Темні люди кажуть, що то пролетів змій…
Умить погас одблиск того летючого пожарища, й ніч стала немов ще темніша й холодніша” ( 6 , 30).
У прозі М.Чернявський зберігав статечність, розміреність і величність стилю, – риси, що були притаманні і його поезії. У прозових творах він залишався митцем з вільним духом та свободолюбними ідеалами.
Життя й творчість – це було для Миколи Чернявського нероз’ємно пов’язаним. Усі свідомі роки, починаючи з дев’ятнадцяти–двадцяти років, він віддав творінню – художній літературі та, з її допомогою, вихованню й формуванню більш гуманного, більш демократичного
українського суспільства.
М.Чернявський був гармонійним митцем – у плані світогляду, ставлення до оточуючих і до себе, у плані літературних вчинків, порухів і громадської поведінки.
Письменник не був позбавленим вагань і сумнівів, проте йому не була властивою внутрішня роздвоєність. Він повсякденно й усе життя залишався вірним собі та своїм ідеалам, сформованим ще в молодості. Митець неухильно розвивав, утверджував мотиви щастя й служіння, тому що провідною метою його поезії та прози була все ж таки не творчість, а – народне благо.
Він був одним з нових апостолів, апостолів ХХ сторіччя. А його Христом стала – Україна.
У поезії “Не полем чистим, що весною...”, написаній 1894 року, ліричний герой М.Чернявського з біблійною смиренністю й вічно- терпеливістю говорить про себе і своє слово:
О музо, глухо заніміє
Наш спів у рідному краю,
Дух забуття його розвіє,
Як вітер листя по гаю.
Але бажав би я до краю
Вогонь у серці зберегти,
І тим пісням, що я співаю,
В серця людей добром лягти.
Ідеї добротворення, добронесення - ці одвічні українські художні ідеї (А.Погрібний) - супроводжували все свідоме життя класика національної літературної думки, першої величини української лірики, письменника широкого й потужного голосу Миколу Федоровича Чернявського.
Література
1. Бабишкін О. Поезія Миколи Чернявського // Чернявський М. Поезії. - К., 1959. - С. 3 - 46.
2. Голобородько Ю. Життя у другому читанні // Забуттю не підлягає: Нариси, спогади, оповідання. - Херсон, 1994. - С. 146 - 153.
3. Немченко І. Будівничий вільної України // Слово і час. - 1993. - № 1. - С. 21 - 25.
4. Параскевич П., Параскевич С. Сторінки літературної Херсонщини: Випуск перший. - Херсон, 1999.
5. Чернявський М. Ф. Твори: В 2 т. – Т. 1. - К., 1966.
6. Чернявський М.Ф. Твори: В 2 т. - Т. 2. – К., 1966.
7. Чернявський М. Чого плакали люде? // Новий день. - 1993. - 30 січня.