Смекни!
smekni.com

Лінійна модель виробництва (стр. 4 из 4)

Матриця

, складена зі стовпців
,
, називається матрицею непрямих витрат першого порядку й визначається відповідно до формули

.

Непрямими витратами другого порядку називають прямі витрати, необхідні для забезпечення непрямих витрат першого порядку, тобто

, або в матричній формі

де

– матриця коефіцієнтів непрямих витрат другого порядку.

Продовжуючи за аналогією, назвемо непрямими витратами порядку

прямі витрати на забезпечення непрямих витрат порядку
. Очевидно, що матрицю коефіцієнтів непрямих витрат
-го порядку одержимо, помноживши
на

. (9)

Визначимо тепер повні витрати як суму прямих і непрямих витрат усіх порядків. Відповідно до цього матриця

, складена з коефіцієнтів повних витрат, утвориться як сума

(10)

або з огляду на те, що

, маємо

(11)

Коефіцієнти прямих і повних матеріальних витрат мають важливе значення для характеристики структури техніко-економічних зв'язків і для аналізу ефективності виробництва з боку витрат упредметненої праці. Суттєва відмінність коефіцієнтів повних витрат від коефіцієнтів прямих витрат полягає в тому, що вони є не галузевими, а народногосподарськими показниками й формуються з урахуванням технологічних зв'язків між галузями.

З'ясуємо такий момент. Чи не виявляться будь-які з коефіцієнтів повних витрат нескінченно великими?

Розглянемо матрицю

.

Очевидно, що елементи матриці

скінченні разом з елементами матриці
тільки в тому випадку, якщо скінченна сума ряду
. Крім того, відповідно до умови (3) його збіжність є умовою, еквівалентною продуктивності матриці
, причому
. Отже, у випадку продуктивності матриці
й тільки в цьому випадку матриця повних витрат
скінченна, її визначають відповідно до формули

.

Для великих значень

важко обчислити зворотну матрицю. В цьому випадку матрицю
, як і матрицю
, можна обчислити приблизно, користуючись методом ітерацій. На першій ітерації
, на другій ітерації
, на третій
, на
-й ітерації
. Часткова сума
відрізняється від часткової суми
на величину
. Через те що ряд збігається,
при
. Тому за скінченну кількість кроків можна досягти заданої точності обчислень.

Коефіцієнти

матриці
мають таку економічну інтерпретацію: якщо випуск кінцевого
-го продукту потрібно збільшити на одиницю, то валовий випуск
-го продукту має бути збільшений на
.

6. Коефіцієнти трудових витрат. Баланс трудових ресурсів

Модель Леонтьєва, як відзначалося раніше, відображає лише потенційні можливості, закладені в технології виробничого сектора. У даній моделі передбачається, що процес виробництва відбувається миттєво – всі проміжні продукти вважаються виробленими до того моменту, коли в них з'являється потреба, тобто кожна галузь здатна зробити будь-який обсяг своєї продукції за умови, що їй буде забезпечена сировина в необхідній кількості. Насправді, це не так, оскільки виробничі можливості будь-якої галузі обмежені наявним обсягом основних фондів трудових ресурсів.

Розглянемо проблему розподілу трудових ресурсів, яку можна дослідити за допомогою моделі Леонтьєва.

Зіставимо кожній

-ї галузі число
, що виражає необхідні витрати трудових ресурсів при одиничній інтенсивності даного технологічного процесу.

Нехай

– вектор прямих витрат праці й
– матриця прямих матеріальних витрат. На виробництво одиниці продукту виду
необхідно безпосередньо затратити набір продуктів
і працю в кількості
. Однак на виробництво даного набору продуктів у свою чергу необхідно затратити
одиниць праці. Ця величина називається непрямими витратами праці першого порядку на одиницю
-го продукту й позначається через
.

Вектор непрямих витрат праці першого порядку

визначається таким виразом:
.

Міркуючи аналогічно тому, як це робилося під час побудови коефіцієнтів непрямих матеріальних витрат, дійдемо висновку, що вектор

непрямих витрат праці порядку
визначається таким співвідношенням:

або
.

Повні витрати праці

є сумою прямих і непрямих витрат праці

.

У матричному записі, вважаючи, що

і, з огляду на те, що
, маємо

або
.

Якщо матриця

продуктивна, то суму в дужках можна замінити на
й, отже,
– матриця повних витрат праці.

Зменшення повних витрат праці на одиницю продукції є узагальнюючим показником збільшення продуктивності праці, ефективності виробництва. Розрахунок коефіцієнтів повних витрат праці важливий для ціноутворення на етапі встановлення об'єктивної основи ціни – вартості. Для обчислення коефіцієнтів повних витрат праці використовують ітераційну процедуру

,

що дозволяє з заданою точністю визначити дані коефіцієнти.