Смекни!
smekni.com

Аналіз криміногенної ситуації в Україні за 2001 рік та прогноз на 2002 рік (стр. 9 из 15)

Помісячні коливання рівня злочинності зумовлені періодами підвищення та зниження загальної соціальної активності населення. Певний вплив на ці показники мають також особливості системи реєстрації злочинів в ОВС.

4. Територіальна розповсюдженість злочинності в Україні

4.1. В переважній більшості областей відбулося зменшення кількості зареєстрованих злочинів. За результатами ранжування за темпами зниження або приросту переліки областей мають такий вигляд:

Області, в яких відбулося зниження кількості зареєстрованих злочинів (у % до попереднього року) Області, в яких відбулося зростання кількості зареєстрованих злочинів (у % до попереднього року)
Запорізька - 7,8 м.Севастополь + 9,2
Одеська - 7,3 Хмельницька + 7,8
Волинська - 6,2 Чернівецька + 6,1
Херсонська - 6,2 Тернопільська + 3,8
м.Київ - 6 Миколаївська + 2,8
Дніпропетровська - 5,8 Житомирська + 1,5
Донецька - 5,5 Черкаська + 0,8
Вінницька - 5,3
Чернігівська - 5,3
Київська - 4,8
Закарпатська - 4,6
Кіровоградська - 3,1
Луганська - 2,9
Полтавська - 2,4
Сумська - 1,8
Автономна Республіка Крим - 1,6
Івано-Франківська -1,6
Харківська - 1,3
Рівненська - 1
Львівська - 0,1

Найбільш істотно зменшився рівень злочинності в Запорізькій, Одеській, Волинській, Херсонській областях та м.Києві. Значне збільшення кількості зареєстрованих злочинів спостерігалось тільки в м.Севастополі, Хмельницькій, Чернівецькій областях. Зазначимо також, що в Харківській, Рівненській, Львівській, Житомирській, Черкаській областях стан злочинності проти минулого року не зазнав істотних змін.

4.2. Група областей, для яких характерний найбільш високий коефіцієнт злочинності, порівнянно залишилась незмінною. До неї входять Дніпропетровська (1687), Запорізька (1586), Луганська (1465), Харківська (1451) області, Автономна Республіка Крим (1371), Миколаївська (1265), Херсонська (1089) області.

Таким чином, регіонами з високим рівнем злочинності, як в попередні роки, є Схід та Південь країни.

5. Збитки від злочинності та їх відшкодування

5.1. Наявна статистична інформація не дає можливості повно і точно визначити загальну суму збитків, завданих суспільству внаслідок скоєння злочинів, так звану «ціну злочинності». Але за деякими показниками можна встановити приблизні масштаби та характер динаміки матеріальних збитків, що є результатом скоєння антисуспільних дій.

Таблиця 20

Матеріальні збитки, завдані в процесі вчинення злочинів

та їх відшкодування

Показники 1998 1999 2001
Встановлена сума мате-ріальних збитків 321917312 419331147 501850316
+/- у % до попереднього року - + 30 +19,7
Сума прихованого прибутку 51636239 60617974 69951798
+/- у % до попереднього року - + 17,4 15,4
Сума невиплаченого податку 52491147 85152808 98971171
+/- у % до попереднього року - + 62,2 16,23
Добровільно відшкодовано на суму 94572796 153997514 207609548
+/- у % до попереднього року - + 62,8 34,81
Частка від суми матеріальних збитків (у %) 29,4 36,7 41,37
Накладено арешт на майно 51011138 75299774 97710655
+/- у % до попереднього року - + 47,6 29,76
Частка від суми матеріальних збитків (у %) 15,8 17,9 19,47
Вилучено на суму: 24854305 19159629 29816537
+/- у % до попереднього року - - 22,9 55,62
Частка від суми матеріальних збитків (у %) 7,7 4,5 5,94
- майна 21664637 16137159 19049062
+/- у % до попереднього року - - 25,5 18,04
- готівки 1057076 1576371 1572917
+/- у % до попереднього року - 49 -0,22
- цінних паперів 125694 101367 1230679
+/- у % до попереднього року - 19,4 1114,08
- іноземної валюти 2006898 1344732 7963879
+/- у % до попереднього року - - 33 492,23

Загальна сума встановлених матеріальних збитків від вчинення злочинів зросла протягом 1999-2001 рр. майже у 1,5 рази і склала 501,9млн.грн. При цьому слід врахувати, що цей показник розрахований тільки за виявленими злочинами. Якщо ж врахувати досить високий рівень прихованої злочинності, особливо в економічній сфері, то можна стверджувати, що реальна сума матеріальних збитків від скоєння злочинів є, за оцінками експертів, в 10-12 разів більшою. Тим не менш, наведені дані свідчать про зростання в останні два роки даного показника і, відповідно, підтверджують тезу про тенденцію трансформації злочинності, а саме збільшення кількості корисливих злочинів.

Звертає на себе увагу збільшення обсягу невиплаченого податку. В 1999 р. він складав 85,2 млн.грн. (+ 62,2% в порівнянні з 1998 р.), а в 2001 р. - 98,9 млн.грн. (+ 16,2%). Ці дані підтверджують значне розповсюдження ухилення від сплати податків як самостійного злочину, а також складової частини інших протиправних дій в сфері економіки.

5.2. Позитивно слід оцінити поступове збільшення результативності заходів щодо відшкодування матеріальних збитків. Якщо в 1998 р. сума відшкодованих збитків складала 52,9% від загальної суми збитків, то в 1999 р. - 59,1%, а в 2001 р. - 66,8%. Хоча доводиться констатувати, що третина матеріальних збитків від злочинних дій в цьому році залишились невідшкодованими, що становить досить великий відсоток.

Слід зазначити, що в 2001 р. 207,6 млн.грн. або 41,4% збитків були відшкодовані добровільно. За останні два роки кількість добровільно відшкодованих збитків інтенсивно зростала: в 1999 р. на 62,8%, а в 2001 р. - на 34,80%. В даний час добровільне відшкодування є основним способом компенсації матеріальних збитків від вчинення злочинів.

Вартість майна, на яке було накладено арешт для забезпечення відшкодування матеріальних збитків, протягом 1999-2001 рр. зросла, відповідно, на 47,6% та 29,8% на рік. Її обсяг збільшився з 51,0 млн.грн. в 1998 р. до 97,7 млн.грн. в 2001 р. Але частка вартості арештованого майна щодо суми збитків зросла лише з 15,8% до 19,5%, тобто арешт майна в даний час забезпечує відшкодування лише п’ятої частини. Цей показник може розглядатися як недостатньо високий.

Ще нижчим є відсоток вилученого майна. В 1998 р. він складав 7,7% щодо загальної суми збитків, в 1999 р. - 4,5%, а в 2001 р. - 5,9%. Якщо в 1998 р. було вилучено майна на 24,9 млн.грн., то в 2001 р. - 29,8 млн.грн. Сума вилученого майна є незначною, і таке вилучення не може розглядатися як дієвий спосіб боротьби з корисливими злочинами та відшкодування збитків, спричинених ними.

6. Ступінь латентності злочинності в Україні

Статистичні дані та результати досліджень, проведених в Україні, свідчать про досить високий ступінь латентності злочинності.

Таблиця 21

Дані щодо заяв та повідомлень про злочини

та інші правопорушення, що надійшли до ОВС в 1997-1999 рр.

Показники Роки
1997 1998 1999 2001
Кількість заяв та повідомлень про злочини та інші правопорушення, що надійшли до ОВС 1806419 1764456 1832446 1903643
+/- у % до попереднього року +16,0 -2,3 +3,9 +3,9
Кількість заяв та повідомлень про скоєння злочинів, що знайшли підтвердження 1308306 1310621 1370108 1426745
+/- у % до попереднього року ±0 +0,2 +4,5 +4,1
Кількість заяв та повідомлень про скоєння злочинів, по яких порушені кримінальні справи 553730 523447 518632 499520
+/- у % до попереднього року -5,5 -5,5 -0,9 -3,7
Кількість заяв та повідомлень про скоєння злочинів, по яких відмовлено в порушенні кримінальної справи 694549 723203 799190 885566
+/- у % до попереднього року +4,2 +4,1 +10,5 +10,8

З наведеної таблиці видно, що кількість заяв та повідомлень про злочини, які знайшли підтвердження, в 2001 р. збільшилась на 4.1% як і в останні роки. Продовжує постійно зменшуватись кількість заяв та повідомлень, по яких були порушені кримінальні справи. Їх частка від заяв та повідомлень про скоєння злочинів, що знайшли підтвердження, зменшилась з 42,3% у 1997 р. до 35% в 2001 р. Збільшилась ( на 10,8%) кількість заяв та повідомлень про скоєння злочинів, по яких було відмовлено в порушенні кримінальної справи. Їх частка від заяв та повідомлень про скоєння злочинів, що знайшли підтвердження продовжує зростати. В 2001 р. вона збільшилась до 62,1%.

Тривалі попередні спостереження свідчать про схожість показників динаміки рівня зареєстрованої злочинності та кількості заяв та повідомлень про скоєння злочинів, що надійшли до ОВС. Розходження між ними, що намітилось протягом 1997 - 2001 рр. дає підстави стверджувати, що система ОВС, працюючи в умовах перенавантаження, змушена обмежувати кількість заяв та повідомлень, по яких порушуються кримінальні справи і, відповідно, кількість злочинів, що реєструються. Таким чином, рівень зареєстрованої злочинності не в повній мірі відбиває криміногенну ситуацію, що склалася в суспільстві, і головну тенденцію злочинності.