваг за версією Gf-USM соки: мультивітамінний (22,0%), ананасовий (21,8%), абрикосовий (19,2%), змішаний із двох чи трьох плодових культур (мікс) (18,1%), грейпфрутовий (9,8%), лимонний (9,3%), порічковий (8,4%), сливовий (8,0%), малиновий (7,7%), грушевий (7,4%), банановий (7,0%), вишневий (6,5%), березовий (5,5%), морквяний (4,3%), гарбузовий (1,4%).

Рис. 3.1. Структура продажу соків залежно від смаку (2007 – 2008 роки)

За оцінками операторів сокового ринку перша п'ятірка смаків забезпечує майже дві треті обсягу продажу (рис.3.1). Апельсиновий сік названо операторами незмінним лідером у рейтингу смакових переваг. Друге і третє місця яблуко і томат розділяють зі змінним успіхом, оскільки влітку самий популярний яблучний, узимку - томатний. Останнім часом зростає популярність мультивітамінного соку. Зокрема, за даними компанії «Тетра - Пак Україна», мультивітамін за обсягами виробництва (виробництва в упакуванні «Тетра - Пак», але не споживання) в Україні може уступати тільки томату, яблуку й апельсину. Здобувають популярність також персиковий, ананасовий і абрикосовий.

Цікаво, що в залежності від пори року споживчі переваги міняються. Улітку найбільшою популярністю користаються «легкі» і менш солодкі соки: березовий, яблучний і виноградний. Зате узимку збільшуються обсяги продажів апельсинового, томатного і персикового. Попит же на екзотичні соки залишається більш-менш стабільним протягом усього року.

Незважаючи на те, що найбільший прибуток приносять тільки три види соків виробники не збираються звужувати асортимент. Проте кожний з них намагається придумати щось своє, «ексклюзивне». Наприклад, для ТМ «Сандора» це «ананас - манго - апельсин», для ТМ «Новий Дарунок» - «манго - ананас»; для ТМ «Морс лісова ягода» - «суниця», для ТМ Santal - «черешня», для ТМ «Чудо - ягода» - «брусниця» і т.д. У того самого виду соку можуть бути «під-види». Наприклад, «зелене яблуко» і «червоне яблуко» (ТМ «Sandora»).

Більшість вітчизняних виробників у нинішньому сезоні збираються розширити асортимент товару, що випускається, на 3-5 позицій. В основному це буде продукція з фруктів і ягід, вирощуваних в Україні. Як видно, це зв'язано з бажанням мінімізувати витрати на сировину, що дасть можливість, незалежно від курсу долара, пропонувати свій товар за цінами, максимально доступним для споживача.

І це правильно, тому що дослідження показали, необхідно розширювати асортимент на рівні кожного підприємства: чим більше позицій, тим більше можливість утримати потенційного споживача.

Але необхідно пам'ятати, що розвиток асортименту - справа, яка дорого коштує і тому вимагає великої кількості оборотних коштів. Так, доповнення в асортимент однієї позиції збільшує обсяг продажів від 3 до 5%, а витрати оборотних коштів зростають до 10% на кожен вид. А якщо враховувати необхідність віддавати продукцію на реалізацію, то стає ясно, що необхідний запас оборотних коштів для таких цілей мають тільки лідери.

Тому концепція більшості компаній, що претендують на лідерство в першому десятку, саме і полягає в тім, що б робити в Україні продукт вищої якості в необхідному асортимент і за доступною ціною.

3.4 Рівень використання виробничих потужностей заводів по виробництву соків в Україні

Компанія „Сандора” – 47% обсягу ринку виробництва соків

Проектна сукупна потужність підприємств компанії «Сандора» - близько 1,5 млрд. пакетів соків і сокової продукції за рік. Промислові потужності компанії включають 4 заводи:

• Промислово-переробний комплекс № 1 площею 157 тис. м кв. Завод розташований у с. Миколаївське Миколаївської області. На ньому встановлено 18 ліній розливу виробництва Tetra Pak, на яких виробляються соки в упаковках 0,2, 0,25, 0,5, 1, 1,5 і 2 літри. Середньодобова продуктивність всіх ліній 2,5 млн. пакетів (1,8 млн. л). На заводі працює цех пюре та концентрованих соків, ділянка асептичного зберігання продукції. Склад полуфабрикатів площею 12 тис. м кв. дозволяє зберігати річний запас пюре та концентрованих соків для потреб виробництва. На промисловому комплексі №1 також ведеться переробка фруктів та овочів.

• Завод у с. Роднікове (АР Крим) дозволяє приймати та переробляти 100-120 тонн фруктів і овочів на добу. На заводі встановлено дві технологічні лінії з переробки кісточкової та насіннєвої сировини продуктивністю до 4-х тон на годину.

• Завод в с. Козачі Лагері (Херсонська обл.) спеціалізується на переробці томатів та яблук. Середньодобова виробничість заводу складає 480-500 тонн. На заводі встановлена лінія по переробці овочів та фруктів продуктивністю 20 тон за годину. Завод спеціалізується на переробці томатів та яблук.

• Виробничий комплекс № 2 відкритий в 2006 році. Завод розташований у с. Мішково-Погорілово Миколаївської області. Площа заводу – 60 тис. кв. м. На сьогоднішній день потужності виробничого комплексу № 2 складають 2,13 млн. одиниць продукції на добу. На заводі встановлено 6 ліній з виробництва соків в упаковці Tetra Pak, лінія розливу вин ТМ «Святкова колекція» і «Золота Ольвія» в упаковку 1 л Square, і 2 лінії асептичного розливу соків, сокових напоїв та холодного чаю в РЕТ упаковку. 15 червня 2009 року на виробничому комплексі була запущена нова виробнича лінія. Лінія призначена для випуску газованих напоїв (CSD) у форматах упаковки 0,5л, 1л, 2л, и 2,5л. Потужність лінії складає 170 000 000 літрів/рік або 28 800 пляшок/година. На заводі працює єдиний в Україні автоматизований купажний цех. Рецептура соку, а також повна інформація про кожну одиницю випущеної продукції, зберігається в пам`яті комп`ютера, що необхідно для контролю якості та подальшого аналізу готової продукції. Відмінною особливістю нового заводу являється унікальний цех готової продукції, відвантажування з якого ведеться безпосередньо в залізничні вагони, що заїжджають на міні-перон, розташований на складі готової продукції.

3.5 Рівень технологій виробництва соків в Україні

Компанія „Ерлан” (торгова марка „Біола” – лідер по випуску соків в ПЕТ – плящках)

Виробничий комплекс складається з п'яти ліній: трьох – з випуску газованих напоїв і мінеральної води, а також двох ліній розливу із застосуванням технології холодного асептичного розливу мікробіологічно чутливих напоїв і соків.

Лінії з випуску газованих напоїв потужностями 8/10, 20/22 і 30 тисяч бутилок на годину, а лінії з випуску соків (18 й 30 відповідно), оснащені устаткуванням провідних європейських фірм:

– машинами для видування ПЕТ-пляшок французької фірми SIDEL;

– німецьким устаткуванням BERKEFELD для підготовки до виробництва води;

– лініями з розливу напоїв німецької фірми KHS Maschinen und Anlagenbau AG;

– сироповарочними машинами ADUE (Італія) і DЦHLER (Німеччина).

Для випуску соків і нектарів застосовується унікальна технологія холодного асептичного розливу (ACF), розроблена фірмою KHS. Соки розливаються в блоці холодного асептичного розливу, який встановлений в спеціальній стерильній кімнаті. Технологія дозволяє відмовитися від використання шкідливих для напою консервантів і пастеризації в готовій упаковці і поставляти на ринок високоякісну продукцію в ПЕТ-упаковці.

У 2007 році мала сокова лінія була доукомплектована етикет-автоматом фірми Krones SLEEVEMATIC DS INLINE (Германія), для виробництва соків в пляшці з термозбігальною етикеткою. Також була модернізована лінія з розливу негазованої води в тару ємністю 5 літрів: розливочно-укупорювальний блок фірми "Enoberg SRL" (Італія), етикет автомат Roll-line 1-540 "P.E. SRL" (Італія).

В планах на 2008р. монтаж нової сокової лінії ACF від компанії KHS (Германія) потужністю 40 тис. пляшок за годину.

3.6 Інвестиції в основний капітал заводів по виробництву соків в Україні (вітчизняні, іноземні, прямі і портфельні)

До 2010 року український ринок соків можуть поділити дві компанії — PepsiCo та Coca-Cola. Економічна криза майже не позначилася на стратегічних планах транснаціональних водних гігантів

Ще до того, як PepsiCo у листопаді 2008 року завершила придбання провідного в Україні виробника соків — компанії «Сандора» (ринкова частка — 47%), з’явилася інформація, що основний конкурент PepsiCo — корпорація Coca-Cola — також готується до великих поглинань. У жовтні минулого року стало відомо, що українське представництво американської компанії має намір придбати ЗАТ «Ерлан» (ТМ «Біола»). Купівля підприємства, яке, за різними даними, контролює від 13% до 20% продажу соків у країні, дала б Coca-Cola (на частку якої припадає 5–6% українського ринку соків) шанс вирватися на друге місце за обсягом продажу соків.

Чи велися переговори — сторони не коментують. Проте вже цього року з’явилася інформація про можливе придбання компанією Coca-Cola іншого сокового виробника — ВАТ «Вінніфрут» (ТМ «Вінні», «Соки України», «ЕКО»), що займає 6–7% ринку. Сьогодні на потужностях Вінніфрута вже випускаються сокові марки Coca-Cola — ТМ Rich і «Добрий». Інтерес до Вінніфрута, за неофіційними даними, виявила й французька Orangina Group, яка 2007 року стала власником Київського заводу безалкогольних напоїв «Росинка».

3.7 Індекси цін на сокову продукцію в Україні

На рис.3.1 – 3.8 наведені результати проведеного маркетингового аналіза цін на сокову продукцію в супермаркетах України станом вересня 2009 року та динаміка цінових сегментів сокового ринку України у 2007 – 2009 роках.