Обсяг ввізних ПІІ зріс в 33 африканських країнах і у всіх субрегіонах крім південної частини Африки. На 10 ведучих приймаючих країн Африки приходилось близько 90% таких потоків. У восьми з них приток в кожному випадку перевищив 1 млрд. дол. США. Великі транскордонні ЗіП, а також інвестиції в нові проекти і розширення дійсних грали важливу роль у ведучих приймаючих країнах, зокрема, в Єгипті та Нігерії. Приток інвестицій в Єгипет, головний отримувач ПІІ в регіоні, перевищив 10 млрд. дол. США, при цьому 80% вкладень здійснювались в дійсні і нові проекти в нафтовому секторі. Суттєво скоротився приток інвестицій в Південну Африку в результаті продажу місцевій фірмі іноземної частки капіталу вітчизняної золотодобувної компанії, однак на цю країну припадає більша частина відтоку ПІІ з Африки. Зусилля з пошуку нових резервів природних ресурсів обумовили розширення притоку ПІІ в африканські найменш розвинені країни (НРК) – 8 млрд. дол. США після скорочення на протязі двох років поспіль. В результаті на НРК припадає 23% притоку ПІІ в регіон – значний ріст в порівнянні з 2005 роком.
В 2006 році багато африканських країн приймали заходи щодо залучення ПІІ, а також підвищенню віддачі від них для розвитку. Завдяки стійким високим світовим цінам на сировинні товари, перспективи динаміки притоку ПІІ в Африку залишаються сприятливими.
В динаміці притоку ПІІ в Південну, Східну і Південно-Східну Азію в 2006 році зберігалась зростаюча тенденція, і завдяки росту приблизно на 19% був досягнутий новий пік в розмірі 200 млрд. дол. США. На субрегіональному рівні обсяг потоків ПІІ в Південну і Південно-Східну Азію стійко збільшувався, в той час як у Східній Азії темпи росту були нижчі. Разом з тим, ПІІ в останньому регіоні зміщуються до сегментів діяльності з більш високою складовою знань і високою доданою вартістю.
Китай і Гонконг (Китай) зберегли свої позиції найкрупніших отримувачів ПІІ в регіоні. За ними слідують Сінгапур та Індія. Приток ПІІ в Китай скоротився в 2006 році вперше за сім років. Найбільше зниження (на 4%, до 69 млрд. дол. США) було обумовлене головним чином скороченням інвестицій у фінансові послуги. Ввіз ПІІ в Гонконг (Китай) склав 43 млрд. дол. США, в Сінгапур – 24 млрд. дол. США (новий пік) та в Індію – 17 млрд. дол. США (що рівнозначно сукупному притоку ПІІ в цю країну за попередні три роки).
Вивіз ПІІ з регіону в цілому зріс на 60% і досяг 103 млрд. дол. США, при чому збільшення було відмічено по всіх субрегіонах і великих країнах. Потоки ПІІ з Гонконгу (Китай), найкрупнішого джерела ПІІ в регіоні, зросли на 60%, склавши 43 млрд. дол. США. Китай закріпив свої позиції крупного інвестора, і Індія швидко скорочує розрив. Ці країни, перетворюючись в значні джерела ПІІ, починають оспорювати домінуюче положення нових індустріальних країн (НІК) Азії у вивозі ПІІ з регіону. Продовжується розширення ПІІ з Китаю та Індії, зорієнтованих на пошук нових ресурсів. Крім того, зусилля китайських державних підприємств ті індійських приватних конгломератів по придбанню стратегічних активів за кордоном обумовили розширення потоків ПІІ з цих країн в розвинуті країни.
Високі темпи економічного росту в Південній, Східній і Південно-Східній Азії, очевидно, будуть й надалі слугувати підживленням для росту ПІІ, зорієнтованих на освоєння ринків у регіоні. Регіон стане і більш привабливим для ПІІ, орієнтованих на підвищення ефективності, оскільки такі країни, як В'єтнам, Індія, Індонезія ті Китай, мають плани значного покращення своєї інфраструктури. За перше півріччя 2007 року вартісний обсяг угод по лінії транскордонних ЗіП зріс порівняно з відповідним періодом 2006 року майже на 20%. Продовжиться, як очікується, і збільшення вивозу ПІІ з регіону.
В 2006 році приток ПІІ в 14 країнах Західної Азії зріс на 44% і досяг безпрецедентного рівня 60 млрд. дол. США. В зазначеному році тривала приватизація різноманітних послуг і покращився загальний діловий клімат. Динамічний економічний ріст регіону створив сприятливу основу для інвестицій, а високі ціни на нафту приваблювали все більш значні обсяги ПІІ в нафтогазову і суміжні галузі обробної промисловості.
В результаті заключення ряду мегаугод в рамках транскордонних ЗіП і приватизації фінансових послуг, найбільш значним отримувачем ПІІ в Західній Азії стала Туреччина, куди поступили інвестиції на суму в 20 млрд. дол. США. На другому місці виявилась Саудівська Аравія (18млрд. дол. США, збільшення на 51% проти рівня 2005 року), і далі слідують Об'єднані Арабські Емірати, де значну частку ПІІ, що надходять поглинали вільні зони. Сектор послуг залишався головним отримувачем ПІІ в Західній Азії, основна частина яких направлялась в сегмент фінансових послуг в результаті проведення в ряді країн регіону політики приватизації і лібералізації. Крім того, було досягнуто декілька значних узгоджень в телекомунікаційній галузі в Йорданії і Туреччині. Завдяки зусиллям країн Персидського заливу по диверсифікації промисловості з виходом за рамки нафтового сектору вдалось розширити приток ПІІ в обробну промисловість. За перше півріччя 2007 року вартісний обсяг продаж по лінії транскордонних ЗіП зріс порівняно з відповідним періодом 2006 року майже на 3%.
Як результат високих цін на нафту і позитивного сальдо порахунку поточних операцій країн, що є виробниками нафти, вивіз ПІІ із Західної Азії в 2006 році збільшився на 5% і досяг нового рекордного рівня 14 млрд. дол. США. Левова частка (89%) сукупного вивозу ПІІ регіону, головним чином в галузі телекомунікацій, приходилась на Кувейт. Вартість транскордонних ЗіП компаній регіону склала 32 млрд. дол. США, при чому 67% цієї суми приходилось на угоди за участю компаній із Об'єднаних Арабських Еміратів – другого за розмірами інвестора із Західної Азії.
В 2006 році приток ПІІ в Океанію склав 339 млн. дол. США (зниження на 11%), і в основному ці засоби як і раніше вкладались в гірничодобувну промисловість. Крім того, інвестиції направлялись в об'єкти берегової переробки риби в Папуа - Новій Гвінеї і на Маршаллових островах, а також в туристичну галузь ряду країн, таких як Фіджі і Вануату.
Приток ПІІ в країни Латинської Америки і Карибського басейну зріс на 11%, склав 84 млрд. дол. США. Однак, якщо виключити офшорні фінансові центри, сума інвестицій в 2006 році складає 70 млрд. дол. США, а це рівень 2005 року. Таким чином, складається ситуація, діаметрально протилежна різкому збільшенню відтоку ПІІ, який підскочив на 125% до 43 млн. дол. США (або 49 млрд. дол. США, якщо включити дані по офшорним фінансовим центрам). Головними отримувачами, як і раніше, були Бразилія і Мексика (по 19 млрд. дол. США), за ними слідують Чилі, Британські Віргінські острови і Колумбія. Застійна динаміка притоку ПІІ в регіон, виключаючи офшорні фінансові центри, приховує відмінності між окремими країнами: в Південній Америці в більшості країн був відмічений активний позитивний ріст потоків ПІІ, який однак зводився нанівець істотним їх скороченням в Колумбії та Венесуелі. Для притоку ПІІ в регіон були характерні дві особливості: інвестиції в нові проекти перевищили обсяг транскордонних ЗіП і все більш важливою складовою ставали реінвестовані доходи .
І в даному випадку найбільш значима частка поступаючих інвестицій направлялась в обробну промисловість, при цьому трохи зросла частка сектору послуг.
ПІІ, що вивозились були орієнтовані головним чином на добувну промисловість, за якою слідували переробка ресурсів і телекомунікації. Перше місце в регіоні по вивозу ПІІ зайняла Бразилія, у випадку якої було вивезено більше ПІІ (рекордний рівень 28 млрд. дол. США), ніж ввезено.
В 2006 році збереглась тенденція до розширення державного втручання, однак на відміну від попереднього року, коли річ йшла головним чином про добувну промисловість, тепер цей процес поширився на інші галузі, такі, як телекомунікації і виробництво електроенергії, зокрема в Болівії ті Венесуелі.
Приток ПІІ в Південно-Східну Європу та СНД збільшився на 68% і досяг 69 млрд. дол. США – значний стрибок порівняно з рівнем двох попередніх років. На п'ять найкрупніших країн-реципієнтів (Російська Федерація, Румунія, Казахстан, Україна і Болгарія) приходилось 82% сукупного притоку інвестицій. Вивіз ПІІ, розміщених в Російській Федерації, майже подвоївся і досяг 18,7 млрд. дол. США; суттєво виріс ввіз ПІІ в Румунію і Болгарію у зв'язку із їх приєднанням в 2007 році до ЄС і як результат серії приватизаційних угод. Вивіз ПІІ із регіону збільшився п'ятий рік поспіль і склав 18,7 млрд. дол. США.
Приток ПІІ в розвинені країни різко підскочив до 857 млрд. дол. США – на 45% порівняно з рівнем попереднього року – як результат ще однієї хвилі транскордонних ЗіП. На відміну від зростаючої тенденції попереднього циклу ПІІ в кінці минулого десятиліття, цього разу збільшення проходило всеохоплююче по всіх регіонах розвинених країн. В результаті енергійного росту в 2006 році приток ПІІ в Сполучені Штати склав 175 млрд. дол. США, при цьому рекордної відмітки досягли інвестиції в хімічну промисловість, а в Канаді в результаті хвилі транскордонних ЗіП в гірничодобувному секторі приток ПІІ подвоївся до рекордного рівня 69 млрд. дол. США. Приток ПІІ в 25 країнах ЄС зріс на 9% і склав 531 млрд. дол. США. Скорочення вивозу ПІІ в Ірландію, Іспанію і Об'єднане Королівство легко компенсувалось збільшенням потоків в Бельгію, Італію ті Люксембург, а до 10 нових членів ЄС було ввезено 39 млрд. дол. США – поки що їх найбільш високий показник. Як наслідок декількох крупних угод по продажу зарубіжних філіалів японським компаніям приток ПІІ в Японію вперше з 1989 року поміняв знак на негативний ( -6,5 млрд. дол. США). Частка іноземних інвестицій із країн, що розвиваються в сукупному вартісному обсязі транскордонних ЗіП склала в 2006 році 9% проти 7% в 2005 році, що в значній мірі пояснюється заключення ряду мегаугод.