Експертно-кваліфікаційна комісія створюється у складі:
– керівника інституту або його заступника;
– керівників структурних підрозділів;
– найдосвідченіших спеціалістів, якіØ мають кваліфікацію судових експертів та стаж наукової та практичної роботи за спеціальністю не менше п’яти років;
– спеціалістів з процесуальних питаньØ судової експертизи.
Серед таких спеціалістів має бути не менше двох фахівців тієї спеціальності й того класу, з яких комісія проводить атестацію.
Комісії формується з постійних членів та змінного складу.
До постійного складу комісії входять:
• голова;
• заступник голови;
• секретар;
• фахівці з процесуальних питань.
До змінного складу комісії входять не менше двох фахівців тих експертних спеціальностей, за якими комісія присвоює кваліфікацію або кваліфікаційний клас судового експерта.
ЕКК відповідно до покладених на неї завдань:
– розглядає подання, складене безпосереднім керівником експерта, який підлягає атестації, та документи, що додаються (характеристика, копія диплома про освіту, витяг з трудової книжки);
– організує попереднє рецензування поданих рефератів та проектів висновків експертів;
– допускаєØ експерта або відмовляє йому в допуску до атестації;
– приймає кваліфікаційний іспит.
Кандидати на одержання кваліфікації експерта-бухгалтера складають письмовий (реферат і проекти висновків експерта) та усний (співбесіда) іспити з питань бухгалтерського, податкового обліку, економічному аналізу, контролю й аудиту, судово-бухгалтерської експертизи, кримінального, цивільного, трудового та інших галузей права.
За наслідками іспиту та перегляду відповідних документів залежно від рівня професійних знань, стажу і досвіду експерта ЕКК ухвалює одне з таких рішень:
• про присвоєння відповідного кваліфікаційного класу та кваліфікації судового експерта;
• про підтвердження раніше присвоєного кваліфікаційного класу та кваліфікації;
• про пониження кваліфікаційного класу судового експерта;
• про позбавлення кваліфікаційного класу та кваліфікації судового експерта;
• про відмову в присвоєнні кваліфікації судового експерта.
Результати атестації щодо присвоєння кваліфікаційного класу судового експерта заносять до атестаційного листка, що підписується головуючим на засіданні ЕКК, секретарем та членами комісії, які брали участь у засіданні, і повідомляються працівнику, котрий атестувався, одразу після проведення засідання.
Матеріально-технічне, фінансове та інформаційне забезпечення діяльності експертно-кваліфікаційних комісій покладається на інститути, в яких працюють комісії. ЕКК користується штампом і печаткою інституту, в якому працює.
Основні завдання Центральної експертно-кваліфікаційної комісії Міністерства юстиції:
– проведенняØ атестації з метою присвоєння кваліфікації судового експерта фахівцям підприємницьких структур і громадянам;
– розгляд питань дисциплінарноїØ відповідальності судових експертів, що працюють у державних, підприємницьких структурах або одноособово;
– визначення порядку та умов підвищенняØ кваліфікації судових експертів.
Для присвоєння кваліфікації та кваліфікаційного класу фахівці державних установ повинні мати вищу освіту, пройти відповідну підготовку в галузі судової експертизи, знати чинне законодавство та інші нормативні акти, що регулюють порядок призначення і проведення судових експертиз.
На підставі рішення комісії фахівцю видається, відповідно, Свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта. Свідоцтво підписується головою комісії і секретарем, засвідчується печаткою ЦЕКК, реєструється в журналі, який веде секретар комісії.
Свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта дійсне протягом п’яти років для працівників інститутів та інших державних експертних структур і трьох років – для громадян, що працюють у підприємницьких структурах або проводять судові експертизи за разовими договорами. Термін дії свідоцтва подовжується після підтвердження експертом своєї кваліфікації, про що ставиться відповідна позначка у свідоцтві.
Кандидати на одержання кваліфікації за спеціальністю економічної експертизи можуть атестуватися за такими експертними спеціальностями:
1. Дослідження документів бухгалтерського обліку і звітності.
2. Дослідження документів про фінансово-кредитні операції.
3. Дослідження документів про економічну діяльність підприємств і організацій.
Фахівці, яким присвоєна кваліфікація судового експерта, вносяться до Реєстру атестованих судових експертів державних та підприємницьких структур і громадян відповідно до чинного законодавства України.
Цей Реєстр є офіційною автоматизованою системою обліку спеціалістів, яким органи дізнання, досудового слідства, суда мають переважно доручати проведення судових експертиз.
До Реєстру атестованих судових експертів державних та підприємницьких структур і громадян вносять такі дані про спеціалістів:
– реєстраційний номер;
– прізвище, ім’я та поØ батькові судового експерта;
– дата включення до Реєстру;Ø
– вид експертизи,Ø експертна спеціальність;
– адреса, телефон, факс судового експерта державної,Ø підприємницької структури або судового експерта-громадянина;
– назва експертно-кваліфікаційної комісії, дата та номер її рішення;
– номер та термін дії свідоцтва;
– кваліфікаційний клас судового експерта.Ø
Кожному судовому експерту в Реєстрі присвоюється особистий реєстраційний номер, що складається з:
• букви Д – для судових експертів державних структур; П – для судових експертів підприємницьких структур; Г – для судових експертів – громадян;
• порядкового номера державної реєстрації;
• року реєстрації.
Підставою для виключення з Реєстру є рішення експертно-кваліфікаційної комісії державної структури:
– про позбавлення кваліфікації судового експерта та кваліфікаційного класу;
– про скасування свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта через визнання судового експерта недієздатним або його засудження.
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про судову експертизу» судовий експерт на підставах і в порядку, передбачених законодавством, може бути притягнутий до відповідальності:
• дисциплінарної;
• матеріальної;
• адміністративної;
• кримінальної.
Центральна експертно-кваліфікаційна комісія виступає як апеляційна комісія з розгляду скарг фахівців науково-дослідних інститутів судових експертиз на рішення експертно-кваліфікаційних комісій інститутів.
Основними завданнями Центральної експертно-кваліфікаційної комісії Міністерства юстиції України є: проведення атестації з метоюØ присвоєння кваліфікації судового експерта фахівцям підприємницьких структур та громадянам; розгляд питань дисциплінарної відповідальності судовихØ експертів; визначення порядку та умов підвищення кваліфікації судовихØ експертів.
Судово-експертна діяльність (яка до 2000 року підлягала ліцензуванню) може здійснюватись на підприємницьких засадах, а також окремими громадянами за разовими договорами. Скасування ліцензування судово-експертної діяльності, яка була зафіксована в Законі України «Про ліцензування окремих видів господарської діяльності», призвело до того, що до сфери судової експертизи приєдналась велика кількість експертів-підприємців. Вони, з одного боку, надають певну допомогу в забезпеченні правосуддя додатковою кількістю експертиз у кримінальних та цивільних справах, а з іншого – їх дослідження без належного нагляду з боку Міністерства юстиції можуть заподіяти шкоду інтересам правосуддя.
Тому згідно з Положенням про Міністерство юстиції України, затвердженим Указом Президента України від 30.12.1997 р., основними завданнями Міністерства юстиції є: організація експертного забезпечення правосуддя, формування державного замовлення на науково-дослідні роботи в галузі судової експертизи, контроль за діяльністю підвідомчих науково-дослідних інститутів судових експертиз, координація роботи відповідних державних органів з питань розвитку судової експертизи, контроль за судово-експертною діяльністю та ведення Реєстру атестованих судових експертів. Органи дізнання, досудового слідства та суди зобов’язані доручати проведення судової експертизи переважно спеціалістам, унесеним у цей Реєстр.
У випадках, коли проведення експертизи доручається працівнику підприємницької структури, суд або інший орган, який призначив експертизу, має перевірити, чи є в спеціаліста свідоцтво про присвоєння йому кваліфікації експерта з відповідної спеціальності.
Проведення експертизи за разовим договором може мати місце в тих випадках, коли провести її за інших умов неможливо. При цьому в договорі мають бути вказані строки виконання експертизи, розмір винагороди експерту та порядок їх виплати.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про адвокатуру» та ст. 48 Кримінально-процесуального кодексу України на підставі заяв адвокатів, захисників та осіб, які самостійно захищають свої інтереси, в експертних установах можуть виконуватись дослідження, результати яких викладаються в письмових висновках спеціалістів. Причому експертизи та висновки спеціалістів проводяться експертними закладами відповідно до регіональних зон їх обслуговування.
Основою для проведення експертиз в експертному закладі є передбачений законом процесуальний документ про призначення експертизи, складений уповноваженою на це особою (органом). Інші дослідження проводяться на підставі письмової заяви замовника з обов’язковим зазначенням його реквізитів, а також питань, які підлягають вирішенню.