Смекни!
smekni.com

Форми і системи заробітної плати (стр. 5 из 6)

Перший метод. У бригадах, в яких розряди робітників і відпра­цьований ними час неоднакові, розподіл необхідно здійснювати з урахуванням тарифної заробітної плати кожного робітника. Сума, яка підлягає розподілу, ділиться на суму добутків тарифного заробіт­ку кожного члена бригади на присвоєний коефіцієнт і множиться на добуток присвоєного коефіцієнта і тарифного заробітку кожного робітника.

Приклад. Необхідно розрахувати заробіток члена бригади, застосову­ючи КТУ для розподілу відрядного приробітку і премії (табл. 9.1). Загальна сума заробітної плати бригади — 1827,10 грн. за місяць, в тому числі заробітна плата за тарифом — 1097,60 грн., відрядний при­робіток і премія — 729,5 грн. Звідси:

• тарифна заробітна плата кожного члена бригади визначається мно­женням погодинної тарифної ставки кожного робітника на кількість відпрацьованих ним годин за розрахунковий місяць;

• розрахункова тарифна зарплата з урахуванням КТУ визначається множенням тарифної заробітної плати кожного робітника на величи­ну встановленого йому КТУ. Підсумувавши зарплату усіх робітників з урахуванням КТУ, одержимо (гр. 7) — 1107,07 грн.;

• відрядний приробіток і премія, які припадають на одиницю суми розрахункових величин, становлять

729,50 : 1107,07 = 0,659;

• відрядний приробіток і премія, які нараховуються кожному робіт­никові, —

гр. 8 = 0,659 х гр. 7;

• заробітна плата кожного робітника з нарахованим йому відряд­ним приробітком і премією за звітний місяць —

гр. 9 = гр. 5 + гр. 8.

Другий метод. У бригадах, укомплектованих робітниками одно­го розряду, котрі, однак, фактично відпрацювали різний час, сума, яка підлягає розподілу, ділиться на суму КТУ-годин усієї бригади. Одержана величина множиться на кількість КТУ-годин кожного робітника.

ОРГАНІЗАЦІЯ ПРЕМІЮВАННЯ ПРАЦІВНИКІВ

Преміювання виконує функції забезпечення заінтересованості пра­цівників у результатах праці. Важливими елементами організації преміювання є визначення показників, умов і розмірів преміювання, джерел виплати премій, періодичності преміювання, категорій персоналу, яким виплачують премії, порядку їх виплати.

На окремих підприємствах залежно від конкретних виробничих і організаційно-технічних умов розробляється власником або упов­новаженим органом щорічне преміальне положення, яке погоджуєть­ся з профспілковим комітетом і включається до колективного договору як додаток. В умовах нестабільної роботи підприємств протягомроку можуть змінюватися деякі параметри преміальної системи, що має передбачатися в колективному договорі згідно зі спільним рішення сторін, що його уклали.

На підприємствах передбачається застосування основних і до­даткових показників, а також умов преміювання.

Основні показники мають відбивати важливі напрями вироб­ничої діяльності підприємства і його підрозділів і впливати на ефек­тивність і якість роботи, кінцеві результати виробництва. У разі їх перевиконання розмір премії збільшується, а невиконання — не виплачується взагалі.

З метою стимулювання певних досягнень колективів або окре­мих працівників установлюються додаткові показники, невиконан­ня яких супроводжується зниженням розміру премії.

Поряд з показниками (основними і додатковими) для багатьох категорій працівників установлюються основні й додаткові умо­ви преміювання. До перших належать важливі вимоги, невико­нання яких є підставою для позбавлення премії взагалі; до дру­гих — менш важливі вимоги, у разі невиконання яких премія зни­жується до 50%.

Застосування показників та умов преміювання залежить від спе­цифіки виробництва, функціональних особливостей різних груп і категорій працівників.

Розрізняють індивідуальне та колективне преміювання робітників.

Індивідуальне преміювання застосовується у тому разі, коли з огляду на специфіку виробництва мають враховуватися індивідуальні результати праці, незалежно від результатів праці інших робітників. Показники й умови преміювання встановлюються за окремими про­фесіями або видами робіт. Премія розраховується на основну зароб­ітну плату кожного робітника залежно від індивідуальних резуль­татів роботи.

Колективне преміювання застосовується як за колективної, так і індивідуальної організації праці, з тим щоб стимулювати робітників до досягнення найкращих загальних, кінцевих резуль­татів роботи бригади, дільниці, цеху. Колективну премію нара­ховують на основну заробітну плату бригади (дільниці, цеху) залежно від виконання колективних показників діяльності. Ко­лективну премію розподіляють між працівниками залежно від особистого внеску, відпрацьованого часу і коефіцієнта трудової участі.

Показниками й умовами преміювання робітників, бригад, цехів і дільниць є:

• виконання і перевиконання особистих (бригадних) планів, нормованих завдань, технічно обгрунтованих норм;

• підвищення продуктивності праці, зниження трудомісткості про­дукції;

підвищення якості продукції та її конкурентоспроможності;

• бездефектне виготовлення продукції, економія пального, енергії, сировини, матеріалів, зменшення браку та ін.

Під час преміювання за кількісні показники обов'язково мають ураховуватися показники якості продукції, що випускається, або ви­конуваних робіт, і навпаки, преміювання за якісні показники не може здійснюватися без урахування виконання норм виробітку, завдань виробничого плану дільницями, змінами або цехами тощо. Наприк­лад, верстатники на машинобудівних підприємствах преміюються за виконання і перевиконання технічно обгрунтованих норм за умо­ви якісного виконання робіт.

Преміювання робітників за підвищення коефіцієнта використан­ня устаткування застосовується на тих підприємствах, у цехах, на дільницях і в бригадах, де забезпечені висока якість норм, яка ха­рактеризує ступінь використання устаткування, точний облік кількості і причин простоїв у роботі. Для цього визначається норма­тивний коефіцієнт завантаженості устаткування на базі його про­дуктивності, максимально можливого фонду часу його роботи, рег­ламентованих втрат часу, а також запланованих втрат часу робітни­ка. Його розраховують за групами однотипного устаткування. Розмір премії залежно від виконання норми виробітку за окремими про­фесіями залежить від ступеня досягнення нормативного коефіцієнта.

Таблиця 9.2

Шкала залежності розміру премій робітників від поліпшення вико­ристання устаткування і виконання норм виробітку

Коефіцієнт завантаження устаткування по професії, бригаді, дільниці, цеху

Виконання середнього досягнутого виробітку, %

120 і вище

115-120

110-115

105-110

100-105

95-100

90-95

85-90

80-85

80 і нижче

Розмір премії до відрядного заробітку або тарифної ставки, %

0,7 — 0,75

20

18

16

14

12

10

8

6

4

2

0,75 — 0,8

22

20

18

16

14

12

10

8

6

4

0,8 — 0,85

26

24

22

20

18

16

14

12

10

8

0,85 — 0,9

30

28

26

24

22

20

18

16

14

12

Відповідно до цієї шкали під час визначення фактичного коефіцієнта використання устаткування враховується тривалість простоїв устаткування з причин, які не залежать від робітників. Умовою преміювання робітників за даним показником може бути поліпшення

якості продукції, що випускається (рівень здавання продукції з пер­шого подання, сортність продукції та ін.).

На багатьох підприємствах зросла роль преміювання за по­ліпшення якісних показників, яке може застосовуватися самостійно або в поєднанні з кількісними показниками (виконання місячних ви­робничих завдань, технічно-обгрунтованих норм тощо).