Рухома цiна - це зафіксована при укладені контракту ціна, яка може бути у подальшому переглянута, якщо ринкова ціна даного товару на час виконання контракту зміниться. При встановлені ціни у контракт вноситься застереження, що коли до моменту виконання угоди ціна на ринку підвищиться або знизиться, відповідно має змінитися i ціна, зафіксована у контракті. Це застереження називається «застереження про підвищення та зниження ціни».
Звичайно у контракті обумовлюється допустимий мінімум відхилення ринкової ціни від конкретної (2-5%), у межах якого перегляд зафіксованої ціни не відбувається. При встановлені рухомої ціни у контракті обов'язково мусить бути визначене джерело, за яким треба судити про зміну ринкової ціни. Рухомі ціни найчастіше встановлюються на промислові, сировинні та продовольчі товари, які поставляються за довгостроковими контрактами.
Цiни з наступною фiксацiєю встановлюються у призначеені договорами строки на основі узгоджених джерел (у т.ч. i в процесі виконання контракту). Так, наприклад, контрактом може бути передбачено, що ціна на продані за ним товари буде встановлена на рівні цін світового ринку на певну дату, у день поставки товару покупцеві, перед поставкою кожної передбаченої контрактом партїї товару чи (при довгострокових поставках) перед початком кожного календарного року. Як джерела цін контракт може передбачати біржові котирування, ціни, опубліковані в різнома-нітних довідкових та галузевих журналах, а також ціни, що реально складаються на світовому ринку i визначаються за достовірними конкурентними матеріалами.
Покупцеві може бути надано право вибору моменту фіксації ціни протягом строку використання угоди зі застереженням: якими джерелами інформації про ціни йому треба користуватися для визначення рівня ціни. Так, при угодах на біржові товари робляться застереженняя, за котируваннями якої біржі i за якою рубрикою котирувального бюлетеня буде визначатися ціна , а також термін, протягом якого покупець зобов'язаний повідомити продавця про своє бажання зафіксувати ціну в контракті. Такі угоди називаються «онкольними».
Ковзаюча ціна застосовується у контрактах із тривалими строками поставок, протягом яких економічні умови поставок можуть суттєво змінитися. Найчастіше ковзаючі ціни встановлюються на машини й обладнання зі строками поставки, що перевищують один рік (для контрактів із використанням цін із наступною фіксацією переважно до року), а також при виконанні великих за обсягом i тривалих у часі підрядних робіт.
Ковзаюча ціна складається з двох частин: базової, що встановлюється на дату пропозиції чи підписання контракту, i змінної, що визначається на період виготовлення чи поставки товару. Базова розраховується продавцем на основі конкурентних матеріалів чи інших джерел i узгоджується з покупцем при підписанні контракту. Кінцева ціна звичайно розраховується за формулою:
С1=С0*(А*М1/М0+В*Б1/Б0+Д…),
де С1 - кінцева ціна;
С0 - базова ціна;
А,В - частки, які займають у ціні окремі складові, наприклад, вартість товару, вартість робочої сили i т.д.;
М1, М0 - індекси цін на матеріали, що використовуються для виготовлення проданої продукщї, на періоди їх закупі'влі постачальником (М1) i встановлення базової ціни (М0 );
Б1, Б0 - індекси заробітної плати на періоди перерахунку ціни (б0) та встановлення базової ціни (Б0)
Д - незмінна частка у змінній частині ціни (прибуток, амортизація, накладні витрати).
Якщо у вартості продукції суттєву частку займають витрати на електроенергію, паливо ті інші компоненти, то змінна частина формули може бути розширена на необхідне число складових елементв. При цьому сума вcix часток цих елементів повинна завжди дорівнювати одиниці.
У міжнародній торговій практиці початком виміру ковзаючих цін є дата комерційної пропозиції експортера, рідше - дата підписання контракту.
Укладання контракту та його виконання здійснюється за такими етапами: пропозиція про укладення контракту, переговори, укладення контракту, проектування, закупівля матеріалів, виготовлення, відвантаження та поставка товару покупцеві. Весь перюд від врученняпропозиції до поставки товару покупцеві незмінна частина ціни зберігає свою величину. Змінна частина ціни А, що представляє частку вартості матеріалів, змінюєьтся до їx закупівлі виробником товару. Індекс береться на дату закупівлі сировини, якою вважається час закінчення проектування та початку виготовлення. У міжнародній торговій практиці за період зміни змінної частини ціни В, що являє собою частку заробітної плати, прийнято вважати час від початку ковзання до закінчення 2/3 часу, передбаченого контрактом на виготовлення експортної продукції.
При встановленні ковзаючої ціни у контракт іноді вносять деякі обмежувальні умови. По-перше, може бути встановлено у процентах від договірної ціни межі, в яких перегляд ціни не відбувається, а також визначена у процентах межа можливої зміни договірної ціни (наприклад, не більше 10% від загальної вартості замовлення), яка називаеться лімітом ковзання. По-друге, можна передбачити, що ковзання поширюється не на всю суму витрат виробництва, а лише на визначені елементи (наприклад, на метал при побудові суден) із вказанням величини у процентах від загальної вартості замовлення. По-трете, у контракті ковзання ціни може бути встановлено не на весь термін його дії, а на коротший строк (наприклад, на 3-6 місяів від дати укладення контракту), тобто протягом цього часу виробник (постачальник) може закупити всі необхідні мaтepiaли для виконання замовлення. У практиці міжнародної торгівлі використовуються різні методи розрахунку ковзаючої ціни, які в кожному разі повинні вказуватися сторонами у контракті.
Визначаючи рівень цін, сторони контракту звичайно орієнтуються на два види цін: опубліковані та розрахункові.
Опубліковані цiни - це ціни, які повідомляються у спеціальних джерелах, що, як правило, вщображають рівень світових цін, тобто експортних цін основних постачальників даного товару та імпортних цін у найважливіших центрах імпорту цього товару. Наприклад, на пшеницю й алюміній світовими цінами вважаються експортні ціни Канади; на пиломатеріали - ціни Швеції; на хутро - ціни Санкт-Петербурзького та Лондонського аукціонів; на чай - ціни аукціонів у Коломбо, Калькутті та Лондоні. Якщо стосовно сировинних товарів світову ціну визначають основні країни-постачальники, то стосовно готових виробів i обладнання - ведучі фірми, що випускають певні типи виробів.
До опублікованих належать: довщкові ціни, біржові котирування, ціни, подані у загальних статистичних довідниках, ціни пропозицій. Усі вони, за винятком біржових котирувань, не є цінами контрактів, оскільки ті остаточно визначаються залежно від різних чинннків у ході їx вторговування. На основі даних зовнішньоторгової статистики шляхом ділення вартості товару на його кількість визначаються середні експортні та імпортні ціни.
Розрахункові ціни застосовуються у контрактах на нестандартне обладнання, що виробляється звичайно за індивідуальними замовленнями. Тому ціни на таке обладнання розраховуються й обгрунтовуються для кожного конкретного замовлення з врахуванням технічних i комеріцйних умов цього замовлення, а інколи остаточно встановлюються тільки після його виконання.
Загальний розрахунок контрактної ціни потребує обов'язкового врахування технічних i комерційних поправок до ціни, яка є обгрунтуванням останньої у ході комерційних переговорів.
Технічні поправки. До найуживаніших поправок у практиці міжнародної торгівлі можна віднести такі:
1.Поправка на техніко-економічні відмiнностi. Основною умовою коректного підбору виробів-аналогів i конкурентних матеріалів для розрахунку зовнішньоторго-вих цін є мінімальний обсяг розбіжностей у техніко-економічних показниках порівнюваної продукцїї в умовах її виробництва та реалізацїї. Окрім того, необхідно мати на увазі, що розрахунок кожної поправки потрібно проводити за умови, що всі інші техніко-економічніпараметри й умови реалізації залишаються незмінними. У практицi розрахунків цін на машини й обладнання найчастіше робляться поправки на потужність i продуктивність виробів, витрати палива и електроснергії, неoбxіднi для роботи обладнання. Наприклад, поправка на потужність чи продуктивність розраховується за формулою:
n
Ц2 : Ц1 =(М2 : М1)
де Ц2 — розрахункова ціна,
Ц1 - конкурентна ціна;
М2 - потужність чи продуктивність,
М1 - потужність чи продуктивність виробу-аналога за конкурентним матеріалом,
п - показник ступеня, що називається коефіціентом гальмування ціни. Величина цього показника залежить від особливостей виготовлення i, головним чином, від призначення обладнання.
2.Поправка на комплектацію. Для багатьох видів машин i обладнання, комплектация може бути достатньо складною i змінюватися у досить широких межах. Складність розрахунку поправки на комплектацію залежить від того, чи відомі ціни вcix вузлів, елементів i т.д. комплектації (т.зв. попозиційні ціни). Якщо конкурентний матеріал містить такі ціни, то поправка робиться шляхом віднімання (або додавання) від (до) конкурентної ціни певної попозицйної щціи. Звичайно поправка на комплектацію збільшує суму контракту на 8-10%.
3.Поправка на тропiчне виконання. Машини й обладнання, призначені для роботи в умовах високої температури та вологи, повинні відповідати особливим вимогам i забезпечувати надійність техніко-економічних показників та інші необхідні споживчі властивості. Поправка становить 10-15% вартості продукції у звичайному виконанні.
Комерційні поправки. 3 найпоширеніших комерційних поправок у практиці міжнародної торгівлі можна назвати такі: