Смекни!
smekni.com

ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНІ ЗВ ЯЗКИ ТА ЗОВНІШНЯ ТОРГІВЛЯ ФРАНЦІЇ ЇЇ ВІДНОСИНИ З УКРАЇНОЮ (стр. 5 из 6)

Аналіз запитів французьких фірм свідчить, що основні можливості розширення українського експорту до Франції на сьогодні досить обмежені і пов'язуються, в основному, з хімічною продукцією (поліхлорвініл, міндобрива), металом (в основному, для реекспорту в треті країни), металевим брухтом та кольоровими металами, деревиною, насінням соняшника, а також виробництвом одягу на умовах давальницької сировини чи його напівфабрикатів з їх подальшим вивозом до Франції і третіх країн.

Збільшенню товаробігу між двома країнами, на мою думку, сприяли б:

- розробка та реалізація відповідної схеми виходу українських товаровиробників на західні ринки, яка б запобігала започаткуванню антидемпінгових розслідувань, виникненню розбіжностей інтересів підприємств-виробників та окремих міністерств, як це було у випадку з безшовними сталевимитрубами;

- вивчення можливостей збільшення вирощування та експорту таких видів сільгосппродукції, як насіння соняшника та горох, які користуються у Франції та інших країнах Європи значним попитом. При цьому імпортне мито на ці види продукції у Франції відсутній;

- визначення інституції, яка б взяла на себе організацію участі українських ділових і бізнесових кіл та підприємств у виставках, ярмарках, салонах та міжнародних зустрічах, які проводяться як у Франції, так і в країнах Західної Європи;

- створення франко-української торговельної палати,"мета якої є торговельно-економічних відносин між Україною і Францією та адаптації українських підприємств (промислових, сільськогосподарських, торговельних тощо) до правил ринкової економіки і, таким чином, інтеграції України в систему міжнародних торговельно-економічних зв'язків, а також розширенні інформаційного поля та клімату довіри між українськими та французькими партнерами, потенційними інвесторами та отримувачами інвестицій;

- цілеспрямоване посилення контактів на всіх рівнях з підприємствами, установами та урядовими структурами, причетними до галузей, у яких найбільш явно проглядається інтерес до України з боку Франції. Це, в першу чергу, енергетика (особливо атомна), сільське господарство, зберігання та переробка сільгосппродукції, будівництво та виробництво будівельних матеріалів тощо;

- застосування нових схем кредитування спільних проектів через французькі комерційні банки без надання урядових гарантій;

- підготовка французькою стороною пропозицій щодо напрямків прямого інвестування та залучення портфельних інвестицій в економіку України, які могли б представляти найбільший інтерес для французьких банківських, фінансових та виробничих структур;

- розширення практики фінансування французькою стороною маркетингових досліджень та консультацій щодо розробки проектів інвестування в Україні, звернувши основну увагу на комплексне вивчення регіональних проектів, зокрема, у вільних та спеціальних економічних зонах;

- раціональне використання французьких товарних кредитів, направлення їх в першу чергу на модернізацію українських підприємств;

- створення спільних підприємств з використанням французьких «ноу-хау» і перспективою виробництва продукції на експорт у треті країни чи заміни українського імпорту.

У цьому зв'язку посольства розпочали реалізацію нових конкретних заходів по збільшенню товарообігу між обома країнами і, насамперед, українського експорту, серед яких слід зазначити:

реалізацію пропозицій по залученню українських підприємств до участі у виставкових заходах у Франції;

- продовження активних консультацій з французькими чинниками по запобіганню та подоланню існуючих антидемпінгових санкцій;

- зняття існуючої напруги у зв'язку з забороною експорту в Україну великої рогатої худоби та продукції з неї походженням з Франції шляхом сприяння інтенсифікації переговорного процесу між відповідними офіційними чинниками обох країн;

- проведення постійного моніторингу інвестиційних намірів великих французьких підприємств, які вже вийшли на український ринок.

- донесення до французьких ділових кіл шляхом публікацій у щомісячному бюлетені посольства, який розповсюджується більш ніж за 300 адресами у Франції, конкретних експортних пропозицій та даних про інвестиційні проекти, вільні економічні зони тощо;

- активній роботі у регіонах Франції, зокрема, проведення на плановій основі низки «круглих столів», зустрічей з підприємцями, організація публікацій у регіональній пресі;

- інформування українських товаровиробників щодо можливості їх залучення до виконання французьких замовлень;

Важливим напрямком для співробітництва, який заохочується урядом та безпосередньо курується та фінансується МЗС Франції, є розширення її інтелектуальної присутності в Україні. Виділяючи національне фінансування, Франція пропонує багато програм підвищення кваліфікації кадрів, стажування, науково-технічного співробітництва тощо. Такі програми вже досить успішно реалізуються, зокрема, для Мінекономіки, Національного банку, Державного Казначейства України.

Серед програм, які є цікавими для України і могли б бути реалізовані французькою стороною з подальшою перспективою інвестицій у виробництво слід виокремити наступні:

- запровадження сучасних технологій та форм організації виробництва продукції промисловості, інтенсивних технологій вирощування сільськогосппродукції, ефективних способів її зберігання та переробки;

- заощадження енергоресурсів шляхом впровадження енерго- та паливозберігаючих технологій, раціонального їх використання у виробництві та побуті;

- організація безпечного функціонування АЕС, забезпечення утилізації та захоронення радіоактивних відходів;

- модернізація транспорту і транспортних мереж;

- більш повне використання потенціалу високотехнологічних підприємств військово-промислового комплексу та переорієнтація окремих з них на виробництво продукції цивільного призначення;


Висновок.

Головна мета: міжнародна діяльність в газовій сфері

20% обороту за рахунок закордонних операцій - така мета "Газ де Франс" на найближчу перспективу. "Газ де Франс" здійснює за кордоном виробничу й інвестиційну діяльність у традиційних для неї сферах (транспорт, збереження, розподіл і застосування газа як энергоносія) так і в розвідницьких роботах, і у видобутку газу.

"Газ де Франс" розвиває свою діяльність з опорою на спеціалізовані дочірні підприємства. Так, його дочірня фірма "Кофатек" займає третє місце на європейському ринку керування енергоресурсами. А інша його дочірня фірма "Софрегаз" надає інженерні послуги за кордоном. Створене ними спільне підприємство "ЖЕЕ Энтернасьональ" займається процесами одночасного виробництва тепла й електроенергії (когенерация).

Партнерство як основний принцип

Реалізуючи довгострокову стратегію впровадження, "Газ де Франс" прагне виступати промисловим партнером, шляхом участі в різних проектах, або шляхом придбання часток в акціонерному капіталі. Цей напрямок здійснюється за допомогою висновку союзів з іншими партнерами, зокрема з місцевими підприємствами чи спеціалізованими організаціями, що сприяють розвитку взаємодоповнюючих виробничо-технічних і торгових зв'язків.

Третє місце в Європі по кліматизації та теплопостачанню

У 1998 р. "Кофатек", дочірнє підприємство "Газ де Франс", що спеціалізуються в кліматизаційній і теплотехнічній інженерії, придбало 90% капіталу італійської фірми "АДЖИП Сервіци", що займає перше місце в країні в галузі опалення і що володіє 20% націоналъного ринку. Нова фірма "Кофатек Сервіци" з оборотом у розмірі 285 мільярдів лір (147 млн. євро) володіє значними резервами росту на динамічно розвивається ринку.

На початку 1999 р. "Кофатек" придбало пай у розмірі 32% в англійській компанії "Хітсэйв" по управлінню тепломереж. Її відділення в Н’юбері, Бірмингемі і Дербі працюють з річним оборотом у 17 мільйонів фунтів стерлінгів (25 мільйонів євро). До 2000 р. "Кофатек" буде цілком контролювати цю компанію.

Газова сфера є однією з стабільних та перспективних сфер Французької зовнішньо-економічної діяльності.

Перша країна ЄС по експорту продукції

Обсяг обміну сільськогосподарською і харчовою продукцією у світовому масштабі зростає в середньому до 2 % у рік, починаючи з 1980 року. Обсяг експорту зростає у Франції швидше, ніж обсяг імпорту:

+3,8 % у рік у порівнянні з +1,8 % імпорту.

З 1979 року Франція єдругою країною у світі по експорту сільськогосподарської і харчової продукції після Сполучених Штатів, не вважаючи 1994 рік, і першою країною ЄС. До того ж з 1988 року вона також займає перше місце у світі по продуктах харчової промисловості(див таб.2.).

Таб.2. (Обмін на світовому рівні в 1995 г.)

В млрд. франків

Країни-імпортери Країни-експортери
Японія 281 США 302
Германія 235 Франція 209
США 197 Нідерланди 204
Франція 156 Германія 136
Англія 138 Англія 90
Італія 122 Італія 81
Нідерланди 115 UEBL 74
UEBL 84 Канада 73

ЕС: не враховуючи обмін ЕС: не враховуючи обмін