Судді є незалежними. Цей принцип визначений у статтях 86 і 87 Ф-КЗ, але не в ЗпСС. Із спільної дії двох статей австрійський суд витлумачує незалежність при розгляді справ та особисту незалежність. "Суддя повинен як з фактичної, так і з правової точки зору здійснювати правосуддя незалежно від волі управління. Це в першу чергу означає свободу від вказівок. Конституційний суд виводить з цього також і відсутність можливості звільнення або переведення судді. Забезпеченню особистої незалежності слугують також і положення § 77—100 ЗпСС про зміни до його застосування, до службових відносин до закінчення службових відносин. Конституційний суд Австрії частково визнав такими, що суперечать Конституції, змінене з часом положення § 77 абз. 1 ЗпСС, яке надавало можливість переводити суддю до будь-якого округу вищого земельного суду, де в цьому була потреба. Регулювання було змінене. Тепер переведення допускається тільки для планового, відповідно за діяльністю, заміщення іншого судді, яке відповідним чином повинно бути підстереженим.[17]
Поряд із зовнішньою незалежністю забезпечується також і внутрішня незалежність. До цього належить прийнятна оплата праці судді. ЗпСС регулює участь сенатів по персоналу в процедурі призначення на суддівські посади. Нарешті, треба згадати обов'язки, які випливають з § 57 ЗпСС, які зобов'язують суддю до відповідності його честі та гідності його посаді з тим, щоб він сам не спричинив небезпечні підстави для його незалежності. Підвищені вимоги до побічної діяльності, яка може спричинити підозри в незалежності судді. Питання партійно-політичній діяльності судді ще дискутується, але законодавство не містить заперечень проти наявності політичних уподобань у судді.
Судді перебувають під службовим наглядом Федерального міністра юстиції. Носіями службового нагляду є президенти Верховної судової палати, Вищого адміністративного суду та вищих земельних судів.
У межах загального службового нагляду відповідні установи нагляду можуть спостерігати за діяльністю їх суддів і впливати на те, щоб вони чемно виконували свої службові обов'язки. Зокрема, це закріплено в § 57 абз. 1 ЗпСС, який вимагає від суддів повного їх присвячення відповідним службовим завданням. При цьому треба звертати увагу на суддівську незалежність: з одного боку, забороняється робити вказівки стосовно вирішення правових спорів, з іншого — не виникає заперечень стосовно отримання завдань у зовнішній галузі (наприклад, вказівка щодо підвищення кваліфікації). Установа нагляду має також право вимагати від судді дотримання призначених строків на прийняття рішень.
Судді дисциплінарно відповідають за їхню загальну службову та позаслужбову поведінку. Порушення службових і посадових обов'язків, які більш конкретно розписані в § 57 ЗпСС і тягнуть дисциплінарні або адміністративні покарання. Дисциплінарні покарання закріплюються в особистій справі, адміністративні покарання туди не заносяться.
Службове покарання щодо судді може бути винесено тільки судом у дисциплінарних справах. Дисциплінарними судами є Вищі земельні суди в їх окрузі, за винятком управлінських органів нижчих судів і суддів, призначених до вищих земельних судів, а також Верховний суд Австрії для всіх інших суддів (§111 ЗпСС).
Поряд з цією дисциплінарною відповідальністю ЗпСС відомі ще деякі фактичні обставини, які можуть виправдовувати зміни суддівських службових відносин як таких: перевід в інтересах судочинства (§ 82 абз.1 ЗпСС), у зв'язку з виникненням родинних стосунків (§ 82 абз.2 ЗпСС), у зв'язку з хворобою та неспроможністю виконувати службові обов'язки (§ 84 абз. 1 ЗпСС). Зміни службових суддівських відносин можуть відбуватися тільки за рішенням суду у службових справах, § 99, 93 ЗпСС. Судами у службових справах є вищі земельні суди та Верховний суд Австрії з тими самими повноваженнями, як і стосовно дисциплінарних справ, § 90 ЗпСС.[18]
Створені в кожному суді сенати по персоналу (пар. 37 ЗпСС). Цим сенатам по персоналу належить право пропозиції під час призначення та підвищення суддів (§ 32 ЗпСС). Сенати по персоналу виконують також завдання по описанню виконання служби суддями (§ 52 ЗпСС), критерії якого визначені в § 54 абз. 1 ЗпСС. Оцінка описання служби є частково підставою для підвищення на наступну сходинку оплати та для підвищення по службі. Воно долучається до посадового посвідчення. Проти результату описання службової діяльності передбачається можливість внесення скарги до сенату по персоналу наступного за інстанцією суду. Сенати по персоналу складаються з президента та віце-президента відповідного суду як його членів за посадою. До цього складу ще додаються обрані члени. їх кількість становить у Верховній судовій Палаті Австрії шість осіб, в інших судах — на одну більше, якщо в цьому суді більше віце-президентів.
Розглядаючи адміністративне право як галузь права, яка регулює діяльність виконавчих органів, які в своїй адміністративній діяльності ґрунтуються на відповідних законодавчих актах, а також підзаконних нормативних актах (інструкціях, положеннях, статутах, наказах тощо), адміністративну відповідальність слід розглядати як відповідальність посадової особи, тобто особи, яка перебуває на певній державній службі, яка порушила певні правові норми, що регулюють стосунки у соціальній, економічній та інших сферах і, відповідно, порушують права особи й громадянина зокрема і суспільства в цілому.
Базуючись на проведеному аналізі, зазначимо, що теоретичні положення які містяться в наукових дослідженнях провідних українських вчених з адміністративного права мають розцінюватися не як коментарі до чинного законодавства, яке в свою чергу є узагальненням та систематизацією правил суспільного життя, а як інноваційні рекомендації щодо підвищення ефективності діяльності державної влади з метою оптимізації соціально-економічних процесів у державі.[19]
2Шишкін В.І. Судові системи країн світу: Навч. Посіб. [ У 3-х кн. ]. Кн. 1 - К.: Юрінком Інтер, 2001. – С.302.
[2]Пєтков С.В. Адміністративно – правове регулювання діяльності публічної влади в Україні // Юридичний журнал. – 2009. - №4. – С.60.
[3]Пєтков С.В. КОДИФІКАЦІЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО ЗАКОНОДАВСТВА
ЯК ОСНОВА РЕФОРМУВАННЯ ПУБЛІЧНОЇ ВЛАДИ В УКРАЇНІ // Держава та регіони. Серія:право. – 2009. - №1. – С.86.
[4]Конституція Австрійської Республіки від 10 листопада 1920р.// http://referats.net.ua/ua/view/33850
[5]Шишкін В.І. Судові системи країн світу: Навч. Посіб. [ У 3-х кн. ]. Кн. 1 - К.: Юрінком Інтер, 2001. – С.302.
[6]Пєтков С.В. Адміністративно – правове регулювання діяльності публічної влади в Україні // Юридичний журнал. – 2009. - №4. – С.61.
[7]Конституція Австрійської Республіки від 10 листопада 1920р.//http://ru.wikipedia.org/wiki/ Конституция _Австрии
[8]Шишкін В.І. Судові системи країн світу: Навч. Посіб. [ У 3-х кн. ]. Кн. 1 - К.: Юрінком Інтер, 2001. – С.303.
[9]Конституція Австрійської Республіки від 10 листопада 1920р.// http://ru.wikipedia.org/wiki/ Конституция _Австрии
[10]Пєтков С.В. Адміністративно – правове регулювання діяльності публічної влади в Україні// Юридичний журнал. – 2009. - №4. – С62.
[11] Австрийская Республика. Конституция и законодательные акты .[ Пер. с нем.] — М.: Прогресс, 1985. — С427.
[12] Лазарев В. В. Конституционный суд Австрии / / Государство и право. — 1993. — № 9.
[13]Шишкін В.І. Судові системи країн світу: Навч. Посіб. [ У 3-х кн. ]. Кн. 1 - К.: Юрінком Інтер, 2001. – С.305.
[14]Пєтков С.В. Адміністративно – правове регулювання діяльності публічної влади в Україні // Юридичний журнал. – 2009. - №4. – С62.
[15]Пєтков С.В. Адміністративно – правове регулювання діяльності публічної влади в Україні // Юридичний журнал. – 2009. - №4. – С63.
[16] Лазарев В. В. Конституционный суд Австрии / / Государство и право. — 1993. — № 9.
[17] Австрийская Республика. Конституция и законодательные акты .[ Пер. с нем.] — М.: Прогресс, 1985. — С427.
[18]Шишкін В.І. Судові системи країн світу: Навч. Посіб. [ У 3-х кн. ]. Кн. 1 - К.: Юрінком Інтер, 2001. – С.303.
[19]Пєтков С.В. Адміністративно – правове регулювання діяльності публічної влади в Україні// Юридичний журнал. – 2009. - №4. – С64.