5. Гра організовується таким чином, щоб учні могли в активному розумовому спілкуванні з максимальною ефективністю використовувати навчальний матеріал, що відпрацьовується.
6. Учитель неодмінно сам вірить в рольову гру, в її ефективність. Тільки за цієї умови він зможе досягти добрих результатів.
Роль вчителя в процесі підготовки і проведення гри постійно змінюється. На початковому етапі роботи вчитель активно контролює діяльність учнів, але з часом він стає лиш спостерігачем.
Це співпадає з положенням дидактики про роль вчителя в навчальному процесі. В сучасній дидактиці більша увага приділяється активній самостійній діяльності учнів по засвоєнню нових знань, формуванню навиків і вмінь. Не можна не погодитись з думкою Ю.К.Баранського, що сам навчальний процес неможливий без активної діяльності учнів як суб’єктів навчання. Це нерозривно пов’язано з тим, що акцент зміщується з активної діяльності учителя на уроці на активну діяльність учнів. Цим самим підвищується роль учителя як організатора навчально-виховного процесу. Він керує активною і свідомою діяльністю учнів по засвоєнню навчального матеріалу.
7. Більше значення в цьому зв'язку набуває вміння учителя встановити контакт з дітьми. Створення сприятливої атмосфери на уроці – дуже важливий фактор, значення якого важко переоцінити.
В процесі гри вчитель інколи може взяти собі якусь роль, але не головну, щоб гра не перетворилась в традиційну форму роботи під його керівництвом.
Бажано, щоб соціальний статус цієї ролі допоміг би йому ненав’язливо направити розмовне спілкування в групі.
Зазвичай вчитель бере собі роль лише спочатку, коли учні не засвоїли даний вид роботи. В подальшому необхідність в цьому щезає.
В процесі гри сильні учні допомагають слабшим. Учитель керує процесом спілкування: підходить то до одного, то до іншого учня, котрий потребує допомоги, вносить необхідні корективи в роботу.
В ході гри учитель не виправляє помилки, а лише непомітно для учнів записує їх, щоб на наступному занятті обговорити їх.
Рольова гра може використовуватись як на початковому етапі так і на першому. В ній завжди представлена ситуація, яка створюється як вербальними, так і невербальними засобами: винахідливими, графічними, монологічними (діалогічним текстом і т.д.). Ситуація вказує на умови створення подій, описує події, які потрібно створити, і задачу, яку треба вирішити. Події і задача можуть бути простими чи складними для виконання, тому і комунікація партнерів може бути або простою, або складною і за змістом і за використанням мовних форм.
В ситуації необхідно дати інформацію про соціальні взаємовідносини партнерів, наприклад офіційні / неофіційні. В розділі ролі міститься список ролей. Опис ролі подається в рольовій карточці, при цьому інформація може бути представлена детально: подана інформація про людину (добра, чесна, лінива і т.д.), про його життєвий і розумовий досвід, про звички, захоплення і т.п. Але інформація не повинна викладатись надто детально, адже в цьому випадку учасник гри не має можливості проявити творчість. Опис може бути коротким, щоб учень міг додумати образ персонажа, роль якого він буде виконувати.
Учням треба дати час, щоб вони ввійшли в роль.
Кожен учасник рольової гри створює мовні події, зумовлені ситуацією спілкування, але за кожним з них залишається визначена свобода дій, мовних вчинків.
Ролі розподіляє вчитель, їх можуть вибрати і самі учні. Це залежить від особливостей групи і особистих характеристик учнів, а також від ступеню володіння ними іноземною мовою.
Обговорюючи проведену гру, оцінюючи участь в ній учнів, вчителю варто проявити такт особливо при оцінці результатів першої рольової гри. Незадовільна оцінка її учасників обов’язково приведе до зниження активності. Бажано почати обговорення результатів гри з успішних моментів і лише потім перейти до недостатків.
Якщо є така можливість, потрібно записати хід гри на магнітну плівку, а потім прослухати її разом з учнями. Під час аналізу гри можна записати необхідну інформацію з магнітофона на дошку.
Фотоматеріали гри дають учителю чітке уявлення про те, що не вийшло в грі, які мовні форми були використані не адекватно ситуації, що випало з поля зору під час підготовки гри. Все це дає можливість учителю врахувати недоліки під час проведення наступних рольових ігор.
Для учнів гра – шлях до пізнання в доповненні інколи одноманітним методичним прийомом вчителів, що повторюються кожного уроку. Граючись, учні без особливих зусиль, з задоволенням включаються в процес навчання, забуваючи, що йде урок. Учитель виступає в іншій ролі: він або ведучий, або суддя, або учасник гри. З радістю грають учні будь-якого віку, особливо якщо гра приймає форму змагання, що потребує кмітливості, швидкої реакції, знання предмета.
Гра являється одним із сильних мотивів в оволодіння учнями іноземної мови.
Я широко використовую предметну і ілюстровану наочність, іграшки, ігри. Так, нові слова добре закріплюються з допомогою гри “Загадай предмет”. Будь-який учень загадує предмет (з тих, що зображені на малюнках, чи знаходяться в класі). Інші пробують розгадати, задаючи загальне запитання: Isitaball?
Потімграускладнюється: дітизадаютьспеціальнічиальтернативнізапитання: What colour is it?, Where is it?, Is it large or small?
Слова, що позначають колір, можна закріпити з допомогою такої гри: учителька показує карточку широкого кольору і запитує: “Whatcolourisit?”
Діти: It is red.
Вч.: What others things are red?
Діти: A bus is red. A pencil is red. A flag is red.
Прислівники, а також потрібний лексичний матеріал закріплються в грі “??????????????????????”. До картинки, на якій зображена кімната, магнітом прикріплююься намальовані на папері і вирізані предмети одягу, іграшки і т.д. Учителька задає запитання, діти відповідають на них, наприклад:
- Where is Masha’s ball?
- It is under the bed?
Після того, як учні познайомились з числівниками від 1 до 12, вчитель показує їм циферблат годинника. Одночасно з числівниками закріплюються дієслова в теперішньому часі
- It is two o’clock. What are you doing?
- I am going to school.
Добре запам’ятовуються назви частин тіла, коли діти малюють на дошці людину. Група просить: “Drawahead”, “Drawanose”.
Дієслово tohaveдобре закріплюється в грі “Давайте хвалитись”. Діти по черзі говорять: “I have a dog”, “I have a ball” і т.д.
Коли потрібно ввести форму has, гра ускладнюється. У кожного в руках будь-яка іграшка чи картинка. Ведучий оголошує: “Nina has a pen”, “Masha has a hat”.
Запитальні і заперечні речення з дієсловом tohave закріплюються в грі «В магазині іграшок». Будь-хто з учнів виконує роль продавця, інші – покупця. Приблизний варіант діалогу між покупцем і продавцем:
- Good morning.
- Good morning.
- Have you a cat?
- No, I haven’t.
- Have you a ball?
- Large or small?
- Give me a small ball, please.
- Here you are.
- Thank you. Good-bye.
- Good-bye.
Дієслово to have on і назви елементів одягу добре запам’ятовуються, якщо діти самі одягають ляльку. (Для цього можна використовувати ляльку з комплектом одягу). При цьому вони відповідають на запитання вчительки чи своїх друзів:
- What is she wearing?
- She is wearing a red dress on.
Діти люблять маленькі діалоги, в яких один-два вирази залишаються незмінними, а інші можна змінити по бажанню. Наприклад, відпрацьовуються запитання: MayI …?
- May I go out and play?
- Yes, you may.
- May I take my ball (doll, cat)?
- Yes. Where is it?
- It is in my room (on the sofa, under the bed).
Великі можливості для розвитку навиків аудіювання діє гра в лото “Do you speak English?”Діти отримують великі карточки, маленькі залишаються на столі вчителя. Вчитель двома – трьома словами описує те, що зображено на одній з маленьких карточок. Той, хто побачив на своїй карточці те що описала вчителька, відзивається: “Ihave”. Поступово діти сприймають сказане швидше. Потім умови гри змінюються. Кожен учень отримує рівну з іншими кількість маленьких карток, великі лежать на столі учителя. Дітям пропонується по черзі описати те, що зображене на їх картках, бажано точніше. Виконавши завдання, учень закриває клітинку на великій карточці. Перемагає той, у кого не залишиться маленьких карточок.
Діти приносять на уроки багато іграшок. В основному це іграшкові звірі, назви яких деякі діти добре запам’ятовують, тому що часто грають з ними на уроках:
- I am grey. I live in the wood.
- Are you elephant?
- No, I am not.
- Are you a wolf?
- Yes, I am.
Важко обійтись на уроці без ляльок, діти їх дуже люблять. На кожному уроці, вводячи нове слово чи вираз, учитель показує маленький ляльковий театр (із 5-6 речень), стоячи за ширмою. Наприклад, зайчик вмивається, мама хвалить його. (Вводяться дієслово towash).
- What are you doing, dear?
- I am washing my eyes.
- What are you washing now?
- I am washing my hose.
- Hurry up, please.
The ABC Games
1. Перекидаючи м’яч (передаючи паличку чи лінійку), учні один за одним називають букви алфавіту по порядку від A до Z. Якщо учень зупинився, він вибуває з гри.
2. Називаючи букви алфавіту від A до Z, учні додають фразу зі словом на свою букву: “Aisforapple”, “BisforBall”, “CisforCat”.
3. Учень, який починає гру, називає будь-яку букву алфавіту. Учень, який отримав м’яч (паличку), називає всі наступні букви до кінця алфавіту. Якщо він виконав завдання, він має право розпочати гру.
4. Учень, що починає гру (ним може бути вчитель) називає будь-яку букву алфавіту, а учень, що отримав м’яч (паличку) без запину, називає дві букви, між якими в алфавіті стоїть названа буква.
5. Учні, перекидаючи м’яч, називають букви алфавіту в зворотному напрямку.
6. Учитель передає по буквах текст “телеграми” швидким темпом. Учні записують його в зошитах (на листочках). Правильність прийнятого тексту перевіряється шляхом виконання названої дії.
Наприклад:
Children, show me your pens.
Look at the window, boys.
Come to my table, Nick.
Count from five to ten, Olga.
7. Учитель пропонує учням розшифрувати фразу, в словах якої кожна буква закодована цифрою, що відповідає порядковому номеру букви в алфавіті: