Смекни!
smekni.com

Виробництво засобів зв язку України проблеми і перспективи (стр. 2 из 3)

Через скрутну фінансову ситуацію такі гіганти галузі виробництва засобів зв’язку як, наприклад, Lucent Technologies Inc. — найбільший виробник телефонного обладнання в США — змушенні вдаватися до M&A. 16 листопада 2001р. закінчився процес продажу більшої частки оптико-волоконого підрозділу Lucent Technologies Inc. японській компанії Furukawa Electric Co. та американській CommScope Inc. за $2.3млрд.. Lucent збирається використати отримані від продажу кошти на виплату боргів та виконання своїх фінансових зобов’язань.

Отже, аналіз показує, що підприємства галузі виробництва засобів зв’язку наразі перебувають у складному становищі насамперед через сповільнення темпів зростання світової економіки та падіння попиту. Водночас швидке зростання минулих років та значний обсяг інвестицій забезпечили високотехнологічність та конкурентноспроможність продукції світових виробників. На жаль, українським компаніям, що намагаються випускати засоби зв’язку, дуже важко конкурувати з світовими гігантами навіть тоді, коли останні переживають ненайкращі часи.

Аналіз вітчизняного виробництва засобів зв’язку.

Про різноманітність вітчизняного виробництва засобів зв’язку, а тим більше про конкурентноспроможність його продукції на світовому чи принаймні на внутрішньому споживчих ринках, покищо говорити не можна.

За даними УкрНЦ”Софт-Рейтинг” — українського наукового центру державної регістрації та сертифікації випробувань інформаційних технологій при Міністерстві Освіти та Науки (засоби зв’язку є продукцією, що підлягає обов’язковій сертифікації в Україні) — на українському ринку представлені засоби зв'язку для споживачів (телефонні аппарати/АВН/автовідповідачі, факсимільні апарати, пейджери, сотові телефони, радіостанції, термінали супутникового персонального зв’язку, термінали GPS, міні АТС, АТС для установ, радіо-АТС, системи прийому-передачі телеграфних повідомлень) та обладнання систем і мереж зв’язку (комунікаційні обладнання, кабельні, волоконно-оптичні, радіорелейні, супутникові системи передачі, обладнання мереж мобільного зв'язку, прийомо-передавальне радіообладнення, антени) від таких компаній як DEVICOM, К-Trade, Корифей, П-во “UHL C”, НАФКОМ, НВКФ “ТЕХНОЕКС”, УкрПейдж, Invex-Telecom, “Енран Телеком”, ВАТ “Науково-виробниче п-во “Сатурн”, ЗАО “Спейс-Телеком”. При більш близькому аналізі суб’єктів цього ринку виявляється, що вищезазначені підприємства або є просто постачальниками засобів зв’язку закордонного виробництва, або щонайбільше підприємствами по складанню апаратів. За даними, наприклад, спеціалізованого журналу “Мир связи и информатики” в Україні вітсутнє виробництво вітчизняних радіотелефонів, 70-80% ринку радіотелефонів в Україні займає продукція компанії Panasonic, на другому місці — Sony.

Дещо краща ситуація у виробництві засобів зв’язку виробничо-технічного призначення. Тут відразу можна виділити лідера — Запорізьке державне підприємство “Радіоприлад”. Це підприємство працює вже майже 50 років. За цей час воно досягло високого потенціалу і вважається одним з найпотужніших в міністерствах радіоелектронної промисловості та засобів зв’язку. Мета підприємства, за словами генерального директора, — висока конкурентноспроможність та інтеграція у сучасний вітчизняний та світовий ринок засобів зв’язку.

Вироблені підприємством засоби зв’язку можна поділити на продукцію спеціального та виробничо-технічного призначення. До першої категорії можна віднести радіостанції, що використовуються для організації зв’язку у військах, різних спецслужбах. Друга категорія представлена більш широким асортиментом: радіостанція “Корал-25”, призначена для забезпечення зв’язку на судах морського, промислового флотів та судах змішаного (ріка-море) району плавання; радіостанція “Агат” для організації радіозв’язку органів та підрозділів МВС; мобільна радіостанція “Льон”, призначена для забезпечення диспетчерського зв’язку на автомобільному транспорті, в АПК, геології, будівництві шляхів, швидкій медичній допомозі тощо; телевізійна щирокосмугова антена; офісна міні-АТС.

Продукція цього підприємства намагається конкурувати і на внутрішньому, і на зовнішньому ринках. Підприємство має зовнішні зв’язки майже у 20 країнах світу, серед яких Німеччина, Данія, Іспанія, Швеція, Індія, Великобританія, Фінляндія, Болгарія, Польща, Угорщина. За результатами 1993р. діяльність підприємства отримала визнання ЄЕС та була відзначена Знаком “Євроринок-93” за обсяги виробництва, рівень технологій, розширення ринку збуту та активність в міжнародній торгівлі.

Не дивлячись на такий, на перший погляд, втішний стан, найуспішніше підприємство галузі теж має проблеми, серед яких найголовніша — це малий попит на продукцію та малі обсяги продажу. Інші підприємства перебувають ще в набагато гіршій ситуації, в основному через відсутність коштів фінансування.

Ризики у галузі виробництва засобів звязку.

Виробництво засобів зв’язку є високотехнологічною та капіталомісткою галуззю з потенційно високими прибутками, а отже з високими ризиками. В межах даної роботи розглянуто найголовніші з них.

Першим джерелом ризику, насамперед для України, є низький рівень платоспроможного попиту. Насьогодні дуже невелика частина населення може дозволити собі придбання високотехнологічних засобів зв’язку. Це більш за все проблема регіонів, де середні доходи населення набагато нижчі, ніж в столиці. Окрім низької купівельної спроможності населення, до ризиків, викликаних нерозвиненістю економіки можна ще віднести проблему споживчої стелі та надмірної концентрації ресурсів у столиці.

Наступний ризик походить від капіталомісткості та високотехнологічності галузі. Виробництво засобів зв’язку пов’язано з необхідністю великих стартових інвестицій та подальших капітальних витрат з досить тривалим строком їх повернення.

Справжньою фабрикою ризику є Державна податкова адміністрація України, непередбачувані дії державного апарату з “покращення” ситуація, часта зміна законодавства.

За сьогоднішніх умов величезним ризиком є нестабільна політична ситуація як у світі, так і в Україні. В ракурсі цього питання слід згадати події 11 вересня, які багато в чому змінили саме сприйняття та оцінювання ризиків інвесторами. Невизначеність після терористичних атак в США охопила світові ринки. Після найтривалішої з часів І Світової Війни перерви у торгівлі акціями, американські ринки відкрилися 17 вересня, і акції продовжили падіння до найнижчого рівня за три роки, не зважаючи на раптове зниження ставки Федеральною Резервною Системою.

Відоме агенство Moody’s у своєму спеціальному звіті спрогнозувало, що відповіддю на вищезазначені події буде короткострокове піднесення виробництва засобів зв’язку та компаній, що надають IT-послуги, при збереженні загального негативного тренду в галузі технологій. Як аргумент для оптимістичних короткострокових прогнозів вони навели те, що “події останніх тижнів підсилили необхідність широкої мережі засобів зв’язку, а також зниження туризму призведе до більшої кількості телеконференцій”. Вони також зазначили, що галузі “високих технологій” ще до 11 вересня були під тиском тривалого ослаблення попиту на технологічну продукцію і несприятлива тенденція залишиться і надалі. Серед великих технологічних компаній, Motorola, Nortel та Lucent залишаються у несприятливій ситуації.

Компанії-виробники засобів зв’язку мають високий b-коефіцієнт (див. табл.2), що вказує на їхню високу чутливість до ринкових коливань (ринковий ризик). За умови сьогоднішньої тенденції до падіння ринку акцій, це є звичайно негативним фактором.

Останнім часом набув значення т. зв. “ризик шкідливості”. Хворі на рак мізків все частіше подають на компанії, що виробляють засоби зв’язку, у суд. Нещодавно пацієнт, хворий на рак мізків звинувачив 16 мобільних компаній (15 американських та 1 — Vodafone Group Plc— європейську) у тому, що компанії не перевіряють безпечність продукції перед продажем, і подав позов на $1.5 млрд. за завдану шкоду.

Це звичайно не повний перелік ризиків, але і з цього невеликого огляду можна зробити висновок про масштабність цієї проблеми.

4. Пропозиції до розвязання проблеми

Виходячи з аналізу поставлених проблем, можна запропонувати декілька напрямків виходу з невигідної для вітчизняного виробника засобів зв’язку ситуації та підвищення конкурентноздатності його продукції:

- створення сприятливого для розвитку вітчизняного виробництва правового поля, зокрема податкової політики;

- надання на початковому етапі державної підтримки новоствореним підприємствам досліджуваної галузі;

- фінансування та забезпечення пільговими кредитами на конкурсній основі підприємств, що приділяють значну увагу розробкам нових технологій; стимулювання інновацій;

- створення більш ефективних технологій виробництва продукції;

- створення Фонду розвитку галузі виробництва засобів зв’язку за рахунок митних відрахувань з імпортованих товарів цієї галузі;

- зниження ризиків за рахунок використання системи страхувань;

- проведення конкурсів проектів наукових розробок та створення сприятливих умов для виробничої реалізації найкращого проекту;

- проведення спеціалізованих виставок з метою ознайомлення потенційних споживачів з вітчизняними підприємствами галузі та їхньою продукцією;

- заснування стипендії найкращого підприємства галузі для стимулювання інтересу у молоді до вітчизняного виробництва засобів зв’язку;