Смекни!
smekni.com

Форми і системи заробітної плати (стр. 4 из 6)

Сутність цього коефіцієнта полягає в тому, що кожному робітни­кові бригади установлюється коефіцієнт, який характеризує ступінь його участі у виконанні загального завдання. Кількісна оцінка трудо­вого внеску кожного робітника бригади залежить від індивідуальної продуктивності праці та якості роботи, фактичного суміщення про­фесій, виконання складніших робіт, збільшення зони обслуговування й підміни відсутнього робітника, допомоги іншим членам бригади, дотримання трудової та виробничої дисципліни. КТУ запроваджується тільки за згодою членів бригади і визначається кожному робітникові рішенням загальних зборів колективу бригади або радою бригади на підставі даних журналів виробітку та реєстрації трудових досягнень і порушень. Присвоєний кожному члену бригади КТУ чинний тільки на той період часу, за результатами роботи якого він був установле­ний. Величина КТУ проставляється бригадиром або майстром у табелі-розрахунку, котрий разом з протоколом віддається в бухгалте­рію для розрахунку.

На підприємствах КТУ застосовується для розподілу відрядного приробітку, всіх видів премій, доплат та інших видів колективної оплати.

Під час розподілу із застосуванням КТУ колективної премії та відрядного приробітку КТУ може коливатися від 0 до 2. Вибір варі­анта розподілу заробітку за допомогою КТУ залежить від умов і характеру праці, специфіки виробництва, кваліфікаційного і віково­го складу бригади та інших факторів.

Бригади найчастіше створюються з робітників, у яких за індивіду­альної роботи склалися різні рівні заробітної плати, що відбивають їхню кваліфікацію і результативність праці. У разі переходу в брига­ду робітник заінтересований у тому, щоб його заробіток не тільки не знизився, а й підвищувався. У зв'язку з цим використовуються базові коефіцієнти, які розраховуються для робітників у момент створення бригад і діють протягом установленого рішенням бригади строку. По закінченні цього терміну коефіцієнти коригуються залежно від кількісної оцінки факторів, які впливають на величину КТУ.

За базовий КТУ беруть одиницю. Фактичний КТУ установлюється робітнику однаковим, більшим або меншим базового залежно від індивідуального внеску в загальні результати відповідно до критеріїв цієї оцінки і кількісних її значень, які відбивають досягнення й упу­щення робітників за кожним критерієм.

Залежно від виробничих умов кількісна оцінка одних і тих самих факторів діяльності може бути різною. В одних бригадах основним показником є збільшення обсягу виробництва за тієї самої чисель­ності бригади. При цьому особливого значення набувають такі фак­тори, як індивідуальна продуктивність праці, освоєння суміжних професій. Якщо в бригаді основним показником її діяльності є підви­щення якості продукції (робіт), то зміна КТУ головно залежить від цього показника.

Найдоцільнішою є практика тих підприємств, які установлюють діапазони кількісних значень кожного критерію для того, щоб бри­гада могла вибирати ті з них, котрі найбільшою мірою відповідали б умовам і завданням її роботи. Досвід багатьох підприємств підтвер­джує ефективність застосування таких критеріїв оцінки праці:

а) підвищують величину КТУ:

• збільшення індивідуального середньодосягнутого виробітку, прийнятого в розрахунку завдання бригади — 0,1—0,4;

• подання допомоги членам бригади в запобіганні дефектів, бра­ку, неполадок — 0,03—0,05 (за кожний випадок);

• висока якість виконання операцій і робіт, яка забезпечує підви­щення якості бригадної продукції і розмір бригадної премії — 0,05—0,15;

• суміщення професій та виконуваних функцій — 0,1—0,2;

• виявлення ініціативи щодо удосконалення трудових операцій і робочого місця, механізації праці, в результаті яких підвищилася продуктивність праці і скоротилися строки виконання завдання — 0,2—0,4,

б) знижують величину КТУ:

зниження середнього рівня виконання норм виробітку порівня­но з базисним періодом — 0,11—0,4;

• погіршення якісних показників порівняно з базисним періо­дом — 0,05—0,2;

• запізнення на роботу або передчасне її залишення — 0,1—0,15 (за кожний випадок);

• невиконання розпоряджень бригадира та інші порушення, які негативно впливають на результати колективної праці і виконання виробничих завдань — 0,05—0,1 (за кожний випадок);

• допущення браку з вини робітника — 0,2—0,25;

• недостатня кваліфікація і відсутність професійних навичок, низька інтенсивність праці, яка виражається у відставанні від за­гального темпу бригади — 0,25—0,3;

• порушення правил техніки безпеки, пожежної безпеки — 0,05—0,1;

• несвоєчасне усунення дефектів, виявлених у процесі роботи, відмова від виконання робіт за суміжними професіями (за наявності прав на виконання цих робіт) — 0,1—0,15;

• порушення правил експлуатації і незадовільний догляд за ус­таткуванням, незабезпечення чистоти і порядку на робочому місці та ін. — 0,05—0,1 (за кожний випадок).

Основним показником, який характеризує трудову участь робіт­ників у колективній праці, є індивідуальний виробіток, розрахова­ний на основі міжгалузевих, галузевих та інших прогресивних нор­мативів.

Визначаючи кількісну оцінку КТУ, важливо правильно оцінити особистий внесок кожного члена бригади. Для цього на підприєм­ствах необхідно установлювати КТУ щоденно, визначаючи резуль­тати роботи минулої зміни, або на основі обліку бригадиром щоден­них показників праці кожного в спеціально розробленому для цього документі.

Коефіцієнт трудової участі можна використовувати не тільки як критерій особистого трудового внеску, а й для обгрунтування підви­щення або зниження розряду робітника. Умовою цього має бути формування КТУ з урахуванням усіх чинників, які впливають на досягнення бригадою кінцевого результату. Змінюючи розряд, не­обхідно брати до уваги передусім чинники, які відбивають кваліфі­каційний рівень.

Послідовність розрахунку заробітку члена бригади за допомогою КТУ має бути такою:

• визначення тарифного заробітку кожного члена бригади — мно­женням погодинної (денної) тарифної ставки кожного робітника на відпрацьовану ним кількість годин (днів);

• розрахунок відрядного приробітку бригади — із загального за­робітку віднімається сума тарифної заробітної плати;

• визначення суми заробітку бригади, яка підлягає розподілу за допомогою КТУ (тільки відрядний приробіток тощо).

Таблиця 9.1

Приклад розрахунку заробітку робітника бригади за допомогою КТУ

Професія

Розряд робіт­ника

Годинна тарифна ставка, коп

Відпра­цьований час, год.

Тарифна заробітна плата, гри.

КТУ

Розрахунко­ва тарифна заробітна плата з ура­хуванням КТУ, грн.

Відрядний при­робіток плюс премія, грн.

Місячна заробітна плата, грн.

1

2

3

4

5

6

7

8

9

Токар

VI

86,3

168

144,98

1,5

217,47

143,31

288,29

Токар

VI

86,3

150

129,45

0,9

116,51

76,77

206,22

Токар

V

75,4

168

126,67

1,2

152,51

100,16

226,83

Токар

V

75,4

168

126,67

0,5

63,34

41,73

168,40

Токар

IV

67,0

160

107,20

1,0

107,20

70,64

177,84

Токар

IV

67,0

130

87,10

0,8

69,68

45,92

133,02

Токар

ш

60,6

150

90,90

1,0

90,90

59,90

150,80

Фрезеру­вальник

IV

67,0

142

95,14

1,3

123,68

81,50

176,64

Стругаль­ник

ш

60,6

168

101,81

0,6

61,09

40,25

142,06

Стругаль­ник

II

54,8

160

87,68

1,2

105,20

69,32

157,00

Разом

1097,60

1107,07

729,50

1827,10

Методика розподілу заробітку за допомогою КТУ може бути різною.