Смекни!
smekni.com

Здійснення іноземних інвестицій у вільних економічних зонах (стр. 9 из 17)

БЕЗ "Янтарь" створюється з метою:

прискорення вирішення завдань соціально-економічного розвитку Калінінградської області;

підвищення життєвого рівня населення області на основі розвитку торговельно-економічного і науково технічного співробітництва з зарубіжними країнами;

забезпечення сприятливих умов для залучення іноземного капіталу, технології і управлінського досвіду, потенціалу вітчизняних підприємств для збільшення експортних можливостей регіону;

розвиток виробництва експортної і імпортозамінюючої продукції, трансконтинентального транзиту;

відпрацювання нових форм господарювання в умовах переходу до ринкової економіки.

Ряд загальних питань підприємницького характеру, що стосуються всіх БЕЗ, був визначений Указом Президента Російської федерації від 4 червня

1992 р "Про деякі заходи щодо розвитку вільних економічних зон (БЕЗ) на території Російської федерації". Цим же Указом була передбачена підготовка Закону "Про вільні економічні зони в Росії".

5.8.2 Статус вільної економічної зони.

Будь-яка БЕЗ незалежно від місця її розташування, мети створення залишається невід’ємною частиною державної території. Суверенітет держави, на території якої створюється зона, і здійснення її суверенних прав при цьому не порушуються. Мається на увазі, що БЕЗ - господарчі, а не політичні утворення, державна влада в них буде здійснюватися органами влади і управління.

Коли в економічній літературі стосовно зон говориться про анклави, даний термін має не те значення, яке він має в державно-правовій літературі, де під анклавом розуміють територію одного державно-правового утворення, оточеного територією іншої держави. Тут мова йде саме про особливу, чисто економічну зону, яка продовжує залишатись в межах держави.

Практика створення зон в Російській Федерації свідчить про те, що шляхом прийняття положення по кожній зоні можна визначити її територіальні межі.

Створення ВЕЗ не передбачає яких-небудь територіальних змін, пересунення кордонів як в межах якої-небудь держави, так і за її межами.

Можуть бути, звичайно, особливі випадки. В міжнародній практиці найбільш відомим було встановлення особливого міжнародно-правового статусу Вільного міста Данціга (нині Гданьськ). За Версальським миром територія Данцігу не входила в склад Німеччини, ні в склад Польщі, гарантом був Верховний комісар Ліги Напій.

Представляють інтерес різні проекти створення спільних ВЕЗ, що створюються двома чи кількома прикордонними країнами. До числа таких зон можуть бути віднесені російсько-китайські економічні зони в районі Благовещенськ-Хейхе, різні зони в Причорномор'ї.

В вільних економічних зонах діє законодавство відповідної держави (цивільне, господарче, трудове і т. д.), за винятком тих виключень, які встановлені законодавчими актами про іноземні інвестиції, законами про ВЕЗ (якщо вони е) і положеннями про конкретні зони. Особливе значення для регулювання господарчої діяльності в ВЕЗ має законодавство про підприємницьку діяльність, податкове законодавство, положення законодавства про акціонерні товариства і товариства з обмеженою відповідальністю, антимонопольне законодавство, інші акти, які пов'язані з переходом до ринкової економіки. Що стосується органів господарчого управління, то на практиці зустрічаються різні варіанти вирішення цієї непростої проблеми.

У разі, коли територія зони повністю співпадає з територією області, міста, району і т. д., питання адміністративного і господарського керівництва зони повинні покладатись на відповідні місцеві органи влади і управління. В цих випадках адміністративне управління ВЕЗ повинно покладатись на відповідні територіальні органи регіону, в рамках якого пропонувалось на правах самостійного структурного підрозділу створювати адміністративні зони.

Міжнародний досвід підказує, що ефективною в будь-якому випадку е така система адміністрації в зоні, за якої іноземним інвесторам, які бажають здійснювати в зоні господарську діяльність, не потрібно було б звертатися в центральні органи Відомо, що в багатьох країнах де були створені спеціальні зони, широке розповсюдження має система обслуговування "в одному місці", коли всі питання надання необхідних дозволів і ліцензій, пов'язаних з здійсненням капіталовкладень, вирішувались на місці в оперативному порядку.

Оскільки в Російській федерації створено кілька зон і є можливість створення нових, виникає питання координації їх діяльності федеральними органами управління. Ці проблеми вирішувались в Указі Президента Російської Федерації від 4 червня 1992 року, відповідно до якого Комітет по іноземним інвестиціям зобов'язаний контролювати і координувати діяльність по створенню і розвитку вільних економічних зон на території Росії.

5.8.3 Умови господарської діяльності іноземних інвесторів.

Правовий режим і умови господарської діяльності іноземних інвесторів і підприємств з іноземними інвестиціями визначаються законодавством про іноземні інвестиції і положеннями про вільні економічні зони. Зупинимось на Положенні про зону "Янтарь". В ньому говориться про те, що іноземні інвестиції користуються на території вільної економічної зони правовим захистом і що їх режим не може бути менш сприятливим, ніж відповідний режим для майна вітчизняних юридичних осіб і громадян. В Положенні також передбачено, що не допускається яка-небудь дискримінація підприємств з іноземними інвестиціями в порівнянні з іншими діючими в ВБЗ підприємствами. Говориться про те, що не допускається примусове вилучення іноземних інвестицій: "Не допускається також секвестр інвестованого майна, за винятком тимчасового призупинення за рішенням суду права інвестора на вивіз цього майна до погашення інвестором своїх зобов'язань".

Відповідно до статті 42 Закону про іноземні інвестиції Росії, в зоні "Янтарь" був максимально спрощений порядок реєстрації підприємств з іноземними інвестиціями Згідно з статтею 42 Закону про іноземні інвестиції підприємство за участю іноземного капіталу з обсягом до 75 млн. крб , а також філіали, відділення і представництва підприємств з іноземними інвестиціями можуть реєструватися безпосередньо в вільній економічній зоні Комітетом по розвитку вільної економічної зони.

Питання створення спільних підприємств повинні вирішуватись на місці.

В зоні "Янтарь" можливі різні форми господарської діяльності іноземних фірм.

Господарська діяльність в зоні здійснюється без будь-яких обмежень Виняток зроблено Положенням по відношенню до господарської діяльності, пов'язаної з використанням розташованих на території зони родовищ паливно-енергетичних і мінерально-сировинних ресурсів

Необхідно відмітити, що такий особливий режим застосовується в Російській Федерації в таких випадках по відношенню до всіх зон В Указі Президента Російської федерації від 4 червня 1992 року "Про деякі заходи розвитку вільних економічних зон (ВЕЗ) на території Російської федерації" було спеціально передбачено, що умови господарської діяльності в ВЕЗ для іноземних інвесторів, діяльність яких пов'язана з пошуком, розвідкою, експлуатацією і видобуванням відновлюваних і не відновлюваних природних ресурсів, також ресурси континентального шельфу і морської економічної зони, визначаються відповідним законодавством і нормативними актами Російської федерації.

Всі підприємства, що знаходяться в зоні "Янтарь" мають право здійснювати посередницькі і бартерні операції, які проводяться в цій зоні з товарами і послугами. Експорт вироблених в зоні товарів, а також імпорт не піддягає квотуванню і ліцензуванню, крім тих товарів, які передбачені встановленим законодавством переліку.

По відношенню до вироблених в зоні товарів , які підлягають ліцензуванню, виникло питання про надання права на їх ліцензування адміністрації зони. Комітет по розвитку зони "Янтарь" попросив надати йому таке право по відношенню до Янтаря, риби і вугілля, що добувається на території зони. Комісія по розвитку і використанню Янтаря отримала право видавати ліцензії на розробку і вивіз Янтаря за межі зони. Товар вважається виробленим в зоні, якщо величина доданої вартості його обробки на території зони складає не менш як 30 відсотків.

Експортовані товари, які виробляються в зоні, і імпортовані товари, які використовуються для виробництва продукції або реалізації на місті, звільняються від сплати ввізного мита В перші п'ять років функціонування зони отримана підприємством з іноземними інвестиціями валютна виручка не менш як ЗО відсотків залишається в його розпорядженні, за винятком 10 відсотків

виручки, яка підлягає продажу в фонд розвитку зони, і 10 відсотків - в фонд соціального захисту населення.

Митні пільги не розповсюджуються на експорт і імпорт товарів через територію вільної економічної зони.

Особливо слід зупинитись на податкових пільгах. Відповідно до статті 41 Закону про іноземні інвестиції Росії, у всіх БЕЗ встановлений пільговий податковий режим. Він полягає в тому, що іноземні інвестори і підприємства з іноземними інвестиціями обкладаються податками за зменшеними ставками, включаючи податок на переведений за кордон прибуток. При цьому ставки податків не можуть бути менші 50 відсотків податкових ставок, які діють на території Росії для цього виду платників податку. В положенні про БЕЗ "Янтарь" були передбачені наступні податкові пільги: 1) всі підприємства в зоні звільняються від сплати податку на експорт продукції, яка виробляється в зоні, і на імпорт товарів, які використовуються у виробництві експортної або "імпортозамінюючої" продукції; 2) протягом перших п'яти років функціонування зони податок на прибуток підприємств, які знаходяться на території зони, не може перевищувати ЗО відсотків; 3) для підприємств з іноземними інвестиціями в розмірі ЗО і більше процентів і для всіх підприємств з обсягом експорту не менше ЗО відсотків річного обсягу виробництва введені податкові канікули терміном на 5 років, що стосується сплати податків і переказу частини прибутку за кордон, встановлено справляння податку на прибуток не більше 16 відсотків, за винятком частини прибутку, переведеного за кордон.