Офіційними друкованими виданнями є: «Офіційний вісник України», «Відомості Верховної Ради України», газета «Урядовий кур'єр» (ст. 1 Указу
Президента України від 10.06.97 р.При всіх умовах закон вступає в дію не раніше дати опублікування.
Нормативно-правові акти, що визначають права і обов’язки громадян, які не доведені до відома населення-у порядку, встановленому законом, не є чинними
Момент набуття чинності нормативно-правового факта не обов’язково збігається з моментом його прийняття і залежить від того, хто є суб’єктом прийняття (народ, парламент, уряд та ін.) і який його зміст (присвячений він правам і обов’язкам громадян чи ні, має грифи «секретно», «особливої важливості» чи ні). Так, неопубліковані акти Верховної Ради і Президента України з обмежувальним грифом вступають в дію з моменту їх одержання державними органами або органами місцевого самоврядування, якщо орган, який його видав, не встановив інший строк набування чинності. Оприлюднення такого акта вважається доведення його до відома підприємств, установ, організацій і осіб, на які він поширює свою дію. Введення в дію НПА – це спосіб набуття ним юридичної сили.
Таблиця 1
| Види нормативно-правових актів | Порядок набуття чинності | Чим передбачено |
| Закони України | Через десять днів* з дня офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самими законами, але не раніше дня опублікування в офіційних виданнях** | Ст. 94 Конституції України |
| Постанови, розпорядження та інші нормативно-правові акти Верховної Ради України | Через десять днів з дня офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самими актами, але не раніше дня опублікування в офіційних виданнях | Ст. 57 Конституції УкраїниСт. 4 Указу Президента України від 10.06.97 р. №503/97 «Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності» |
| Укази, розпорядження та інші нормативно-правові акти Президента України | ||
| Укази Президента України з економічних питань, не урегульованих законами України, видані протягом трьох років після набрання чинності Конституцією України | Через 30 календарних днів після подання до Верховної Ради України одночасно з виданням таких указів відповідних законопроектів | Ст. 4 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України |
| Постанови, розпорядження та інші нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України | З дня їх прийняття, якщо більш пізній строк не передбачений самими актами. Акти, які визначають права і обов'язки громадян, набирають чинності не раніше дня їх опублікування в офіційних друкованих виданнях | Ст. 5 Указу Президента України від 10.06.97 р. №503/97 «Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності» |
| Постанови, розпорядження та інші нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, які визначають права та обов'язки громадян | З дня їх прийняття, якщо більш пізній строк не передбачений самими актами, але не раніше дня опублікування в офіційних виданнях | |
| Нормативно-правові акти міністерств, інших органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю, що зачіпають права, свободи і законні інтереси громадян або такі, що мають міжвідомчий характер | Через десять днів після їх державної реєстрації, здійснюваної Міністерством юстиції України або обласними і прирівняними до них управліннями юстиції, якщо в них не встановлений більш пізній строк набрання чинності. | Ст. 3 Указу Президента України від 03.10.92 р. №493/92 «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» |
| Постанови Правління Національного банку України, що регулюють відношення, суб'єктами яких є органи державної влади і місцевого самоврядування, банки, підприємства, організації і установи незалежно від форм власності, а також фізичні особи | Через десять днів після їх державної реєстрації, здійснюваної Міністерством юстиції України, якщо в них не встановлений більш пізній строк набрання чинності, але не раніше дня їх офіційного оприлюднення Не мають зворотної дії крім випадків, коли вони відповідно до закону пом'якшують або скасовують відповідальність | Ст. 56 Закону України від 20.05.99 р. №679-XIV «Про Національний банк України» |
| Міжнародні договори міжвідомчого характеру | Положення про порядок укладення, виконання та денонсації міжнародних договорів України міжвідомчого характеру, затверджене постановою КМУ від 17.06.94 р. №422 | |
| Міжнародні договори, які потребують ратифікації | Приймається спеціальний закон про ратифікацію | Ст. 7 Закону України від 22.12.93 р. №3767-XII «Про міжнародні договори України» |
| Міжнародні договори, які не потребують ратифікації | Ст. 9 Закону України від 22.12.93 р. №3767-XII «Про міжнародні договори України» |
Припинення (або призупинення) дії
1) З моменту (дати) визнання його таким, що втратив дію в зв’язку із закінченням строку, на який він був прийнятий (наприклад, Закон про державний бюджет приймається на один рік);
2) з моменту (ати) визнання його таким, що втратив дію, в зв’язку зізміною обставин, на які він був розрахований (наприклад, закон про правовий режим надзвичайної ситуації, оголошений в зв’язку зі стихійним лихом на території держави, утрачає дію після закінчення стихійного лиха);
3) з дати прямого скасування (в Україні – спеціально призначеним актом ВР) або призупинення дії нормативно-правового акта (чи його частини) рішенням Конституційного Суду у разі визнання його (її) невідповідності Конституції країни;
4) з дати фактичного скасування – прийняття нового акта вищої або однакової сили по тому ж предмету регулювання – без формального скасування старого акта;
5) з моменту призупинення дії акта на певний строк (наприклад, дію Сімейного кодексу в Україні було призупинено до моменту набуття чинності Цивільного кодексу).
Зупинення (призупинення) дії нормативного акта –тимчасове,неостаточне переривання його темпоральної дії, яке обумовлюється певними обставинами і здійснюється в порядку, передбаченому законодавством. Призупинити дію нормативного акта може як орган, що прийняв його, так і інший орган, якщо подібні повноваження надано йому законом. Наприклад, згідно зі ст. 137 Конституції України «з мотивів невідповідності нормативно-правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим Конституції України та законам України Президент України може зупинити їх дію з одночасним зверненням до Конституційного суду України щодо їх конституційності».
Момент припинення дії нормативно правового акта є моментом втрати його юридичної сили.
Отож, дія нормативно-правового акту в часі пов’язана з вступом його в силу і з моментом втрати ним юридичної сили. В Україні діють норми про порядок опублікування і вступу в силу нормативно-правових актів. Строки, протягом яких нормативно-правові акти зберігають свою чинність, можуть бути визначені: з моменту опублікування; по закінчені визначеного терміну після його обнародування. Частина 5 ст. 94 конституції України проголошує, що закон вступає в силу через 10 днів з дня його офіційного обнародування, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше з дня його опублікування.
Нормативно-правові акти втрачають свою юридичну силу: коли закінчується строк їхньої дії (якщо вони були прийняті на певний строк); у зв’язку з виданням нового нормативно-правового акту, який замінює раніше діючий; на основі прямого припису органу про відміну даного НПА
3. Дія нормативно-правових актів у просторі
Дія нормативно-правового акту у просторі – це поширення його впливу на певну територію, державу в цілому чи певний регіон.
Нормативні правові акти діють за територіальним і екстериторіальним принципами.
Усі нормативно-правові акти мають визначені часові та просторові межі свого існування і дії, а також поширення на певне коло осіб. Для НПА в просторі пов’язана з поширенням його на території всієї держави або визначену його частину (Автономно Республіка Крим).Територія України включає в себе: земну територію, внутрішній водний простір, надра; територіальні води в межах 12 морських миль; повітряний простір у межах кордонів держави (на висоті 35 кілометрів); території посольств і консульств; повітряні та морські судна військового і цивільного флоту, які перебувають у відкритому морі або в повітрі під прапором і гербом держави та ін. [10.317]
Територіальні межі дії нормативних актів закріплюють суверенітетом держави і його юрисдикцію.
Дія за колом осіб обумовлена тим, що нормативно правові акти діють на всіх адресатів-суб’єктів у рамках територіальної сфери (які знаходяться на даній території). Адресатами нормативно-правових актів можуть бути всі громадяни України, іноземці, особи без громадянства або визначені групи населення, всі посадові особи або окремі їхні категорії, юридичні особи, підприємства, установи організації. Разом з тим існують спеціальні нормативні акти, які поширюються тільки на окремі категорії громадян. Також існує принцип екстериторіальності, відповідно до якого частина території держави визначаються такими, що не знаходяться на території держави, де вони реально перебувають, а юридично вважаються такими, які знаходяться на території тієї держави, чиє посольство розміщене в конкретному приміщені або чиїми представниками вони фактично є.
Дія НПА в просторі відбувається у відповідності з територіальним і екстериторіальним принципами.
Територіальний принцип – це дія нормативних актів у межах території держави. Залежно від правового статусу суб'єкта прийняття акта та його змісту нормативні акти можуть поширюватися: