- проведення досліджень з винайдення способу знизити небезпечність радіо- та мобільних телефонів;
- розширення вже наявної частки експорту та поступовий вихід на нові світові ринки;
- заохочення інвестиційної діяльності у галузі;
- створення та контроль за виконанням програми розвитку галузі.
5. Обгрунтування пропозицій та вибір альтернатив
Необхідність здійснення вищезазначених пропозицій для створення сильного та конкурентноспроможного вітчизняного виробника є очевидною.
Для того, щоб досягти успіху в умовах ринкової економіки, продукція підприємства має бути конкурентноздатною. На жаль виробництво засобів зв’язку в Україні має недостатній рівень розвитку для того, щоб конкурувати з іноземними високорозвиненими компаніями. Цьому було багато причин, але зараз прийшов час обрати найоптимальніший за даних умов шлях виходу зі складної ситуації.
Недосконала податкова система, зачастілі зміни законів, несприятлива політична ситуація стримують розвиток будь-якого виробництва, а розвиток галузі високих технологій ще більше, оскільки ця галузь, до якої належить виробництво засобів зв’язку, потребує великих капіталовкладень, а постійний “клімат невизначенності” не може заохочувати інвесторів. Тому перше, що необхідно зробити, це створити сприятливе правове поле.
Підприємства, які вже давно працюють в цій галузі, зазвичай мають немалий тягар боргів перед бюджетами і фондами всіх рівнів і нараховані на ці борги пені і штрафи. Отже, необхідно провести політику реструктуризації боргів.
Оскільки галузь є технологічно складною, капітало- та матеріалоємкою, необхідною є підтримка “молодих” підприємств з боку держави хоча б на початковому етапі. Успішним прикладом цього є досвід світового лідера галузі — компанії Nokia.
Варто зазначити, що “Концепцією розвитку зв’язку України до 2010 року “ передбачено, що “необхідний рівень розвитку систем, мереж і засобів зв'язку з надання нових послуг у нинішніх економічних умовах не може бути досягнутий тільки за рахунок власних фінансових ресурсів галузі. Для успішної реалізації положень Концепції необхідна державна підтримка. “
Керівник компанії Intel Енді Гроув (Andy Grove) —людина, до слів якої варто прислухатися, — неодноразово говорив, що тільки постійні інновації за дуже короткий час можуть змінити цілу індустрію. Галузь засобів зв’язку — це саме та галузь, де левова частка успіху залежить від розробки нових товарів, технологій та вчасне впровадження їх у виробництво. Саме з цієї причини найбільша частка вищезазначених пропозицій тією чи іншою мірою стосуються стимулювання інноваційної діяльності.
Отже, для підвищення конкурентноспроможності галузі виробництва засобів зв]язку необхідно створити сприятливе законодавство, проводити стимулювальну державну політику та забезпечити розвиток інноваційної діяльності і реалізацію її результатів.
6. Здійснення пропозицій урядовими та неурядовими організаціями
З метою розвитку галузі зв’язку урядовими та неурядовими організаціями була створена “Концепція розвитку зв’язку України до 2010 року”. Концепція розроблена Держкомзв'язку, Мінпромполітики, Міноборони та СБУ.
Серед завдань Концепції є визначення основ технічної політики удосконалення зв'язку і шляхів її реалізації; пріоритетних напрямів розроблення та виробництва вітчизняних засобів зв'язку; необхідних джерел реалізації Концепції.
Серед основних пріоритетів розвитку зв'язку загального користування — створення засобів зв'язку, які сприятимуть прискоренню розвитку та підвищенню ефективності мереж зв'язку; організація розроблення та виробництва в Україні основних видів технічних засобів зв'язку та необхідних компонентів на рівні європейських і світових стандартів якості.
Забезпечення зв'язку технічними засобами здійснюється згідно з Комплексною програмою створення Єдиної національної системи зв'язку України і Комплексною цільовою науково-технічною програмою "Розроблення та виробництво засобів зв'язку". Остання передбачає виконання близько 600 найбільш актуальних науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт, орієнтована на створення і розвиток промисловості для вирішення таких основних завдань: налагодження виробництва засобів зв'язку для потреб усіх споживачів; створення виробництва засобів зв'язку, що замінюватимуть імпорт у необхідних для мереж загального користування і для відомчих мереж обсягах; розроблення та освоєння виробництва нових засобів зв'язку світового рівня, що стануть основою розвитку вітчизняного наукового потенціалу та сприятимуть збільшенню обсягів експорту до країн СНД, а в майбутньому – і до інших зарубіжних країн.
З початку реалізації Програми виконано 85 науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт, 44 з них впроваджено у виробництво за такими основними напрямами: первинна мережа; телефонний зв'язок; документальний зв'язок; системи телебачення і радіомовлення; наземна апаратура радіозв’язку і супутникового зв'язку. Мінпромполітики визначено перелік підприємств і науково-технічних установ, якими розроблено та впроваджується у серійне виробництво ряд засобів зв'язку. Вітчизняні підприємства можуть задовольнити потреби зв'язку України в окремих видах обладнання зв'язку, яке пройшло сертифікацію і за технічними параметрами не поступається зарубіжним аналогам, а за деякими навіть перевищує їх.
Отже, концепцію розвитку створено; залишилося тільки проконтролювати її виконання.
7. Необхідні ресурси та умови
Сучасний рівень розроблення та виробництва технічних засобів зв'язку неможливо забезпечити без проведення випереджувальних досліджень, а організацію впровадження передових технологій і новітньої техніки – без постійного супроводу цих процесів галузевою наукою.
Випереджувальні дослідження мають бути спрямовані на: розроблення нових систем зв'язку; розвиток математичного супроводу аналізу і синтезу нових, структурно складних систем і мереж зв'язку; розроблення нових технологій і принципів побудови систем зв'язку насамперед у сфері оброблення і передавання інформації, а також їх складових частин; розроблення необхідних радіоелектронних компонентів.
Для успішного розв’язання питань впровадження досягнень сучасної науки і техніки зв'язку у вітчизняне виробництво необхідно: сприяти створенню асоціацій виробників телекомунікаційного обладнання з метою проведення господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреб у високоякісних засобах зв'язку, формування ринку товарів та послуг, насичення ними ринку України; розширити науково-виробничу кооперацію між провідними науковими центрами України, поглибити економічні зв’язки між підприємствами, виробниками обладнання та виробниками елементної бази різного галузевого профілю та різного відомчого підпорядкування з метою створення сприятливих умов для розвитку елементної бази і виробництва засобів зв'язку; створити науково-технічні центри для координації робіт за напрямами, які разом з розробниками та виробниками мають забезпечити розроблення основних вимог до апаратури, метрологічного забезпечення, сприяти підприємствам у сертифікації обладнання, проводити єдину технічну політику щодо технічних засобів зв'язку, елементної бази тощо.
Для розвитку виробництва засобів зв’язку та завоювання продукцією цієї галузі внутрішнього та зовнішнього ринку звичайно необхідні значні фінансові, матеріальні та наукові ресурси. Найголовнішою умовою успіху можна назвати сприятливу політику держави та постійне впровадження інновацій.
8. Висновки
Уважно проаналізувавши галузь виробництва засобів зв’язку на світовому та регіональному рівнях, можна зробити декілька висновків.
По-перше, інформація є найдорожчим товаром, і ті, хто володіють інформацією, володіють світом. Цей унікальний товар можна отримати, використовуючи засоби зв’язку, тому їхнє виробництво є пріоритетом для багатьох країн.
Галузь виробництва засобів зв’язку належить до галузі високих технологій і потребує великих капіталовкладень.
Виробництво засобів зв’язку у світі протягом принаймні п’яти років впевнено трималося у “гарячій” десятці галузей-лідерів зростання. Це відбувалося передусім за рахунок постійної інноваційної діяльності в цій галузі та впевненості інвесторів у її процвітанні, а отже і здійснення значних інвестицій.
Ситуація змінилася, коли “двигун економічного розвитку” — США— почав сповільнюватися. Вперше за багато років компаніїї зустрілися з таким явищем як швидке скорочення замовлень. Падіння цін акцій та зростання боргу спричинили значні проблеми для невеликих компаній у отриманні грошей для розширення своєї діяльності. Напружена політична ситуація у світі та атмосфера невизначеності сьогодні також додали проблем. Проте, швидке зростання минулих років та значний обсяг інвестицій забезпечили високотехнологічність та конкурентноспроможність продукції світових виробників на багатьох ринках, зокрема на ринку України. Українським компаніям, що намагаються випускати засоби зв’язку, дуже важко конкурувати зі світовими гігантами навіть тоді, коли останні переживають складні часи.
Внаслідок багатьох причин, розглянутих в даній роботі, галузь зв’язку в Україні перебуває не у найкращому стані. На ринку представлені тільки окремі підприємства, продукція яких здатна конкурувати і навіть експортуватися. Таким винятком є, насамперед, Запорізьке державне підприємство “Радіоприлад”, яке працює на ринку засобів зв’язку виробничо-технічного призначення. Виробництво ж засобів зв’язку, що спрямовано на споживчий ринок представлене здебільшого складальними підприємствами.
Досліджувана галузь є високоризикованою галуззю. До найвагоміших ризиків варто віднести низький рівень платоспроможного попиту населення України, порівняно повільний строк повернення інвестицій у галузь, часту зміну законодавства, нестабільну політична ситуацію, високий показник ринкового ризику.
.Для підвищення глобальної та регіональної конкурентноспроможності галузі виробництва засобів зв’язку в Україні необхідно здійснити ряд заходів, серед яких найголовнішими є створення сприятливого законодавства, проведення стимулювальної державної політики та розвиток інноваційної діяльності.
Україна дійсно має значний виробничий потенціал, але він перебуває у пасивному стані, і для зрушення справи з мертвої точки необхідні зважені, послідовні, але водночас рішучі дії.
Використані джерела
1. Августімов В. Чи звернуть увагу державні мужі України на стан електроніки? // Економіст. — 1999. — № 5. — С. 58 – 63.
2. Гнилуша В. Задля розвитку. // ДК-Зв’язок. — 2001. — №26.
3. Тушканова И., Майданик К. Телефон в движении. // Мир связи и информатики. —1999. — №2. —С. 5-8.
[1] Назви галузей не перекладено для збереження автентичності.