Смекни!
smekni.com

Туризм у світовій економіці (стр. 6 из 6)

Мал. 6: Суб'єкти операцій міжнародного туризму

Робота туристичних фірм із туристами містить у собі:

- пропозиція туристу або групі туристів визначеного набору туристично-екскурсійних послуг;

- одержання від клієнта коштів за путівку (тур);

- перерахування коштів визначеним організаціям за розміщення, проживання, екскурсійне обслуговування.

Договірні відношення туриста і туристичної фірми складаються як відношення покупця (замовника) і продавця (виконавця). При цьому варто підкреслити особливий характер “продукт”, що купується в туристичної фірми. Вступаючи з ній у договірні відносини, турист розраховує одержати в остаточному підсумку необхідний йому набір послуг. Фірма ж дає йому, як правило, ще не самі послуги, а права (гарантії) одержання у визначений час, у визначеному місці послуг, безпосередньо здійснюваних іншими фірмами, що не мають прямих договірних відношень із даним туристом, але перебувають у договірних відношеннях із направляючою туристичною фірмою. Турист купує також і гарантії надання визначених видів послуг і самої направляючої фірми. Сукупність цих прав відображається в путівці, що є кінцевим “продуктом” діяльності туристичної фірми і відповідно предметом її реалізації.

Туроператорська діяльність - це діяльність по формуванню, просуванню і реалізації туристичного продукту, здійснювана на підставі ліцензії юридичною особою або індивідуальним підприємцем (туроператором).

Турагентська діяльність - діяльність по просуванню і реалізації туристичного продукту, здійснювана на підставі ліцензії юридична особа або індивідуальний підприємець (турагентом).

Взаємовідносини між туроператором і туристом частіше усього будуються на підставі агентського договору про надання першим другому права на реалізацію туристичного продукту, сформованого туроператором. Саме тому при організації турів туристичні фірми співпрацюють із страховими компаніями.

2.1.2. Страхування та оформлення віз

Страховий внесок входить у вартість путівки. Його розмір залежить від тарифу. Існують чотири різновиди тарифів, що грунтуються на:

- умовах посольств, що можуть визначити мінімальний розмір страхової суми, наприклад, для Західної Європи це приблизно 30 доларів США;

- терміні поїздки;

- кількості чоловік в групі (можливі знижки від 5 до 20%);

- вік (для людей старше 60 років страхова сума може бути збільшена в два рази).

На сьогоднішній день існують дві форми страхового обслуговування туристів.

1. Компенсаційна.

Передбачає оплату самим мандрівником усіх медичних витрат і відшкодування їх лише після повернення на батьківщину, що, як правило, незручно, тому що змушує туриста мати при собі значний грошовий запас на цей випадок.

1.1. Програма страхування багажу.

Сума страхового ліміту біля 2000 доларів. Вона виплачується по пред'явленні документів, що підтверджують, що багаж був втрачений або ушкоджений під час збереження або транспортування. Це найбільше поширений вид страхування, тому що тариф страхування багажу складає біля 50 центів у день.

2. Сервісна.

2.1. Страхування медичних витрат.

2.2. Юридичний і інформаційний ассистанс - забезпечення правової підтримки мандрівникам у випадку адміністративних або цивільних порушень, а також гарантія одержання необхідної інформації про найбільше зручні маршрути.

2.3. Страхування від нещасливого випадку.

2.4. Програма страхування цивільної відповідальності за нанесення збитку майну третіх осіб, нанесених туристом у результаті “ненавмисних дій”.

Страховий поліс - обов'язковий документ при турпоїздці. Більшість країн світу не видає візи без наявності спеціального страхового поліса. До них відносяться більшість розвитих країн: Австрія, Бельгія, Німеччина, Голландія, Данія, Іспанія, Норвегія, Франція, Швейцарія, Швеція, США.

Страховий поліс як документ, що гарантує оплату необхідного медичного обслуговування при настанні страхового випадку, обов'язково містить номер телефону фірми-партнера, по якому можна звернеться по допомогу, інформацію про страхувальника, страховику, умовах, вартості страховки і звільнення від (відповідальності) зобов'язань компанії у випадку війни, ядерних вибухів, дорожніх аварій, хронічних захворювань і т.д.

Туристична фірма пересилає постачальнику запит і гарантійний лист із термінами поїздки, найменуванням країни призначення, засобів пересування, що приймає фірми, кількістю туристів поіменно з указівкою номера паспорта і віку.

Подібним способом оформляються і віза.

Існує декілька видів віз у залежності від цілей поїздки - туристичні, візи по приватному запрошенню, візи по діловому запрошенню.

Оформлення віз по приватних і ділових запрошеннях здійснюється в консульстві країни. Випадки відмови у візі складають 5 - 7% від числа всіх що звернулися, причому відмова може бути переглянутий. Консульський збір за даний вид послуг складає 10-60 доларів США.

Оформлення туристичних віз здійснюється за допомогою виклику закордонної фірми на визначену кількість туристів за списком, заявленим раніше туристичним агентством. Після розгляду консульством видається віза, загальна для всієї групи або призначена для окремих туристів.

При розробці програм враховується не стільки вартість, скільки складність процедури оформлення.

Все описане характерно насамперед для США і Західної Європи, де до дозволу на в'їзд відносяться дуже суворо.

2.2. Договірне оформлення операцій міжнародного туризму

Система взаємовідносин між основними суб'єктами операцій міжнародного туризму юридичний оформляється різними договорами (контрактами).

У договір між туристичною фірмою і туристом, як правило, містить наступні типові умови:

- предмет договору (придбання туристом прав(гарантій) на тур, оформлених у виді путівки);

- вартість послуг фірми і форма їхньої оплати (наявними або переказ грошей на розрахунковий рахунок фірми);

- обов'язки туристичної фірми (по наданню туристичного продукту в повному об'ємі і якісно; по медичному страхуванню туристів; по оформленню для них посольських віз);

- відповідальність і звільнення від відповідальності сторін (у випадках форс - мажорних обставин, зміни якості наданих послуг, термінів їхній надання, відмови сторін від туру);

- обов'язки туриста (по оплаті, наданні необхідних документів для оформлення віз і т.п.).

У договорі з клієнтом доцільно відбити наступні дані: дату договору, терміни надання послуг, вид транспорту до місця відпочинку й назад, клас готелю, його найменування і місце розташування.

Договір між туроператором і турагентом у залежності від змісту відносин між турфірмами може бути декількох видів.

Агентські договори передбачають передачу виробником послуг туристичному агенту прав на продаж окремих видів послуг і інклюзивів-турів від імені і за рахунок туроператора. У договорі звичайно містяться чіткі інструкції з виконання покладених задач, територіальне обмеження сфери дії, встановлюються права й обов'язки сторін, а також порядок виплат комісійних винагород. Об'єм і характер вимог до агента неоднаковий і залежить від конкретних умов, що існують на національних ринках.

В угоду може бути внесений додаток, що зобов'язує агента не вступати в ділові відносини з іншими фірмами, а також додаток про монопольне право продажі окремих туристичних послуг. Подібна форма діяльності, з одного боку, дає можливість працювати, не маючи великих витрат на рекламу, маркетинг, організацію турів і одержуючи комісійні, але, з іншого боку, не дає можливості істотного розширення й одержання великих прибутків. Крім того, агент найчастіше занадто залежить від туроператора і по суті справи позбавлений самостійності.

Саме тому часто туристичні фірми купують путівки як готову продукцію, сформовану іншій компанією, і перепродають її дорожче. В обов'язки продавця входить бронювання місць у готелі, оформлення необхідних для поїздки документів, забезпечення туристичної групи гідом-перекладачем і інформування покупця про можливі зміни, а покупець здійснює набір, комплектацію і відправлення туристів, забезпечує надання їх списків у трьох екземплярах для оформлення документів і бронювання місць на транспорті і готелі, інформує туристів про вартість і порядок розрахунків.

У випадку не виконання зобов'язань і не дотримання термінів переводу вартості обслуговування або не надання анкет і списків громадян продавець має право анулювати поїздку, а покупець відшкодовує збитки.


Висновки

В цій роботі я спробував розкрити причини, що формують міжнародний туризм, основні його реалії в сучасному світі, а також відобразив структуру і організацію діяльності окремої юридичної особи (турфірми, туроператора чи ін.) в сфері цієї діяльності.

Хоча туризм і є однією з найдавніших форм діяльності людини, його мала дослідженість вражає. Все більше галузей економіки прямо чи опосередковано починають працювати в структурі туризму, створюючи тим самим немалі прибутки. Гроші, які є в сфері туризму можна порівнювати з торгівлею нафтою.

Дивлячись на все вищезгадане слід зазначити, що необхідність розвитку туристичної діяльності (а саме – підвищення рівня обслуговування до світових стандартів, створення довгострокових закордонних зв’язків, перегляд законодавчої бази і ін.) в Україні є досить висока. Вищезгадана сфера міжнародної діяльності, при належному функціонуванні, може прискорити вихід України з важкого економічного становища, яке склалося на даний момент.
Список використаної літератури

1. Герчиков А. И. (1990) Маркетинг и международная коммерческое дело – М., Внешторгиздат 503 с.

2. Никонов А. (1995) Экспорт услуг и налогообложения. // Экономика и жизнь №42.

3. Travel&Tourism (1995) №14

4. Легорнев С.Ф. (1994) Туризм в экономике открытого типа. // Вестник московского Университета №2.

5. Добрецов А. (1995) Экспорт услуг и международный туризм. // Экономика и жизнь. №42.

6. Туризм: де відпочивають німці // Deutschland 1999 №3.

7. Герасименко В.Г. (1997) Основы турбизнеса – О.

8. Ильина Е.Н. (1998) Туризм – Путешествия – М., с. 43.

9. Маркова В.Д. (1996) Маркетинг услуг – М., с. 52.

10. Кириллова А.Т., Волкова Л.А. (1996) Маркетинг в туризме. // СПб., с.56.

11. http://www.tour.com.ua

12. http://www.world-tourism.org

РЕЦЕНЗІЯ