Смекни!
smekni.com

Моделювання бюджету доходів та витрат методом транспортної задачі (стр. 2 из 10)

1) сумарний обсяг продукції, що вивозиться з кожного

-го пункту, має дорівнювати запасу продукції в даному пункті:

2) сумарний обсяг продукції, що ввезений кожному

-му споживачеві, має дорівнювати його потребам:

3) сумарна вартість всіх перевезень повинна бути мінімальною:

Очевидно, що

.

У скороченій формі запису математична модель транспортної задачі за критерієм вартості перевезень має такий вигляд:

(1.1)

за обмежень:

; (1.2)

; (1.3)

(
;
). (1.4)

У розглянутій задачі має виконуватися умова:

. (1.5)

Транспортну задачу називають збалансованою, або закритою, якщо виконується умова (1.5). Якщо ж така умова не виконується, то транспортну задачу називають незбалансованою, або відкритою.

Планом транспортної задачі називають будь-який невід'ємний розв'язок системи обмежень (1.2) - (1.4), який позначають матрицею

(
). Значення невідомих величин
- обсяги продукції, що мають бути перевезені від
-х постачальників до
-х споживачів, називатимемо перевезеннями.

Оптимальним планом транспортної задачі називають матрицю

(
), яка задовольняє умови задачі, і для якої цільова функція (1.1) набирає найменшого значення.

Теорема (умова існування розв'язку транспортної задачі): необхідною і достатньою умовою існування розв'язку транспортної задачі (1.1) - (1.4) є її збалансованість:

.

Доведення. Необхідність. Нехай задача (1.1) - (1.4) має розв'язок

, тоді для нього виконуються рівняння-обмеження (1.2) і (1.3). Підсумуємо відповідно ліві та праві частини систем рівнянь (1.2) і (1.3). Матимемо:

, (1.6)

. (1.7)

Оскільки ліві частини рівнянь (1.6) та (1.7) збігаються, то праві також рівні одна одній, отже, виконується умова:

. (1.8)

Достатність. Потрібно показати, що за заданої умови (1.8) існує хоча б один план задачі, і цільова функція на множині планів обмежена.

Нехай

. Розглянемо величину
(
). Підставивши значення
в систему обмежень задачі (1.1) - (1.4), матимемо:

;

.

Оскільки умови (1.2) та (1.3) виконуються, то

(
) є планом наведеної транспортної задачі.

Виберемо з елементів

(
) найменше значення і позначимо його через
. Якщо замінити в цільовій функції (1.1) всі коефіцієнти на
, то, враховуючи (1.2), функція набуває вигляд:

.

Тобто цільова функція на множині допустимих планів транспортної задачі є обмеженою:

. Теорему доведено.

Якщо при перевірці збалансованості (1.5) виявилося, що транспортна задача є відкритою, то її необхідно звести до закритого типу. Це здійснюється введенням фіктивного (умовного) постачальника

у разі перевищення загального попиту над запасами (
), із ресурсом обсягом
. Якщо ж загальні запаси постачальників перевищують попит споживачів (
), то до закритого типу задача зводиться введення фіктивного (умовного) споживача
з потребою

.

Вартість перевезення одиниці продукції від фіктивного постачальника

(або фіктивного споживача
) до кожного зі споживачів (виробників) має дорівнювати нулю або бути набагато більшою за реальні витрати
(
). Як правило, у такому разі використовують нульові значення вартостей перевезень, що дає змогу спростити обчислення.

Як згадувалося вище, транспортна задача (1.1) - (1.4) є звичайною задачею лінійного програмування і може бути розв'язана симплексним методом, однак особливості побудови математичної моделі транспортної задачі дають змогу розв'язати її простіше. Всі коефіцієнти при змінних у рівняннях (1.2), (1.3) дорівнюють одиниці, а сама система обмежень (1.2), (1.3) задана в канонічній формі. Крім того, система обмежень (1.2), (1.3) складається з mn невідомих та m+n рівнянь, які пов'язані між собою співвідношенням (1.8). Якщо додати відповідно праві та ліві частини систем рівнянь (1.2) та (1.3), то отримаємо два однакових рівняння:

;
.

Наявність у системі обмежень двох однакових рівнянь свідчить про її лінійну залежність. Якщо одне з цих рівнянь відкинути, то в загальному випадку система обмежень буде містити

лінійно незалежне рівняння, отже, їх можна розв'язати відносно
базисних змінних. Опорний план транспортної задачі такий допустимий її план, що містить не більш ніж
додатних компонент, а всі інші його компоненти дорівнюють нулю. Такий план є невиродженим. Якщо ж кількість базисних змінних менша ніж
, то маємо вироджений опорний план.

1.2 Методи розв’язання транспортної задачі

Один із способів розв’язування транспортної задачі ґрунтується на розгляді двоїстої задачі.