Тут будуть об'єднані традиційні бібліотечні фонди і нетрадиційні, буде використовуватися Інтернет і Інтранет. Бібліотекарі й користувачі бібліотек дотримуються різних думок щодо цінності мережі Інтернет. Бібліотекарі вважають, що потенційно вона зможе вирішувати проблеми доступності інформації та документів, а також надання документальних матеріалів, в той час, як користувачі розглядають Інтернет як засіб моментального і безкоштовного доступу до всіх компетентних джерел – перепустку до раю.
Бібліотекарі вважають, що потенційно виникає можливість вирішувати проблеми доступності інформації через Інтернет за допомогою тематичних шлюзів (http://www.library.vinnitsa.com/linksukr.htm), який забезпечить доступ до ресурсів Інтернет, визначених та відібраних компетентними працівниками бібліотеки і згрупованих за академічною тематикою. Оскільки ці ресурси надаються безпосередньо користувачеві, пильну увагу почали привертати питання кадрового забезпечення цифрових та електронних бібліотек.
Існують побоювання, що бібліотечні працівники будуть або перевантажені новими обов'язками, або, з появою нових технологічних досягнень, ними просто знехтують.
Тому, з нашої точки зору, доцільно ввести в цьому відділі посаду адміністратора Інтернет-класу (Інтернет-клас на першому етапі буде складовою частиною нового відділу). Саме для цього ми розробили інструкцію і розподіл обов'язків для тих співробітників, які будуть обслуговувати користувачів інформації. Існує потреба у двох комплексах навичок: навички адміністрування системи управління гібридною бібліотекою, надання ландшафту певних конфігурацій та робота з інформаційним провайдером робота по обслуговуванню систем у випадку їх не спрацювання.
У такому відділі можуть працювати бібліотекарі-довідковці, які оброблятимуть інформацію та надавати будь яку довідку та фахівці з питань індивідуальної інформації, які стали б чимось середнім між вміннями традиційного бібліотекаря та традиційного фахівця з обчислювальної техніки.
Усі послуги мають бути максимально зрозумілими для користувачів. Гібридна бібліотека вимагає надання лише базової підтримки, оскільки користувачі мають навчитись управляти інтерфейсом веб-мережі під час проходження навчального курсу (існують платні курси, безкоштовні курси проводить IREX при ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва). Крім того, бібліотека сама повинна розробити навчальні програми (вже існують розробки для Академії підвищення кваліфікації працівників культури і мистецтв) і особу увагу в межах програми необхідно приділити створенню зручного інтерфейсу, а саме звернути увагу на питання доступності до ресурсів, практичним заняттям, консультаціям в класі.
Зважаючи на нинішній стан справ, підготовка користувачів є надзвичайно доцільною, враховуючи постійне зростання технічних можливостей бібліотек; користувачі також потребуватимуть знань у плані оцінки важливості електронних ресурсів відділу ЕПП.
На мій погляд, гібридну бібліотеку слід розглядати як бібліотеку майбутнього, як прагнення чогось більшого, ніж просто безперервного доступу до традиційної та електронної інформації з метою надання користувачам більш насиченого інформаційного середовища.
В останні десятиліття різко зросло суспільне й економічне значення інформації й інформаційних технологій. Автоматизовані системи діловодства, телекомунікації і системи обробки даних інтегруються в єдине поняття інформаційних ресурсів, що займають однакове положення з іншими ресурсами підприємства, галузі, національної економіки в цілому.
Стрімкий розвиток і активне використання сучасних інформаційних і комунікаційних технологій (зокрема, розвиток мереж, таких, як ARPANet, NSFNet і, у першу чергу, Internet) дозволило приступити до широкомасштабного перекладу накопиченої людством інформації в електронну форму і створенню великого числа принципово нових електронних інформаційних ресурсів. Ця нова форма представлення інформації дозволяє на якісно іншому рівні організувати процеси виробництва, збереження і поширення інформації: зберігати інформацію надійно і компактно, поширювати її оперативніше і ширше і надає нові можливості маніпулювання з нею, яких не могло бути при інших формах.
Зараз здійснюється усе більше джерел інформації, доступної тільки в електронній формі (бібліографічні, реферативні, повнотекстові і фактографічні бази даних, електронні журнали, телеконференції і т.п.), причому їхня питома вага у світовому інформаційному потоці стрімко наростає.
Забезпечення публічного (у тому числі віддаленого) доступу користувачів до інформаційних ресурсів стало однією з першочергових задач обслуговування науки, культури й освіти і вирішити її можна на базі розвитої національної інформаційної інфраструктури й об'єднання різних інформаційних ресурсів суспільства.
У розробці політики створення національної інформаційної інфраструктури дуже важливе місце приділяється бібліотекам, що є активними генераторами і користувачами інформації. Сучасні великі бібліотеки могутні традиційні центри збереження, створення і використання інформаційних ресурсів. У їхніх фондах накопиченої воістину гігантський по обсязі і безцінний по змісту інформаційний запас, що володіє колосальним потенціалом.
Однак у наявності протиріччя між рівнем розвитку бібліотек, інформаційними потребами суспільства й існуючими засобами обробки інформації. Загальносвітовою проблемою залишається погана приступність бібліотечних фондів у силу їх більш слабкою – у порівнянні з іншими секторами науки і проведення – оснащеності комп'ютерною технікою і новими інформаційними технологіями, а також їхнім слабким об'єднанням у мережі.
Побудові розвитої національної інформаційної інфраструктури й об'єднанню інформаційних ресурсів суспільства може допомогти створення електронних бібліотек. Під електронною бібліотекою (ЕБ) мається на увазі велика розподілена віртуальна колекція документів в електронній формі, доступна широкій публіці через глобальні мережі передачі даних.
Електронні бібліотеки являють собою сучасні складні інформаційні системи, що дозволяють надійно зберігати й ефективно використовувати різноманітні колекції електронних документів (текстовій, образотворчій, звукових, відео й ін.), локалізованих у самій системі, чи доступних їй через телекомунікаційні мережі, і представляє їх кінцевому користувачу в зручному для нього виді.
Електронні бібліотеки почали з'являтися в Росії відносно недавно – із середини дев'яностих років. Першопрохідником у цій області стала Російська державна бібліотека, що з 1994 року почала розробляти проект "Пам'ять Росії", що припускає на першому етапі формування на компакт-дисках колекцій рідких і коштовних вітчизняних документів.
У Росії з 1998 р. з ініціативи Російського фонду фундаментальних досліджень і Російського технологічного фонду здійснюється програма "Російські електронні бібліотеки" (РЕБ), що спрямована на розвиток і удосконалювання інфраструктури електронних бібліотек у Росії. У рамках даної програми ведуться роботи з загальносистемних питань створення і функціонування електронних бібліотек, розвитку інфраструктури електронних бібліотек, розробці інструментальних засобів, а також створення конкретних електронних бібліотек по областях науки, культури й освіти. Учасниками програми РЕБ повинні стати, крім двох згаданих організацій, Державний комітет РФ по друку, Державний комітет РФ по телекомунікаціях, Міністерство освіти РФ, Міністерство культури РФ, Міністерство науки і технологій РФ, Російська академія наук, Російський гуманітарний науковий фонд. Федеральна архівна служба Росії.
В даний час успішно функціонують електронні бібліотеки Російського державного архіву кінофотодокументов, РАН, ВІНІТІ, Центр лікувальної педагогіки, РГБ, Об'єднаного інституту ядерних досліджень.
Основні задачі електронних бібліотек – інтеграція інформаційних ресурсів і ефективна навігація в них.
Під інтеграцією інформаційних ресурсів розуміється їхнє об'єднання з метою використання (за допомогою зручних і уніфікованих користувальницьких інтерфейсів – бажано одного) різної інформації зі збереженням її властивостей, особливостей представлення і користувальницьких можливостей маніпулювання з нею. При цьому об'єднання ресурсів не обов'язково повинне здійснюватися фізично – але може бути віртуальним. Головне – воно повинно забезпечувати користувачу сприйняття доступної інформації як єдиного інформаційного простору. Зокрема, передбачається, що ЕБ повинно забезпечувати роботу з гетерогенними БД чи системами БД, забезпечуючи. користувачу ефективність інформаційних пошуків незалежно від особливостей конкретних інформаційних систем, до яких здійснюється доступ.
Ефективна навігація в ЕБ розуміється як можливість користувача знаходити цікавлячу його інформацію з найбільшою повнотою і точністю при найменших витратах зусиль у всьому доступному інформаційному просторі.
При такому підході добре відомі інформаційні пошуки, що використовуються в інформаційних системах і базах даних, є окремими випадками навігаційних засобів.
До особливостей електронних бібліотек можна віднести:
- можливість вводу чи видалення інформаційних об'єктів, їхньої інтеграції, реструктуризації й ін. подібні операції. Необхідно підкреслити, що ці можливості повинні поширюватися в основному на інформаційні об'єкти, наприклад на електронні документи, а не на інформацію, що міститься в них;
- профільність збереженої інформації, тобто наявність визначеної концепції формування інформаційного простору, доступного користувачу;
- можливість інвентаризації, зокрема, каталогізацію об'єктів і різних їхніх об'єднань, що утворять цей інформаційний простір.