Судово-бухгалтерську експертизу експерт проводить, як правило, у приміщенні суду. Суддя вправі бути присутнім під час проведення експертизи. Таким самим правом користуються й інші учасники процесу в разі подання ними відповідних клопотань. Суд також може дати дозвіл для виконання своїх обов’язків експертом і за межами приміщення суду, якщо для складання висновку не потрібні матеріали справи.
Завершивши дослідження наданих йому матеріалів, експерт складає письмовий висновок або повідомлення про неможливість дати висновок. Цей висновок оголошується експертом у суді й разом з ухвалою суду про призначення експертизи долучається до справи. Після оголошення експертом-бухгалтером висновку йому можуть бути поставлені запитання в усній формі для роз’яснення певних положень висновку. Усні відповіді експерта-бухгалтера заносяться до протоколу судового засідання.
Після надання висновку експертом, його допиту, заслухавши думки обвинувача, підсудного й інших учасників процесу та їхніх представників, суд може звільнити експерта від подальшої присутності в суді. У разі поновлення судового слідства суд може вдруге викликати експертів-бухгалтерів у тому самому складі.
Відповідно до ст. 312 КПК України суд мотивованою ухвалою може призначити також додаткову та повторну експертизи.
Додаткова експертиза призначається після розгляду судом первинної експертизи лише в тому разі, якщо недостатню ясність або неповноту висновку, зробленого в суді, не вдалось усунути, допитуючи експерта-бухгалтера.
Повторна експертиза може бути призначена судом, якщо висновки експерта суперечать фактичним обставинам справи, якщо під час судового розслідування будуть установлені нові факти, що можуть вплинути на висновки експерта, а також у випадках, коли під час призначення і проведення експертизи були допущені істотні порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи.
Відмова в призначенні додаткової та повторної експертиз має бути мотивована судом в ухвалі.
ВИСНОВКИ
Судово-бухгалтерська експертиза є одним із найбільш поширених видів судових експертиз. Необхідність у судово-бухгалтерській експертизі виникає під час розслідування і судового розгляду цивільних справ про привласнення, посадові (службові) злочини, а також відносно цивільних справ, коли необхідно проаналізувати дані про фінансово-господарські операції, що відображені у бухгалтерському обліку. У процесі проведення експертиз цього виду аналізується виробнича і фінансово-господарська діяльність підприємств із різними формами власності, які допустили збитки, втрати, привласнення товарно-матеріальних цінностей, безгосподарність, і визначаються суми матеріальної відповідальності за заподіяну шкоду.
Правила проведення такого виду судової експертизи, як судово-бухгалтерська, викладені в Інструкції про порядок проведення судово-бухгалтерських експертиз у Бюро державної бухгалтерської експертизи Міністерства юстиції Української РСР, ухваленої Міністерством юстиції Української РСР 30.12.1974 р. Більш пізнішого нормативного документа, присвяченого судово-бухгалтерській експертизі, ще немає. Зміни чи доповнення до Інструкції також не вносились. Оскільки її було ухвалено до набуття чинності Конституції України і Закону «Про судову експертизу», то її норми необхідно застосовувати лише в частині, що не вступає в суперечність із цими документами.
В Україні застосовується атестація судових експертів узагалі та експертів-бухгалтерів зокрема. Метою атестації судового експерта є забезпечення належного професійного рівня керівних працівників та фахівців, які залучаються до проведення судових експертиз або беруть участь у розробках теоретичної та методичної бази судової експертизи. Залежно від спеціалізації і рівня підготовки їм присвоюють кваліфікацію судового експерта з дозволом проведення певного виду експертиз і кваліфікаційний клас.
Порядок проведення атестації та присвоєння кваліфікаційних класів визначається міністерствами і відомствами, до системи яких входять спеціалізовані установи та відомчі служби, що проводять судові експертизи. Відповідно до ст. 9 і 16 Закону України «Про судову експертизу» наказами Міністерства юстиції затверджені Положення про кваліфікаційні класи судових експертів (№ 360/6 від 30.11.1995), Положення про Державний реєстр атестованих судових експертів державних та підприємницьких структур та громадян (149/7 від 15.04.1997) і Положення про експертно-кваліфікаційні комісії та атестації судових експертів (№ 285/7-А від 15.07.1997).
Відповідно до цих документів у системі Міністерства юстиції України створюються:
• експертно-кваліфікаційні комісії (ЕКК) науково-дослідних інститутів судових експертиз;
• Центральна експертно-кваліфікаційна комісія Міністерства юстиції України (ЦЕКК).
Саме визначення рівня професійної підготовки співробітників інститутів через їхню атестацію для присвоєння кваліфікації та кваліфікаційного класу судового експерта є головним завданням експертно-кваліфікаційних комісій науково-дослідних інститутів судових експертиз.
Строки проведення експертиз установлюються керівником експертної установи (її структурного підрозділу).
Проведення судово-бухгалтерської експертизи на стадії попереднього розслідування може бути здійснене:
3) в експертній установі, яку визначено для проведення дослідження;
4) у приміщенні органу дізнання.
ЛІТЕРАТУРА
1. Конституція України, ухвалена Верховною Радою України 28.06.1996 р. № 254 К / 96-ВР.
2. Господарський процесуальний кодекс України. Затверджений постановою Верховної Ради України від 06.11.1991 р. № 1798-ХІІ (у редакції Закону України «Про внесення змін до арбітражного процесуального кодексу України» від 21.06.2001 р. № 2539-ІІІ).
3. Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 р., що набув чинності з 01.09.2001 р.
4. Кримінально-процесуальний кодекс України. Затверджений постановою Верховної Ради УРСР від 28.12.1960 р. (зі змінами і доповненнями).
5. Цивільний процесуальний кодекс України. Затверджений постановою Верховної Ради УРСР від 18.07.1963 р. (зі змінами і доповненнями).
6. Закон України «Про аудиторську діяльність». Затверджений постановою Верховної Ради України від 22.04.1993 р. № 3125-ХІІ (зі змінами та доповненнями).
7. Закон України «Про банки і банківську діяльність». Затверджений постановою Верховної Ради України від 07.12.2000 р. № 2121-III (зі змінами і доповненнями).
8. Закон України «Про боротьбу з корупцією». Затверджений постановою Верховної Ради України від 05.10.1995 р. № 356/95-ВР.
9. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Затверджений постановою Верховної Ради України від 16.07.1999 р. № 996-XIV.
10. Закон України «Про господарські товариства». Затверджений постановою Верховної Ради України від 19.09.1991 р. № 1576-ХIІ (зі змінами і доповненнями).
11. Мумінова-Савіна Г. Г. Судово-бухгалтерська експертиза: Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисципліни. - К.: КНЕУ, 2004. - 268 с.