Смекни!
smekni.com

Виникнення та розвиток марксистської економічної теорії (стр. 3 из 3)

Ціннішим внеском в марксистську політичну економію є праці Леніна по аграрному питанню, в яких науково узагальнений матеріал з розвитку капіталізму в сільському господарстві Росії та інших країн. У своїх працях «Аграрне питання і «критики Маркса»» (1901–1907 рр.), «Аграрна програма соціал-демократії в першій російській революції 1905–1907 років» (1907 р.), «Нові дані про закони розвитку капіталізму в землеробстві» (1914–1915 рр.) та інших Ленін глибоко і всебічно дослідив закони капіталістичного розвитку сільського господарства, які були намічені Марксом лише в загальних рисах.

Велике значення для розвитку марксистської теорії має та боротьба, яку Ленін вів на захист діалектичного і історичного матеріалізму у відомій роботі «Матеріалізм і емпіріокритицизм». Ця книга нанесла руйнівний удар в саме коріння ревізіоністських теорій – по їх ідеалістичній філософії.

Спираючись на основні положення «Капіталу» і узагальнюючи нові явища в економіці капіталістичних країн, Ленін першим із марксистів дав всебічний аналіз імперіалізму як останньої фази капіталізму. Цей аналіз міститься у його класичній праці «Імперіалізм, як вища стадія капіталізму» (1916 р.) та в інших працях періоду першої світової війни.

Таким чином, завдяки працям В.І. Леніна марксистська політична економія зазнала ще більш якісного розвитку і доповнення.

Сучасний марксистський напрям в західній економічній теорії

Теоретичний спадок К. Маркса – важливий та багатий за змістом напрям економічної думки, який вражає дослідників глибиною узагальнень, логічною строгістю аргументації, органічною єдністю історичного та логічного аналізу. «Маркс був, безумовно, генієм, – зазначають Р. Хейлбронер і Л. Туроу, – людиною, яка змінила характер нашого мислення про суспільство (у всіх аспектах, як в історичному і соціологічному, так і економічному) настільки ж радикально, як Платон змінив характер мислення філософського, а Фрейд – психологічного…він вплинув на більшість з нас, навіть якщо, ми самі цього не визнаємо».

Найважливіші здобутки марксизму:

•Збагачення методології дослідження економічних і соціальних процесів, створення оригінального аналітичного апарату наукового аналізу заснованого на виявленні взаємозв'язку технічних, економічних, політичних проблем, звернення до соціальних аспектів економічних процесів і явиш.

•Обґрунтування концепції історичної єдності людського суспільства.

•Глибоке дослідження еволюції індустріально-ринкового господарства, яке дало змогу виявити ряд важливих рис капіталістичної економічної системи.

•Розвиток теорії суспільного відтворенняна основі застосування балансового методу моделювання натуральних і вартісних відповідностей результатів виробництва, їх розподілу і споживання, що у подальшому сприяло формуванню нових розділів економічної теорії: моделювання економічного зростання та аналізу міжгалузевих зв'язків методом «затрати-випуск».

• Поєднання в єдиній теоретичній схемі ідей регулярності відтворювального процесу та системної обумовленості економічних криз.

• Поглиблення трудової теорії вартості та розв'язання на її основі ряду проблем, невирішених класичною школою;розвиток теорії потреб, еволюційної концепції грошей; аналіз органічної будови капіталу та впливу науково-технічного прогресу на процес капіталістичного нагромадження і економічного зростання тощо.

Парадоксальним виявився той факт, що теорія К. Маркса, розроблена на основі вивчення досвіду розвитку європейських країн, отримала найбільше поширення у відсталій на той час Росії,де у 1917р. була здійснена соціалістична революція.

Після перемоги Жовтневої революції в Росії теорія К. Маркса була поставлена на службу тоталітарному режиму, задогматизована і вульгаризована. У країнах, де марксизм був проголошений офіційною ідеологією, учення К. Маркса протиставлялось західній економічній науці і трактувалось як єдино правильне. Основний акцент робився на ідеях К. Маркса – політика, його економічне учення підганялось під потреби ідеології.

Крах тоталітарних комуністичних режимів на рубежі 80–90‑х рр. XX ст. відкрив новий етап вивчення та оцінки теоретичної спадщини К. Маркса, прагнення переосмислити основні ідеї його праць з позиції змін, що відбулися в суспільстві та економічній науці.

Сприймаючи багатоваріантність ідей і теорій соціалізму, сучасна економічна наука визнає той факт, що соціалізм у марксистському варіанті потерпів поразку. «Обіцянка свободи стала, безсумнівно, найсильнішою зброєю соціалістичної пропаганди, яка зміцнила в людях впевненість, що соціалізм принесе звільнення, – писав ідеолог економічного неолібералізму Ф. Хайєк, – тим жорстокішою буде трагедія, якщо виявиться, що обіцяна нам Дорога до свободи є в дійсності Верстовий Шлях до Рабства».

Сучасні дослідники вважають теоретичну систему К. Маркса одним із важливих напрямків світової економічної думки, якому притаманні наукові помилки і прозріння і без якого було б не повним мозаїчне полотно сучасної економічної науки: «Коли б наука могла сьогодні вирішити підняті Марксом проблеми, то він належав би минулому. Оскільки цього дотепер не сталося, то Маркс залишається нашим сучасником».

Висновок

Теорія К. Маркса справила значний вплив на еволюцію соціалістичної думки у XIX–XX ст., розвиток впливових політичних партій, суспільних рухів, долю мільйонів людей.

У 70-ті рр. XIXст. отримало поширення поняття «марксизму», яке послідовники К. Маркса ототожнювали з перетворенням утопічного соціалізму в науку та з ідеєю революційного переходу до нового суспільного устрою. У подальшому марксизм став ідеологічною основою соціал-демократичного руху, який на початку XXст. розділився на революційну та реформістську течії. Представники останньої піддали критиці теорію К. Маркса, відмовившись у подальшому від її основних положень. У революційній течії перемогло крайнє ліве трактування марксизму.

Отже, економічне учення марксизму стало своєрідним, теоретичним узагальненням досвіду капіталістичного розвитку європейських країн епохи вільної конкуренції.


Література

1. Історія економічних учень: Підручник: У 2 ч. – Ч. 1 / За ред. В.Д. Базидевича. – 2-е вид., випр. – К.: Знання, 2005. – 567 с.

2. Политическая экономия: Учебник. / Под ред. С. Митрофановой. Государственное издательство политической литературы. М.: 1954 г.