Міністерство науки та освіти України
Чернівецький Національний Університет ім. Юрія Федьковича
Кафедра французької мови та літератури
Курсова робота
Використання рольової гри при навчанні іншомовного спілкування( учнів старших класів)
студентки 3- курсу(заочної форми навчання)
французького відділення
факультету іноземних мов
Кавацюк О. В.
науковий керівник:
Руснак Д. А.
Чернівці 2005
Зміст
Вступ……………………………………………………………………………...…3
1. Обґрунтування доцільності використання рольових ігор на уроках іноземної мови …………………………………………………………………………….……6
2. Вікові особливості учнів, які необхідно враховувати при організації рольових ігор…………................................................................................................................9
3. Характеристика рольової гри як ефективного прийому навчання іноземним мовам ……………………………………………………………………..…………12
3.1. Навчальні і виховні можливості рольової гри……………………………….…..12
3.2. Вимоги до рольових ігор на уроці………………………………………………..15
3.3. Місце рольової гри в навчальному процесі……………………………………....16
3.4. Структура рольової гри……………………………………………………….…...17
3.5. Етапи рольової гри………………………………………………………….….….18
3.5.1.Підготовка до рольової гри……………………………………………..…...18
3.5.2. Проведення рольової гри…………………………………………...……....19
3.5.3. Обговорення рольової гри. Аналіз помилок учнів ……………….......... .20
3.6. Класифікація ролей. Форми проведення рольових ігор…………………............22
4. Приклади рольових ігор на уроках французької мови в старших класах…….....23
4.1. Рольова гра “Дискусія між українськими й англійськими однолітками ”….…23
4.2. Рольова гра “Міжнародна конференція з питань захисту навколишнього середовища ”……………………………………………………………………………25
4.3. Рольова гра “Обмін учнями між країнами Україна та Франція ”………...……26
Висновки……………………………………………………...................................27
Література…………………………………………………………………………..29
"Без гри немає і не може бути повноцінного розумового розвитку. Гра – це величезне світле вікно, через яке в духовний світ дитини вливається живлющий потік уявлень, понять про навколишній світ. Гра – це іскра, що запалює вогник допитливості".
В.О. Сухомлинський
Вступ
Комунікативний підхід до навчання іноземним мовам є сьогодні методичним стандартом. Реалізація комунікативного підходу у навчальному процесі з іноземної мови означає, що формування іншомовних мовленнєвих навичок і умінь відбувається шляхом і завдяки здійсненню учнем іншомовної мовленнєвої діяльності. Іншими словами, оволодіння засобами спілкування
(фонетичними, лексичними, граматичними) спрямоване на їх практичне застосування у процесі спілкування. Оволодіння уміннями говоріння, аудіювання, читання та письма здійснюється шляхом реалізації цих видів мовленнєвої діяльності у процесі навчання в умовах, що моделюють ситуації реального спілкування [13:39].
Комунікативний підхід зумовлює цілі, принципи, зміст і методи навчання іноземних мов, а методи навчання, у свою чергу, реалізуються в методичних прийомах. Одним з найбільш ефективних і доцільних прийомів при роботі з учнями старших класів є рольова гра, яка розглядається у даній курсовій роботі.
Досягти високого рівня комунікативної компетенції в французькій мові, не знаходячись серед її носіїв, дуже важко. Тому важливою задачею вчителя є створення на уроці іноземної мови реальних і уявлюваних ситуацій спілкування, використовуючи для цього різні прийоми роботи. Одним з таких прийомів є рольова гра.
Що ж таке рольова гра ?
Рольова гра подібна виставі в театрі. Це виконання студентами ролей, заданих певними ситуаціями, які вимагають використання особливої поведінки та відповідної лексики. Гра забезпечує невимушену обстановку, в якій студенти є настільки винахідливими і жвавими, наскільки це можливо. Група студентів, яка успішно виконує рольову гру, дуже схожа на групу маленьких дітей, яка грається у лікарів, школу, батьків тощо. Вони підсвідомо творять свою власну реальність. Таким чином, вони експериментують, використовуючи свої знання про реальний світ, і водночас розвивають здатність взаємодіяти з іншими людьми. Ця діяльність є захоплюючою [22].
Рольова гра – простий спосіб пізнання людиною навколишньої дійсності, один із найдоступніших шляхів до оволодіння знаннями, уміннями, навичками. Необхідність раціональної побудови, організації і застосування рольових ігор у процесі навчання і виховання школярів засобами іноземної мови вимагає ретельного і детального вивчення цього питання.
Метою даної курсової роботи є розкрити значення рольової гри на уроці іноземної мови не тільки як засобу стимулювання процесу навчання, його оптимізації, але й як важливого аспекту психологічного комфорту і зняття розумової перенапруги учнів.
Предмет дослідження:
рольова гра як засіб підвищення ефективності навчального процесу на уроках іноземної мови в старших класах.
Об’єкт дослідження:
вплив гри на процес навчання і на процес формування знань, навичок, умінь.
Завдання курсової роботи:
· Обґрунтувати доцільність використання рольових ігор на уроках іноземної мови;
· Розглянути вікові особливості учнів, які необхідно враховувати при організації рольових ігор;
· З'ясувати вимоги до рольових ігор на уроці іноземної мови;
· Розглянути структуру, етапи рольової гри, а також її місце у навчальному процесі;
· Розробити приклади рольових ігор.
1. Обґрунтування доцільності використання рольових ігор на уроках іноземної мови в середніх навчальних закладах
Гра поряд із працею й навчанням - один з основних видів діяльності людини, дивний феномен нашого існування. Гра як феномен культури навчає, виховує, розвиває, соціалізує, розважає, дає відпочинок. Російський письменник Ю. М. Нагибін так оцінює значення гри в дитинстві: « У грі виявляється характер дитини, його погляди на життя, його ідеали. Самі того не усвідомлюючи, діти в процесі гри наближаються до рішення складних життєвих проблем » [18:115].
К.Д. Ушинський (1824 – 1871), автор теорії духовного розвитку дитини у грі, уперше висунув ідею про використання гри в загальній системі виховання, у справі підготовки дитини через гру до трудової діяльності.
К.Д. Ушинський стверджував, що у грі об’єднуються одночасне прагнення, відчуття і уявлення [18: 216].
За визначенням, “ гра – це вид діяльності в умовах ситуацій, спрямованих на відтворення і засвоєння суспільного досвіду, у якому складається й удосконалюється самоврядування поводженням” [16: 99].
У людській практиці рольова гра виконує такі функції [1, 4, 10]:
- розважальну (це основна функція гри - розважити, надихнути, викликати інтерес);
- комунікативну: освоєння діалектики спілкування;
- самореалізації у грі;
- терапевтична: подолання різних труднощів, що виникають в інших видах життєдіяльності;
- діагностичну: виявлення відхилень від нормативної поведінки, самопізнання в процесі гри;
- функцію корекції: внесення позитивних змін у структуру особистісних показників;
- міжнаціональної комунікації: засвоєння єдиних для всіх людей соціально-культурних цінностей;
- соціалізації: включення в систему суспільних відносин, засвоєння норм.
Згідно з Артемовим В. А. [1], Філатовим В. М. [19], Яцковською Г. В. [21], рольові ігри мають чотири головні риси:
1. Вільна розвиваюча діяльність, що починається лише за бажанням дитини, заради задоволення від самого процесу діяльності (процедурне задоволення).
2. Творчий, значною мірою імпровізаційний, дуже активний характер цієї діяльності («поле творчості»).
3. Емоційна піднесеність діяльності, емоційна напруга.
4. Наявність прямих чи непрямих правил, що відбивають зміст гри, логічну послідовність її розвитку.
У структуру рольової гри як діяльності органічно входить з’ясування мети, планування, реалізація мети, а також аналіз результатів, у яких особистість цілком реалізує себе як суб'єкт. Мотивація ігрової діяльності забезпечується її добровільністю, можливостями вибору й елементами змагальності, задоволення потреби в самоствердженні, самореалізації [20: 117].
У структуру гри як процесу входять [14: 17]:
а) ролі, узяті на себе граючими;
б) ігрові дії як засіб реалізації цих ролей;
в) ігрове вживання предметів, тобто заміщення реальних речей ігровими, умовними;
г) реальні відносини між граючими;
д) сюжет (зміст) - область дійсності, умовно відтворена в грі.
Значення рольової гри неможливо вичерпати й оцінити розважальними можливостями. У тім і складається її феномен, що, будучи розвагою, відпочинком, вона здатна перерости в навчання, у творчість, у модель людських відносин і проявів у праці.
Сюжетно–рольові ігри створюються самими дітьми.
Вони розрізняються:
-по змісту (відображення побуту, праця дорослих, громадське
життя);
-по організації, кількості учасників (індивідуальні, групові,
колективні);
-по виду (ігри, сюжет яких придумують самі діти,
ігри-драматизації – розігрування казок і оповідань) [10: 113].
Ідея використання рольової поведінки на уроці одержала підтримку з боку теорії ролей, розробленої соціологами і соціопсихологами. Соціальне середовище, у якій людина живе, виступає стосовно неї як первинна соціалізація, у ній вона поступово засвоює соціальний досвід, зафіксований у мові. Відповідно, при оволодінні іноземною мовою як засобом спілкування необхідно відтворити умови, подібні до умов, що існують при оволодінні рідною мовою. У цьому зв'язку соціологи говорять про вторинну соціалізацію, що імітує першу. Соціальні ролі в рамках вторинної соціалізації носять неминуче штучний, умовний характер. Міра умовності може бути різною: перевтілення в реальних людей, у літературних персонажів, у героїв казок і т.д. Елемент умовності і перевтілення присутній в усіх різновидах рольової гри [1: 201].