Для організації робіт з ліквідації наслідків аварій і катастроф на об'єкті господарювання створюється постійно діюча надзвичайна оперативна група під керівництвом головного інженера. У надзвичайних умовах вона працює під загальною координацією районної (міської) надзвичайної комісії.
На надзвичайну оперативну групу покладені такі завдання:
- приведення в готовність підлеглих сил і засобів і керівництво їх діями в надзвичайних умовах;
- оцінка обстановки, масштабів події, наслідків аварій;
- вживання екстрених заходів по захисту населення від наслідків аварій;
- вживання екстрених заходів по захисту населення від наслідків аварій на закріпленій, території.
Дії надзвичайної оперативної групи по керівництву РІНР організовуються відповідно до плану ЦО ОГ на мирний час.
Ліквідація наслідків аварії проводиться в чотири етапи:
Перший етап. Вживання екстрених заходів:
- оповіщення і збір НОГ;
- попередня оцінка обстановки;
- вживання екстрених заходів по захисту робітників, службовців, населення;
- надання допомоги потерпілим;
- локалізація аварії та організація розвідки;
- організація комендантської служби і підтримка громадського порядку в районі аварії.
Другий етап. Оперативне планування:
- розвідка;
- уточнення обстановки;
- прогнозування обстановки;
- розрахунок необхідних сил і засобів, оцінка масштабів збитку;
- вироблення рішення;
- планування робіт з ліквідації наслідків аварії (катастрофи).
Третій етап. РІНР. Рятувальні роботи:
- розшук потерпілих;
- витягування потерпілих з-під завалів, з палаючих будинків;
- евакуація (винесення, вивезення, виведення) людей із зони аварії (зони зараження).
- надання першої медичної й інших видів допомоги постраждалим.
Інші невідкладні роботи:
- локалізація аварії, гасіння пожеж;
- зміцнення конструкції споруд, які загрожують обвалом, їх розбирання;
- відновлення енергетичних чи комунальних мереж, ліній зв'язку;
- проведення санітарної обробки людей, дегазації, дезактивації, дезінфекції техніки, споруд, території.
Четвертий етап. Ліквідація наслідків.
Заходи щодо створення умов для забезпечення життєдіяльності населення в районі аварії (катастрофи), відновлення функціонування ОГ:
- короткострокове відновлення для забезпечення експлуатації об'єкта на короткий термін;
- тимчасове відновлення для забезпечення роботи об’єкта на більш тривалий термін шляхом часткового відновлення пошкоджених споруд;
- капітальне відновлення для забезпечення постійної експлуатації об'єкта з реконструкцією (модернізацією) споруд [58].
Таким чином, розглянуто питання "Особливості проведення рятувальних і інших невідкладних робіт при ліквідації насадків великих виробничих аварій i катастроф на об’єктах господарювання", в якому були наведені основні причини виникнення великих виробничих аварій i катастроф на об’єктах господарювання та розглянуті заходи щодо ліквідації цих наслідків.
В ході виконання дипломної роботи були розглянуті такі поняття як інвестування, його види, процес інвестування та його структура. Були виділені та описані основні види цінних паперів та їх роль у формуванні фондового ринку.
Далі було описано процес формування портфелю цінних паперів та його основні показники. Були розглянуті основні види портфелів цінних паперів в залежності від активів які його складають.
Були розглянуті декілька моделей формування портфелю цінних паперів. Які були проаналізовані та порівняні між собою. На основі даного аналізу було обрано дві моделі формування портфелю цінних паперів :класична модель Марковіца та альтернативна модель нечітко-множинної оптимізації інвестиційного портфеля цінних паперів. У нечіткій моделі дохід розглядається як нечітке число з функцією приналежності трикутного типу. При цьому ризик портфеля трактується як вірогідність того, що реальна збіжність виявиться нижчою за деяке критерійне значення.
Обидві моделі оптимізації інвестиційного портфеля: модель Марковіца та нечітко-логічна модель є задачами нелінійного програмування, які вирішуються за допомогою метода штрафних функцій. Для цього було розроблено алгоритмічне та програмне забезпечення. Для обробки та зберігання інформації про цінні папери була розроблена база даних.
Використовуючи розроблене програмне забезпечення, було розраховано контрольний приклад задачі формування портфеля цінних паперів.
Було розраховано контрольний приклад, результати котрого було проаналізовано та порівняно між собою.
Перелік джерел, на які надані посилання в тексті
1 Серов В.М. Інвестиційний менеджмент.–М.: ІНФРА-К. 2000.
2 Галанов В.А., Басов А.И. Рынок ценных бумаг.–М.: Финансы и статистика, 1998 .
3 Савчук В.П. Бюджет капитала и финансовое обеспечение инвестиционного проекта.–М.: Бином, 2005.
4 Колесников В.И., Торкановский В.С. Ценные бумаги.–М.:Финансы и статистика, 1998.
5 Шарп У., Александер Г., Бэйли Дж. Инвестиции. –М.: Инфра-М, 1997.
6 Базовый курс по рынку ценных бумаг.–М.: Федеральная комиссия по рынку ценных бумаг, 1998.
7 Кныш М.И., ПерекатовБ.А., Тютиков Ю.П. Стратегическое планирование инвестиционной деятельности .–М.: БИЗНЕС-ПРЕССА, 2000.
8 Четыркин Е.М. Финансовый анализ производственных инвестиций.–М.: ДЕЛО, 2003.
9 Пересада А.А. Основы инвестиционной деятельности. - К.: Либра, 1994.
10 Балабанов И.Т. Финансовый менеджмент. – М., 2003.
11 Семенкова Е.В. Операции с ценными бумагами. – М., 1997.
12 Есипов Е.В. Ипотечно-инвестиционный анализ: учебное пособие.–СПб.: Санкт-Петербургского государственного университета экономики и финансов, 1999.
13 Идрисов А. Планирование и анализ эффективности инвестиций.–М.: 1995.
14 Миркина Я.М.Ценные бумаги и биржевое дело.–М.: Наука, 2007.
15 Балабушкин А. Н. Опционы и фьючерсы. Методическое пособие.–М.: Фондовая биржа РТС, 2004.
16 Алексеев В. М., Тихомиров В. М., Фомин С. В. Оптимальное управление. — М.: Наука, 1979.
17 Жуков Е.Ф., Максимова Л.М., Маркова О.М. Банки и банковские операции: учебник для вузов. – М.: Банки и биржи; ЮНИТИ, 1997.
18 Кравцова Г.И., Кузьменко Г.С., Кравцов Е.И. Деньги, кредит, банки. – Мн.: БГЭУ, 2003.
19 РузавинаГ.Н. Курс рыночной экономики.- М.: Менеджмент, 1994.
20 Макконнелл К.Р., Брю С.Л. Экономикс: Принципы, проблемы и политика. В 2 т.: Пер. с англ. 11-го изд. Т.1. – М.: Республика, 1992.
21 Мэнкью Н.Г. Принципы экономикс. 2-е изд., сокращ. – СПб: Питер, 2000.
22 Фишер С., Дорнбуш Р., Шмалензи Р. Экономика: Пер. с англ. Со 2-го изд. – М.: "Дело ЛТД", 1993.
23 Markowitz H. Portfolio Selection: Efficient Diversificaton of Investments. –New York, Wiley, 1959.
24 Долан Э. Дж. Макроэкономика.- СПб: Питер, 1994.
25 Бригхем Ю., Гапенски Л. Финансовый менеджмент. В 2-х т. Том 1. –СПб: Экономическая школа, 1997.
26 Недосекин А.О. Методологические основы моделирования финансовой деятельности с использованием нечетко-множественных описаний: Автореф. дис. докт. эконом. наук. — СПб., 2003.
27 Buckley, J.The Fuzzy Mathematics of Finance//Fuzzy Sets & Systems,1987,N21.
28 Недосекин А.О. Система оптимизации фондового портфеля от Сименс Бизнес Сервисез // Банковские технологии. — 2003.– № 5. –С. 58-71.
29 Недосекин А.О. Применение теории нечетких множеств к задачам управления финансами. Разд. 3//Аудит и финансовый анализ.– 2000, № 2.–С.28-34.
30 Шенен П., Коснар М. Математика и САПР. –М: Мир, 1988.
31 Банда Б. Методы оптимизации. Вводный курс: Пер. с англ. – М.: Радио и связь, 1988.
32 Дунаев С. Доступ к базам данных и техника работы в сети. Практические приемы современного программирования. – М.: ДИАЛОГ МИФИ, 2000.
33 Карпова Т.С. Базы данных: модели, разработка, реализация. – СПб.: Питер, 2001.
35 Бобровский С.И.Технологии C++Builder. Разработка приложений для бизнеса. –СПб.: Питер, 2007.
36 Гурвиц Г.А.Microsoft Access 2003. Разработка приложений на реальном примере –СПб.: Питер, 2003.
38 Закон України "Про охорону праці" від 21.11.2002.
39 НПАОП 0.00-1.31–99. Правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин.– Діє від. 17.06.1999.
40 ГОСТ 12.0.003-74*. ССБТ. Опасные и вредные производственные факторы. Классификация.– Введен 01.01.76.
44 ГОСТ 12.1.003-83*. ССБТ. Шум. Общие требования безопасности.– Введен 01.07.84.
45 ГОСТ 12.1.012-90. ССБТ. Вибрационная безопасность. Общие требования.– Введен 01.07.91.
47 ДСанПіН 3.3.2-007-98 Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин.- Діє 01.01.99.