Під час планування сільськогосподарського виробництва користуються балансовим методом. Баланси розробляють у вигляді таблиць, що складаються з двох частин: прибуткової (виробництво й надходження) і видаткової (використання). Баланси поділяють на матеріальні (натуральні) та вартісні. Серед матеріальних виділяють баланси основних видів продукції, техніки, добрив та інших засобів виробництва. Особливе значення надається балансам земельних ресурсів. До вартісних балансів належать баланси доходів і витрат, баланси трудових ресурсів, основних фондів тощо.
При внутрішньогосподарському плануванні застосовують також розрахунково-аналітичний метод, який поєднує кілька варіантів виконання планового завдання.
Планову врожайність тієї чи іншої культури визначають з урахуванням досягнутого середньорічного рівня за попередні 5 років, а також намічених заходів з поліпшення земель, меліорації угідь, унесення мінеральних і органічних добрив, упровадження нових, більш продуктивних сортів, технологій, техніки та ін.
Валовий збір зернових і зернобобових культур подається в почат-ково оприбуткованій масі (бункерній) і в масі після доробки. Валовий збір кукурудзи визначають за двома показниками: у фізичній масі качанів і в масі в перерахунку на сухе зерно. По льону-довгунцю планують урожай насіння, соломи й трести, а також соломи в перерахунку на волокно. Валовий збір цукрових буряків визначається у фізичній масі, а також у плановому виході цукру.
План по групі олійних культур розробляється окремо по кожній культурі — соняшнику, сої, ріпаку, гірчиці та ін.
Окремим розділом програми з рослинництва є виробництво кормів. Зокрема, планують обсяги використання зерна на фуражні цілі, вирощування кормових коренеплодів, цукрових буряків на корм худобі; кормових баштанних, кукурудзи на силос і зелений корм, однорічних і багаторічних трав, на зелений корм та сіно, виробництво кормів за рахунок післяжнивних посівів, а також пасовищ і сіножатей.
У виробничій програмі з тваринництва визначають: плановий рух поголів'я худоби й птиці в розрізі статево-вікових груп; планову продуктивність худоби й птиці; валове виробництво продукції тваринництва, її собівартість, розподіл продукції та потребу в ній.
Важливе місце в планах розвитку сільськогосподарського виробництва відводиться його інтенсифікації, основними напрямами якої є впровадження у виробництво розроблених наукою й перевірених практикою високопродуктивних сортів сільськогосподарських культур і порід тварин. Іншим важливим напрямом є розширення прогресивних технологій. Зокрема, це такі сучасні агротехнології, як без-відвальний обробіток ґрунтів, їх дискування, щілювання, використання відкаліброваного елітного насіння й багато інших.
До важливих напрямів інтенсифікації сільськогосподарського виробництва слід віднести механізацію, автоматизацію та електрифікацію. Вони дають змогу значно знизити трудомісткість виробництва.
Не менш важлива роль відводиться хімізації сільськогосподарського виробництва. Так, застосування мінеральних добрив сприяє підвищенню врожайності, а використання гербіцидів та пестицидів дозволяє зберегти врожай, знизити трудомісткість боротьби з бур'янами та шкідниками.
До факторів інтенсифікації слід віднести зрошення та осушення земель, зміну структури посівних площ та ін.
Особливості планування обсягів виробництва в будівництві, на транспорті, зв'язку та в інших галузях економіки
Планування будівництва. Однією з важливих галузей економіки є капітальне будівництво. Воно пов'язане з усіма іншими галузями, оскільки завершує процес відтворення основних фондів, створює матеріальні умови, необхідні для того, щоб обладнання й інші елементи основних фондів, виготовлені промисловістю, могли функціонувати як засоби праці або як засоби задоволення комунально-побутових і культурних потреб населення; у свою чергу, майже всі інші галузі є постачальниками продукції (обладнання, матеріалів, послуг) для будівництва. Тому план капітального будівництва — один з головних розділів державного плану розвитку економіки.
Капітальне будівництво здійснюється в основному силами підрядних будівельно-монтажних організацій, тому, виходячи з плану капітального будівництва, розробляється державний план підрядних будівельно-монтажних робіт, плани робіт окремих будівельних міністерств, територіальних головних управлінь будівництва, трестів і первинних будівельно-монтажних організацій — загальнобудівельних спеціалізованих і монтажних управлінь.
Таким чином, план роботи будівництва є органічною частиною загального плану розвитку економіки країни. Від його виконання залежить діяльність інших галузей, для яких передбачена будівельна продукція (будівлі, споруди зі змонтованим устаткуванням). У свою чергу, будівництво залежить від виконання плану тими організаціями, продукція яких призначена для здійснення будівництва.
Плани, особливо перспективні, необхідні для виконання своєчасної комплексної підготовки будівництва, яка вимагає тривалого часу; вони дають можливість розрахувати та своєчасно здійснювати доробок, необхідний для забезпечення безперервного й ритмічного процесу; визначають збільшення виробничих потужностей, а також основні напрями технічного прогресу.
Під час розробки планів будівництва необхідно дотримуватися таких принципів:
1) повинні враховуватися перспективи науково-технічного прогресу, передбачатися швидкі темпи впровадження у виробництво найновіших досягнень науки й техніки — високоефективних машин, технологічних процесів, методів організації будівництва й праці, нових ефективних матеріалів, — широке розповсюдження передового досвіду та використання внутрішньовиробничих резервів;
2) плани мають базуватися на прогресивних нормах витрат матеріальних, трудових і грошових ресурсів;
3) плани мають обґрунтовуватися техніко-економічними розрахунками;
4) у плани будівництва мають включатися лише реальні об'єкти, які забезпечені затвердженою технічною документацією, будівельними майданчиками, кадрами робітників, матеріалами, обладнанням і фінансуванням.
Це є необхідною умовою для того, щоб уникнути простоїв працівників і будівельних машин через відсутність фронту робіт, а також змін програми протягом року, які дезорганізовують роботу будівництва.
Дотримання вказаних принципів при плануванні будівництва сприяє успішній роботі, поліпшенню організації та технології будівельного виробництва, скороченню на цій основі тривалості будівництва, підвищенню продуктивності праці, зниженню собівартості будівельно-монтажних робіт і поліпшенню їх якості.
Основні показники капітального будівництва — уведення в дію об'єктів виробничого та невиробничого призначення, житла, обсяг капітальних вкладень і будівельно-монтажних робіт, обсяг незавершеного будівництва, уведення в дію виробничих потужностей за рахунок розширення діючих і будівництва нових об'єктів. Основним документом плану капітального будівництва є титульні списки будов, які складаються на весь період будівництва.
Показники капітального будівництва прийнято поділяти на кількісні та якісні.
Кількісними називаються показники, які характеризують обсяг будівництва й потреби в ресурсах, тобто масштаби діяльності. До них належать уведення в дію потужностей і об'єктів виробничого та невиробничого призначення, обсяг будівельно-монтажних робіт у вартісному й натуральному виразі, чисельність працюючих, сума основних фондів і оборотних коштів, сума прибутку та ін.
Якісними називаються показники, які характеризують рівень використання ресурсів. Вони визначаються співвідношенням між відповідними кількісними показниками. До них належать:
• продуктивність праці, яка виражається відношенням обсягу робіт до кількості працюючих;
• рівень собівартості будівельно-монтажних робіт (відношення собівартості робіт до їх кошторисної вартості);
• рівень рентабельності (відношення суми прибутку до собівартості або до кошторисної вартості будівельно-монтажних робіт, а також до суми основних фондів і оборотних коштів);
• питома вага заробітної плати (відношення суми заробітної плати до кошторисної вартості робіт);
• середня заробітна плата одного працівника (відношення суми заробітної плати до числа працюючих) та ін.;
Головним показником плану виробничо-господарської діяльності будівельно-монтажних організацій — генеральних підрядників і субпідрядних організацій, які здійснюють будівництво, — є введення об'єктів у дію.
Перспективні плани базуються на титульних списках будов з розподілом по роках обсягів робіт і завдань по введенню об'єктів у дію. По будовах виробничого призначення, які розпочинаються знову, титульні списки, розроблені на основі проектів і кошторисів з розподілом завдань щодо введення в дію потужностей, основних фондів, капітальних вкладень і будівельно-монтажних робіт по роках відповідно до норм довготривалості будівництва, мають бути незмінними плановими документами на весь період будівництва.